Постанова

від 12.02.2020 по справі 580/2048/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 580/2048/19 Головуючий у 1 інстанції: Бабич А.М.

Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2020 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Судді-доповідача Суддів За участю секретаряВівдиченко Т.Р. Мельничука В.П. Федотова І.В. Борейка Д.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, згідно статті 229 КАС України, адміністративну справу за апеляційною скаргою Волинської митниці ДФС на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009" до Волинської митниці ДФС про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009" звернувся до суду з позовом до Волинської митниці ДФС, в якому просив:

- визнати протиправною відмову Волинської митниці ДФС у: відновленні Товариству з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009" режиму вільної торгівлі та застосування преференційної ставки мита в розмірі 0% до товару "Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри" (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг., оформленого митною декларацією №UA205090/2019/001949; в поверненні Товариству з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009" надміру сплачених митних платежів в сумі 134153,78 грн. (мито в розмірі 111794,82 грн. та ПДВ в розмірі 22 358,96 грн.), яка викладена у листах Волинської митниці ДФС: лист вих. №179/12/03-70-19 від 29.01.2019 року та листі вих. №389/12/03-70/19/04 від 21.02.2019 року;

- зобов`язати Волинську митницю ДФС відновити Товариству з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009" режим вільної торгівлі та застосувати преференційну ставку мита в розмірі 0% до товару "Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри" (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг., оформленого митною декларацією №UA205090/2019/001949, а також, повернути Товариству з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009" надміру сплачені митні платежі в сумі 134153,78 грн. ((мито в розмірі 111794,82 грн. та ПДВ в розмірі 22 358,96 грн.).

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року позов задоволено частково. Визнано протиправною відмову Волинської митниці ДФС у відновленні режиму вільної торгівлі та застосуванні преференційної ставки мита в розмірі 0% до товару "Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри" (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг згідно з митною декларацією №UA205090/2019/001949, а також щодо вчинення дій для повернення ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" надміру сплачених митних платежів в сумі 134153,78 грн., викладені в листах від 29.01.2019 №179/12/03-70-19 та від 21.02.2019 №389/12/03-70/19/04. Зобов`язано Волинську митницю ДФС відновити ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" режим вільної торгівлі та застосувати преференційну ставку мита в розмірі 0% до товару "Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри" (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг згідно з митною декларацією №UA205090/2019/001949 і вчинити передбачені чинним законодавством дії щодо повернення йому надміру сплачених митних платежів в сумі 134153,78 грн. (сто тридцять чотири тисячі сто п`ятдесят три гривні сімдесят вісім копійок). У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Волинська митниця ДФС звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт вказує, що чинним законодавством не передбачено механізму відновлення квот після завершення митного оформлення товару.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися.

Відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи або якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності учасників справи (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно ч. 2 ст. 313 КАС України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд справи за відсутності сторін.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009", як декларант, подав до митного оформлення 2 види товарів, що надійшли на його адресу відповідно до контракту №18.12.2018 від 18 грудня 2018 року від фірми Cebr.Forster GmbH (Німеччина): Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг. (далі - товар №1) та Сало свійських свиней заморожене (код УКТЗЕД 0209101100) в кількості 3240,5 кг. (далі - товар №2), - згідно з електронною митною декларацією від 08 січня 2019 року №UA205090/2019/001949 (далі - ЕМД).

Митне оформлення здійснювалося на митному посту м. Луцьк.

Згідно електронної митної декларації від 08 січня 2019 року №UA205090/2019/001949, у гр. 31 щодо опису товару вказано, що датою виробництва товару: Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри (код УКТЗЕД 0203295500) є жовтень-грудень 2018 року, термін придатності - жовтень-грудень 2019 року, а для товару Сало свійських свиней заморожене (код УКТЗЕД 0209101100) в кількості 3240,5 кг. - грудень 2018 року та, відповідно, грудень 2019 року. До них додавалися сертифікати якості від 04 січня 2019 року, довідки від 04 січня 2019 року, специфікація від 18 грудня 2019 року та електронний інвойс. Згідно з даними гр. 34, щодо країни походження товару декларант зазначив EU - Європейський Союз. У гр. 36 декларант зазначив про преференційний режим вільної торгівлі: для товару: Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг. застосовано тарифну квоту (код пільги 411), для товару: Сало свійських свиней заморожене (код УКТЗЕД 0209101100) в кількості 3240,5 кг. - застосовано преференційну ставку ввізного мита (код пільги 410).

Для підтвердження походження товарів під час митного оформлення декларант надав сертифікат з перевезення товару EUR.1 №224242, у графі 11 якого, зазначена дата його видачі - 04 січня 2019 року, а дані відтиску печатки митного органу Федеративної республіки Німеччина - від 04 січня 2018 року.

08 січня 2019 року Головний державний інспектор м/п Луцьк склав до вказаної МД аркуші коригування для відображення нових відомостей про товари, що стали відомі після їх митного оформлення, щодо даних граф 44, 36. Зокрема, додані інші реквізити дат та вихідних номерів товаросупровідних документів.

За митне оформлення позивач перерахував Волинській митниці ДФС кошти, що підтверджується платіжними дорученнями від 04 січня 2019 року №3631 на суму 290000,00грн. та від 11 січня 2019 року №44 на суму 140642,23 грн., з призначенням платежу: попередня плата за митне оформлення. Митний пост Луцьк , без ПДВ .

Митні платежі ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" сплатив самостійно. Однак, для відновлення преференційного режиму до вказаних вище товарів надав Волинській митниці ДФС сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А224244 від 09 січня 2019 року.

Листами від 17 січня 2019 року №11 та від 12 лютого 2019 року №12 позивач звернувся до відповідача з проханням відновити преференційний режим до вказаних товарів та повернути суми надміру сплачених коштів з податку на додану вартість та мита, посилаючись на технічну помилку в поданому під час митного оформлення сертифікаті з перевезення товару EUR.1 №А224242 щодо року в даті штампу митного органу експортера. На підтвердження помилки зазначив, що подав після завершення митного оформлення інший сертифікат - №А224244 від 09 січня 2019 року з ідентичними даними, але виправленою помилкою.

У вищезазначених листах позивач навів деталізований розрахунок коштів в розрізі вказаних товарів, згідно з видами податків та обов`язкових платежів, які він вважає помилково сплаченими: щодо товару №1 - сума мита 111794,82 грн. і ПДВ - 22358,96 грн., щодо товару №2 мито 1993,39 грн. і ПДВ 398,68 грн.,- а також, повні реквізити рахунку, на який просив перерахувати такі кошти.

У відповідь, Волинська митниця ДФС надіслала листи (від 29.01.2019 р. №179/12/03-70-19 та від 21.02.2019 р. №389/12/03-70-19-04), в яких, повідомила щодо відсутності механізму застосування тарифної квоти після завершення митного оформлення товарів, що, згідно з переліком, підпадають під дію тарифних квот, та прийняття рішення про відмову у застосуванні тарифної квоти до товару №1 і про відновлення преференційного режиму вільної торгівлі то товару №2.

Не погоджуючись із рішеннями про відмову режиму вільної торгівлі та застосування преференційної ставки мита, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справлянням митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України, Податкового кодексу України та інших законів України з питань оподаткування.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 Митного кодексу України (далі - МК України), усі товари, транспортні засоби комерційного призначення, які переміщуються через митний кордон України, підлягають митному контролю.

В силу п. 24 ч. 1 ст. 4 МК України, митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно - правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Згідно ч. 2 -3 ст. 318 МК України, митний контроль здійснюється виключно органами доходів і зборів відповідно до цього Кодексу та інших законів України. Митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Положеннями статті 272 МК України передбачено, що ввізне мито встановлюється на товари, що ввозяться на митну територію України. Встановлення нових та зміна діючих ставок ввізного мита, визначених Митним тарифом України, здійснюються Верховною Радою України шляхом прийняття законів України.

Відповідно до ч.ч. 4-5 ст. 280 МК України, ввізне мито на товари, митне оформлення яких здійснюється в порядку, встановленому для підприємств, нараховується за ставками, встановленими Митним тарифом України. Ввізне мито є диференційованим щодо товарів, що походять з держав, які спільно з Україною входять до митних союзів або утворюють з нею зони вільної торгівлі. У разі встановлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України. До товарів, що походять з України або з держав - членів Світової організації торгівлі, або з держав, з якими Україна уклала двосторонні або регіональні угоди щодо режиму найбільшого сприяння, застосовуються пільгові ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України, якщо інше не встановлено законом. До решти товарів застосовуються повні ставки ввізного мита, встановлені Митним тарифом України.

