Постанова

від 03.10.2019 по справі 910/2391/19

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2019 р. м. Київ Справа№ 910/2391/19

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

при секретарі судового засідання Браславець Ю.Ю.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 03.10.2019

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 (повний текст рішення складено 23.05.2019)

у справі №910/2391/19 (суддя Спичак О.М. )

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"

до Моторного (транспортного) страхового бюро України

про стягнення 717 112, 39 грн.

В судовому засіданні 03.10.2019 відповідно до ст.ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У лютому 2019 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 717 112, 39 грн.

Позов обґрунтований невиконанням Моторним (транспортним) страховим бюро України передбаченого ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом Координаційної ради Моторного (транспортного) страхового бюро України 06.12.2012 за №31/2012, обов`язку з повернення суми невикористаної частини базового гарантійного внеску позивача у фонді захисту потерпілих у Моторного (транспортного) страхового бюро України, за наслідками втрати Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" статусу асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України (припинення членства) з 27.02.2014.

Відповідач проти позову заперечував посилаючись на те, що списання коштів в сумі 539029,98 грн. для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" та для розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 відповідає приписам Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ № 333/2014 від 16.10.2014 та рішенню загальних зборів членів МТСБУ, яке оформлено протоколом № 49/2016 від 31.03.2016.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/2391/19 позов задоволено.

Стягнуто з Моторного (транспортного) страхового бюро України на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" 717 112,39 грн. грошових коштів та 10 756,69 грн. судового збору.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач 06.06.2019 звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Апеляційна скарга обґрунтована неповним та неправильним дослідженням судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до прийняття незаконного та необґрунтованого рішення.

Апелянт зазначає, що згідно з п. 3.4. Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Президією МТСБУ 16.10.2014 (протокол № 333), передбачено, що у разі відсутності у ФЗП залишку коштів, внесених страховиком, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для здійснення за його зобов`язаннями Регламентних виплат, відповідні витрати на такі виплати розподіляються між іншими страховиками, які мають кошти у ФЗП, незалежно від наявності у них статусу члена МТСБУ на момент розподілу. Отже, Регламентні виплати у сумі 178 082,41 грн. були розподілені змішаним принципом розподілу 50% суми Регламентних виплат за банкрута рівними частинами, 50% пропорційно частці залишків коштів страховиків у ФЗП на момент розподілу відповідно до пп. г п. 41.1 ст. 41 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів .

Апелянт вказує, що згідно п. 2.1.4 Договору про співпрацю № 136 позивач зобов`язаний виконувати рішення та дотримуватися положень установчих документів та внутрішніх нормативних документів Бюро, затверджених органами управління Бюро відповідно до їх компетенції. На думку апелянта, рішення, прийняте Загальними зборами членів № 49/2016 від 31.03.2016 про списання 539 029,98 грн. для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у ПАТ Брокбізнесбанк , є обов`язковим для позивача.

На переконання скаржника, суд не врахував, що відповідно до п. 51.9 ст. 51 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів поверненню позивачу підлягають лише сплачені до гарантійного фонду кошти (за вирахуванням витрат), а решта частини гарантійного фонду, що сформована за рахунок коштів позивача, які сплачувалися позивачем МТСБУ до резервних фондів і надходили з інших джерел (премій) та зараховувалися до гарантійного фонду, поверненню не підлягають.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

У відзиві на апеляційну скаргу Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан" вважає доводи апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України безпідставними, рішення суду законним і обґрунтованим, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2019 апеляційну скаргу відповідача передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2019 відкрито апеляційне провадження, розгляд справи №910/2391/19 призначено на 05.09.2019.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.09.2019 відкладено розгляд справи на 03.10.2019, враховуючи задоволення клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи.

Явка представників сторін

Представник відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.10.2019 підтримав доводи апеляційної скарги з підстав, викладених в ній, просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про відмову в позові.

Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 03.10.2019 заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу, просив її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції

20.12.2006 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" (страховиком) та Моторним (транспортним) страховим бюро України був укладений договір №136 про співпрацю у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, предметом якого згідно п.1 є співробітництво та представництво сторін у сфері організації та провадження обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування, а саме: забезпечення виконання вимог чинного законодавства та статуту Бюро у стосунках між усіма суб`єктами правовідносин, що виникають при проведенні цього виду страхування; збирання необхідної інформації, узагальнення та поширення практики здійснення цього виду страхування; збирання необхідної інформації, узагальнення та поширення практики здійснення цього виду страхування; здійснення збору документів, необхідних для виплати бюро відшкодувань потерпілим та здійснення таких виплат, в порядку передбаченому чинним законодавством.

