ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 грудня 2019 року
м. Київ
Справа № 910/2391/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Стратієнко Л.В.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019
(головуючий суддя Скрипка І.М., судді Михальська Ю.Б., Тищенко А.І.)
та рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019
(суддя Спичак О.М.)
у справі №910/2391/19
за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Каштан"
до Моторного (транспортного) страхового бюро України
про стягнення 717 112,39 грн,
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
1. Стислий виклад позовних вимог
1.1. У лютому 2019 року Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Каштан" (далі - ПрАТ "СК "Каштан") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - МТСБУ) про стягнення 717 112,39 грн.
1.2. Позов обґрунтований невиконанням МТСБУ передбаченого ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" та Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом координаційної ради МТСБУ 06.12.2012 за №31/2012, обов`язку щодо повернення суми невикористаної частини базового гарантійного внеску позивача у фонді захисту потерпілих МТСБУ, за наслідками втрати ПрАТ "СК "Каштан" статусу асоційованого члена МТСБУ (припинення членства) з 27.02.2014.
2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
2.1. 20.12.2006 між ПрАТ "СК "Каштан" (страховик) та МТСБУ укладений договір №136 про співпрацю у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами (далі - договір від 20.12.2006), предметом якого є співробітництво та представництво сторін у сфері організації та провадження обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування, а саме: забезпечення виконання вимог чинного законодавства та статуту бюро у стосунках між усіма суб`єктами правовідносин, що виникають при проведенні цього виду страхування; збирання необхідної інформації, узагальнення та поширення практики здійснення цього виду страхування; здійснення збору документів, необхідних для виплати бюро відшкодування потерпілим та здійснення таких виплат, в порядку передбаченому чинним законодавством.
2.2. За даним договором від 20.12.2006 серед обов`язків страховика передбачено, зокрема, обов`язок сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ; сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності бюро; надавати бюро звіти за формами та у строки, що затверджені президією бюро; сформувати в фонді захисту потерпілих гарантійний внесок протягом тридцяти днів з дня підписання цього договору, у сумі еквівалентній 100 000,00 євро.
2.3. Відповідно до п. 11.1 договору від 20.12.2006 він вступає в силу з дати його підписання та діє протягом одного року, тобто до 19.12.2007.
2.4. 20.04.2012 між ПрАТ "СК "Каштан" (страховик) та МТСБУ укладений договір про співпрацю №136 у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами (далі - договір від 20.04.2012), предметом якого є співробітництво сторін у сфері організації та провадження обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами страхування.
2.5. Відповідно до п. 2.1 договору від 20.04.2012 страховик зобов`язується сплатити вступний членський внесок у розмірі, визначеному рішенням органу управління МТСБУ; своєчасно та у повному обсязі сплачувати щомісячні членські внески до цільового фонду фінансування діяльності бюро; надавати бюро звіти за формами та у строки, що затверджені президією бюро; сформувати в фонді захисту потерпілих гарантійний внесок, поповнювати гарантійний внесок у фонді захисту потерпілих у випадках та на умовах, встановлених Законом України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", положенням про цей фонд, іншими внутрішніми документами чи рішеннями органів управління бюро, прийнятими у межах їх повноважень тощо.
2.6. У п. 2.2.8 укладеного між сторонами договору від 20.04.2012 передбачено обов`язок бюро з повернення на умовах, що встановлені законом, положенням про фонд захисту потерпілих, гарантійного внеску, сформованого страховиком у цьому фонді.
2.7. Відповідно до п. 11.1 договору від 20.04.2012 він вступає в силу з дати його підписання сторонами, скріплення їх печатками та діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.
2.8. Позивачем у період з 26.01.2007 по 31.03.2014 сплачено МТСБУ 1 527 213,50 грн, з яких до фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах 656 752,50 грн та 870 461,00 грн як внесок позивача до фонду, який фактично було доформовано відповідачем за рахунок відрахувань страховика з премій за реалізовані поліси та втрачені бланки.
2.9. ПрАТ "СК "Каштан" було позбавлено асоційованого членства в МТСБУ відповідно до п.п. 4.5. та 4.6 Положення про членство в МТСБУ, затвердженого протоколом №38/2010 від 15.09.2010.
Про вказані обставини відповідачем було направлено позивачу повідомлення №6/3-05/6365 від 27.02.2014. Згідно зі звітом про рух коштів фонду захисту потерпілих станом на 31.03.2014 залишок грошових коштів ПрАТ "СК "Каштан" становив 1 129 463,78 грн.