В силу ч.ч. 1-3 ст. 36 МК України, країна походження товару визначається з метою оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, заборон та/або обмежень щодо переміщення через митний кордон України, а також забезпечення обліку цих товарів у статистиці зовнішньої торгівлі. Країною походження товару вважається країна, в якій товар був повністю вироблений або підданий достатній переробці відповідно до критеріїв, встановлених цим Кодексом. Під країною походження товару можуть розумітися група країн, митні союзи країн, регіон чи частина країни, якщо є необхідність їх виділення з метою визначення походження товару.

За змістом статті 43 МК України, документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару. Країна походження товару заявляється (декларується) органу доходів і зборів шляхом подання оригіналів документів про походження товару. Сертифікат про походження товару - це документ, який однозначно свідчить про країну походження товару і виданий компетентним органом даної країни або країни вивезення, якщо у країні вивезення сертифікат видається на підставі сертифіката, виданого компетентним органом у країні походження товару.

Частиною 9 статті 36 МК України передбачено, що особливості визначення країни походження товару, що ввозиться з територій спеціальних (вільних) економічних зон, розташованих на території України, встановлюються законом.

Згідно ч. 1 статті 281 МК України, допускається встановлення тарифних пільг (тарифних преференцій) щодо ставок Митного тарифу України у вигляді звільнення від оподаткування ввізним митом, зниження ставок ввізного мита або встановлення тарифних квот відповідно до законодавства України та для ввезення товарів, що походять з держав, з якими укладено відповідні міжнародні договори.

Законом України Про ратифікацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони від 16 вересня 2014 року № 1678-VII ратифіковано Угоду про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (далі - Угода).

В силу статті 25 глави 1 розділу ІV вищезазначеної Угоди, сторони поступово створюють зону вільної торгівлі протягом перехідного періоду, що не перевищує 10 років починаючи з дати набрання чинності цією Угодою-1, відповідно до положень цієї Угоди та відповідно до Статті XXIV Генеральної угоди про тарифи та торгівлю 1994 року.

Відповідно статті 26 глави 1 розділу ІV Угоди, положення цієї Глави застосовуються до торгівлі товарами-2, що походять з територій Сторін. Для цілей цієї Глави походження означає, що товар підпадає під правила походження, викладені в Протоколі I до цієї Угоди ( Щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва ).

Порядок визначення походження товарів викладений у Протоколі I - Протокол щодо визначення концепції походження товарів і методів адміністративного співробітництва, до Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони ( далі - Протокол І).

Згідно частини 1 статті 16 Протоколу І, товари, що походять з Європейського Союзу, і товари, що походять з України, після ввезення до України чи Європейського Союзу відповідно підпадають під дію цієї Угоди за умови подання одного з таких документів: (a) сертифікат з перевезення товару EUR.1, зразок якого наведений у Додатку III до цього Протоколу; або UA/EU/P1/ua 14; (b) у випадках, вказаних у статті 22(1) цього Протоколу, - декларація, що надалі іменуватиметься декларацією інвойс , надана експортером до інвойса, повідомлення про доставку чи будь-якого іншого комерційного документа, який описує розглядувані товари достатньо детально для того, щоб їх можна було ідентифікувати; текст декларації інвойс наведений у Додатку IV до цього Протоколу.

В силу ч.ч. 1-5 статті 17 Протоколу І, сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бути виданий митними органами країни експорту на письмову заяву експортера або, під відповідальність експортера, його уповноваженим представником. Для цього експортер або його уповноважений представник має заповнити сертифікат з перевезення товару EUR.1, а також бланк заяви, зразок якої наведений у Додатку III. Експортер, який подає заяву про видачу сертифіката з перевезення товару EUR.1, повинен бути готовим у будь-який час на вимогу митних органів країни експорту, у якій видається сертифікат з перевезення товару EUR.1, надати всі належні документи на підтвердження статусу походження розглядуваних товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Сертифікат з перевезення товару EUR.1 має бут виданий митними органами країни-члена Європейського Союзу або України, якщо розглядувані товари можуть бути визнаними такими, що походять з Європейського Союзу або України, і задовольняють іншим умовам цього Протоколу. Митні органи, які видають сертифікати з перевезення товару EUR.1, повинні вжити всіх необхідних заходів для перевірки статусу походження товарів, а також виконання інших умов цього Протоколу. Для виконання цього завдання вони мають право вимагати будь-яких доказів і здійснювати будь- яку перевірку рахунків експортера та інші перевірки, які вважатимуть належними.