За даним договором серед обов`язків страховика передбачено, зокрема, обов`язок сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління Моторного (транспортного) страхового бюро України; сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро; надавати Бюро звіти за формами та у строки, що затверджені Президією Бюро; сформувати в фонді захисту потерпілих гарантійний внесок протягом тридцяти днів з дня підписання цього договору, у сумі еквівалентній 100 000,00 євро, шляхом: перерахування гарантійного внеску на підставі рахунку, що надається бюро та/або; зарахування за письмовою вимогою страховика в якості гарантійного внеску коштів фонду захисту потерпілих Моторного (транспортного) страхового бюро України, вільних від зобов`язань (в порядку, передбаченому п.11 розділу VII Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів") (п.п. 3.1.1, 3.1.2, 2.1.8, 3.1.12 договору №136 від 20.12.2006).

Відповідно до п. 11.1 договору №136 від 20.12.2006 він вступає в силу з дати його підписання та діє протягом одного року, тобто, до 19.12.2007.

20.04.2012 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" (страховиком) та Моторним ( транспортним ) страховим бюро України був укладений договір про співпрацю №136 у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами, предметом якого згідно п.1 є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування.

Зі змісту п.2.1 договору №136 від 20.04.2012 вбачається, що страховик зобов`язується сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ; своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності Бюро; надавати Бюро звіти за формами та у строки, що затверджені Президією Бюро; сформувати в фонді захисту потерпілих гарантійний внесок, поповнювати гарантійний внесок у фонді захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положенням про цей фонд, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління Бюро, прийнятими у межах їх повноважень, тощо.

У п.2.2.8 укладеного між сторонами правочину передбачено обов`язок бюро з повернення на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих, гарантійного внеску, сформованого страховиком у цьому фонді.

Відповідно до п. 11.1 договору №136 від 20.04.2012 він вступає в силу з дати його підписання сторонами, скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Як свідчать надані суду документи, на виконання умов договору про співпрацю у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами позивачем у період з 26.01.2007 по 31.03.2014 позивачем було сплачено Моторному (транспортному) страховому бюро України 1 527 213,50 грн., з яких до ФЗП у дорожньо-транспортних пригодах 656 752,50 грн. та 870 461,00 грн., як внесок позивача до фонду, який фактично було доформовано відповідачем за рахунок відрахувань страховика з премій за реалізовані поліси та втрачені бланки. Вказані обставини відповідачем в процесі розгляду справи не заперечувались.

У відповідності до п.п. 4.5. та 4.6. Положення про членство в Моторному (транспортному) страховому бюро України, затвердженого протоколом №38/2010 від 15.09.2010 загальних зборів членів Моторного (транспортного) страхового бюро України, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан" було позбавлено асоційованого членства в Моторному (транспортному) страховому бюро України. Про вказані обставини відповідачем було направлено позивачу повідомлення №6/3-05/6365 від 27.02.2014. Згідно звіту про рух коштів фонду захисту потерпілих станом на 31.03.2014 залишок грошових коштів Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" становив 1 129 463,78 грн.

За поясненнями позивача, гарантійний внесок останньому в повному обсязі відповідачем повернуто не було, перераховано лише 392 949,16 грн.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан" звернулось до Моторного (транспортного) страхового бюро України з претензією №192 від 10.11.2017, в якій вимагало повернути грошові кошти, які було списано з рахунку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" після припинення асоційованого членства.

Листом №5-41/30300 від 23.11.2017 Моторне (транспортне) страхове бюро України повідомило позивача про те, що вказані грошові кошти було списано з рахунку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" та для розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 років на підставі приписів п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судом першої інстанції встановлено, що всі операції стосовно руху коштів фонду захисту потерпілих на рахунку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" підтверджуються наявними в матеріалах справи звітами про рух коштів, які складено відповідачем.

