Постанова

від 09.10.2019 по справі 904/190/19

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.10.2019 року м. Дніпро Справа № 904/190/19

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді : Чередка А.Є. (доповідач)

суддів : Вечірка І.О., Чус О.В.,

при секретарі судового засідання Мудрак О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп"

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Євстигнеєва Н.М.) від 31.05.2019, повний текст якого складено 03.06.2019, у справі № 904/190/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера", м. Миколаїв

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп", м. Дніпро

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Гідротехнології", м. Миколаїв

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Акціонерне товариство "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Одеса

про стягнення 4 297 836,60 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області із позовом, яким просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" частину суми попередньої оплати по договору №714/нк-12 від 31.08.2012 у розмірі 4 297 836,60 грн.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі №904/190/19 позов задоволено повністю: стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" частину суми попередньої оплати по договору №714/нк-12 від 31.08.2012 у розмірі 4 297 836,60 грн., витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 64 467,55 грн.

Рішення місцевого господарського суду мотивоване тим, що в період дії договору підряду Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" на рахунок відповідача було перераховано 28 839 821,06 грн., з яких 16 432 048,80 грн. - це передоплата, в свою чергу, Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" за період з жовтня 2012 року по 14.03.2016 (включно) було виконано роботи на загальну суму 24 541 984, 46 грн., згідно двосторонніх Актів приймання виконаних будівельних робіт, тобто, в порушення взятих на себе договірних зобов`язань відповідачем не були виконані попередньо оплачені роботи на загальну суму 4 297 836, 60 грн. (28 839 821, 06грн. - 24 541 984, 46грн.).

Місцевим господарським судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача направлено лист від 22.11.2017 про розірвання договору №714/нк-12 від 31.08.2012, в якому позивач повідомив відповідача про розірвання договору підряду в порядку частини 4 статті 849 ЦК України, просив повернути сплачену суму попередньої оплати протягом 10 днів.

Відповідачем не були виконані вимоги ТОВ "МСП Ніка-Тера" щодо повернення передоплати. Передоплата у розмірі у розмірі 4 297 836,60 грн. не була повернута ні у встановлений позивачем строк, ні на дату подання даної позовної заяви.

Місцевий господарський суд дійшов до висновку про застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України, та задовольнив позовні вимоги про стягнення 4 297 836,60 грн. безпідставно отриманих коштів.

Місцевим господарським судом відхилені доводи відповідача щодо ненадання позивачем, належних доказів порушення відповідачем зобов`язань за договором від 31.08.2012, оскільки в такому випадку немає підстав для настання відповідальності для відповідача. Крім того, матеріалами справи підтверджується, що після підписання сторонами цього Акту приймання виконаних будівельних робіт від 14.03.2016 відповідачем в односторонньому порядку припинено виконання зобов`язань за договором підряду, що і стало причиною звернення позивача до відповідача з вимогою про розірвання договору та повернення суми попередньої оплати. Доказів виконання робіт за договором підряду у повному обсягу відповідачем не надано.

Враховуючи, що Акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний відповідачем 14.03.2016, а з заявою до суду позивач звернувся 11.01.2019, тобто у межах позовної давності, місцевий господарський суд зазначив про відсутність підстав для відмови в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

Не погодившись із рішенням місцевого господарського суду Товариство з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" звернулося до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі №904/190/19 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевий господарський суд дійшов до помилкового висновку про застосування до спірних правовідносин частину 4 статті 849 Цивільного кодексу України. Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на те, що позивач ще в 2015 році фактично в односторонньому порядку відмовився від договору від 31.08.2012 шляхом укладення договорів на виконання робіт з іншими особами та недопущенням відповідача до виконання зобов`язань за спірним договором, а потім через 1,5 року направив лист про розірвання договору.

Також апелянт вважає, що місцевий господарський суд фактично вийшов за межі позовних вимог застосувавши приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, що є порушення норм процесуального права.

Апелянт звертає увагу апеляційного господарського суду на процесуальні порушення допущені місцевим господарським судом в частині прийняття доказів від позивача, а саме прийняття доказів поданих не з позовною заявою, а повторно (що взагалі не передбачено процесуальним законом). Також, на думку апелянта, місцевим господарським судом не надано належної оцінки з`ясуванню обставин щодо об`єму робіт, які виконувались відповідачем та третіми особами, у зв`язку з чим безпідставно відмовлено у призначенні судової будівельно-технічної експертизи.

Оскільки останній платіж здійснений позивачем 08.01.2015, з цього часу і має починатися відлік позовної давності, тому позов подано з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 08.07.2019 (у складі колегії суддів: головуючого судді: Чередка А.Є. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.) відкрито апеляційне провадження з розгляду апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі № 904/190/19, розгляд призначено у судове засідання на 27.08.2019.

12.08.2019 На адресу Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції.

У зв`язку із відпусткою головуючого судді-доповідача Чередка А.Є. розпорядженням керівника апарату суду від 13.08.2019 року призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи для розгляду заяви про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції, за результатами якої для розгляду даної заяви визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя - Вечірко І.О., судді - Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 14.08.2019 (у складі колегії суддів: головуючого судді: Вечірка І.О. (доповідач), суддів: Білецької Л.М., Верхогляд Т.А.) розгляд апеляційної скарги призначений до розгляду в режимі відеоконференції.

12.08.2019 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський спеціалізований порт Ніка-Тера" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому просить в задоволенні скарги відмовити, а рішення місцевого господарського суду залишити без змін.

Позивач не погоджується із доводами апелянта про відсторонення у 2015 році відповідача від виконання робіт шляхом залучення до виконання робіт інших осіб, оскільки фактично мало місце зменшення обсягу виконуваних робіт за взаємною згодою сторін, що зафіксовано у протоколі робочої наради з питань передачі фронту робіт від 20.05.2015, який підписаний за участю відповідача.

Враховуючи, що у період з 15.03.2016 по 26.01.2018 відповідачем не виконано жодних робіт за договором, тому твердження апелянта про відсутність доказів порушення умов договору є безпідставними.

Оскільки відповідач виконував роботи до 14.03.2016, у позивача відсутні були підстави для пред`явлення вимоги про повернення сплаченої суми передоплати за договором, тому твердження апелянта про початок позовної давності з 08.01.2015 є безпідставними.

У зв`язку із виходом з відпустки головуючого колегії судді Чередка А.Є., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого Рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02.04.2015 № 25) зі змінами, відповідно до пункту 2.6.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18 зі змінами, призначений повторний автоматизований розподіл судової справи №904/190/19.

У зв`язку із перебуванням у відпустці суддів Білецької Л.М., Верхогляд Т.А., відповідно до пункту 2.4.6 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Центральному апеляційному господарському суді, затверджених рішенням, оформленим протоколом зборів суддів Центрального апеляційного господарського суду №2 від 08.10.18р. зі змінами, призначено автоматичну зміну складу колегії суддів у судовій справі №904/190/19.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.08.2019 для розгляду справи №904/190/19 визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Вечірка І.О., Чус О.В.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 27.08.2019 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі № 904/190/19 прийнято до свого провадження колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Вечірка І.О., Чус О.В.

Розгляд справи був відкладений з 27.08.2019 на 17.09.2019.

У судовому засіданні 17.09.2019 оголошувалась перерва до 09.10.2019.

Апеляційний суд, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши правильність висновків, повноту їх дослідження місцевим господарським судом вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 31.08.2012 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" (замовник) та Товариством обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" (підрядник) був укладений договір підряду №714/НК-12 на будівництво об`єкту "Виставкові залізничні шляхи комплексу перевантаження та зберігання зернових будівництва", відповідно до умов якого підрядник зобов`язується виконати підготовку території та увесь комплекс будівельно-монтажних робіт на об`єкті замовника, згідно Проектної документації, переданої замовником для виконання дійсного договору; пред`явити і здати збудований Об`єкт робочій комісії Одеської залізниці; скласти та передати паспорт Об`єкту.

Відповідно до пункту 3.1 договору № 714/НК-12 у редакції додаткової угоди № 15 від 31.12.2015, вартість робіт по договору визначається Договірною ціною та складає 38 663 312,45 грн., у т.ч. ПДВ -6 443 885,41 грн.

