ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 жовтня 2019 року Справа №0440/6106/18
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіНеклеса О.М. при секретаріКолеснику І.О. за участі: позивача ОСОБА_1 представника відповідачаТютюнник В.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро заяву Державного агентства рибного господарства України про роз`яснення рішення по справі №0440/6106/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного агентства рибного господарства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства рибного господарства в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року адміністративний позов ОСОБА_2 до Державного агентства рибного господарства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства рибного господарства в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано наказ Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області №2о/с від 10 травня 2018 року, щодо звільнення ОСОБА_2 з посади начальника Нікопольського територіального відділу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області.
Поновлено ОСОБА_2 на рівнозначній посаді в структурному підрозділі Управління Державного агентства рибного господарства в Дніпропетровській області з 11.05.2018 року.
Стягнуто з Державного агентства рибного господарства України на користь ОСОБА_2 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 13.12.2017р. по 20.02.2019р. у розмірі 58304,07 грн. з вирахуванням зборів та обов`язкових платежів.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_2 на посаді та в частині виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць з вирахуванням зборів та обов`язкових платежів.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2019р. апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України залишено без руху.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 17 травня 2019р. апеляційну скаргу Державного агентства рибного господарства України повернуто скаржнику.
До суду надійшла заява Державного агентства рибного господарства України, в якій заявник просить роз`яснити:
- яким чином Держрибагентство, яке визначено відповідачем у даній справі, може виконати відповідне судове рішення та поновити Позивача на рівнозначній посаді її структурному підрозділі Управління Державного агентства рибного господарства в Дніпропетровській області з 11.05.2018 враховуючи вимоги статті 19 Конституції України та частини п`ятої статті 21 Закону України Про центральні органи виконавчої влади , адже повноваження стосовно призначення державних службовців територіального органу Держрибагентства належить до компетенції керівника територіального органу Держрибагентства?
- оскільки Позивача поновлено на роботі з 11.05.2018р. у структурному підрозділі Управління Державного агентства рибного господарства в Дніпропетровській області, в якому він ніколи не працював та не був переведений туди в установленому порядку, то який документ (наказ) і ким у цьому випадку має бути видано?
- яким чином можливо виконати рішення суду та поновити Позивача на рівнозначній посади адже посада начальника Нікопольського територіального відділу Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Дніпропетровській області, яку обіймав Позивач, не є рівнозначною посаді державної служби в утвореному територіальному органі Держрибагентства, адже умови оплати праці державних службовців, передбачені Законом України Про державну службу , не застосовуються у державних органах, що перебувають у стадії ліквідації на момент набрання чинності цим Законом?
В обґрунтування поданої заяви заявник зазначив, що враховуючи вимоги частини п`ятої статті 21 Закону України Про центральні органи виконавчої влади , Голова Держрибагентства не має законних підстав видавати накази про призначення та звільнення державних службовців та інших працівників територіального органу, а відповідно Держрибагентство не має можливості виконати рішення суду. Призначення державних службовців територіального органу Головою Держрибагентства може вважатись як зловживанням владою. Згідно із пунктом 14 Прикінцеві положення Закону України Про державну службу умови, оплати праці державних службовців, передбачені цим Законом, не застосовуються у державних органах, що перебувають у стадії ліквідації на момент набрання чинності цим Законом. Закон України Про державну службу був прийнятий Верховною Радою України 10.12.2015. Тобто, на момент набрання ним чинності Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства у Дніпропетровській області перебувало у стадії ліквідації, адже ще 30.09.2015 Кабінетом Міністрів України була прийнята постанова № 894 Питання функціонування територіальних органів Державного агентства рибного господарства .
Частиною 3 статті 254 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз`яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 жовтня 2019 року заяву призначено до розгляду в судовому засіданні на 10 жовтня 2019 року.
В судовому засіданні позивач проти задоволення заяви Державного агентства рибного господарства України заперечував. Зазначив, що не погоджується зі змістом поданої заяви та вказав на те, що рішення суду можливо виконати, але відповідач не вчиняє належних заходів щодо його виконання. Також повідомив, що йому телефонували з відповідними пропозиціями, але офіційно нікуди не запрошували, зазначали, що питання про поновлення на посаді перебуває на розгляді.
