Рішення
від 08.10.2019 по справі 580/2048/19
ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року справа № 580/2048/19

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд одноособово у складі:

головуючого судді - Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання - Салабай М.В.,

представника позивача - Щербини А.П. (згідно з ордером),

представника відповідача - Кравчука С.І. (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні правилами загального позовного провадження в залі суду адміністративну справу за позовом ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

27.06.2019 ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" (18000, м.Черкаси, вул. Кірова, буд.73/1, оф.215; код ЄДРПОУ 38715388) (далі - позивач) подало у Черкаський окружний адміністративний суд з позов до Волинської митниці ДФС (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римаці, вул. Призалізнична, буд.13; код ЄДРПОУ 39472698) (далі - відповідач) про:

визнання протиправною відмови відповідача, викладеної в листах від 29.01.2019 №179/12/03-70-19 та від 21.02.2019 №389/12/03-70/19/04, у відновленні режиму вільної торгівлі та застосування преференційної ставки мита в розмірі 0% до товару "Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри" (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг згідно з митною декларацією №UA205090/2019/001949, а також у поверненні надміру сплачених митних платежів в сумі 134153,78 грн. (111794,82 грн. - мито та 22358,96 грн. - ПДВ);

зобов`язання відповідача відновити режим вільної торгівлі та застосувати преференційну ставку мита в розмірі 0% до вказаного товару та повернути надміру сплачені митні платежі в сумі 134153,78 грн. (111794,82 грн. - мито та 22358,96 грн. - ПДВ).

В обґрунтування позову зазначено, що спірні відмови здійснені всупереч наявності у позивача квоти на оформлення вищевказаного товару за ставкою ввізного мита 0%. Зазначено, що під час митного оформлення імпортованих товарів виявлено технічну помилку в даті сертифіката походження, яку було виправлено після завершення митних процедур. Водночас заяву позивача щодо повернення надміру сплачених митних платежів відповідач задовольнив щодо відновлення преференційного режиму вільної торгівлі щодо одного товару, а щодо іншого - відмовив у застосуванні преференційної ставки мита в розмірі 0% та поверненні щодо нього коштів. Тому позивач просить задовольнити позов.

Ухвалою від 02.07.2019 суд відрив спрощене провадження, встановивши учасникам строк для надання відзиву, відповіді на нього та доказів.

Відповідач надав 29.07.2019 суду відзив з проханням у задоволенні позову відмовити повністю. Акцентує увагу на тому, що виявлена в сертифікаті дата відтиску печатки митних органів Федеративної Республіки Німеччини від 04.01.2018 свідчила, що на імпортований товар не застосовується преференційна ставка ввізного мита. Використання тарифної квоти можливе лише до завершення митного контролю та оформлення митної декларації. Після випуску товару у вільний обіг відновлення відповідного режиму таких дій не передбачене.

Ухвалою від 07.08.2019 суд здійснив перехід зі спрощеного у загальне позовне провадження. Термін підготовчого провадження продовжений задля належного повідомлення учасників спору про призначені судові засідання та надання витребуваних доказів.

Під час підготовчого провадження суд задовольнив всі клопотання сторін щодо долучення доказів до матеріалів справи.

25.09.2019 суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті.

Заслухавши представників сторін, дослідивши письмові докази в матеріалах справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Суд встановив, що позивач, як декларант, подав до митного оформлення 2 види товарів, що надійшли на його адресу відповідно до контракту №18.12.2018 від 18.12.2018 від фірми Cebr.Forster GmbH (Німеччина) (далі - експортер): Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг (далі - товар №1) та Сало свійських свиней заморожене (код УКТЗЕД 0209101100) в кількості 3240,5кг (далі - товар №2), - згідно з електронною митною декларацією від 08.01.2019 №UA205090/2019/001949 (далі - ЕМД).

Митне оформлення здійснювалося на митному посту м.Луцьк.

Досліджуючи дані граф ЕМД суд установив, що у гр.31 щодо опису товару вказано, що датою виробництва товару №1 є жовтень-грудень 2018року, термін придатності - жовтень-грудень 2019року, а для товару №2 - грудень 2018року та відповідно грудень 2019року. До них додавалися сертифікати якості від 04.01.2019, довідки від 04.01.2019, специфікація від 18.12.2019 та електронний інвойс. Згідно з даними гр.34 щодо країни походження товару декларант зазначив EU - Європейський Союз. У гр.36 декларант зазначив про преференційний режим вільної торгівлі: для товару №1 застосовано тарифну квоту (код пільги 411), для товару №2 - застосовано преференційну ставку ввізного мита (код пільги 410).