За приписами пункту 3.8 договору № 714/НК-12 розрахунки по договору здійснюються у наступному порядку:

- перший аванс у сумі 2 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 333 333,33 грн. - не пізніше 10.09.2012;

- другий аванс в сумі 9 000 000,00 грн., у т.ч. ПДВ - 500 000,00 грн. - не пізніше 20.09.2012;

- третій аванс у сумі 200 000,00 грн., у т.ч. ПДВ-33 333,33 грн. - не пізніше 10.10.2012;

- оплата виконаних робіт здійснюється по факту виконання робіт, на підставі рахунків, виставлених згідно з підписаними сторонами актів виконаних робіт по формі КБ-2 та

довідки КБ-3, за вирахуванням вартості матеріалів в рахунок погашення авансових

платежів;

- остаточний розрахунок - протягом 10-ти банківських днів з дня підписання Акту приймання виконаних всіх робіт, передбачених п. 2.1 даного Договору.

Строки виконання робіт обумовлені сторонами у розділі 5 договору.

Так, відповідно до пункту 5.1. договору строк початку робіт - протягом трьох календарних днів з дати підписання цього договору і виконання умов пункту 4.1.1. договору.

Пунктом 4.1.1. договору передбачений обов`язок замовника в строк, не пізніше ніж за 5 календарних днів до початку робіт надати підряднику будівельний майданчик для виконання робіт за Договором, передати усю необхідну технічну і дозвільну документацію, здійснити перший авансовий платіж згідно п.3.8 договору. Строк виконання робіт за договором визначається у Графіку виробництва робіт, який є невід`ємною частиною договору. Строк завершення робіт по договору - не пізніше 110 календарних днів з дати попередньої оплати згідно п.3.8 договору.

Графік виробництва робіт міститься в матеріалах справи (а.с.97-98, том 6).

Тами чином, строк для виконання підрядником розпочинає свій відлік від дати здійснення Замовником останнього авансового платежу.

На виконання взятих на себе договірних зобов`язань, а також вимог чинного законодавства, Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" було здійснено перерахування наступних авансових платежів, згідно пункту 3.8 договору №714/НК-12:

- перший авансовий платіж у розмірі 2 000 000 грн. було перераховано 04.09.2012;

- другий авансовий платіж у розмірі 9 000 000 грн. було перераховано 21.09.2012;

- третій авансовий платіж у розмірі 200 000 грн. було перераховано 02.11.2012.

Також, Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" був наданий Товариством обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" будівельний майданчик та передано усю необхідну документацію для виконання даного виду робіт.

З урахуванням пункту 5.3 договору №714/НК-12 строк завершення виконання робіт розпочався 06.11.2012 (через 3 календарних дні від дати останнього авансового платежу).

Додатковою угодою №9 від 30.12.2013 до договору №714/НК-12 сторони погодили збільшити строк виконання робіт до 01.05.2014.

На виконання умов договору підряду № 714/НК-12 сторони підписали акти виконаних робіт на загальну суму 24 541 984,46 грн., які підписані відповідачем без зауважень у тому числі й щодо вирахування з вартості виконаних робіт вартості матеріалів замовника (копії містяться в матеріалах справи).

Матеріалами справи підтверджується, що в період дії договору підряду Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" на рахунок відповідача було перераховано 28 839 821, 06 грн., з яких 16 432 048,80 грн. - це передоплата.

Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" за період з жовтня 2012 року по 14.03.2016 (включно) було виконано роботи на загальну суму 24 541 984, 46 грн., згідно двосторонніх Актів приймання виконаних будівельних робіт.

Таким чином, Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп", в порушення взятих на себе договірних зобов`язань, не були виконані попередньо оплачені роботи на загальну суму 4 297 836,60 грн. (28 839 821,06 грн. - 24 541 984,46 грн.).

У листопаді 2017 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" направлений лист від 22.11.2017 про розірвання договору №714/нк-12 від 31.08.2012, в якому позивач повідомив відповідача про розірвання договору підряду в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, просив повернути сплачену суму попередньої оплати протягом 10 днів. Разом з листом від 22.11.2017 на адресу відповідача направлено Акт звіряння взаємних розрахунків за період з 01.08.2012 по 30.09.2017 (вих. від 22.11.2017).

Вказаний лист було повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" у зв`язку із закінченням строку зберігання.

