Постанова

від 09.10.2019 по справі 911/908/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"09" жовтня 2019 р. м.Київ Справа№ 911/908/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яковлєва М.Л.

суддів: Козир Т.П.

Коробенка Г.П.

за участю секретаря судового засідання: Короля Д.А.

за участю представників учасників справи згідно протоколу судового засідання від 09.10.2019 року у справі №911/908/19 (в матеріалах справи).

Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Попової Надії Миколаївни

на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2019, повний текст якого складено 15.07.2019

у справі №911/908/19 (суддя Бабкіна В.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХСЕРВІС-ГРУП" до фізичної особи-підприємця Попової Надії Миколаївни

про стягнення сплаченого згідно договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 авансу в сумі 350 000,00 грн.

В С Т А Н О В И В :

У квітні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХСЕРВІС-ГРУП" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця Попової Надії Миколаївни (далі-відповідач) 350 000,00 грн авансу.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобов`язань за договором субпідряду № 24/10 від 24.10.2018, у зв`язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача аванс в сумі 350 000,00 грн.

Рішенням Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі №911/908/19 позов задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи-підприємця Попової Надії Миколаївни на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХСЕРВІС-ГРУП" 350 000,00 грн авансу та 5 250,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що позивачем доведено обґрунтованість підстав на які він посилається заявляючи позовні вимоги.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі №911/908/19 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції вимог ст.617 Цивільного кодексу України, а також невірно розтлумачено та застосовано положення ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справу №911/908/19 передано на розгляд колегії суддів у складі: Яковлєв М.Л. - головуючий суддя; судді - Козир Т.П., Коробенко Г.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2019 апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Попової Надії Миколаївни на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі №911/908/19 залишено без руху та повідомлено фізичну особу-підприємця Попову Надію Миколаївну про те, що для усунення недоліків скаржнику протягом десяти днів з дня вручення ухвали слід подати докази сплати судового збору у розмірі 7 857,00 грн.

22.08.2019 через відділ документального забезпечення апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків у відповідності до вищезазначеної ухвали суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.08.2019 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Попової Надії Миколаївни на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2019 та розгляд справи №911/908/19 призначено на 18.09.2019.

09.09.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, як таке, що прийнято у повній відповідності до вимог законодавства України.

11.09.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від представника скаржника надійшло клопотання, в якому просив відкласти розгляд даної справи у зв`язку з неможливістю забезпечити явку, оскільки останній буде приймати участь у справі №760/1984/19-ц, розгляд якої відбудеться 18.09.2019 о 09:50 в Київському апеляційному суді.

У судове засідання, яке відбулося 18.09.2019, учасники справи наданим їм процесуальним правом не скористалися та в судове засідання не з`явилися, своїх представників не направили. При цьому, позивач про причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.09.2019 клопотання про відкладення розгляду справи №911/908/19 задоволено та розгляд апеляційної скарги фізичної особи-підприємця Попової Надії Миколаївни на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі №911/908/19 відкладено на 09.10.2019, а також ухвалено довести до відома учасникам справи, що нез`явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.

09.10.2019 через відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів від скаржника надійшло клопотання, в якому просив відкласти розгляд даної справи у зв`язку з неможливістю забезпечити свою явку через хворобу.

09.10.2019 у судовому засіданні представник позивача заперечив проти як задоволення зазначеного вище клопотання так і вимог апеляційної скарги та підтримав доводи викладенні у відзиві.

Розглянувши у судовому засідання дане клопотання, дослідивши наявні матеріали справи та заслухавши думку представника позивача, колегія суддів дійшла висновку, що зазначене клопотання не підлягає задоволенню, оскільки, по-перше, скаржник не обмежений законом в кількості уповноважених осіб для представництва його інтересів у тому числі в суді апеляційної інстанції. Крім того, останній мав достатньо часу для забезпечення представництва своїх інтересів у суді апеляційної інстанції. Більше того, розгляд справи відкладався за клопотання його представника (адвокат - Іщенко Д.Ю.), а також не надано доказів неможливості забезпечити явку в судове засідання зазначеного представника; по-друге, скаржник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" та від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України"); по-третє, відповідно до п.2 ч.3 ст.202 та ч.12 ст.270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представник) незалежно від причин неявки.

За таких обставин, судова колегія вважає за можливе розглянути подану апеляційну скаргу за відсутністю скаржника.

Згідно із ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як було вірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 16 жовтня 2018 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ФАСТГІДРОРЕСУРС , як замовником (генеральним підрядником), та позивачем, як виконавцем, був укладений договір субпідряду №Ф-16/10, предметом якого є капітальний ремонт об`єкту: Розчистка р. Здвиж з метою захисту від підтоплення присадибних ділянок на території смт. Макарів . Загальна вартість робіт згідно вказаного договору - 1259353,80 грн (а.с.19 т.1).

За умовами пп.2.1.2 п.2.1 договору субпідряду №Ф-16/10 виконавець має право залучати до виконання робіт спеціалістів чи спеціалізовані організації шляхом укладення договорів від власного імені.

Пунктом п.3.2 договору субпідряду №Ф-16/10 визначено, що за домовленістю замовник - генеральний підрядник може видати аванс у розмірі 30 відсотків від договірної ціни.

Також, між замовником та виконавцем було підписано протокол угоди про договірну ціну на виконання робіт з капітального ремонту по об`єкту: Розчистка р. Здвиж з метою захисту від підтоплення присадибних ділянок на території смт. Макарів (додаток № 1 до договору № Ф-16/10 від 16.10.2018 р.), відповідно до якого було узгоджено роботи та вартість робіт, яка складає 1259353,80 грн без ПДВ (а.с.21 т.1)

Крім того, між ними було підписано календарний план робіт по капітальному ремонту по об`єкту: Розчистка р. Здвиж з метою захисту від підтоплення присадибних ділянок на території смт. Макарів (додаток № 2 до договору до договору № Ф-16/10 від 16.10.2018 р.), згідно з яким було визначено початок виконання робіт - 3 квартал 2018 року, закінчення робіт - 4 квартал 2018 року, а також підписано протокол угоди про договірну ціну та час на виконання робіт з капітального ремонту об`єкту: Розчистка р. Здвиж з метою захисту від підтоплення присадибних ділянок на території смт. Макарів (додаток № 3 до договору до договору № Ф-16/10 від 16.10.2018 р.), відповідно до якого виконавець в 10-ти денний строк після отримання авансу зобов`язаний розпочати роботи (а.с.22, 24 т.1).

23.10.2018 замовником було перераховано на користь позивачу 30 % від договірної ціни, а саме - 377 805,90 грн, що підтверджується платіжним дорученням №384 від 23.10.2018 (а.с.20 т.1).

У подальшому, між позивачем, як замовником, та відповідачем, як субпідрядником, був укладений договір субпідряду №24/10 від 24.10.2018, відповідно до умов якого замовник доручає, а субпідрядник приймає на себе зобов`язання з виконання робіт по об`єкту: Розчистка р. Здвиж з метою захисту від підтоплення присадибних ділянок на території смт. Макарів , загальний обсяг яких складає 41000 куб.м, в порядку та на умовах, визначених цим договором субпідряду (а.с.25 т.1).

У відповідності до пп.2.1.2 п.2.1 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 субпідрядник виконує роботи власними основними засобами - плавучими дизельними снарядами.

Умовами пп.2.1.3 п.2.1 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 передбачено, що субпідрядник має право залучати до виконання робіт спеціалістів чи спеціалізовані організації шляхом укладення договорів від власного імені.

Замовник зобов`язується приймати від субпідрядника роботи, що надаються згідно з цим договором; акти здачі-приймання виконаних робіт, а також провести оплату виконаних робіт відповідно до умов даного договору (пп.пп. 2.2.1 - 2.2.3 п. 2.2 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018).

Пунктами 3.1, 3.2 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 сторони погодили, що загальна вартість наданих послуг за цим договором за згодою сторін складає 1 435 000,00 грн без ПДВ. Замовник виплачує аванс у розмірі 350000,00 грн без ПДВ до початку виконання робіт.

Згідно з п. 3.3 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018, в подальшому, оплата робіт здійснюється окремими платіжками за фактично виконані роботи пропорційно обсягам виконаних робіт по акту здавання-приймання робіт.

Відповідно до п.5.1 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 у випадку порушення своїх зобов`язань за цим договором субпідряду сторони несуть відповідальність, визначену цим договором та чинним законодавством України. Суперечки пов`язані з виконанням, зміною чи розірванням даного договору і не врегульовані переговорами між сторонами, врегульовуються в судовому порядку згідно з чинним законодавством України.

Умовами п. 5.2 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 визначено, що сторони не несуть відповідальність за порушення своїх зобов`язань за цим договором, якщо воно сталося не з їх вини. Сторона вважається не винуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів для належного виконання зобов`язання.

Як передбачено п. 5.3 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018, жодна із сторін не несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання зобов`язань за даним договором, якщо це невиконання, чи неналежне виконання, зумовлене обставинами непереборної сили (форс-мажорних обставин). Сторона, для якої склались форс-мажорні обставини, зобов`язана не пізніше 10 календарних днів з дати настання таких обставин повідомити у письмовій формі іншу сторону.

Даний договір вступає в дію з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2018, а в частині обов`язків по оплаті наданих послуг по фінансовим та гарантійним обов`язкам - до повного проведення розрахунків (п. 6.1 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018).