Для підтвердження походження товарів під час митного оформлення декларант надав сертифікат з перевезення товару EUR.1 №224242, у графі 11 якого зазначена дата його видачі - 04.01.2019, а дані відтиску печатки митного органу Федеративної республіки Німеччина - від 04.01.2018.

08.01.2019 головний державний інспектор м/п Луцьк склав до вказаної МД аркуші коригування для відображення нових відомостей про товари, що стали відомі після їх митного оформлення, щодо даних граф 44, 36. Зокрема, додані інші реквізити дат та вихідних номерів товаросупровідних документів.

За митне оформлення позивач перерахував відповідачу кошти, що підтверджується платіжними дорученнями від 04.01.2019 №3631 на суму 290000,00грн. та від 11.01.2019 №44 на суму 140642,23грн. з призначенням платежу попередня плата за митне оформлення. Митний пост Луцьк , без ПДВ.

Митні платежі позивач сплатив самостійно. Однак для відновлення преференційного режиму до вказаних вище товарів надав відповідачу сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А224244 від 09.01.2019.

Листами від 17.01.2019 №11, від 12.02.2019 №12 позивач звернувся до відповідача з проханням відновити преференційний режим до вказаних товарів та повернути суми надміру сплачених коштів податку на додану вартість (далі - ПДВ) та мита, посилаючись на технічну помилку в поданому під час митного оформлення сертифікаті з перевезення товару EUR.1 №224242 щодо року в даті штампу митного органу експортера. На підтвердження помилки зазначив, що подав після завершення митного оформлення інший сертифікат - №224244 від 09.01.2019 з ідентичними даними, але виправленою помилкою.

Досліджуючи вказані листи, суд встановив, що в них позивач навів деталізований розрахунок коштів в розрізі вказаних товарів згідно з видами податків та обов`язкових платежів, які він вважає помилково сплаченими: щодо товару №1 - сума мита 111794,82грн. і ПДВ - 22358,96грн., щодо товару №2 мито 1993,39грн. і ПДВ 398,68грн.,- а також повні реквізити рахунку, на який просив перерахувати такі кошти.

У відповідь відповідач надіслав листи (від 29.01.2019 №179/12/03-70-19 та від 21.02.2019 №389/12/03-70-19-04), в яких повідомив щодо відсутності механізму застосування тарифної квоти після завершення митного оформлення товарів, що згідно з переліком підпадають під дію тарифних квот, та прийняття рішення про відмову у застосуванні тарифної квоти до товару №1 і про відновлення преференційного режиму вільної торгівлі то товару №2.

Тому позивач звернувся з цим позовом.

Оцінюючи встановлені обставини спору суд врахував, що згідно з частинами першою-третьою ст.318 Митного кодексу України (далі - МК України) митному контролю підлягають усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України. Митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Згідно з частинами першою-третьою ст.36 МК України країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі.

Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом.

Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

Відповідно до ч.9 ст.36 МК України особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

За приписами частин четвертої, п`ятої ст.280 МК України ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України.

Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До інших товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

Порядок застосування тарифних пільг (тарифні преференції) регламентований статтею 281 МК України.

Частиною першої ст.281 МК України допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Згідно з ч.7ст.36 МК України повністю вироблені або піддані достатній переробці товари преференційного походження визначаються на основі законів України, а також міжнародних договорів України, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України.

Законом України № 1678-VII від 16.09.2014 ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

Відповідно до ст.25 ч.1 гл.1 розділу ІV Угоди сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою -1 , відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ( Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва ) (ст.26 ч.1 гл.1 розділу ІV Угоди).

Кожна Сторона відповідно до ч.1 ст.29 ч.1 гл.1 розділу ІV Угоди зменшує або скасовує ввізне мито на товари, що походять з іншої Сторони, відповідно до Графіків, встановлених у Додатку I-A до цієї Угоди.

Відповідно до ч.1 ст.16 розділу V Підтвердження походження Протоколу 1 Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва (далі - Протокол №1) товари, що походять з ЄС, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи ЄС, відповідно, підпадають під дію Угоди за умови подання одного з таких документів:

(a) сертифіката з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведено у додатку III до цього Протоколу; або

(b) у випадках, зазначених у ст.22 (1) Протоколу №1, - декларації, що далі йменуватиметься декларація інвойс , наданої експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари досить детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати. Текст декларації інвойс наведено у додатку IV до цього Протоколу.