2.10. Гарантійний внесок позивачу в повному обсязі відповідачем повернуто не було, перераховано лише 392 949,16 грн.
2.11. ПрАТ "СК "Каштан" звернулось до МТСБУ з претензією №192 від 10.11.2017, в якій вимагало повернути грошові кошти, які було списано з рахунку ПрАТ "СК "Каштан" після припинення асоційованого членства.
Листом №5-41/30300 від 23.11.2017 МТСБУ повідомило позивача про те, що вказані грошові кошти було списано з рахунку ПрАТ "СК "Каштан" для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у ПАТ "Брокбізнесбанк" та для розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 років на підставі приписів п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
2.12. За твердженнями позивача, списання коштів з рахунку ПрАТ "СК "Каштан" в сумі 539 029,98 грн для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у ПАТ "Брокбізнесбанк" та в сумі 178 082,41 грн для розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 років, є безпідставним, оскільки вказані кошти підлягають поверненню страховику на підставі приписів ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
2.13. Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, відповідачем наголошено на тому, що згідно з положеннями Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовується виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" п. 41.1 ст. 41 цього Закону. У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов`язань якого він здійснюється. У свою чергу, підпунктом "ґ" п. 41.1 ст. 41 цього Закону передбачено, що у разі недостатності коштів та майна страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для виконання його зобов`язань за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, від суми, що підлягає поверненню позивачу слід відрахувати витрати МТСБУ по виплатам, які було здійснено МТСБУ по регламентним виплатам по страховим компаніям банкротів. До того ж, відповідачем зауважено, що страховик за договором про співпрацю зобов`язався виконувати рішення та дотримуватись положень установчих та внутрішніх нормативних документів МТСБУ, а отже рішення загальних зборів відповідача, яке оформлено протоколом №49/2016 від 31.03.2016, яким затверджено розподіл між страховиками участі у створенні резерву знецінення фінансових інвестицій в ПАТ "Брокбізнесбанк" - дольової участі страховиків у фонді захисту потерпілих на 30.06.2014 повинно виконуватись позивачем.
3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
3.1. 17 травня 2019 року рішенням Господарського суду міста Києва позов задоволено. Стягнуто з МТСБУ на користь ПрАТ "СК "Каштан" 717 112,39 грн грошових коштів та 10 756,69 грн судового збору.
3.2. 03 жовтня 2019 року постановою Північного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 залишено без змін.
3.3. Приймаючи такі рішення, господарські суди виходили з того, що п. 51.9 ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п`ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов`язань іншому страховику - повному члену МТСБУ.
3.3.1. Кінцевою датою повернення гарантійних внесків позивача з фонду захисту потерпілих є 27.02.2017, отже позивач як страховик має право на повернення гарантійного внеску у зв`язку з припиненням асоційованого членства в МТСБУ.
Такий внесок було частково повернуто позивачу в сумі 392 949,16 грн.
3.3.2. При цьому господарські суди зазначили про безпідставність направлення решти гарантійного внеску відповідачем для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у ПАТ "Брокбізнесбанк" та для розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 років, оскільки гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, зокрема і для створення резерву знецінення інвестицій, суперечить закону.
4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи
4.1. МТСБУ звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019, рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 та ухвалити нове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні позовних вимог.
4.2. Скаржник обґрунтовує вимоги, що містяться у касаційній скарзі, зокрема, такими доводами.
4.2.1. Господарські суди під час вирішення спору не проаналізувати норми, що стосуються питання внесення, використання та повернення гарантійного внеску ПрАТ "СК "Каштан" до фонду захисту потерпілих МТСБУ, зокрема п. 39.2 ст. 39, п. 43.2, п. 43.4 ст. 43, п. 51.1 ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів".
4.2.2. На думку скаржника, страховик міг визначити для розміщення коштів його гарантійного внеску банк інший, ніж ПАТ "Брокбізнесбанк", а відповідно звільнення такого страховика від наслідків неплатоспрожності такого банку і покладення фінансового тягара на дійсних членів МТСБУ є безпідставним, оскільки чинне законодавство не ставить такої вимоги, що за страховика - учасника МТСБУ, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, МТСБУ використовує внески лише діючих членів МТСБУ. Такої вимоги немає і в Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом президії МТСБУ від 16.10.2014 №333/2014 (далі - Порядок).