Згідно з рекомендаціями, викладеними у пункті 1.7 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" № 14 від 17.12.2013, днем пред`явлення вимоги кредитором слід вважати день, у який боржник одержав надіслану йому вимогу, а в разі якщо вимогу надіслано засобами поштового зв`язку і підприємством зв`язку здійснено повідомлення про неможливість вручення поштового відправлення, то днем пред`явлення вимоги є дата оформлення названим підприємством цього повідомлення. Ухилення боржника від одержання на підприємстві зв`язку листа, що містив вимогу (відмова від його прийняття, нез`явлення на зазначене підприємство після одержання його повідомлення про надходження рекомендованого або цінного листа) не дає підстав вважати вимогу непред`явленою.

Таким чином, вищезазначена вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" є пред`явленою 26.01.2018.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" посилається на невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" вимоги про повернення передоплати, у зв`язку з чим просить стягнути суму 4 297 836,60 грн., проти чого заперечує Товариство з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп", що і є причиною виникнення спору.

Предметом спору є стягнення передоплати у сумі 4 297 836,60 грн. у зв`язку із відмовою у порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України від договору підряду №714/НК-12 на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 317 Господарського кодексу України будівництво об`єктів виробничого та іншого призначення, підготовка будівельних ділянок, роботи з обладнання будівель, роботи з завершення будівництва, прикладні та експериментальні дослідження і розробки тощо, які виконуються суб`єктами господарювання для інших суб`єктів або на їх замовлення, здійснюються на умовах підряду.

Для здійснення робіт, зазначених у частині першій цієї статті, можуть укладатися в тому числі договори підряду на капітальне будівництво. Загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до статті 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов`язується збудувати і здати у встановлений строк об`єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов`язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов`язок не покладається на підрядника, прийняти об`єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов`язаних з місцезнаходженням об`єкта.

До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника.

Замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до пункту 16.2 договору № 714/НК-12 замовник має право розірвати даний договір в односторонньому порядку у випадку регулярного, грубого невиконання підрядником своїх зобов`язань по договору, повідомивши йому про це в письмовій формі за 10 календарних днів, з обґрунтуванням причин прийняття такого рішення.

В інших випадках сторони виключають можливість односторонньої відмови від виконання зобов`язань або одностороннє розірвання договору.

Матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера направлено на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" лист від 22.11.2017 про розірвання договору №714/нк-12 від 31.08.2012, в якому повідомило про розірвання договору підряду в порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України та просило повернути сплачену суму попередньої оплати протягом 10 днів.

Відтак, позивач як замовник скористався власним безумовним правом, передбаченим частиною 4 статті 849 Цивільного кодексу України, щодо відмови від договору підряду №714/НК-12 на будівництво об`єкту "Виставкові залізничні шляхи комплексу перевантаження та зберігання зернових будівництва" в односторонньому порядку, а до суду звернувся з позовною вимогою про повернення передоплати як безпідставно набутого майна.

Частина 4 статті 849 Цивільного кодексу України передбачає безумовне право замовника у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підряднику плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Отже, договір підряду може бути розірваний в результаті односторонньої відмови від нього у повному обсязі, тобто в результаті вчинення замовником одностороннього правочину, який тягне припинення зобов`язань його сторін, тому предметом судового дослідження у справі мало бути: чи мала місце одностороння відмова замовника від договору, чи був повідомлений підрядник про цю відмову, чи оплачена замовником виконана підрядником частина робіт, які правові підстави існують для неповернення підрядником замовнику частини авансу, що перевищує вартість виконаних ним за договором робіт.

Саме про таку правову підставу розірвання договору зазначало Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" у направленій на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" вимозі про повернення попередньої оплати.

Відповідно до частини 2 статті 570 Цивільного кодексу України, якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона є авансом. Однак, з припиненням дії договору підряду така грошова сума втрачає ознаки авансу та стає майном (грошовими коштами), набутими підрядником без достатньої правової підстави. Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відтак, зазначена норма застосовується за наявності сукупності таких умов: набуття (збереження) майна (майном також є грошові кошти) однією особою за рахунок іншої; відсутність для цього підстав; або коли така підстава згодом відпала. Випадок, коли зобов`язання було припинено на вимогу однієї із сторін відповідно до закону чи умов договору належить до таких підстав.

Про можливість виникнення позадоговірного грошового зобов`язання на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України зазначала також Велика Палата Верховного Суду у Постанові від 10.04.2018 у справі №910/10156/17.

За таких обставин апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про застосування до спірних правовідносин положення частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України в сукупності з приписами статті 1212 Цивільного кодексу України та стягнення з відповідача на користь позивача 4 297 836,60 грн. безпідставно отриманих коштів.

Аналогічних правових висновків щодо застосування положень частини 4 статті 849 ЦК України та можливість стягнення з відповідача на користь позивача коштів внесеної передоплати після припинення дії договору підряду дійшов Верховний Суд у постановах від 10.05.2018 у справі №916/1591/17, від 11.11.2018 у справі №910/13332/17 та від 14.06.2018 у справі №912/2709/17.

Апелянт не погоджується із висновком місцевого господарського суду про застосування до спірних правовідносин частину 4 статті 849 Цивільного кодексу України, посилаючись на те, що позивач ще в 2015 році фактично в односторонньому порядку відмовився від договору від 31.08.2012 шляхом укладення договорів на виконання робіт з іншими особами та недопущенням відповідача до виконання зобов`язань за спірним договором, а потім через 1,5 року направив лист про розірвання договору.

Між тим, апеляційний господарський суд відхиляє вказані доводи апелянта, оскільки підставою стягнення суми передоплати є відмова позивача від договору у порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України.

Крім того, як правильно зазначено місцевим господарським судом, матеріалами справи підтверджується, що перебіг установленого пунктом 5.3 договору № 714/НК-12 строку завершення виконання робіт розпочався 06.11.2012 (через 3 календарних дні від дати останнього авансового платежу). В подальшому сторони погодили збільшити строк виконання робіт до 01.05.2014, шляхом підписання додаткової угоди № 9 від 30.12.2013 року до Договору № 714/НК-12. Однак, роботи не були виконані відповідачем у встановлений договором № 714/НК-12 строк, що стало підставою укладення позивачем договорів підряду №108/нк-15 від 06.05.2015 з підрядною організацією - ПАТ "Укрзалізниця" в особі виробничого підрозділу служби колії Снігурівської колійної машинної станції регіональної філії "Одеська залізниця" та №128/нк-15 від 25.05.2015 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Гідротехнології".

20.05.2015 відбулася нарада за участю представника відповідача, на якій вирішувалось питання щодо робіт, які буде виконувати відповідач після передачі частини робіт виробничому підрозділу служби колії Снігурівської колійної машинної станції Регіональної філії "Одеська залізниця".

Незважаючи на допущене порушення, Товариство з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" не заперечувало щодо завершення Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" робіт по договору № 714/НК-12, що підтверджується підписаними з боку позивача Актами приймання виконаних будівельних робіт за відповідний період. Останній акт приймання-передачі виконаних робіт між позивачем та відповідачем був підписаний 14.03.2016.

Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (статті 76-79 Господарського процесуального кодексу України)

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Після підписання сторонами Акту приймання виконаних будівельних робіт від 14.03.2016 Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" в односторонньому порядку припинено виконання зобов`язань за договором підряду, що і стало причиною звернення позивача до відповідача з вимогою про розірвання договору та повернення суми попередньої оплати. Доказів виконання робіт за договором підряду у повному обсязі Товариством з обмеженою відповідальністю "Морський, спеціалізований порт Ніка-Тера" не надано.

Посилання апелянта на фактичне відсторонення позивачем у 2015 році від виконання зобов`язань за спірним договором спростовуються матеріалами справи, а саме протоколом спільної наради від 20.05.2015 та прийняттям виконаних робіт за актом приймання передачі від 14.03.2016.

Апеляційним господарським судом відхиляються доводи апелянта про вихід місцевим господарським судом за межі позовних вимог застосувавши приписи статті 1212 Цивільного кодексу України, з таких підстав.

Відповідно до статті 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Так, відповідно до частини 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України, позивач має викладати свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Зі змісту позовної заяви про стягнення суми попередньої оплати вбачається, що позивачем обґрунтована вимога про стягнення саме авансу, який виконує функцію попередньої оплати, який підлягає поверненню у випадку не виконання зобов`язання. Позовна заява містить посилання на лист-вимогу про розірвання договору підряду в порядку статті 849 Цивільного кодексу України та повернення суми попередньої оплати у зв`язку з відмовою від договору. Надання відповіді на відзив, зазначення в ній положень чинного законодавства, яким позивач заперечує проти доводів відповідача, не суперечить положенням статті 166 Господарського процесуального кодексу України. До відповіді на відзив на позовну заяву застосовуються правила, встановлені частинами третьою - шостою статті 165 Господарського процесуального кодексу України (частина 3 статті 166 Господарського процесуального кодексу України). У відповіді на відзив позивачем більш детально викладені заперечення на доводи відповідача та зазначені норми права, які застосовуються до спірних правовідносин.

За таких обставин місцевим господарським судом розглянуто спір в межах заявлених вимог з правильним застосуванням норм матеріального права.

Апелянт також посилається на процесуальні порушення допущені місцевим господарським судом в частині прийняття доказів від позивача, а саме прийняття доказів поданих не з позовною заявою, а повторно (що взагалі не передбачено процесуальним законом). Також, на думку апелянта, місцевим господарським судом не надано належної оцінки з`ясуванню обставин щодо об`єму робіт, які виконувались відповідачем та третіми особами, у зв`язку з чим безпідставно відмовлено у призначенні судової будівельно-технічної експертизи.

Між тим, апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки докази були подані позивачем у порядку встановленому Господарським процесуальним кодексом України, а саме разом із позовною заявою. Надання доказів повторно більш належної якості (придатні для читання) не є поданням нових доказів та порушенням норм Господарського процесуального кодексу України в частині належності та допустимості доказів.

Докази, які надані позивачем до матеріалів справи, у тому числі й акти виконаних робіт, прошиті, пронумеровані, містять напис "згідно з оригіналом", посаду, підпис, скріплений печаткою підприємства, розшифровку підпису особи, яка завіряла документи. Таким чином, підстави вважати надані позивачем докази неналежними та недопустимими відсутні.

Щодо доводів апелянта про не надання належної оцінки з`ясуванню обставин щодо об`єму робіт, які виконувались відповідачем та третіми особами та безпідставної, на думку апелянта, відмови у призначенні судової будівельно-технічної експертизи, апеляційний господарський суд зазначає, що оцінка щодо необхідності проведення судової експертизи надана апеляційним господарським судом надана апеляційним господарським судом у відповідній ухвалі за результатами розгляду клопотання апелянта про призначення у справі судової будівельно-технічної експертизи.

Товариством з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" заявлено про застосування позовної давності.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 Цивільного кодексу України).

Враховуючи, що Акт приймання виконаних будівельних робіт підписаний відповідачем 14.03.2016, а з заявою до суду позивач звернувся 11.01.2019, місцевим господарський суд дійшов до висновку, що позивачем не пропущено позовну давність для звернення з позовом до суду, тому відсутні підстави для відмови в задоволенні позовних вимог з підстав пропуску позовної давності.

Апелянт не погоджується із таким обрахуванням позовної давності та вважає, що останній платіж здійснений позивачем 08.01.2015, з цього часу і має починатися відлік позовної давності, тому позов подано з пропуском позовної давності, що є підставою для відмови у позові.

Апеляційний господарський суд не погоджується із такими доводами апелянта, оскільки відповідно до статті 253 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Оскільки після здійснення передоплати виникає право на отримання виконаних робіт, після перерахуванням коштів у позивача виникло право вимагати виконання робіт за договором, а після відмови від договору підряду у порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України, у позивача виникло право на повернення невикористаної суми передоплати.

Таким чином з урахуванням підстав позову та предмету позову (стягнення суми передоплати у зв`язку із відмовою від договору підряду у порядку частини 4 статті 849 Цивільного кодексу України), апеляційний господарський суд погоджується із висновком місцевого господарського суду про звернення позивача з позовом до суду в межах позовної давності.

Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи апелянта, наведені в обґрунтування апеляційної скарги.

Таким чином, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 269, 275-279 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі №904/190/19 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 31.05.2019 у справі №904/190/19 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "А.С. Інжиніринг Груп".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повна постанова складена 15.10.2019.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя І.О. Вечірко

Суддя О.В. Чус