Процедура видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 викладена в ст.17 розділу V Протоколу №1.

Зокрема, сертифікат має бути видано митними органами й передано експортерові одразу після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Для видачі експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат, а також бланк заяви, зразок якої наведено у Додатку ІІІ. Ці бланки має бути заповнено однією з мов, якими складено угоду, і відповідно до норм законодавства країни експорту.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу.

Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними. Ці органи також мають забезпечити правильне заповнення бланків, зазначених у пункті 2 цієї статті. Вони зокрема повинні перевірити, чи заповнена комірка, призначена для опису товарів, таким чином, щоб запобігти зловмисному дописуванню.

Дата видачі сертифіката з перевезення товару EUR.1 повинна бути вказана в Комірці 11 цього сертифіката.

Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами й переданий експортерові одразу ж після здійснення чи забезпечення фактичного експортування товару.

Графи 1, 2, 4, 5, 8, 9 та 12 сертифіката є обов`язковими для заповнення експортером, графи 3, 6 та 10 заповнюються за бажанням експортера, графа 11 - митним органом ЄС.

До графи 11 сертифіката customs endorsement ( митний дозвіл ) вносяться відомості про номер та дату оформлення митної декларації на експорт товару, у разі якщо це передбачено законодавством країни ЄС, та дата видачі сертифіката (проставляється окремо або міститься у відбитку печатки митного органу ЄС).

Проаналізувавши вказані норми суд дійшов висновку, що правильність оформлення сертифікату з перевезення товару EUR.1 не входить до компетенції особи, що імпортує товар.

Відповідно до положень ст.18 розділу V Протоколу №1 незважаючи на сказане в статті 17(7) цього Протоколу сертифікат з перевезення товару EUR.1 може у виняткових випадках бути виданий після експортування товарів, яких він стосується, якщо: він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини; або було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

Для застосування пункту 1 експортер у своїй заяві повинен вказати місце і дату експортування товарів, яких стосується сертифікат з перевезення товару EUR.1, і пояснити причини свого прохання.

Митні органи можуть видати сертифікат з перевезення товару EUR.1 пізніше лише після підтвердження того, що інформація, надана експортером у заяві, збігається з інформацією у відповідному файлі.

Сертифікати з перевезення товару EUR.1, видані пізніше, повинні мати наступний напис англійською мовою: ISSUED RETROSPECTIVELY . Напис, зазначений у пункті 4 цієї статті, має бути вставлений у комірку Ремарки сертифіката з перевезення товару EUR.1.

Дослідивши сертифікат з перевезення товару EUR.1 №224244 від 09.01.2019, суд встановив, що він відповідає зазначеним вище правилам заповнення.

Відповідно до положень ст.24 Протоколу №1 підтвердження походження є дійсним протягом чотирьох місяців з дати видачі в країні експорту й у зазначений період має бути подане до митних органів країни імпорту.

Підтвердження походження, що подаються до митних органів країни імпорту пізніше кінцевої дати подання, вказаної в пункті 1 цієї статті, можуть бути прийняті з метою застосування преференційного режиму, якщо вони не були подані до встановленої кінцевої дати через виняткові обставини.

В інших випадках пізнього подання митні органи країни імпорту можуть прийняти підтвердження походження, якщо імпортовані товари були представлені раніше цієї кінцевої дати.

Згідно зі ст.30 Протоколу №1 виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам.

Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.

Суд врахував, що під час митних формальностей сторони встановили відсутність суперечностей в документах щодо товарів №№1-2, окрім року на штемпелі митного органу Німеччини в сертифікаті №224242. З огляду на згадану вище інформацію в товаросупровідних документах щодо часу виготовлення товарів (щодо товару №1 - жовтень-грудень 2018року та щодо товару №2 - грудень 2018року) та відсутність належних доказів підробки суд дійшов висновку про обгрунтованість доводів позивача про наявність технічної помилки в сертифікаті щдо року відтиску штампу митного органу експортера (від 04.01.2018).

Суд врахував відсутність доказів, що відповідач у спірних правовідносинах здійснював заходи зі співробітництва з митними органами країни-експортера.

Водночас частина перша ст.37 ч.5 гл.1 розділу ІV Угоди встановлює, що Сторони домовились, що адміністративне співробітництво є важливим для реалізації та контролю преференційного режиму, наданого відповідно до цієї Глави, та підкреслюють свої зобов`язання боротися з незаконними діями та шахрайством в митних питаннях, пов`язаних з імпортом, експортом, транзитом товарів та їх розміщенням під будь-яким іншим митним режимом або процедурою, зокрема заходи заборони, обмеження або контролю.