4.2.3. Згідно з п. 3.4. Порядку передбачено, що у разі відсутності у фонді захисту потерпілих залишку коштів, внесених страховиком, що визнаний банкрутом та/або ліквідований, для здійснення за його зобов`язаннями регламентних виплат, відповідні витрати на такі виплати розподіляються між іншими страховиками, які мають кошти у фонді захисту потерпілих, незалежно від наявності у них статусу члена МТСБУ на момент розподілу. Отже, регламентні виплати у сумі 178 082,41 грн були розподілені змішаним принципом розподілу 50% суми регламентних виплат за банкрута рівними частинами, 50% пропорційно частці залишків коштів страховиків у фонді захисту потерпілих на момент розподілу відповідно до пп. "г" п. 41.1 ст. 41 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
4.2.4. Відповідач зазначає, що згідно з п. 2.1.4 договору про співпрацю позивач зобов`язаний виконувати рішення та дотримуватися положень установчих документів та внутрішніх нормативних документів бюро, затверджених органами управління бюро відповідно до їх компетенції. Рішення, прийняте загальними зборами членів №49/2016 від 31.03.2016 про списання 539 029,98 грн для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у ПАТ "Брокбізнесбанк" є обов`язковим для позивача.
4.2.5. Скаржник вважає, що суди не врахували, що відповідно до п. 51.9 ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" поверненню позивачу підлягають лише сплачені до гарантійного фонду кошти (за вирахуванням витрат), а решта частини гарантійного фонду, що сформована за рахунок коштів позивача, які сплачувалися позивачем МТСБУ до резервних фондів і надходили з інших джерел (премій) та зараховувалися до гарантійного фонду, поверненню не підлягають.
4.3. ПрАТ "СК "Каштан" подало відзив на касаційну скаргу в якому заперечує проти доводів та вимог, наведених у касаційній скарзі, та просить залишити її без задоволення, а судові рішення, що оскаржуються, - без змін.
4.3.1. Позивач зазначає, що він припинив своє асоційоване членство 27.02.2014, тобто, до правовідносин з питань повернення МТСБУ гарантійних внесків позивача, сплачених до фонду захисту потерпілих, повинні бути застосовані норми законів, умови членства в МТСБУ та Положення про фонд захисту потерпілих, що діяли на момент виходу позивача із членів МТСБУ.
Проте, Порядок прийнято після припинення позивачем свого членства у МТСБУ, а отже даний акт не підлягає застосуванню до правовідносин щодо повернення гарантійних внесків позивача.
Оскільки ПрАТ "СК "Каштан" з 27.02.2014 не є членом МТСБУ, виконувати рішення та дотримуватись положень установчих та внутрішніх нормативних документів бюро після 27.02.2014 позивач не зобов`язаний.
4.3.2. На момент виключення позивача зі складу асоційованих членів МТСБУ порядок повернення страховику його гарантійного внеску у випадку втрати членства в МТСБУ визначався Положенням про централізований страховий резервний фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах від 06.12.2012 №31/2012 (далі - Положення №31/2012). Вимогами Положення №31/2012 не передбачено, що у разі відсутності у фонді захисту потерпілих залишку коштів, внесених страховиком, що визнаний банкрутом, для здійснення за його зобов`язаннями, відповідні витрати на такі виплати розподіляються між іншими страховиками, які мають кошти у фонді захисту потерпілих, незалежно від наявності у них статусу члена МТСБУ на момент розподілу. Отже, кошти позивача у розмірі 178 082,41 грн, що списані МТСБУ згідно з Порядком від 16.10.2014 підлягають поверненню.
4.3.3. Кошти, сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, є коштами страхових резервів з обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів таких страховиків. Таким чином, гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, суперечить Закону.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції
5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
5.1.3. З урахуванням визначених меж розгляду справи судом касаційної інстанції, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про неправильну оцінку судом апеляційної інстанції документів, що містяться у матеріалах справи, необхідність надання оцінки доказам у справі та повторного встановлення фактичних обставин справи.
5.2. Щодо суті касаційної скарги
5.2.1. Спір по справі стосується стягнення з відповідача суми невикористаної частини базового гарантійного внеску позивача у фонді захисту потерпілих МТСБУ, за наслідками втрати ПрАТ "СК "Каштан" статусу асоційованого члена МТСБУ.
5.2.2. Верховний Суд виходить з такого.
