Постанова

від 10.10.2019 по справі 417/6977/18

ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 417/6977/18

Провадження № 22-ц/810/691/19

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2019 року місто Сєвєродонецьк

Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Єрмакова Ю.В. (суддя-доповідач), Луганської В.М., Яреська А.В.

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1

відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю Айдар

розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) справу

за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2

на ухвалу Марківського районногосуду Луганської області від 01 липня 2019 року ухвалену у складі судді Дідоренко А.Е. в с. Марківка Луганської області

за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Айдар про визнання недійсним договору оренди землі,

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позову

В грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Айдар про визнання недійсним договору оренди землі.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Марківського районного суду Луганської області від 01 липня 2019 року було задоволено клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю Айдар та зупинено провадження у справі до закінчення кримінального судочинства.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 03.06.2019 року директором ТОВ Айдар Природою В. ОСОБА_3 . була надана до Марківського ВП ГУНП в Луганській області заява про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які по взаємній змові, звинувачують посадових осіб ТОВ Айдар в незаконних діях, а саме в тому, що були сфальсифіковані їхні підписи в договорах оренди земельних ділянок в 2007 році, та встановити невідому особу яка підписала за них договори оренди землі, по яких вони впродовж одинадцяти років, справно, в повному обсязі отримували орендну плату від ТОВ Айдар та заключали додаткові угоди до цих договорів.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

Не погодившись з даною ухвалою, позивач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 01 липня 2019 року скасувати та справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Доводами апеляційної скарги є те, що суд першої інстанції виніс ухвалу з порушенням п.6 ст. 251 ЦПК України та всупереч принципу ефективності судового процесу направленому на недопущення затягування розгляду справи. Також, в оскаржуваній ухвалі суд не вказав, в чому саме полягає взаємозв`язок предметів розгляду справ, а також у чому полягає передбачена законом неможливість розгляду зазначеної справи до розгляду іншої справи. Скаржник зазначив, що предметом розгляду є визнання недійсним договору оренди землі, висновком судової почеркознавчої експертизи від 05.04.2019 року встановлено, що підпис в оспорюваному договорі позивачу не належить. Встановлення особи, яка вчинила підпис в оспорюваному договорі оренди землі від імені позивача, ніяк не впливає на визнання договору оренди землі недійсним.

(2) Позиція інших учасників справи

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 10 вересня 2019 року відкрито провадження по справі, сторонам по справі роз`яснювалося право на подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі.

Відзив на апеляційну скаргу від сторін не надходив.

Ухвалою Луганського апеляційного суду від 26 вересня 2019 року справу було призначено до апеляційного розгляду відповідно до ч.1 ст.368 ЦПК України за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до частини 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвалу суду про зупинення провадження у справі (п. 14 частини першої статті 353 ЦПК України ) розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

ПОЗИЦІЯ АПЕЛЯЦІЙНОГО СУДУ

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, оскільки висновки суду першої інстанції не враховують закріплених статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, прав, зокрема, щодо права заявника на справедливий суд.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. За змістом положень статті 55 Конституції України кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку.

Відповідно до частини 2 статті 10 ЦПК України, суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що 03.06.2019 року директором ТОВ Айдар Природою В.І. була надана до Марківського ВП ГУНП в Луганській області заява про притягнення до кримінальної відповідальності осіб, які по взаємній змові, звинувачують посадових осіб ТОВ Айдар в незаконних діях, а саме в тому, що були сфальсифіковані їхні підписи в договорах оренди земельних ділянок в 2007 році, та встановити невідому особу яка підписала за них договори оренди землі, по яких вони впродовж одинадцяти років, справно, в повному обсязі отримували орендну плату від ТОВ Айдар та заключали додаткові угоди до цих договорів.

05.06.2019 року за вх. №708 зазначену заяву зареєстровано в Марківському ВП ГУНП в Луганській області, про що свідчить талон-повідомлення єдиного обліку №708.

За даним фактом внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019130480000087 від 05.06.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України.

Враховуючи, що обставини, які будуть встановлені під час кримінального судочинства можуть вплинути на вирішення дійсної справи, суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі до закінчення кримінального судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України .

Суд апеляційної інстанції не може погодитись з таким висновком суду.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України передбачено, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Судом встановлено, що предметом позову є визнання недійсним договору оренди землі.

Підставами позову зазначено те, що у договорі оренди землі б/н від 05.03.2007 року, зареєстрованого 27.07.2007 року про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №22584404074000054 у розділі Реквізити сторін у графі Орендодавець навпроти прізвища ОСОБА_4 стоїть підпис невідомої позивачу особи.

Згідно матеріалів справи, була проведена почеркознавча експертиза, з якої вбачається, що підпис від імені ОСОБА_1 , розташований у розділі Реквізити сторін , у графі Орендодавець навпроти прізвища ОСОБА_4 у типовому договорі оренди землі б/н від 05.03.200 року, виконано не ОСОБА_1 , а іншою особою.

Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об`єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і передбачити усунення яких неможливо.

Єдиною підставою для зупинення провадження у справі до вирішення іншої судової справи є неможливість її розгляду без встановлення певних обставин в іншому провадженні.

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в пункті 33 Постанови Пленуму Верхового Суду України від 12 червня 2009 року №2 Про застосування судом норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції визначаючи наявність передбачених ст. 201 ЦПК України (в редакції закону, що діяв до 15 грудня 2017 року) підстав, за яких провадження у справі підлягає обов`язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, врахувати, що така підстава для зупинення провадження у справі, як зазначено у пункті 4 частини першої цієї статті - неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного, цивільного, господарського, кримінального чи адміністративного судочинства, застосовується у тому разі, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.

Отже, підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а саме неможливість її розгляду до вирішення цієї справи.

Судом першої інстанції дані положення до уваги не прийнято.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, суд першої інстанції не навів обґрунтованості підстав, виходячи з предмету та підстав позову, за яких об`єктивно неможливо розглянути зазначену справу про визнання договору оренди землі недійсним до вирішення іншої справи, та яким чином обставини, пов`язані з кримінальним провадженням щодо встановлення невідомої особи, яка підписала спірний договір оренди, впливає або може вплинути на вимоги, з якими позивач звернувся до суду.

З огляду на викладене, посилання суду на те, що обставини, які будуть встановленні під час кримінального судочинства можуть вплинути на рішення дійсної справи, є помилковим та таким, що суперечить змісту п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, а тому ухвала суду першої інстанції не може бути визнана такою, що відповідає вимогам закону.

Слід також звернути увагу, що межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції , визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі Фрідлендер проти Франції ).

Отже, суди зобов`язано при вирішенні питання щодо зупинення провадження по справі перевіряти і той факт, що така процесуальна дія не вплине на розумність тривалості судового розгляду конкретної справи.

Щодо суті апеляційної скарги

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв`язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Марківського районного суду Луганської області від 01 липня 2019 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст. 367, 374, 379 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє представник ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Марківського районного суду Луганської області від 01 липня 2019 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений - 10 жовтня 2019 року.

Судді Ю.В. Єрмаков

В.М. Луганська

А.В. Яресько