У разі помилки з боку компетентних органів під час належного менеджменту преференційної системи експорту і, зокрема, під час застосування положень Протоколу до цієї Угоди Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва , коли така помилка призводить до наслідків для ввізного мита, Сторона, яка стикається з такими наслідками, відповідно до ст.38 ч.5 гл.1 розділу ІV Угоди може звернутися із запитом до Комітету з питань торгівлі стосовно розгляду можливості прийняття будь-яких відповідних заходів для вирішення ситуації.

Згідно зі ст.32 розділу VI Домовленості про адміністративне співробітництво Протоколу №1 митні органи держав-членів Європейського Союзу і України повинні надавати один одному через Європейську комісію зразки відбитків штампів, використовуваних у їхніх митних службах для видачі сертифікатів з перевезення товару EUR.1 і адреси митних органів, які відповідають за перевірку цих сертифікатів і декларацій інвойс.

З метою забезпечення правильного застосування цього Протоколу Європейський Союз і Україна повинні допомагати один одному через компетентні митні адміністрації у перевірці достовірності сертифікатів з перевезення товару EUR.1 або декларацій інвойс та правильності інформації, що міститься в цих документів.

Відповідно до положень ст.33 Протоколу №1 подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

З метою реалізації положень пункту 1 цієї статті митні органи країни імпорту повинні повернути сертифікат з перевезення товару EUR.1 та інвойс, якщо він була поданий, декларацію інвойс або копії цих документів митним органам країни експорту, вказавши, якщо це доречно, причини запиту. Будь-які отримані документи й інформація, що вказують на недостовірність інформації, наведеної в підтвердженні походження, повинні бути передані на підтримку запита про перевірку.

Перевірка має бути здійснена митними органами країни експорту. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь-яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Якщо митні органи країни імпорту вирішують призупинити надання преференційного режиму для товарів, щодо яких здійснюється перевірка, до надходження результатів цієї перевірки, вони повинні запропонувати імпортерові позбавитися товару з уживанням будь-яких запобіжних заходів, які вважатимуться необхідними.

Митні органи, на запит яких була здійснена перевірка, мають бути повідомлені про її результати якомога раніше. Ці результати повинні чітко вказувати на те, чи є перевірені документи достовірними та чи розглядувані товари можуть бути визнані такими, що походять з Європейського Союзу або України і відповідають іншим вимогам цього Протоколу.

Якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Доказів вчинення відповідачем організаційних дій, передбачених вище, суду не надано.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст.36 Протоколу №1 Європейський Союз і Україна повинні вжити всіх необхідних заходів для забезпечення того, щоб товари, продаж яких підпадає під дію підтвердження походження, що перевозяться через вільні зони, розташовані на їхній території, не були замінені іншими товарами або піддані обробці, крім звичайних операцій, спрямованих на запобігання їх псуванню. Як виняток з положень, що містяться в пункті 1 цієї статті, якщо товари, які походять з Європейського Союзу або України, ввозяться у вільну зону із застосуванням підтвердження походження і піддаються обробці, відповідні органи повинні на запит експортера видати новий сертифікат з перевезення товару EUR.1, якщо обробку було здійснено відповідно до положень цього Протоколу.

Згідно з листом експортера від 09.01.2019 (а.с.32) під час оформлення сертифікату EUR.1 №224242 для вказаних вище товарів інспектор митниці 04.01.2019 допустив очевидну помилку в розумінні ст.30 Угоди, оскільки в печатці не було змінено року оформлення з 2018 на 2019рік. Тому він надає новий сертифікат №224244 із зазначенням вірного року на такі печатці.

Відповідно до ст.25 Протоколу №1 строк дії сертифіката з перевезення товарів EUR.1 та декларації інвойс становить чотири місяці з дати видачі у країні експорту, які повинні бути надані в межах зазначеного періоду митним органам країни імпорту.

Декларацію інвойс може бути оформлено експортером під час експорту або після експорту товарів, яких вона стосується, за умови, що вона пред`являється у країні імпорту не пізніше двох років після ввезення товарів, яких вона стосується.

Оскільки відповідач не спростував дійсності відповідності вказаних вище сертифікатів для товарів №№1-2, що подавалися до митного оформлення однією МД, відновлення преференційного режиму та повернення як помилково сплачених коштів позивачу щодо товару №2 з одночасною відмовою щодо товару №1 свідчить про непослідовність підходу державного органу у спірних правовідносинах.