Згідно з п. 1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
В силу приписів ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
5.2.3. Відповідно до п. 39.1, п. 39.2 ст. 39 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" Моторне (транспортне) страхове бюро України є єдиним об`єднанням страховиків, які здійснюють обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну третім особам. Участь страховиків у МТСБУ є умовою здійснення діяльності щодо обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. МТСБУ є непідприємницькою (неприбутковою) організацією і здійснює свою діяльність відповідно до цього Закону, законодавства України та свого Статуту. Статут МТСБУ затверджується зборами засновників (членів) МТСБУ, погоджується з Уповноваженим органом та реєструється відповідно до вимог законодавства. МТСБУ не може виступати засновником чи співзасновником юридичних осіб, що займаються підприємницькою діяльністю та/або мають на меті одержання прибутку. Основними завданнями МТСБУ є: здійснення виплат із централізованих страхових резервних фондів компенсацій та відшкодувань на умовах, передбачених цим Законом; управління централізованими страховими резервними фондами, що створюються при МТСБУ для забезпечення виконання покладених на нього функцій, тощо.
Згідно з п. 44.1, п. 44.2 ст. 44 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" органами управління та контролю МТСБУ є: загальні збори членів МТСБУ; Координаційна рада МТСБУ; президія; дирекція; інші визначені Статутом МТСБУ органи. Структура, функції, компетенція, порядок формування та роботи органів управління та контролю МТСБУ визначаються Статутом МТСБУ з урахуванням положень цього Закону.
Статтею 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що для забезпечення виконання зобов`язань членів МТСБУ перед страхувальниками і потерпілими при ньому створюються, централізовані страхові резервні фонди, зокрема, фонд захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, призначений для здійснення розрахунків з потерпілими у випадках, передбачених ст. 41 Закону.
Джерелами формування централізованих страхових резервних фондів є: базовий та додаткові гарантійні внески у розмірі, визначеному МТСБУ; відрахування страховиків з премій обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності у розмірі, визначеному Координаційною радою МТСБУ; повернені МТСБУ в регресному порядку кошти за заподіяну у результаті дорожньо-транспортної пригоди шкоду; добровільні внески та пожертвування.
Порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів встановлюються положенням про порядок і умови формування централізованих страхових резервних фондів, що затверджується президією МТСБУ та погоджується з Координаційною радою МТСБУ.
5.2.4. Відповідно до п. 43.4 ст. 43 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів" кошти централізованих страхових резервних фондів, створених при МТСБУ, розміщуються з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності і мають бути представлені активами таких категорій: грошові кошти на банківських рахунках, банківські депозити (вклади), цінні папери, що емітуються державою. Рішення про використання коштів централізованих страхових резервних фондів відповідно до встановленої мети приймає дирекція МТСБУ відповідно до положення про централізовані страхові резервні фонди МТСБУ, що затверджується президією МТСБУ за погодженням з Координаційною радою МТСБУ.
Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону.
У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов`язань якого він здійснюється.
Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, використовуються для виконання зобов`язань такого страховика перед МТСБУ. Кошти, сплачені страховиком як додатковий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, також можуть використовуватися для виконання зобов`язань такого страховика за внутрішніми договорами страхування перед членами МТСБУ, а сплачений як додатковий гарантійний внесок до фонду страхових гарантій - для виконання зобов`язань цього страховика за договорами міжнародного страхування та правочинами, пов`язаними з перестрахуванням його відповідальності за договорами міжнародного страхування.
Пунктом 51.9. ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п`ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов`язань іншому страховику - повному члену МТСБУ.
5.2.5. Отже, суди попередніх інстанцій, розглядаючи спір щодо наявності у сторін взаємних зобов`язань за укладеним між ними договором від 20.04.2012 про співпрацю у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за внутрішніми договорами через втрату позивачем статусу асоційованого члена МТСБУ, правильно виходили з визначеного Законом цільового використання гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих. Кошти страхових резервів в страхуванні можуть бути або витрачені на виплати страхових відшкодувань або повернуті в дохід страховика, використання їх за іншим призначенням суперечить Закону. Залишок вільних від зобов`язань коштів, що сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, зараховується до базового гарантійного внеску такого страховика у фонді захисту потерпілих та підлягає поверненню після втрати останнім статусу асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України.
5.2.6. Посилання МТСБУ на здійснення відрахування з гарантійного внеску позивача регламентних виплат по страховим компаніям визнаних банкротами та по яким було встановлено недостатність коштів та майна банкрута для самостійного погашення кредиторської заборгованості, в т.ч. по страховим виплатам, відповідно до Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом президії МТСБУ №333/2014 від 16.10.2014, судами попередніх інстанцій правильно визнано безпідставним.