За твердженнями позивача, списання коштів з рахунку Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" в сумі 539029,98 грн. для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк", та в сумі 178082,41 грн. для розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 років, є безпідставним, оскільки вказані кошти підлягають поверненню страховику на підставі приписів ст.51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Вказані обставини і стали підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем наголошено на тому, що згідно положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів", кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовується виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону. У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов`язань якого він здійснюється. У свою чергу, підпунктом "ґ" пункту 41.1. статті 41 цього Закону, передбачено, що у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, від суми, що підлягає поверненню позивачу, керуючись п. 51.9. ст. 51 Закону, слід відрахувати витрати МТСБУ суми по виплатам, які було здійснено Моторним (транспортним) страховим бюро України по регламентним виплатам по страховим компаніям банкротів. До того ж, відповідачем зауважено, що страховик за договором про співпрацю зобов`язався виконувати рішення та дотримуватись положень установчих та внутрішніх нормативних документів Моторного (транспортного) страхового бюро України, а отже рішення загальних зборів відповідача, яке оформлено протоколом №49/2016 від 31.03.2016, яким затверджено розподіл між страховиками участі у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій в Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" - дольової участі страховиків у фонді захисту потерпілих на 30.06.2014 повинно виконуватись позивачем.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no.4241/03 від 28.10.2010).

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення підлягає залишенню без змін виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 ч. 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов`язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до п.п. 39.1, 39.2 ст. 39 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку. Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій, тощо.

Згідно п.п. 44.1., 44.2. ст. 44 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів органами управління та контролю МТСБУ є: загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.

До компетенції загальних зборів членів МТСБУ належить вирішення таких питань: а) визначення основних напрямів діяльності МТСБУ; б) внесення змін та доповнень до Статуту МТСБУ; в) обрання членів президії МТСБУ; г) прийняття страховиків до членів МТСБУ та виключення з членів МТСБУ; ґ) затвердження річних результатів діяльності МТСБУ та висновків ревізійної комісії; д) затвердження розміру, порядку та строків сплати членських внесків; е) інші повноваження відповідно до Статуту МТСБУ. (п.45.4. ст. 45 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Для прийняття рішення у справі суду необхідно встановити, із яких платежів формується централізований страховий резервний фонд, а саме фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, який порядок встановлено МТСБУ для обліку цих платежів за страховиком та яким чином відображається рух цих коштів, у складі цього централізованого страхового резервного фонду при МТСБУ, з яких сум складається сума активів позивача у централізованому фонді захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, зокрема на дату припинення ним асоційованого членства страховика в МТСБУ, яку із заявлених позивачем суми позовних вимог сплачено ним в якості гарантійних внесків та яку в якості щомісячних відрахувань за реалізованими полісами, та відповідно яку із зазначених сум повернуто відповідачем у зв`язку із виходом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" із асоційованих членів МТСБУ, як виконано відповідачем обов`язок щодо повернення сплачених Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Каштан" як членом МТСБУ коштів як гарантійних внесків до централізованого страхового резервного фонду - фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах.

Відповідно до п. п. 51.2, 52.1. ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена МТСБУ. Виключення страховика з членів МТСБУ та/або позбавлення статусу повного члена МТСБУ здійснюється рішенням загальних зборів членів МТСБУ за поданням дирекції МТСБУ з таких підстав: а) подання страховиком заяви про припинення членства в МТСБУ або позбавлення статусу повного члена МТСБУ.

Як було встановлено вище, згідно повідомлення Моторного (транспортного) страхового бюро України №6/3-05/6365 від 27.02.2014 позивачем було втрачено статус асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Відповідно до п.51.8. ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" члени Моторного (транспортного) страхового бюро України зобов`язані сплачувати: а) членські внески у розмірі, визначеному загальними зборами членів МТСБУ; б) гарантійні та інші внески до централізованих страхових резервних фондів у розмірі, визначеному цим Законом; в) відрахування з премій обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності відповідно до цього Закону.

Згідно статті 52 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" членство страховика в МТСБУ припиняється у разі виключення такого страховика із членів МТСБУ або втрати цим страховиком статусу асоційованого члена.

Пунктом 51.9. ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п`ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов`язань іншому страховику - повному члену МТСБУ".

З огляду на наведені вище обставини, кінцевою датою повернення гарантійних внесків позивача з фонду захисту потерпілих є 27.02.2017, отже позивач, як страховик, має право на повернення гарантійного внеску у зв`язку з припиненням асоційованого членства в МТСБУ. З наявних у справі звітів про рух коштів фонду захисту потерпілих вбачається, що такий внесок було частково повернуто позивачу в сумі 392 949,16 грн.

Колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про безпідставність направлення решти гарантійного внеску відповідачем для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" та для розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 років, входячи з наступного.

Статтею 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються, централізовані страхові резервні фонди, зокрема, фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених статтею 41 Закону.

Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ; відрахування страховиків з премій обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; добровільні внески та пожертвування.

Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.

Відповідно до пункту 43.4 ст. 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.

Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону.

У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов`язань якого він здійснюється.

Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для виконання зобов`язань такого страховика перед МТСБУ. Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, також можуть використовуватися для виконання зобов`язань такого страховика за внутрішніми договорами страхування перед членами МТСБУ, а сплачений як додатковий гарантійний внесок до фонду страхових гарантій - для виконання зобов`язань цього страховика за договорами міжнародного страхування та правочинами, пов`язаними з перестрахуванням його відповідальності за договорами міжнародного страхування.

Згідно із статтею 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Таким чином, гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, зокрема і для створення резерву знецінення інвестицій, суперечить закону.

Кошти фонду захисту потерпілих розміщуються з урахуванням безпечності, ліквідності та прибутковості. Банк, який обирається для розміщення коштів, повинен відповідати встановленим уповноваженим органом вимогам щодо наявності та рівня кредитного рейтингу банків, у яких розміщуються кошти страхових резервів страховиків. Президія Бюро щоквартально приймає рішення про розміщення коштів. До прийняття такого рішення дирекція Бюро має право здійснювати розміщення тимчасово вільних коштів на депозитних рахунках на строк не більше 3 місяців в обслуговуючих банках. Страховик має право пропонувати дирекції Бюро банки та умови розміщення тимчасово вільних коштів сформованого ним у складі фонду захисту потерпілих гарантійного внеску. Інвестиційний дохід, отриманий внаслідок розміщення коштів гарантійних внесків фонду захисту потерпілих, щомісяця розподіляється між страховиками пропорційно залишку гарантійних внесків на початок звітного місяця.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 11.07.2018 у справі №910/17536/17.

Кошти страхових резервів в страхуванні можуть бути або витрачені на виплати страхових відшкодувань або повернуті в дохід страховика, використання їх за іншим призначенням суперечить Закону.

Отже, посилання відповідача на здійснення відрахування з гарантійного внеску Моторного (транспортного) страхового бюро України регламентних виплат по страховим компаніям визнаних банкротами та по яким було встановлено недостатність коштів та майна банкрута для самостійного погашення кредиторської заборгованості, в тому числі, по страховим виплатам, у відповідності до Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ №333/2014 від 16.10.2014, є безпідставним.

Враховуючи, що позивач припинив своє асоційоване членство 27.02.2014, до правовідносин між сторонами, у тому числі з питань повернення гарантійних внесків, сплачених до фонду захисту потерпілих, слід застосовувати норми законів, умови членства в МТСБУ та Положення про фонд захисту потерпілих, що діяли на момент виходу позивача із членів Моторного (транспортного) страхового бюро, а не редакцію вказаного Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого Протоколом Президії МТСБУ № 333/2014 від 16.10.2014, застосування якого суперечить положенням ст. 58 Конституції України, згідно якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Частина гарантійного внеску позивача була відрахована для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк".

Відповідно до протоколу № 49/2016 загальних зборів членів МТСБУ від 31.03.2016 за результатами розгляду питання № 6 (про заборгованість Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" перед МТСБУ) ухвалено п. 6.2, за яким визначено порядок формування джерел, за яких МТСБУ створить резерв від знецінення фінансових інвестицій у вказаному банку, а також п. 6.3, яким погоджено запропоновані Дирекцією МТСБУ принципи розподілу між страховиками участі у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій у Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" - дольової участі страховиків у фонді захисту потерпілих на 30.06.2014.

Враховуючи, що Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан" з МТСБУ виключене з 27.02.2014, діяльність щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не здійснює, а тому з урахуванням положень Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не є страховиком, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що покладення на позивача 31.03.2016 обов`язку з участі у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій у Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" - дольової участі страховиків у фонду захисту потерпілих на 30.06.2014, є безпідставним.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №910/9375/17.

Враховуючи викладене, правомірними є висновки місцевого суду щодо безпідставного направлення Моторним (транспортним) страховим бюро України коштів в сумі 717 112,39 грн. з гарантійного внеску позивача для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у Публічному акціонерному товаристві "Брокбізнесбанк" та розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 років, виходячи з виникнення у відповідача обов`язку повернути гарантійний внесок позивача у зв`язку з втратою асоційованого членства в МТСБУ, відповідно позовні вимоги Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан" до Моторного (транспортного) страхового бюро України про стягнення 717 112,39 грн. є обґрунтованими.

Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі

Твердження апелянта про обов`язок позивача виконувати рішення, прийняті МТСБУ, зокрема рішення Загальних зборів членів № 49/2016 від 31.03.2016, є безпідставними.

Відповідно до ст. 5 Статуту МТСБУ, затвердженого розпорядженням ДЕРЖФІНПОСЛУГ від 01.02.2005 № 3470 (в редакції, що діяла на момент прийняття рішення № 49/2016 від 31.03.2016) (надалі Статут МТСБУ), Страховики можуть входити до складу Бюро як асоційовані та повні його члени.

Згідно п. 6.5. Статуту МТСБУ, Страховик - член Бюро несе відповідальність перед Бюро за дотримання зобов`язань відповідно до вимог чинного законодавства, положень цього Статуту, рішень органів управління Бюро, договорів з Бюро, внутрішніх нормативних документів Бюро, затверджених у відповідності з чинним законодавством та цим Статутом.

Пунктом 7. 2 Статуту МТСБУ, встановлено, що члени Бюро зобов`язані виконувати рішення та дотримуватись положень установчих та внутрішніх нормативних документів Бюро, затверджених органами управління Бюро відповідно до їх компетенції.

Тобто, обов`язок щодо виконання рішення та дотримання положень установчих та внутрішніх нормативних документів Бюро, затверджених його органами управління, покладено лише на його членів.

Згідно з повідомленням про втрату статусу асоційованого члена МТСБУ, 27 лютого 2014 Приватне акціонерне товариство Страхова компанія Каштан припинило членство в МТСБУ на підставі п.п. 4.5., 4.6. Положення про членство в Моторному (транспортному) страховому бюро України.

Враховуючи вищевказане, оскільки ПрАТ СК Каштан з 27.02.2014 не є членом МТСБУ, обов`язок позивача виконувати рішення та дотримуватись положень установчих та внутрішніх нормативних документів Бюро після 27.02.2014, відсутній.

У апеляційній скарзі апелянт зазначає, що відповідно до п. 51.9 Закону поверненню позивачу підлягають лише сплачені до гарантійного фонду кошти (за вирахуванням витрат), а решта частини гарантійного фонду, що сформована за рахунок коштів позивача які сплачувалися позивачем МТСБУ до резервних фондів і надходили з інших джерел (премій) та зараховувалися до гарантійного фонду, поверненню не підлягають.

Відповідно до п.п. 7.1. п. 7 листа Верховного Суду від 01.08.2019 Дайджест судової практики Верховного Суду у справах, пов`язаних зі страховими правовідносинами (надалі лист), залишок вільних від зобов`язань коштів, що сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, зараховується до базового гарантійного внеску такого страховика у фонді захисту потерпілих та підлягає поверненню після втрати останнім статусу асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України.

Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п`ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов`язань іншому страховику - повному члену МТСБУ. У випадку, якщо стосовно страховика здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства, а також у разі його ліквідації зазначені кошти не підлягають поверненню.

Всі кошти, що надходили до МТСБУ від позивача є сплаченими коштами, оскільки сплачувалися, відраховувалися, вносилися та перераховувалися на різні рахунки апелянта згідно вимог Закону, положень та рішень МТСБУ, а тому доводи апелянта в цій частині не узгоджуються з матеріалами справи.

Щодо посилання скаржника на зміст договору №136 від 20.04.2012, колегія суддів зазначає, що 20.04.2012 між ПрАТ СК Каштан та МТСБУ (переукладено) укладено договір про співпрацю № 136, 28.12.2012 між позивачем та апелянтом повторно переукладено договір № 136.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що договір від 20.04.2012 та від 28.12.2012 є майже однаковим, з технічних причин в позовній заяві вказано дату договору №136 не 28.12.2012, а 20.04.2012, однак положення, умови та статті договору, що викладені у тексті позовної заяви, застосовані вірно з договору №136 від 28.12.2012.

Також, у позові позивач посилався на п.п. договору 2.1.1, 2.1.2, 2.2.8., 4.2., 4.3., 4.4., 4.5., п. 12.1. У договорі від 20.04.2012 відсутні п. 4.5., п. 12.1, проте дані пункти є у договорі від 28.12.2012, що також підтверджує той факт, що позивачем застосовано вірні положення та умови договору №136 від 28.12.2012.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що скаржником зроблено не було.

Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа Серявін та інші проти України (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303-А, п.29).

За таких обставин решту аргументів відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду першої інстанції про задоволення позову.

Доводи позивача, викладені у відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає обґрунтованими з вищевикладених підстав.

Таким чином, застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права відповідає встановленим обставинам справи, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/2391/19.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв`язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України на рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/2391/19 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/2391/19 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/2391/19 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.

Повний текст постанови складено 15.10.2019.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко