Постанова

від 15.10.2019 по справі 360/1502/19

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року справа №360/1502/19

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Гаврищук Т.Г.

суддів: Блохіна А.А.

Сіваченко І.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду (суддя - Басова Н.М.) від 18 липня 2019 року (повне судове рішення складено 26 липня 2019 року) у справі №360/1502/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськтепло до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу та припису,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 12.03.2019 року про накладення штрафу в розмірі 751 140,00 грн.; визнання протиправним та скасування припису від 22.12.2019 року № №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П про усунення виявлених порушень.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року позовні вимоги задоволено, визнано протиправною та скасовано постанову Головного управління Держпраці у Луганській області від 12 березня 2019 року № ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення штрафу на ТОВ Луганськтепло у розмірі 751 140 (сімсот п`ятдесят одна тисяча сто сорок) гривень 00 коп., визнано протиправним та скасовано припис від 22 лютого 2019 року №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П про усунення виявлених порушень; стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськтепло судові витрати щодо сплати судового збору у розмірі 13188,11 грн.; стягнуто судові витрати щодо сплати професійної правничої допомоги у розмірі 3851,50 грн.

В апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального права. Відповідач вважає, що інспекційне відвідування позивача було проведено у відповідності до вимог Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затв.постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, стаття 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України №1985-ІV від 08.09.2004, Закону України від 05.04.2007 року №877-V "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Відповідач також вважає, що висновок про відсутність у нього права на проведення інспекційного відвідування в результаті дії мораторію, встановленого ст.3 Закону №1669, є помилковим внаслідок неправильного тлумачення вказаного закону. Відповідач вважає, що надані позивачем під час інспекційного відвідування цивільно-правові договори вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат, тобто фактично є трудовими договорами. Відповідно до розрахункових відомостей у позивача проводиться розрахунок оплати праці за місяць. Також в розрахункових відомостях міститься розрахунок ПДФО, військового збору та ЄСВ. Відповідач зазначив, що розрахункові відомості містять інформацію стосовно прізвища, ім`я, по-батькові працівника, присвоєних табельних номерів та назви посад оператор та кочегар. Крім того, згідно виписок з банку у графі Призначення платежу зазначено - Перераховується зарплата . Відповідач також зазначив, що під час судового засідання було наголошено про те, що постановою Севєродонецького міського суду від 24.06.2019 року, справа №428/2798/19 директора ТОВ Луганськтепло ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП. Тобто, Севєродонецькій міський суд вважає, що ОСОБА_1 вчинив зазначене правопорушення, фактично допустив до роботи працівників без оформлення трудового договору.

На адресу суду апеляційної інстанції надіслано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив розгляд справи проводити за його відсутністю.

Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач є юридичною особою, основним видом економічної діяльності є постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря (т.1 а.с.14-15).

29.12.2018 року за №18254/04-03 до відповідача надійшов лист від Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області, в якому серед іншого було зазначено інформацію щодо страхувальників у яких застраховані особи виконували роботи (надавали послуги) за цивільно-правовими договорами. В додатку 2 під номером 31 значиться інформація щодо позивача (т.1 а.с.121, 122-123).

11.02.2019 року Головним управлінням Держпраці у Луганській області було винесено наказ №104 Про проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю Луганськтепло .

Підставами для проведення зазначено підпункт 6 пункту 5 та пункту 10 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 №295, стаття 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України №1985-ІV від 08.09.2004, за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.12.2018 року №18254/04-03. Строк проведення визначений з 12.02.2019 року по 13.02.2019 року. Предметом перевірки є додержання законодавства про працю в частині фактичного допуску працівника (ів) до роботи без оформлення трудового договору (т.1 а.с.124).

Того ж дня Головним управлінням винесено направлення № 01-17/125 на проведення інспекційного відвідування, яке отримано ТОВ Луганськтепло 12.02.2019 року (т.1 а.с.49).

12.02.2019 року інспекторами праці Башинською Оксаною Володимирівною та ОСОБА_2 було розпочато інспекційне відвідування.

У зв`язку з неможливістю проведення інспекційного відвідування з причини створення перешкод у діяльності інспектора праці, а саме: ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, інспекторами праці винесено Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 12.02.1019 року № ЛГ144/34/НД, згідно якого строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 15.02.2019 року та Вимогу про надання документів №ЛГ144/34/НД (т.1 а.с.125-128,129-131).

19.02.2019 року інспекторами праці за результатами інспекційного відвідування складено Акт інспекційного відвідування юридичної особи, яка використовує найману працю №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ, того ж дня вказаний акт отриманий уповноваженою особою позивача (т.1 а.с.132-141).

22.02.2019 року інспектором праці складено припис про усунення виявлених порушень №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П, який 22.02.2019 року направлено рекомендованим листом (т.1 а.с.142, 143-145).

У приписі директора ТОВ Луганськтепло зобов`язано усунути протягом місяця виявлені порушення.

28.02.2019 року інспектором праці надано відповідь на зауваження (т.1 а.с.146).

25.02.2019 року відповідач прийняв рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П/ПТ/ТД, яким призначив розгляд справи на 12.03.2019 року об 11.00 год. (т.1 а.с.147-148).

Того ж дня було виготовлено повідомлення щодо розгляду справи (т.1 а.с.149).

12.03.2019 року відповідач прийняв постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про накладення на ТОВ Луганськтепло штрафу в розмірі 751140,00 грн (т.1 а.с.151-152).

Підставою для прийняття постанови стало те, що у позивача працюють 6 осіб за відсутності трудового договору, що є порушенням частини першої статті 21 КЗпП України; ці особи допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, що є порушенням частини третьої статті 24 КЗпП України. Керувався при цьому відповідач статтею 259, абзацом другим частини другої статті 265 КЗпП України, статтею 53 Закону України Про зайнятість населення , частиною третьою статті 34 Закону України Про місце самоврядування в Україні , пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509.

Підставами для кваліфікування відповідачем порушень з боку позивача передбачених частиною 1 статті 21 КЗпП України та частиною третьою статті 24 КЗпП України стало те, що під час інспекційного відвідування інспекторами Держпраці були досліджені цивільно-правові угоди укладені з 6 працівниками, а саме з: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 .

При цьому відповідач вважає, що у всіх договорах предметом є виробництво теплової енергії та гарячої води. В жодному з них не містяться відомості щодо того, який саме конкретний результат наданих послуг повинні передати виконавці замовникові. Надання послуг, які визначені в цивільно - правових договорах вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Згідно абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Відповідно до пункту 1 Положення про Головне управління Держпраці у Луганській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018р. №84 Головне управління Держпраці у Луганській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26 квітня 2017 року, чинний у спірний період (далі по тексту - Порядок № 295) згідно п.1 якого цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

За приписами пункту 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підпункту 6 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів.

Як встановлено судом, наказ від 11.02.2019р. № 104 Про проведення інспекційного відвідування товариства з обмеженою відповідальністю Луганськтепло винесено відповідачем у відповідності до вимог підпункту 6 пункту 5 Порядку № 295, а саме за інформацією Головного управління Пенсійного фонду України в Луганській області від 29.12.2018р. №18254/04-03.

Крім цього, відповідно до вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі , яка ратифікована Законом України №1985-IV (1985-15) від 08 вересня 2004 року, інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їхні повноваження, мають право безперешкодно, без попереднього повідомлення і у будь-яку годину доби проходити на будь-яке підприємство, яке інспектується.

На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з доводами відповідача про наявність у нього повноважень з проведення інспекційного відвідування позивача.

Висновок суду першої інстанції щодо дії мораторію на проведення відповідачем позапланової перевірки, до якої відноситься інспекційне відвідування, колегія суддів вважає помилковим виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Закону України від 02.09.2014 № 1669-VII Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції (далі - Закон № 1669) органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб`єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб`єктів господарювання з високим ступенем ризику.

Таким чином, статтею 3 Закону № 1669 встановлено мораторій щодо проведення планових та позапланових перевірок.

Як визначено п.2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів (…).

Частиною 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 №877-V (далі - Закон №877-V) визначено підстави для здійснення позапланових заходів.

Разом з цим, частиною 4 статті 2 Закону №877-V передбачено, що заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Крім того, у частині 5 статті 2 Закону №877-V наведено вичерпний перелік норм даного Закону, дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення, серед яких відсутня частина 1 статті 6 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності .

Натомість, відповідно до положень пп.6 п. 5 Порядку № 295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією Пенсійного фонду України та його територіальних органів про роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів.

В даному випадку державними інспекторами було проведено інспекційне відвідування з питань додержання позивачем законодавства про працю в частині фактичного допуску працівників до роботи без оформлення трудового договору на підставі п.п.6 п. 5 Порядку № 295.

Таким чином, оскільки ст.3 Закону № 1669 встановлено мораторій на проведення планових та позапланових перевірок, однак відповідачем здійснено інспекційне відвідування, яке не віднесено до вищезазначених контрольних заходів, тому є помилковим висновок суду першої інстанції про відсутність у відповідача підстав для проведення перевірки позивача внаслідок дії мораторію на проведення перевірок.

Згідно п. п. 8, 9 Порядку N 295 про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі. Про проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі, якщо тільки він не вважатиме, що таке повідомлення може завдати шкоди інспекційному відвідуванню.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

За приписами п. 10 Порядку N 295 тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

Відповідно до п. 11 Порядку N 295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Пунктом 19 Порядку № 295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 КЗпП України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" визначено Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року N 509 (далі - Порядок N 509).

Згідно пункту 2 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року №509, штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

За приписами наведеної норми однією з підстав для накладення штрафів є акт про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Отже, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що підставою для накладення штрафів є виявлені під час інспекційного відвідування суб`єкта господарювання порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, зафіксовані в акті .

Як встановлено судом, підставою для накладення штрафу у спірних правовідносинах, стало встановлене актом інспекційного відвідування порушення позивачем вимог частин першої, третьої статті 21 КЗпП України, а саме, працівників ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 допущено до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У відповідності до статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи з відома роботодавця.

Згідно частини 3 статті 24 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року №413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором одним із таких способів, а саме засобами електронного зв`язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису; на паперових носіях разом з копією в електронній формі; на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п`ятьма особами.

Таким чином, видання наказу про прийняття на роботу та подання повідомлення до ДФС є невід`ємними етапами оформлення трудових відносин, недотримання яких є фактичним допуском працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, під час інспекційного відвідування позивачем було надано цивільно-правові угоди укладені з 6 працівниками, а саме з:

- ОСОБА_3 - укладено договор підряду № 5 від 23 жовтня 2018 року. термін дії договору: з 23 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р., предметом підряду за цим договоро є виробництво теплової енергії у вигляді гарячої води в газовій міні-котельні, що забезпечує теплопостачання для потреб опалювання приміщень ЗОШ І-Ш ст в с.Лозно-Олександрівка, Білокуракинського району, Луганської області, у кількості 460 Гкал протягом строку дії цього договору. Замовник (ТОВ Луганськтепло ) забезпечує Підрядника ( ОСОБА_3 ) усім необхідним для виконання роботи передбаченої цим договором. Вартість робіт за цим договором визначається сторонами у розмірі 2500 грн. в місяць.

- ОСОБА_4 - укладено договор підряду № 6 від 19 жовтня 2018 року, термін дії договору: з 23 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р., предметом підряду за цим договором є виробництво теплової енергії у вигляді гарячої води в газовій міні-котельні, що забезпечує теплопостачання для потреб опалювання приміщень Білокуракинського професійного аграрного ліцею в с. Паньківка, Білокуракинського району, Луганської області, у кількості 700 Гкал протягом строку дії цього договору. Замовник (ТОВ Луганськтепло ) забезпечує Підрядника ( ОСОБА_4 ) усім необхідним для виконання роботи передбаченої цим договором. Вартість робіт за цим договором визначається сторонами у розмірі 2500 грн. в місяць.

- ОСОБА_5 - укладено договор підряду № 3 від 15 жовтня 2018 року, термін дії договору: з 15 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р., предметом підряду за цим договором є виробництво теплової енергії у вигляді гарячої води твердопаливної (вугільної) котельні, що забезпечує теплопостачання для потреб Дмитрівського обласного психоневрологічого інтернату за адресою вул. Центральна, буд. АДРЕСА_1 А, с. Дмитрівна, Новоайдарський АДРЕСА_2 , Луганська АДРЕСА_3 , у кількості 200 Гкал протягом строку дії цього договору. Замовник (ТОВ Луганськтепло ) забезпечує Підрядника ( ОСОБА_5 ) усім необхідним для виконання роботи передбаченої цим договором. Вартість робіт за цим договором визначається сторонами у розмірі 3730 грн. в місяць.

- ОСОБА_6 - укладено договор підряду № 7 від 25 жовтня 2018 року, термін дії договору: з 25 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р., предметом підряду за цим договором є виробництво теплової енергії у вигляді гарячої води в газовій міні-котельні, що забезпечує теплопостачання для потреб опалювання приміщень ЗОНІ І-ІІ ступеню та дитячого садочка Сонечко в с. Бараніківка, Кремінський район, Луганська область, у кількості 800 Гкал протягом строку дії цього договору. Замовник (ТОВ Луганськтепло ) забезпечує Підрядника ( ОСОБА_6 ) усім необхідним для виконання роботи передбаченої цим договором. Вартість робіт за цим договором визначається сторонами у розмірі 2500 грн. в місяць.

- ОСОБА_7 - укладено договор підряду № 2 від 15 жовтня 2018 року, термін дії договору: з 15 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р., предметом підряду за цим договором виробництво теплової енергії у вигляді гарячої води в твердопаливної вугільної)котельні, що забезпечує теплопостачання для потреб Дмитрівського обласного психоневрологічого інтернату за адресою вул. Центральна, буд. АДРЕСА_1 А, с. Дмитрівна, Новоайдарський АДРЕСА_2 , Луганська АДРЕСА_3 , у кількості 200 Гкал протягом строку дії цього договору. Замовник (ТОВ Луганськтепло ) забезпечує Підрядника ( ОСОБА_7 ) усім необхідним для виконання роботи передбаченої цим договором. Вартість робіт за цим договором визначається сторонами у розмірі 3730 грн в місяць.

- ОСОБА_8 - укладено договор підряду № 4 від 15 жовтня 2018 року, термін дії договору: з 15 жовтня 2018 р. по 30 квітня 2019 р., предметом підряду за цим договором виробництво теплової енергії у вигляді гарячої води в твердопаливної (вугільної) котельні, що забезпечує теплопостачання для потреб Дмитрівського обласного психоневрологічого інтернату за адресою вул. Центральна, буд. АДРЕСА_1 А, АДРЕСА_4 . Дмитрівна, Новоайдарський АДРЕСА_2 , Луганська АДРЕСА_3 , у кількості 200 Гкал протягом строку дії цього договору. Замовник (ТОВ Луганськтепло ) забезпечує Підрядника ( ОСОБА_8 ) усім дохідним для виконання роботи передбаченої цим договором. Вартість робіт за цим договором визначається сторонами у розмірі 3730 грн. в місяць.

Колегія суддів вважає, що основною ознакою, яка відрізняє цивільні відносини від трудових, є те, що трудовим законодавством регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації трудової діяльності залишається за його межами, метою договору є отримання певного матеріального результату.

Виконавець, який працює за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ними ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, працівник не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

З аналізу наведених норм вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати не якусь індивідуально-визначену роботу, а роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

Предметом трудового договору є власне праця працівника в процесі виробництва, тоді як предметом договору цивільно-правового характеру є виконання його стороною певного визначеного обсягу робіт.

Як вбачається з наданих позивачем договорів підряду, предметом договору є виробництво теплової енергії та гарячої води. В жодному з них не містяться відомості щодо того, якій саме конкретний результат наданих послуг повинні передати виконавці замовникові. Надання послуг, які визначені в договрах підряду з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_9 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , вказують на те, що предметом цих договорів є процес праці, а не її кінцевий результат.

Фізичні особи повинні були виконувати систематично певні трудові функції відповідно до визначеного виду виконуваної роботи, у встановлений строк.

В самих договорах не зазначається, який саме конкретно результат роботи повинен передати виконавець замовнику, визначено оплату винагороди за місяць, а не в залежності від обсягу виконаних робот (наданий послуг).

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що допуск до роботи працівника, було правомірно кваліфіковано відповідачем як фактичний допуск до роботи без укладення трудового договору та повідомлення ДФС про прийняття працівників на роботу.

На підтвердження сплати винагороди та податків по вказаним цивільно-правовим договорам позивач надав суду виписки з банківських рахунків, платіжні доручення про сплату податків, довідки з підприємства про сплату податків по кожній з фізичних осіб з жовтня 2018 року по лютий 2019 року (т.1 а.с.50-57).

Оглядом цих документів судом встановлено, що у розрахункових відомостях за вересень, жовтень, листопад 2018р., січень 2019р., міститься інформація про те, що ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_6 займають посаду оператора, ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 посаду кочегара.

Банківськими виписками підтверджується перерахування ОСОБА_4 ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5 саме заробітної плати.

Довідками від 14.03.2019 року №14/03/19-01, від 14.03.2019 року №14/03/19-02, від 14.03.2019 року №14/03/19-03, від 29.03.2019 року №29/03/19-01, від 29.03.2019 року №29/03/19-02 позивачем було підтверджено нарахування податків із заробітної плати, зокрема, по працівникам ОСОБА_4 ОСОБА_10 , ОСОБА_6 ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_5

Пояснення позивача з приводу сплати податків на невірний код бюджетної класифікації та ведення іншої документації на підприємстві, в якій фізичним особам були зазначені табельні номери та визначені професії, непрофесіоналізмом головного бухгалтера, яка була звільнена відразу після перевірки, на думку колегії суддів, не спростовує встановлений відповідачем факт порушення позивачем вимог частин першої, третьої статті 21 КЗпП України.

Окрім того, довідки від 14.03.2019 року №14/03/19-01, від 14.03.2019 року №14/03/19-02, від 14.03.2019 року №14/03/19-03, від 29.03.2019 року №29/03/19-01, від 29.03.2019 року №29/03/19-02 та розрахункові відомості були підписані директором ОСОБА_11 С ОСОБА_12 .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріалами справи доводиться наявність у діях позивача порушення трудового законодавства, відповідальність за яке передбачена абз.2 ч.2 ст.265 КУпП України.

Аналізуючи встановлені судом обставини справи, колегія суддів вважає, що у межах спірних правовідносин відповідач, як суб`єкт владних повноважень, довів правомірність прийнятої постанови про накладення штрафу від 12.03.2019 року № ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, а тому судом першої інстанції безпідставно задоволено позов.

Під час апеляційного провадження також встановлено, що постановою Сєвєродонецького міського суду Луганської області від 24 червня 2019 року у справі №428/2798/19 ОСОБА_1 , працюючого директором ТОВ Луганськтепло , визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП.

Наведеною постановою встановлено, що факт вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 41 КУпАП, підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П/ПТ від 19.02.2019 року, копією акту інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ від 19.02.2019 року, копією припису про усунення виявлених порушень №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П від 19.02.2019 року та іншими матеріалами справи.

Суд дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч.4ст.121 КУпАП, тобто фактично допустив працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

За приписами ч.6 ст.78 КАС України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до положень ч.1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового судового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Суд вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, неповно з`ясував обставини, що мають значення для справи, що обумовлює задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції з прийняттям постанови про відмову в задоволенні позову.

Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статями 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпраці у Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі № 360/1502/19 - задовольнити.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 18 липня 2019 року у справі №360/1502/19 - скасувати.

В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Луганськтепло до Головного управління Держпраці у Луганській області про визнання протиправною та скасування постанови Головного управління Держпраці у Луганській області №ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 12.03.2019 року про накладення штрафу в розмірі 751 140,00 грн.; визнання протиправним та скасування припису Головного управління Держпраці у Луганській області від 22.12.2019 року №№ЛГ144/34/НП/ПД/АВ/П про усунення виявлених порушень - відмовити.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 15 жовтня 2019 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: Т.Г. Гаврищук

Судді: А.А. Блохін

І.В. Сіваченко