Ухвала

від 07.10.2019 по справі 215/5355/19

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 11-сс/803/1365/19 Справа № 215/5355/19 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 року м. Дніпро

Дніпровський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду кримінальних справ:

судді -доповідача ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

в режимі відеоконференції:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

підозрюваного ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019040760001412, відносно

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

місце народження: м.Кривий Ріг Дніпропетровської області,

громадянина України, який проживає за адресою:

АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2019 року задоволено клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області та застосовано до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 10 листопада 2019 року.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_8 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, виходячи з тяжкості підозри, знищити можливі речові докази по справі, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого про застосування відносно ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги захисник посилається на те, що наявність перелічених слідчим суддею ризиків не підтверджено жодним доказом. Зазначає, що слідчим суддею не враховано обставини, які є обов`язковими для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, а саме те, що ОСОБА_8 раніше не судимий, не враховано його стан здоров`я, при тому, що слідчому судді надавалися медичні документи, які свідчать про наявність у ОСОБА_8 захворювання; має постійне місце роботи та позитивну характеристику. Звертає увагу на те, що захворювання ОСОБА_8 потребує специфічного режиму життєдіяльності, постійного нагляду лікаря та обстеження в спеціалізованих медичних закладах, фахівці, які спеціалізуються на лікуванні та підтриманні життєдіяльності саме таких хворих, як ОСОБА_8 .

Заслухавши доповідьсудді,доводи захисниката підозрюваного,які просилизадовольнити вимогиапеляційної скарги,прокурора,який заперечувавпроти задоволенняапеляційної скаргита просивзалишити ухвалуслідчого суддібез змін, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступного.

Стаття 5 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантує кожному право на свободу та особисту недоторканість.

В силу ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є винятковим, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з вимогами ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Судове рішення стосовно запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою повинно відповідати вимогам ст. 370 КПК України, тобто повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим, та містити як чітке визначення законодавчих підстав для його обрання, так і дослідження та обґрунтування достовірності обраних підстав у контексті конкретних фактичних обставин вчинення кримінального правопорушення, врахування особи винного та інших обставин, в тому числі ризиків, наведених у ч. 1 ст.177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Слідчий суддя, перевіряючи законність та обґрунтованість клопотання слідчого про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відповідності до вимог ст.ст. 193, 194 КПК України, вислухав доводи учасників судового провадження, належним чином дослідив фактичні обставини, вказані у клопотанні слідчого.

Як слідує з наданих матеріалів, слідчий суддя дійшов вмотивованого висновку про необхідність обрання щодо підозрюваного виняткового виду запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки при розгляді клопотання слідчого слідчий суддя з`ясував, що наведені у ньому дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а саме, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити можливі речові докази по справі, незаконно впливати на свідків та потерпілого, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягненню цілей якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні Європейського суду за скаргою «Ферарі-Браво проти Італії».

На час апеляційного перегляду ухвали слідчого судді встановлено, що 07 вересня 2019 року ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, що виразилося у закінченому замаху, тобто вчиненні особою з прямим умислом діяння безпосередньо спрямованому на вбивство, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, якщо особа виконала усі дії, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від її волі.

З наданих матеріалів слідує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами: протоколами оглядів місця події від 07 вересня 2019 року, згідно яких оглянуто територію домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_2 ; протоколом допиту від 07 вересня 2019 року свідка ОСОБА_9 , який зазначив, що перебував разом з ОСОБА_8 та ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_2 та бачив, як ОСОБА_8 здійснював постріли у грудну клітину ОСОБА_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_11 від 07 вересня 2019 року, яка підтвердила фактичні обставини вчиненого кримінального правопорушення; протоколом допиту свідка ОСОБА_12 від 07 вересня 2019 року; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 від 07 вересня 2019 року; протоколом проведення слідчого експерименту від 08 вересня 2019 року; довідкою з КЗ Криворізька міська лікарня №2 від 07 вересня 2019 року щодо тілесних ушкоджень, спричинених потерпілому ОСОБА_14 , та стану його здоров`я; висновком КЗ Криворізький психоневрологічний диспансер ДОР від 07 вересня 2019 року щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з якого слідує, що ОСОБА_8 перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Що стосуєтьсядоводів захисникапро недостатнювагомість ризиків,передбачених ст.177КПК України,та відсутністьпідстав длязастосування допідозрюваного виключногозапобіжного заходуу виглядітримання підвартою,то вонине можутьбути прийнятідо увагизважаючи нате,що ОСОБА_8 обґрунтовано підозрюєтьсяу вчиненнікримінального правопорушення,передбаченого ч.3ст.15,ч.1ст.115КК України,яке відноситьсядо категоріїособливо тяжкихзлочинів,за вчиненняякого передбаченепокарання увиді позбавленняволі настрок від7до 15років,з місцявчинення злочинузник,приховавши прицьому знаряддявчинення злочину,а отже можепереховуватися відорганів досудовогорозслідування тасуду; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Крім того, досудове розслідування триває, проводяться необхідні слідчі (розшукові) дії з метою встановлення обставин події, встановлення місцезнаходження знаряддя скоєння злочину, тому, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_15 може знищити можливі речові докази по справі та незаконно впливати на свідків та потерпілого щодо зміни показів на його користь.

Обраний запобіжний захід відносно підозрюваного узгоджується також з правовою позицією, викладеною у рішенні Європейського суду у справі за скаргою «Москаленко проти України», де зазначено, що обґрунтована підозра щодо вчинення заявником тяжкого злочину могла первісно виправдовувати його тримання під вартою. Необхідність забезпечити належний хід провадження (зокрема, для отримання показань свідків) також була достатньою підставою для первісного тримання заявника під вартою. Також вказано, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо підозрюваного обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

З огляду на викладене, зазначені в апеляційній скарзі доводи щодо відсутності будь-яких даних про наявність ризиків не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду.

Що стосується тверджень захисника про те, що слідчий суддя не взяв до уваги стан здоров`я ОСОБА_8 , слід зазначити, що судом першої інстанції була досліджена медична довідка надана стороною захисту та з неї не вбачається, що ОСОБА_8 за станом здоров`я не може утримуватися під вартою.

Інших медичних документів, які б підтверджували неможливість ОСОБА_8 утримуватись в умовах СІЗО, суду не надано.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку, що інший, менш суворий запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, що випливають зі змісту ст.177 КПК України, і тримання ОСОБА_8 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується запобіжний захід, передбачений вказаною нормою закону.

Втім, як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали слідчим суддею невірно визначено строк тримання підозрюваного під вартою до 10 листопада 2019 року, що суперечить вимогам ч. 1 ст. 197 КПК України.

За таких обставин оскаржувана ухвала не може залишатися в силі та підлягає скасуванню, з постановленням згідно п. 2 ч. 3 ст. 407 КПК України нової ухвали.

Керуючись ст.ст. 405, 407, 419, 422 КПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , діючого в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Тернівського районного суду м.Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10 вересня 2019 року про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Тернівського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.

Застосувати щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 14:00 години 05 листопада 2019 року.

Ухвала набираєзаконної силиз моментуїї проголошеннята оскарженнюне підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4