Відповідно до статті 18 Протоколу І, незважаючи на сказане в статті 17(7) цього Протоколу сертифікат з перевезення товару EUR.1 може у виняткових випадках бути виданий після експортування товарів, яких він стосується, якщо: (a) він не був виданий під час експортування через помилки чи ненавмисний недогляд або через особливі обставини; або (b) було доведено перед митними органами, що сертифікат з перевезення товару EUR.1 був виданий, але не прийнятий під час імпортування з технічних причин.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009", як декларант, подало до митного оформлення електронну митну декларацією від 08 січня 2019 року №UA205090/2019/001949, відповідно до якої, здійснював митне оформлення товарів, що надійшли на його адресу, відповідно до Контракту №18.12.2018 від 18 грудня 2018 року від фірми Cebr.Forster GmbH (Німеччина): Заморожена грудинка свійських свиней без кістки, без шкіри, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ в кількості 17541,5 кг. та Сало свійських свиней бокове, без шкіри, морожене в полі блоках, без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ в кількості 3240,5 кг.(а.с. 33-34).

З метою підтвердження походження товарів, під час митного оформлення декларант надав сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А224242 (а.с. 7).

У вказаному сертифікаті у графі 11 зазначена дата його видачі - 04 січня 2019 року, а дата, вказана на печатці митного органу Федеративної республіки Німеччина, - 04 січня 2018 року.

Волинською митницею ДФС проведено митне оформлення задекларованих позивачем товарів. При цьому, як вбачається з графи 36 митної декларації, митне оформлення товару: Сало свійських свиней бокове, без шкіри, морожене в полі блоках, без теплової кулінарної обробки, не консервоване, без харчових добавок та приправ в кількості 3240,5 кг. контролюючий орган здійснив за преференційною ставкою ввізного мита (код пільги 410), а митне оформлення товару: Заморожена грудинка свійських свиней без кістки, без шкіри, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ в кількості 17541,5 кг. - здійснено без застосування тарифних преференцій (а.с. 102-104).

Після сплати митних платежів, з метою відновлення преференційного режиму до вищевказаного товару та повернення суми надміру сплачених коштів з податку на додану вартість та мита, декларант - ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" звернувся до Волинської митниці ДФС, при цьому, подав сертифікат з перевезення товару EUR.1 №А224244 від 09 січня 2019 року (а.с. 8).

Однак, згідно листа Волинської митниці ДФС від 29 січня 2019 року №179/12/03-70-19, позивача повідомлено про відсутність механізму застосування тарифної квоти після завершення митного оформлення товарів, що, згідно з переліком, підпадають під дію тарифних квот, та прийняття рішення про відмову у застосуванні тарифної квоти до товару №1 заморожена грудинка свійських свиней… за кодом УКТ ЗЕД 0203295500 і про відновлення преференційного режиму вільної торгівлі то товару №2 сало свійських свиней… за кодом УКТ ЗЕД 0209101100 (а.с. 25-26).

Колегія суддів зазначає, що у наданих позивачем разом з митною декларацією документах щодо митного оформлення товарів та товаросупровідних документах відсутні інші суперечності та неточності, окрім, зазначення у сертифікаті №А224242 на печатці митного органу Федеративної республіки Німеччина, дати його видачі 04.01.2018 року замість правильної - 04.01.2019 року.

Правильності відомостей, також підтверджується наданим пізніше сертифікатом з перевезення товару EUR.1 №А224244 від 09 січня 2019 року (а.с. 8).

Відповідно до статті 32 Протоколу І, виявлення незначних розбіжностей між відомостями, наведеними в підтвердженні походження й документах, поданих до митної служби для виконання формальностей, пов`язаних з імпортуванням товарів, не спричиняє ipso facto нікчемності такого підтвердження походження, якщо встановлено у належний спосіб, що цей документ відповідає представленим товарам. Очевидні формальні помилки у підтвердженні походження, такі як помилки друку, не є причиною для відхилення такого документа, якщо ці помилки не спричиняють сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у документі.

Згідно частини 1 статті 33 Протоколу І, подальші перевірки підтверджень походження мають здійснюватись у довільному порядку або тоді, коли митні органи країни імпорту мають обґрунтовані сумніви в достовірності таких документів, статусі походження відповідних товарів або виконанні інших вимог цього Протоколу.

В силу ч. 6 ст. 33 Протоколу І, якщо у випадку обґрунтованих сумнівів відповідь на запит про перевірку не надійшла протягом десяти місяців з дати подання цього запита, або якщо відповідь не містить достатньої інформації для визначення достовірності розглядуваного документа або справжнього походження товарів, митні органи, що подали запит, повинні за відсутності виняткових обставин відмовити у наданні права на преференції.

Колегія суддів вважає, що зазначення у сертифікаті EUR.1 № А224242 від 09 січня 2019 року на печатці митного органу Федеративної республіки Німеччина дати 04 січня 2018 року - є технічною помилкою,

При цьому, на думку колегії суддів, у випадку виявлення неточностей у поданих позивачем документах, митний орган повинен був здійснити заходи зі співробітництва з митними органами країни-експортера товару, спрямовані на усунення сумнівів щодо правильності відомостей, наведених у сертифікаті EUR.1 №А224242.

Доводи апелянта про відсутність підстав у митного органу для застосування преференцій зі сплати ввізного мита, оскільки, встановлена невідповідність у даті видачі сертифіката EUR.1 №A224242, колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст.45 МК України, у разі виникнення сумнівів з приводу дійсності документів про походження товару чи достовірності відомостей, що в них містяться, включаючи відомості про країну походження товару, орган доходів і зборів може звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей. Запит про проведення перевірки повинен містити виклад обставин, що дали підстави для сумнівів з приводу достовірності задекларованої країни походження товару, посилання на правила визначення походження товарів, що застосовуються в Україні, а також іншу необхідну інформацію. До запиту додається документ, що підлягає перевірці, або його копія, а також у разі необхідності інші відомості, що можуть сприяти проведенню перевірки. Запит про проведення перевірки надсилається протягом 1095 днів з дня подання документа про походження товару, крім випадків, коли така перевірка ініціюється у зв`язку з кримінальним провадженням.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що у випадку встановлення відповідачем невідповідності відомостей у наданому ТОВ ГУБЕРНІЯ-2009 сертифікаті EUR.1 №A224242, контролюючий орган мав можливість, відповідно до положень ст. 45 МК України, звернутися до компетентного органу, що видав документ, або до компетентних організацій країни, зазначеної як країна походження товару, із запитом про проведення перевірки цих документів про походження товару чи надання додаткових відомостей.

Разом з тим, доказів вчинення Волинською митницею ДФС вищевказаних дій, суду надано не було.

Отже, наявність у контролюючого органу сумнівів щодо наданих декларантом документів на підтвердження заявленої ним країни походження товару є лише обставиною для перевірки таких документів та не може бути беззаперечною підставою для відмови у застосуванні преференційної ставки мита.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, викладеною у постанові від 23 квітня 2019 року у справі №817/4660/13-а.

Щодо доводів апелянта про те, що Порядком контролю за розподілом тарифної квоти не передбачено механізму використання тарифної квоти після завершення митного оформлення та випуску товару у вільний обіг, колегія суддів зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 11 грудня 2014 року №1203 затверджений Порядок контролю за розподілом тарифної квоти, який визначає механізм використання тарифних квот на імпорт в Україну товарів з держав - членів ЄС та з інших країн, якщо це передбачено міжнародними договорами України про вільну торгівлю з цими країнами.

Відповідно до п. 1 розділу ІІ вищезазначеного Порядку, облік та контроль за розподілом тарифної квоти здійснюються за допомогою програмно-інформаційного комплексу, що входить до складу Єдиної автоматизованої інформаційної системи органів доходів і зборів (далі - ПІК Облік тарифних квот ).