Статтею 301 МК України визначено, що порядок повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів.

При цьому п.5 ст.301 МК України встановлено, що повернення сум відповідних митних платежів здійснюється також у разі відновлення режиму вільної торгівлі.

Відповідно до ст.43 ПК України обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Позивач вказаних вимог дотримався, оскільки його заяви містять повну інформацію та подані з дотриманням відповідного строку.

Доводи відповідача, що чинне законодавство не передбачає механізму відновлення квот після завершення митного оформлення товару, суд не врахував з огляду на таке.

Механізм використання тарифних квот на імпорт в Україну товарів з держав - членів ЄС та з інших країн, якщо це передбачено міжнародними договорами України про вільну торгівлю з цими країнами, визначає Порядок контролю за розподілом тарифної квоти, затверджений наказом Міністерства фінансів України 11.12.2014 №1203, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2014 №1655/26432 (далі - Порядок №1203).

Згідно з положеннями розділу ІІ Порядку №1203 облік та контроль за розподілом тарифної квоти здійснюються за допомогою програмно-інформаційного комплексу, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів.

Заявкою на отримання декларантом тарифної квоти є подана митниці митна декларація на бланку єдиного адміністративного документа для випуску товарів у вільний обіг (заповнена у звичайному порядку, або додаткова до попередньої, періодичної, тимчасової декларацій, або попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у вільний обіг), у якій задекларовано: код товару на рівні товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД; країну походження товарів; код тарифної преференції, визначеної Класифікатором звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженим відповідно до статті 454 Митного кодексу України.

Для отримання декларантом тарифної квоти на обсяг товарів, задекларованих у митній декларації, митниці, крім декларації, подаються документи, що підтверджують статус преференційного походження товарів, передбачені міжнародними договорами України про вільну торгівлю, укладеними у встановленому законом порядку.

Згідно з п.3 розділу ІІ Порядку №1203 після реєстрації митної декларації ПІК "Облік тарифних квот" резервує за декларантом тарифні квоти на відповідні види продукції в обсягах, зазначених у прийнятій до оформлення митній декларації. Зарезервований обсяг тарифної квоти не може бути наданий іншому декларанту або цьому самому декларанту за поданою ним іншою митною декларацією до прийняття митницею рішення щодо оформлення митної декларації або надання за нею картки відмови.

Резервуванню підлягає зазначений у митній декларації обсяг тарифної квоти, якщо він на момент реєстрації митної декларації не перевищує залишку невикористаної тарифної квоти, за винятком уже зарезервованої тарифної квоти. В іншому разі (якщо зазначений у митній декларації обсяг тарифної квоти перевищує залишок невикористаної тарифної квоти, за винятком вже зарезервованої тарифної квоти) за такою декларацією видається картка відмови.

Зазначених вимог позивач у спірних правовідносинах дотримався. Відповідач не спростував, що спір з приводу підтвердження поширення тарифної квоти на товар №1 між сторонами виник за відсутності вини позивача та щодо складання документа, правильність оформлення якого згідно зі вказаними вище нормами Угоди та Протоколу №1 до неї покладена на експортера та митний орган країни експорту. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що відмова відповідача у поверненні сплаченого мита та ПДВ щодо товару №1 є покладенням на нього відповідальності за дії інших осіб, що не відповідає принципу верховенства права та становить втручання у мирне володіння його майном.

Відсутність законодавчого механізму відновлення порушених прав у вказаному випадку не є поважною причиною для відмови у захисті майнових прав у судовому порядку.

Відповідно до п.4 розділу ІІ Порядку №1203 після здійснення усіх визначених законодавством та нормативно-правовими актами з питань митної справи митних формальностей та прийняття рішення щодо випуску товарів у вільний обіг ПІК "Облік тарифних квот" змінює статус зарезервованої тарифної квоти на використану. У разі надання декларанту картки відмови за поданою ним митною декларацією ПІК "Облік тарифних квот" вивільняє зарезервовану тарифну квоту та надає їй статус невикористаної.

Оскільки у спірних правовідносинах картка відмови у митному оформленні товарів відповідачем не виставлялася, зареєстрована тарифна квота не набула статусу невикористаної. Водночас, з огляду на завершення митних процедур та випуск у вільний обіг товарів зареєстрована квота має набути статус використаної.

Оскільки митні платежі позивачем щодо товару №1 сплачені, дійсність сертифікатів EUR.1 не спростована, з огляду на вимоги Порядку №1203 суд дійшов висновку, що такі кошти є надміру сплаченими та не вбачає законодавчих перешкод для відновлення відповідачем позивачу щодо такого товару тарифної квоти та преференційної ставки мита 0%. Тому спірні рішення в частині щодо відмови відповідачем у відновленні режиму вільної торгівлі та поверненні сплаченого мита і ПДВ щодо товару №1 є протиправними і підлягають скасуванню.

Для повного відновлення порушеного права позивача наявні підстави зобов`язати відповідача відновити преференційний режим до товару №1.

Крім того, суд врахував, що процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії,- встановлені Порядком повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 вересня 2013 року за №1650/24182 (далі - Порядок №787).

Відповідно до п.3 розділу І Порядку №737 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень, відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника.

Отже, функцію безпосереднього повернення коштів у спірних правовідносинах відповідач не виконує і в цій частині позовні вимоги не є обґрунтованими.

Водночас згідно з п.5 Порядку №737 повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за ухвалою суду, яка набрала законної сили.

Подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи Державної фіскальної служби України подається до відповідного органу Казначейства за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з п.8. Порядку №737 подання складається органом, який здійснює облік заборгованості в розрізі позичальників, за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов`язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб`єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

Подання надається платником до органу Казначейства разом із його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Зважаючи, що орган Казначейства не залучений учасником спору, суд дійшов висновку, що належним способом повного захисту порушеного права позивача є зобов`язання відповідача вчинити передбачені чинним законодавством дії для повернення йому помилково сплачених коштів (ПДВ і мита для товару №1).

Тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виключно у вказаних вище частинах.

Дотримуючись вимог ст.139 КАС України, понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору, що підтверджуються платіжним дорученням від 24.06.2019 №4417 в сумі 3933,31грн., підлягають відшкодуванню шляхом стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеній частині позову, що складає 2949,99грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 9, 14, 241-246, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Волинської митниці ДФС у відновленні режиму вільної торгівлі та застосуванні преференційної ставки мита в розмірі 0% до товару "Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри" (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг згідно з митною декларацією №UA205090/2019/001949, а також щодо вчинення дій для повернення ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" надміру сплачених митних платежів в сумі 134153,78 грн., викладені в листах від 29.01.2019 №179/12/03-70-19 та від 21.02.2019 №389/12/03-70/19/04.

Зобов`язати Волинську митницю ДФС (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с.Римаці, вул. Призалізнична, буд.13; код ЄДРПОУ 39472698) відновити ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" (18000, м.Черкаси, вул. Кірова, буд.73/1, оф.215; код ЄДРПОУ 38715388) режим вільної торгівлі та застосувати преференційну ставку мита в розмірі 0% до товару "Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри" (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг згідно з митною декларацією №UA205090/2019/001949 і вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо повернення йому надміру сплачених митних платежів в сумі 134153,78 грн. (сто тридцять чотири тисячі сто п`ятдесят три гривні сімдесят вісім копійок).

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

2. Стягнути за рахунох асигнувань Волинської митниці ДФС (44350, Волинська обл., Любомльський р-н, с. Римаці, вул. Призалізнична, буд.13; код ЄДРПОУ 39472698) на користь ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" (18000, м.Черкаси, вул. Кірова, буд.73/1, оф.215; код ЄДРПОУ 38715388) судовий збір в сумі 2949,99 грн. (дві тисячі дев`ятсот сорок дев`ять гривень дев`яносто дев`ять копійок).

3. Копію рішення направити учасникам справи.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом 30 днів з складення повного його тексту.

Суддя А.М. Бабич

Повний тест рішення виготовлений та підписаний 15.10.2019.

СудЧеркаський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення08.10.2019
Оприлюднено17.10.2019
Номер документу84921640
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —580/2048/19

Ухвала від 31.03.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

П.Г. Паламар

Ухвала від 31.03.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

П.Г. Паламар

Ухвала від 25.03.2020

Адміністративне

Касаційний адміністративний суд Верховного Суду

Гімон М.М.

Ухвала від 17.03.2020

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

В.А. Гайдаш

Постанова від 12.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Постанова від 12.02.2020

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 20.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 20.12.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Ухвала від 22.11.2019

Адміністративне

Шостий апеляційний адміністративний суд

Вівдиченко Тетяна Романівна

Рішення від 08.10.2019

Адміністративне

Черкаський окружний адміністративний суд

А.М. Бабич

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні