Рішення

від 02.10.2019 по справі 907/448/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

02.10.2019 м. Ужгород Справа № 907/448/19

Суддя Господарського суду Закарпатської області Андрейчук Л.В. , розглянувши матеріали

за позовом Державного підприємства "Красилівський агрегатний завод", м. Красилів Хмельницька область

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс", с Угля Тячівського району Закарпатської області

про розірвання договору оренди майна та стягнення 75437,21грн.

секретар судового засідання - Штундер Д.Л.

За участю представників сторін:

від позивача -

від відповідача - не з`явився

СУДОВІ ПРОЦЕДУРИ.

Державне підприємство "Красилівський агрегатний завод" звернулося до суду з позовом, яким просить розірвати укладений з відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Фенікс" Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.09.2008 року та Договір про внесення змін до Договору оренди від 11.12.2018, на підставі п. 3 ст. 26 Закону України "Про оренду державного і комунального майна" та ст. 651 Цивільного кодексу України, а також стягнути з нього борг по орендній платі в розмірі 44364,16 грн. і суму 21597,00 грн. на відшкодування витрат на земельну ділянку. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань позивачем також нараховано та поставлено вимогу про стягненні пені у розмірі 6226,36грн. та штрафу - 3249,69 грн. Позов заявлено з посиланням на статті 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 173, 193, 218, 220, 230-232 Господарського кодексу України та п. п. 3.4, 3.8, 5.7, Договору.

Ухвалою суду від 02 серпня 2019 року відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір за правилами загального позовного провадження, встановлено сторонам процесуальні строки для подання заяв по суті спору та призначено підготовче засідання.

Попередній розрахунок понесених позивачем судових витрат становить суму 9363,00 грн., яка складається з 5763,00 грн. сплаченого судового збору та 3600,00 грн. витрат на правову допомогу.

Відповідач не скористався наданим йому правом надати суду відзив на позов, на виклик суду жодного разу не з`явився.

Враховуючи, що про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином (ухвали суду були надіслані на його офіційну юридичну адресу та ним отримані), суд дійшов висновку, що він мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч.ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

АРГУМЕНТІ СТОРІН.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, зареєстрованого за №497 від 08.09.2018 (з наступними змінами до нього), не сплачував орендної плати та витрат, пов`язаних з користуванням майном (пов`язаних з використанням земельної ділянки, на якій розташований об`єкт), внаслідок чого станом на 26.07.2019 за ним рахується заборгованість по орендній платі в розмірі 44364,16 грн. та 21597,00 грн. відшкодування витрат за земельну ділянку. Крім того, у зв`язку з порушенням відповідачем зобов`язань за договором позивачем також нараховано та поставлено вимогу про стягненні пені у розмірі 6226,36 грн. та штрафу - 3249,69 грн.

На підставі ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , оскільки відповідач допустив несплату орендної плати, не виконав зобов`язання по страхуванню майна, позивач вимагає достроково розірвати укладений договір.

Заперечення відповідача.

Відповідач не подав відзиву на позовну заяву.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

08 вересня 2018 року між державним підприємством Красилівський агрегатний завод (орендодавець, позивач) та товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс (орендар, відповідач) укладено Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності, який зареєстрований за №497 та посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дністрян О. М., в який згодом було внесено зміни Договором від 11 грудня 2018 року про внесення змін та доповнень до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.09.2018 року, який зареєстрований за №687 та посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дністрян О. М.

Відповідно до умов договору ДП Красилівський агрегатний завод передало, а ТОВ Фенікс прийняло у строкове платне виробничий корпус №5 літера Г , площею 1899,0 м2 та частину виробничого комплексу №б літера Д , площею 1117, 6 м2, що розміщене за адресою вул. Центральна, 100, с. Угля, Тячівський район, Закарпатська обл., 90514 , що є державною власністю та закріплене за орендодавцем на праві господарського відання. Вказані об`єкти розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 21244487600:05:002:0135, право користування якою надається орендареві відповідно до ст. 796 Цивільного кодексу України.

Позивач передав майно відповідачеві, що підтверджується актом приймання-передачі нерухомого майна від 08.09.2018.

Відповідно до п. 3.1. Договору, орендна плата перераховуєтеся Орендарем щомісячно у строк не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується: 30 відсотків від суми орендної плати до Державного бюджету, а 70 відсотків від суми орендної плати на рахунок Орендодавця. До 20 числа Орендар зобов`язаний надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування орендної плати до Державного бюджету України). Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.1095 № 786 (зі змінами) і становить - 6185,68 грн. без ПДВ за базовий місяць оренди - серпень 2018 року.

Також договором передбачена оплата Орендарем всіх витрат, пов`язаних з користуванням Майном , а також податків та зборів, що стосуються земельної ділянки, на якій розташований Предмет оренди.

Сторони також обумовили обов`язок орендаря протягом місяця після укладення цього Договору застрахувати орендоване Майно не менше, ніж на його вартість за звітом про незалежну оцінку (висновком про вартість) на користь Орендодавця, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати Орендодавцю та Регіональному ФДМ у Закарпатській області копії страхового полісу і платіжного доручення. Забезпечувати укладання договорів страхування таким чином, щоб протягом всього строку оренди Майно було застрахованим (п. 3.4 Договору).

Як стверджує позивач, орендар взяті на себе зобов`язання не виконав. Окрім внесеної суми 9872 грн. 34 коп.(платіжне доручення №@2PL126791 від 21.01.2019 року), яка зарахована орендодавцем як плата за перший місяць оренди - вересень 2018 року (у розмірі - 4676 грн. 37 коп.) та частково за останній місяць оренди, тобто червень 2019 року ( 5195 грн. 97 коп.), відповідач орендну плату та передбачені договором супутні витрати не сплачував, внаслідок чого його борг на день звернення до суду склав суму: 44364,16грн. по орендній платі та 21597,00грн. - за відшкодування витрат за земельну ділянку.

Пунктом 3.9. Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем прострочена більше трьох місяців позивачем нараховано відповідачу 3249 грн. 69 грн. штрафу.

Також сторони у пункті 3.8 Договору оренди погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендарю у визначеному пунктом 3.1. Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Враховуючи зазначене положення договору оренди, за твердженням позивача відповідач зобов`язаний сплатити 6226 грн. 36 коп. пені.

На підставі ст. 26 Закону України Про оренду державного та комунального майна , посилаючись на порушення умов договору оренди в частині сплату орендної плати та страхування майна, позивач вимагає достроково розірвати укладений з відповідачем договір оренди.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ.

Між сторонами у справі виникло цивільно-правове зобов`язання за договором найму (оренди) в силу статті 11 Цивільного кодексу України.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Щодо стягнення орендної плати.

Згідно з частиною 1 та 5 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Пунктом 3.1. Договору встановлено, що орендна плата перераховуєтеся Орендарем щомісячно у строк не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним. Отже, в межах укладеного між сторонами договору у відповідача виник обов`язок щомісячно сплачувати позивачу орендну плату.

Окрім орендної плати, за умовами договору відповідач зобов`язався сплачувати витрати за земельну ділянку, на якій знаходиться орендоване майно.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідач не вносив ані орендну плату, ані плату за землю у встановленому розмірі за період з жовтня 2018 до червня 2019 року. Таким чином, позовні вимоги про стягнення 44364,16 грн. по орендній платі та 21597,00 грн. - за відшкодування витрат за земельну ділянку підлягають до задоволення.

Щодо штрафних санкцій

Пеня

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В силу положень статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пунктом 3.8 Договору оренди сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендарю у визначеному пунктом 3.1. Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення..

Суд перевірив порядок нарахування пені та зважаючи на її правомірне нарахування дійшов висновку про задоволення вимоги про її стягнення в межах заявленого розміру.

Штраф

Пунктом 3.9. Договору передбачено, що у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Частиною 2 статті 549 Цивільного кодексу України передбачено, що штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до пункту 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 №14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань" встановлення штрафу в укладеному сторонами договорі можливе і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Розмір штрафу судом перевірено і такий є вірним. Тому позовні вимоги в частині стягнення 3249,69 грн. штрафу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо розірвання договору

Відповідно до частини 3 статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов`язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частиною 2 статті 651 Цивільного кодексу України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до пункту 5.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна" відмова наймодавця від договору найму, можливість якої передбачена частиною першою статті 782 Цивільного кодексу України, є правом, а не обов`язком наймодавця, яке може бути реалізоване в позасудовому порядку. Наявність зазначеного права не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів. У вирішенні відповідних спорів господарським судам необхідно встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково.

Як установлено судом та не спростовано відповідачем, відповідач, окрім єдиного платежу, здійсненого 21.01.2019 на суму 9872,34 грн. не вносив орендної плати за договором та не сплачував додаткові витрати за користування землею. В цьому контексті суд звертає увагу на положення частини 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої орендар зобов`язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.

Окрім того, орендарем порушено істотну умову договору щодо страхування майна.

Що стосується істотності порушення умов договору, то в цій частині суд нагадує мету укладення договору найму нерухомого майна. Наймодавець, вступаючи в договірні відносини, розраховує, зокрема, на своєчасне виконання умов договору оренди в частині внесення орендної плати. Суттєве порушення фінансової дисципліни наймачем очевидно є істотним порушенням та підставою для розірвання такого договору в судовому порядку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що істотні порушення відповідачем умов договору, є підставою для його розірвання.

В ході судового розгляду, відповідач не спростував доводів позовної заяви, не надав суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені судом.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За таких обставин, розглянувши спір на підставі поданих позивачем доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відтак, на відповідача покладається 5763,00 грн. витрат на оплату судового збору.

При зверненні з позовом позивачем подано орієнтовний розрахунок судових витрат, які позивач планував понести у зв`язку з представництвом у суді. З огляду на відсутність будь-яких доказів такого, суд не розподіляє судові витрати в цій частині.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 81, 129, 236, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 08 вересня 2018 року, укладений між державним підприємством Красилівський агрегатний завод (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1, код ЄДРПОУ 14307831) та товариством з обмеженою відповідальністю Фенікс (90514, Закарпатська обл., Тячівський район, с. Угля, вул. Олени Суворової, буд. 49, код ЄДРПОУ 04956474), зареєстрований за №497 та посвідчений приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дністрян О. М.. ( разом з подальшими змінами, внесеними Договором про внесення змін та доповнень до договору оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до державної власності від 08.09.2018 року за реєстровим №497, зареєстрованим за №687 та посвідченим приватним нотаріусом Ужгородського міського нотаріального округу Дністрян О. М.

З. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю Фенікс (90514, Закарпатська обл., Тячівський район, с. Угля, вул. Олени Суворової, буд. 49, код ЄДРПОУ 04956474) на користь державного підприємства Красилівський агрегатний завод (31000, Хмельницька обл., м. Красилів, вул. Щаслива, буд. 1, код ЄДРПОУ 14307831) суму 75437,21грн. (сімдесят п`ять тисяч чотириста тридцять сім гривень 21 коп.), в т. ч. 44364,16 грн. боргу зі сплати орендної плати, 21597,00 грн. відшкодування витрат за земельну ділянку, 3249,69 грн. штрафу, 6226,36 грн. пені., а також 5763,00 грн . (П`ять тисяч сімсот шістдесят три гривні) на відшкодування судового збору.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у строк, визначений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України..

Повний текст рішення складено та підписано 15.10.2019.

Суддя Л.В. Андрейчук