Пунктом 6.4 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 передбачено, що даний договір може бути розірваний за взаємною згодою сторін. Одностороннє розірвання договору можливе лише в випадках, передбачених цим договором та законодавством України.

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.

Також, між сторонами було підписано протокол угоди про договірну ціну на виконання робіт з капітального ремонту по об`єкту: Розчистка р. Здвиж з метою захисту від підтоплення присадибних ділянок на території смт. Макарів за договором №24/10 від 24.10.2018 (додаток № 1 до договору № 24/10 від 24.10.2018), відповідно до якого було узгоджено роботи - розробка грунту 2 гр. плавучими дизель снарядами, та вартість робіт - сума виконаних робіт для оплати за твердою договірною ціною складає 1 435 000,00 грн без ПДВ (а.с.26 т.1).

Крім того, між ними було підписано календарний план робіт по капітальному ремонту по об`єкту: Розчистка р. Здвиж з метою захисту від підтоплення присадибних ділянок на території смт. Макарів (додаток № 2 до договору № 24/10 від 24.10.2018), згідно з яким було визначено початок виконання робіт - 3 квартал 2018 року, закінчення робіт - 4 квартал 2018 року (а.с.27 т.1).

Таким чином, за умовами укладеного між сторонами договору субпідряду, роботи мали бути виконані відповідачем до кінця 4 кварталу 2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на виконання умов договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 було перераховано на рахунок відповідача 350 000,00 грн авансу за виконання робіт відповідно до договору, що підтверджується платіжним дорученням № 1 від 24.10.2018 (а.с.51 т.1).

Факт перерахування авансу відповідачем не заперечується.

Внаслідок не виконання умов договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 р позивачем було надіслано на адресу відповідача повідомлення б/н від 21.02.2019 про відмову від договору з вимогою повернення безпідставно набутого майна, відповідно до якого позивач зазначив, що відповідач не виконав свої зобов`язання за договором і навіть не приступив до виконання обумовлених договором робіт, у зв`язку з чим, керуючись ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, товариство заявляє про відмову від договору субпідряду № 24/10 від 24.10.2018, оскільки роботи за договором не були своєчасно розпочаті, і їх закінчення в обумовлений договором строк стало неможливим. Крім того, позивач посилався на те, що, зважаючи на його відмову від договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018, на приписи ч.2 ст.849 Цивільного кодексу України, а також на п.6.1 договору, правові підстави набуття відповідачем коштів, сплачених ним в сумі 350 000,00 грн, відпали, з огляду на що вказані кошти підлягають поверненню на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України (поштова квитанція № 0302702168038 від 21.02.2019, опис вкладення у цінний лист № 0302702168038 від 21.02.2019 та копія поштового конверту з відміткою про повернення за закінченням терміну зберігання долучені позивачем до матеріалів справи в якості доказів надіслання повідомлення б/н від 21.02.2019 на адресу позивача (а.с.31, 102-105 т.1)).

Проте, відповідь на зазначене повідомлення отримано не було, а також аванс не повернуто.

Доказів на спростування заначеного вище відповідачем не надано та матеріали справи не містять.

При цьому, 25.03.2019 генеральним підрядником (ТОВ ФАСТГІДРОРЕСУРС ) було надіслано на адресу позивача претензію-вимогу №25/3, відповідно до якої генпідрядник вимагає від позивача повернути сплачений на виконання п.3.2 договору субпідряду №Ф-16/10 від 16.10.2018 аванс у розмірі 377 805,90 грн у зв`язку з невиконанням умов договору, протягом 7 днів з моменту отримання претензії. У вказаній претензії генпідрядник зазначив, що виконання робіт, обумовлених договором субпідряду, так і не було розпочато, що створює умови для неможливості виконання зобов`язання взагалі.

З огляду на що, позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 350 000,00 грн авансу сплаченого за договором субпідряду №24/10 від 24.10.2018.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що оскільки відповідачем було порушено строки виконання робіт передбачених договором субпідряду №24/10 від 24.10.2018 та зазначений договір припинив свою дію 31.12.2018, тому в силу приписів ст.1212 Цивільного кодексу України позивач набув права повернути грошові кошти, які відповідач утримує у себе без правової підстави.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог, однак мотивувальна частина оскаржуваного судового рішення підлягає зміні щодо моменту припинення дії договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018, зважаючи на наступне.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено обов`язковість виконання договору сторонами.

У відповідності до ст.ст. 598, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом; припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Частиною 1 ст. 838 Цивільного кодексу України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов`язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов`язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч.2 ст.570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ч.1 ст.837 ЦК України).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України).

Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 849 Цивільного кодексу України передбачено право замовника відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків, у разі якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим. При цьому, замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін.

Колегією суддів встановлено, що позивач звертався до відповідача з повідомлення б/н від 21.02.2019 про відмову від договору з вимогою повернення безпідставно набутого майна в порядку ст.ст.849, 1212 Цивільного кодексу України, тобто, зобов`язання, що складає предмет договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 є припиненими з моменту повідомлення відповідача про відмову від договору.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд, зокрема, у постановах від 15.02.20019 у справі №910/21154/17, від 14.06.2018 у справі №912/2709/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17, від 10.05.2018 у справі №916/1591/17.

Однак, суд першої інстанції вказавши, що договір субпідряду №24/10 від 24.10.2018 припинив свою дію 31.12.2018 (п.6.1 цього договору) не врахував заначене вище, а також те, що закінчення дії цього договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України та ч.1 ст.202 Господарського кодексу України такою підставою є виконання, проведене належним чином (заначена правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 26.06.2018 у справі №910/9072/17).

Відповідно до ч.1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплати гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 цього Кодексу.

З аналізу наведеної норми вбачається, що за своєю суттю зобов`язання складається із права вимоги кредитора та обов`язку виконання такої вимоги боржником. При цьому, є неможливим існування права вимоги без кореспондуючого такій вимозі обов`язку виконання.

Лише існування одночасно як права вимоги так і обов`язку виконання такої вимоги становить собою суть зобов`язання.

Частиною 3 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Згідно із ч.2 ст.4 Цивільного кодексу України основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України.

За змістом ст.ст. 524, 533-535 Цивільного кодексу України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов`язання, що складається, у тому числі, з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій відповідає кореспондуючий обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора (правова позиція Верховного Суду України у постанові від 06.06.2012 у справі № 6-49цс12).

Тобто, грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц, у постановах Верховного Суду від 31.01.2018 у справі № 910/8399/17, від 03.09.2018 у справі № 910/5811/16.

Таким чином, будь-яке зобов`язання, яке зводиться до сплати грошей, є грошовим (зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду України, викладеній у постанові від 01.10.2014 № 6-113цс14).

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кордексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставне набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Таким чином, із змісту зазначеної норми вбачається, що підставою виникнення зобов`язання, визначеного даною нормою, є сукупність наступних умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав, або коли така підстава згодом відпала. До таких підстав відноситься також випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін, якщо це допускається договором або законом.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України вказувала Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

У даній справі, відмова замовника від договору є підставою для вимоги про повернення авансу на підставі ст.1212 Цивільного кодексу України.

Суд першої інстанції встановивши факт невиконання відповідачем умов договору та отримання від позивача авансу у розмірі 350 000,00 грн, а також відсутність правових підстав для утримання у себе вказаних коштів, правомірно застосовано положення ст.1212 Цивільного кодексу України та дійшов вірного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для стягнення грошових коштів (авансу) у розмірі 350 000,00 грн.

Посилання відповідача на п. 5.3 договору субпідряду №24/10 від 24.10.2018 та ст.ст.614, 617 Цивільного кодексу України як на підставу для відмови у задоволені позову, колегією суддів відхиляються, оскільки вони мають значення для визначення заходів цивільно-правової відповідальності, а тому наявність чи відсутність як обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) так і вини (умислу або необережності) не входить до предмета доказування у спорі про застосування наслідків припиненого правочину (повернення сплаченого авансу).

Відповідно до ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів, які б спростовували вище встановлені та зазначені судом обставини, учасниками справи не надано.

Інші доводи, наведені скаржником в апеляційній скарзі, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи. Також, відсутні підстави для скасування оскаржуваного судового рішення в розумінні ст.277 ГПК України з викладених в апеляційній скарзі обставин.

Враховуючи вищевикладене та те, що судом першої інстанції в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення зробив висновки, які не в повній мірі відповідають обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне застосувати повноваження, передбачені ч.4 ст.277 ГПК України та змінити його мотивувальну частину, а також викласти її в редакції даної постанови.

При цьому, резолютивна частина оскаржуваного судового рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Судові витрати (судовий збір) на підставі ст.129 ГПК України покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 252, 269, 270, 273, 275, 277, 281-285 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Попової Надії Миколаївни на рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі №911/908/19 залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі №911/908/19 змінити шляхом викладення його мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

3. В решті рішення Господарського суду Київської області від 04.07.2019 у справі №911/908/19 залишити без змін.

4.Судові витрати покласти на фізичну особу-підприємця Попову Надію Миколаївну.

5. Матеріали справи №911/908/19 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст судового рішення складено 15.10.2019.

Головуючий суддя М.Л. Яковлєв

Судді Т.П. Козир

Г.П. Коробенко