Враховуючи, що позивач припинив своє асоційоване членство 27.02.2014, до правовідносин між сторонами, у тому числі з питань повернення гарантійних внесків, сплачених до фонду захисту потерпілих, слід застосовувати норми законів, умови членства в МТСБУ та Положення про фонд захисту потерпілих, що діяли на момент виходу позивача із членів Моторного (транспортного) страхового бюро, а не редакцію вказаного Порядку розподілу між страховиками регламентних виплат за рахунок коштів централізованого страхового резервного фонду захисту потерпілих у дорожньо-транспортних пригодах, затвердженого протоколом президії МТСБУ №333/2014 від 16.10.2014, тобто редакцію, яка була прийнята після втрати позивачем асоційованого члена МТСБУ.
Таким чином, гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих має чітко визначене цільове використання і використання його за іншим призначенням, зокрема і для створення резерву знецінення інвестицій, суперечить закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 29.05.2018 у справі №910/9375/17 та від 11.07.2018 у справі №910/17536/17.
Також є помилковими доводи скаржника щодо обов`язку позивача виконувати рішення, прийняті МТСБУ, зокрема рішення загальних зборів членів №49/2016 від 31.03.2016, оскільки ПрАТ "СК "Каштан" з 27.02.2014 не є членом МТСБУ.
5.2.7. Враховуючи викладене, правильними є висновки судів щодо безпідставного направлення МТСБУ коштів в сумі 717 112,39 грн з гарантійного внеску позивача для створення резерву знецінення фінансових інвестицій у ПАТ "Брокбізнесбанк" та розрахунку за зобов`язаннями страховиків, що визнані банкрутами протягом 2016-2017 років, виходячи з виникнення у відповідача обов`язку повернути гарантійний внесок позивача у зв`язку з втратою асоційованого членства в МТСБУ.
Звертаючись з касаційною скаргою, скаржник не спростував висновки судів попередніх інстанцій щодо наявності правових підстав для задоволення позову та не довів неправильне застосування судами норм матеріального і процесуального права як необхідної передумови для скасування прийнятих ними судових рішень.
6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
6.1. Верховний Суд вважає висновок судів попередніх інстанцій про наявність правових підстав для задоволення позову обґрунтованим. Скаржником не доведено, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення.
6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Моторного (транспортного) страхового бюро України без задоволення, а рішень, що оскаржуються, - без змін.
7. Судові витрати
7.1. Відповідно до статті 315 Господарського процесуального кодексу України у постанові суду касаційної інстанції повинен бути зазначений розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.
7.2. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції покладаються на скаржника.
8. Висновки Верховного Суду щодо застосування норми права
8.1. Кошти, сплачені страховиками як базовий гарантійний внесок до фонду захисту потерпілих, використовуються виключно для здійснення регламентних виплат, передбачених підпунктом "ґ" пункту 41.1 статті 41 цього Закону.
У першу чергу використовується гарантійний внесок того страховика, для виконання зобов`язань якого він здійснюється.
Пунктом 51.9. ст. 51 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що гарантійні внески, сплачені страховиком до централізованих страхових резервних фондів МТСБУ, з урахуванням інвестиційного доходу, підлягають поверненню страховику за умови, що стосовно нього не здійснюється процедура ліквідації та/або банкрутства. Строк такого повернення з фонду захисту потерпілих становить три роки з дня припинення асоційованого членства страховика в МТСБУ, з фонду страхових гарантій - п`ять років з дня припинення його повного членства в МТСБУ, але не раніше наступного дня після виконання зобов`язань за договорами міжнародного страхування та перестрахування або передачі зобов`язань іншому страховику - повному члену МТСБУ.
Зазначеним Законом визначено цільове використання гарантійного внеску до фонду захисту потерпілих. Кошти страхових резервів в страхуванні можуть бути або витрачені на виплати страхових відшкодувань або повернуті в дохід страховика, використання їх за іншим призначенням суперечить Закону. Залишок вільних від зобов`язань коштів, що сплачені страховиком до фонду захисту потерпілих, зараховується до базового гарантійного внеску такого страховика у фонді захисту потерпілих та підлягає поверненню після втрати останнім статусу асоційованого члена Моторного (транспортного) страхового бюро України.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Моторного (транспортного) страхового бюро України залишити без задоволення.
2. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 03.10.2019 та рішення Господарського суду міста Києва від 17.05.2019 у справі №910/2391/19 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І. Ткач
Судді І. Кондратова
Л. Стратієнко
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 26.12.2019 |
Оприлюднено | 02.01.2020 |
Номер документу | 86661244 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Ткач І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні