Ухвала

від 25.09.2019 по справі 359/188/17

КИЄВО-СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 359/188/17

Провадження №2/369/1277/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.09.2019 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області в складі:

головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Середенкго Б.С.,

представника позивача: Дадіверіна Л.І.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАВО", ОСОБА_3 про поділ боргу за кредитним договором та поділ земельної ділянки, -

в с т а н о в и в :

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "БРАВО" про поділ боргу за кредитним договором та поділ земельної ділянки. З урахуванням уточненої позовної заяви позивач просила зобов`язання за кредитним договором № 6318610 від 17 квітня 2008 року визнати спільним боргом подружжя та поділити їх в рівних частках по Ѕ частки між гр. ОСОБА_1 (ід. Номер - НОМЕР_1 ) та гр. ОСОБА_2 . В порядку поділу спільного майна подружжя, а саме гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 поділити в ідеальних частках - по Ѕ частки кожному земельну ділянку площею - 0,1910 (нуль цілих одна тисяча дев`ятсот десять десятитисячних) гектара, що розташована по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3222482001:01:007:0243.

25 вересня 2019 року через канцелярію суду позивачем було подано заяву про зміну предмету та підстави позову та збільшення розміру позовних вимог. Відповідно до якої просить визнати недійсним з моменту його укладання Договір купівлі-продажу земельної ділянки, укладений 27.12.2017 року між Публічним акціонерним товариством Перший Український міжнародний Банк (який у зв`язку з змінами на даний час має офіційну назву та форму Акціонерне товариство Перший Український міжнародний Банк , код ЄДРПОУ - 14282829) та ОСОБА_3 (РНОКПП - НОМЕР_2 ); визнати недійсним з моменту його укладання Договір про відступлення прав вимоги № 6318610/1, укладений 04.09.2017 року між Публічним акціонерним товариством Перший Український міжнародний Банк (код ЄДРПОУ - 14282829) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія Браво , код ЄДРПОУ - 40638313); дії державного реєстратора Комунального підприємства Бюро державної реєстрації Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Трітиніченко Юлії Василівни щодо прийняття Рішення за індексним № 37021064 від 12.09.2017 року про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний банк та здійснення реєстраційних дій і внесенню до державного реєстру відомостей про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний Банк на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:007:0243, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 визнати незаконним та протиправним, а рішення державного реєстратора Комунального підприємства Бюро державної реєстрації Петропавлівсько-Борщагівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Трітиніченко Юлі Василівни за індексним № 37021064 від 12.09.2017 року про задоволення заяви Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний Банк про реєстрацію права власності Публічного акціонерного товариства Перший Український міжнародний Банк на земельну ділянку з кадастровим номером 3222482001:01:007:0243, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 визнати протиправним та скасувати.

Під час судового засідання представник позивача ОСОБА_4 просила прийняти до розгляду вказану заяву.

Згідно з поданою заявою, позивач ОСОБА_1 заявляє нові вимоги: визнання недійними договорів, визнання дій державного реєстратора протиправними та скасування рішень.

Відповідно до ст.49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.

Із змісту вищезазначеної статті вбачається, що права на збільшення обсягу позовних вимог (їх кількості) позивач у цивільному процесі не має.

Таке право позивача реалізується шляхом подачі до суду позовної заяви з іншими вимогами у загальному порядку, з подальшим ініціюванням розгляду питання щодо об`єднання позовів в порядку ст.188 ЦПК України.

За таких обставин у суду відсутні підстави для прийняття до розгляду нових вимог позивача, тому і відсутні підстави для розгляду вказаних вимог, оскільки такі вимоги є новими і раніше позивачем не заявлялись.

Відповідно п. 2 ч. 2 та ч. 3ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Так,ЦПК України передбачає право позивача змінити або предмет позову, або підстави позову, проте одночасна зміна предмета позову та підстав позову прямо забороняється. Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Тому в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов. Саме у зв`язку із цим законодавцем закріплено альтернативну зміну предмета або підстав позову.

Згідно із нормами цивільного процесуального права, предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої суд має ухвалити рішення. Вказана дефініція дає правильне розуміння того, що позивач, звертаючись до суду, має матеріально-правову заінтересованість захистити своє право.

Під підставами позову розуміють обставини, якими позивач обґрунтовує свою вимогу, а також факти, що підтверджують ці обставини. Такими обставинами можуть бути лише юридичні факти, тобто факти, які зумовлюють певні правові наслідки : виникнення, зміну чи припинення правовідносин. Тому до підстав позову не можуть входити обставини, які виступають доказами в справі. З ними закон не пов`язує виникнення, зміну або припинення прав чи обов`язків. Вони лише підтверджують наявність або відсутність юридичних фактів, які входять у підставу позову.

Варто зазначити, що підставою позову не може вважатись посилання позивача на певні норми матеріального права. Пленум Верховного Суду України в п. 9Постанови Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду від 12 червня 2009 року за № 5зазначив, що оскільки підставою позову є фактичні обставини, наведені в позовній заяві, то зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним під час вирішення судом питання про те, яким законом необхідно керуватись під час вирішення спору.

Крім того, поряд із предметом і підставою позову виділяють окремий елемент позову - його зміст.

Під змістом позову розуміють вид (спосіб) судового захисту, що прямо передбачається законом (наприклад,ст. 16 Цивільного кодексу України), з яким позивач звертається до суду. Законодавець у ч. 1ст. 16 Цивільного кодексу України встановив, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового чи майнового права й інтересу, а в ч. 2ст.16ЦК України наведене орієнтовний перелік способів здійснення захисту цивільних прав та інтересів судом.

Таким чином, предмет позову - це те, що конкретно вимагає позивач; підстава позову - те, чим позивач обґрунтовує свої вимоги; зміст позову - це спосіб захисту порушеного права.

Таке ж розуміння елементів позову закріплюється на рівні судової практики, зокрема у п.9Постанови Пленуму Верховного Суду України Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження у справі до судового розгляду від 12 червня 2009 року за № 5.

Зі змісту заяви позивача поданої до суду вбачається, що позивач заявляє нові позовні вимоги, змінює предмет і підставу позову, що в силу вимог ст. 49 ЦПК України, законодавством не передбачено.

Зважаючи на вказане, суд приходить висновку, що подана позивачем заява про збільшення позовних вимог за своєю суттю є пред`явленням нового позову. Посилання позивача, що ним не змінюються первісні вимоги, а лише доповнюються вже існуючі новими обставинами, суд до уваги не бере, оскільки позивач вказує на нові обставини, нові підстави та обґрунтування позову, що є новим позовом, а при розгляді даної справи обтяжить її дослідженням нових підстав. При цьому чинним ЦПК надається право позивачу змінити підставу або предмет позову, а позивач вказує вже нові підстави та новий предмет дослідження.

За таких обставин, заява позивача про збільшення позовних вимог підлягає поверненню позивачу без розгляду.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.49, 182, 183, 188, 258-260, 352-354 ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Відмовити у прийнятті та повернути заяву ОСОБА_1 про збільшення розміру позовних вимог.

Роз`яснити позивачу процесуальне право на звернення до суду з новим позовом в загальному порядку згідно положень ст. 175-177 ЦПК України.

Ухвала суду є остаточною та апеляційному оскарженню не підлягає.

Суддя Н.С. Пінкевич