Згідно п. 2 розділу ІІ Порядку №1203, заявкою на отримання декларантом тарифної квоти є подана митниці митна декларація на бланку єдиного адмiнiстративного документа для випуску товарів у вільний обіг (заповнена у звичайному порядку, або додаткова до попередньої, періодичної, тимчасової декларацій, або попередня митна декларація з обсягом даних, необхідним для випуску товарів у вільний обіг), у якій задекларовано: код товару на рівні товарної підкатегорії, згідно з УКТ ЗЕД; країну походження товарів; код тарифної преференції, визначеної Класифiкатором звiльнень вiд сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженим відповідно до статті 454 Митного кодексу України. Для отримання декларантом тарифної квоти на обсяг товарів, задекларованих у митній декларації, митниці, крім декларації, подаються документи, що підтверджують статус преференційного походження товарів, передбачені міжнародними договорами України про вільну торгівлю, укладеними у встановленому законом порядку.

В силу пункту 3 розділу ІІ Порядку №1203, після реєстрації митної декларації ПІК Облік тарифних квот резервує за декларантом тарифні квоти на відповідні види продукції в обсягах, зазначених у прийнятій до оформлення митній декларації. Інформація про резервування тарифної квоти відображається у ПІК Облік тарифних квот та доступна для перегляду на всіх митницях. Зарезервований обсяг тарифної квоти не може бути наданий іншому декларанту або цьому самому декларанту за поданою ним іншою митною декларацією до прийняття митницею рішення щодо оформлення митної декларації або надання за нею картки відмови. Резервуванню підлягає зазначений у митній декларації обсяг тарифної квоти, якщо він на момент реєстрації митної декларації не перевищує залишку невикористаної тарифної квоти, за винятком уже зарезервованої тарифної квоти. В іншому разі (якщо зазначений у митній декларації обсяг тарифної квоти перевищує залишок невикористаної тарифної квоти, за винятком вже зарезервованої тарифної квоти) за такою декларацією видається картка відмови.

Відповідно до п. 4 розділу ІІ Порядку №1203, після здійснення усіх визначених законодавством та нормативно-правовими актами з питань митної справи митних формальностей та прийняття рішення щодо випуску товарів у вільний обіг ПІК Облік тарифних квот змінює статус зарезервованої тарифної квоти на використану. У разі надання декларанту картки відмови за поданою ним митною декларацією ПІК Облік тарифних квот вивільняє зарезервовану тарифну квоту та надає їй статус невикористаної.

Колегія суддів зазначає, що за товаром: Заморожена грудинка свійських свиней без кістки, без шкіри, без теплової кулінарної обробки, не консервована, без харчових добавок та приправ в кількості 17541,5 кг., після подання позивачем митної декларації, відбулося резервування тарифної квоти.

При цьому, відповідачем не приймалася картка відмови у митному оформленні товару, а тому, зазначена зарезервована тарифна квота не набула статусу невикористаної.

Таким чином, оскільки, відсутня вина ТОВ ГУБЕРНІЯ-2009 щодо правильності складання сертифіката EUR.1 №А224244 від 09 січня 2019 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відмова Волинської митниці ДФС у поверненні сплаченого мита та ПДВ є покладенням на позивача відповідальності за дії інших осіб, що не відповідає принципу верховенства права та становить втручання у мирне володіння його майном. А відсутність законодавчого механізму відновлення порушених прав, у вказаному випадку, не є поважною причиною для відмови у захисті майнових прав у судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправною відмову Волинської митниці ДФС у відновленні режиму вільної торгівлі та застосуванні преференційної ставки мита в розмірі 0% до товару "Заморожена грудинка свійських свиней без кістки та без шкіри" (код УКТЗЕД 0203295500) в кількості 17541,5 кг., згідно з митною декларацією №UA205090/2019/001949, та визнано протиправною відмову щодо вчинення дій для повернення ТОВ "ГУБЕРНІЯ-2009" надміру сплачених митних платежів в сумі 134153,78 грн.

Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують .

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткову обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУБЕРНІЯ-2009" та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).

При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому, підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Волинської митниці ДФС залишити без задоволення.

Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 08 жовтня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України.

Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р.

Судді Мельничук В.П.

Федотов І.В.

Повний текст постанови виготовлено 17.02.2020 року.