Крім того, ОСОБА_3 надано до суду:
- заяву на ім`я голови Державного агентства рибного господарства України від 15.03.2019 року з проханням прийняти до виконання виконавчий лист №0440/6106/18.
- заяву на ім`я голови Державного агентства рибного господарства України від 18.03.2019 року з проханням прийняти до виконання виконавчий лист №0440/6106/18.
- скаргу на ім`я голови Державного агентства рибного господарства України від 15.03.2019 року щодо не виконання рішення суду по справі №0440/6106/18.
- заяву на ім`я голови Державного агентства рибного господарства України від 17.09.2019 року з проханням поінформувати про виконання виконавчого листа №0440/6106/18.
Представник заявника (відповідача) в судовому засіданні заяву про роз`яснення рішення щодо його виконання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце проведення якого повідомлений належним чином.
Суд заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, з`ясувавши фактичні обставини, прийшов до висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити виходячи з наступного.
Частиною 1, 2 ст. 254 КАС України передбачено, що за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Дана норма передбачає підстави для роз`яснення судового рішення та визначає, що таке роз`яснення, за своєю суттю, є одним із способів усунення недоліків судового рішення, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Метою роз`яснення судом ухваленого ним рішення є усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення щодо неоднакового тлумачення висновків суду, що перешкоджає його належному виконанню.
Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Як зазначено у п. 19 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення, оскільки недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду. Чіткість викладу передбачає, зокрема, що терміни, вжиті у судовому рішенні, відповідають тому змістові, що вони мають за законодавством України; такі терміни чітко співвідносяться із поняттями, які вони позначають; текст правової норми, застосованої судом, відтворюється без перефразовування і при цьому ясно, де наводиться правова норма, а де суд дає своє тлумачення її змісту. А переконливість і зрозумілість викладення змісту судових рішень забезпечується шляхом дотримання правил юридичної техніки.
Роз`яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення, якщо таке право надане цим Кодексом.
В наданій до суду заяві про роз`яснення рішення фактично викладена вимога про роз`яснення порядку виконання судового рішення. При цьому, нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачена можливість роз`яснення рішення, в разі якщо судове рішення є незрозумілим, або відстрочення чи розстрочення виконання, зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо). Таким чином, роз`яснення порядку виконання судового рішення положеннями Кодексу адміністративного судочинства України не передбачена.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз`яснення судового рішення.
Виходячи із системного тлумачення положень КАС України, роз`яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акту, який полягає в усуненні неясності судового акту і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі, роз`яснено може бути рішення у разі, якщо без такого роз`яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Отже, в ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 15.05.2019 року по справі №127/27678/16-а.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.02.2019 року в адміністративній справі №0440/6106/18 містить обґрунтування підстав його прийняття, резолютивна частина викладена чітко та не допускає неоднозначного трактування.
Суд звертає увагу, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідачем - Державним агентством рибного господарства України вчинялися дії щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року.
Натомість позивачем - ОСОБА_3 надано до суду копії заяв та скарги щодо виконання рішення суду.
Доказів їх розгляду відповідачем до заяви також не додано.
Заявником не доведено наявності обставин, що обґрунтовують незрозумілість рішення суду. Таким чином, суд приходить до висновку, що судове рішення є зрозумілим та не потребує роз`яснення.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що заява Державного агентства рибного господарства України про роз`яснення рішення суду є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 14, 241, 243, 248, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви Державного агентства рибного господарства України про роз`яснення рішення по справі №0440/6106/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державного агентства рибного господарства України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Управління Державного агентства рибного господарства в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256 та 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Повний текст ухвали складено та підписано 15.10.2019р.
Суддя (підпис) О.М. Неклеса
Суд | Дніпропетровський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 15.10.2019 |
Оприлюднено | 16.10.2019 |
Номер документу | 84919712 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Адміністративне
Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Неклеса Олена Миколаївна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні