Постанова

від 15.10.2019 по справі 160/4546/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Д О Д А Т К О В А П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

15 жовтня 2019 року м. Дніпросправа № 160/4546/19

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач),

суддів: Іванова С.М., Панченко О.М.,

за участю секретаря судового засідання: Комар Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні питання про ухвалення додаткового рішення щодо невирішеного питання про судові витрати у справі за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКСТРАНСГРУП на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №160/4546/19 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКСТРАНСГРУП до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області про визнання неправомірними дій, визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу,-

встановиВ:

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКСТРАНСГРУП - задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року у справі №160/4546/19 - скасовано та прийнято нову постанову якою позов задоволено частково.

Визнано протиправними та скасовано прийняті Головним управлінням Держпраці у Дніпропетровській області постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 07 травня 2019 року № ДН2028/252/АВ/МГ-ФС/457 № ДН2028/252/АВ/ІП-ФС/458. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено.

Однак, вищезазначеною постановою не вирішено питання про розподіл судових витрат. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відповідно до частини 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи позивачем сплачено судовий збір за подання адміністративного позову у розмірі 5763 грн. грн. згідно з платіжним дорученням №506 від 20.05.2019 року (т.1 а.с.3) та за подання апеляційної скарги у розмірі 8644,50 грн. згідно з квитанцією №0.0.1414451602.1 від 19.07.2019 року (т.2 а.с.9) та 903,37 грн. згідно з квитанцією №0.0.1434251598.1 від 13.08.2019 року (т.2 а.с.17).

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції не вирішено питання про розподіл судових витрат сплачених позивачем при поданні адміністративного позову і апеляційної скарги у загальному розмірі 15310,87 грн. виходячи з розрахунку 5763 грн. + 9547,87 грн. та враховуючи те, що вимоги позивача задоволено частково, суд апеляційної інстанції зробив висновок про необхідність стягнення з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача суми судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у загальному розмірі 11110, 61 грн. виходячи з розрахунку 4444,24 грн. + 6666,37 грн.

Щодо вимог заяви позивача про ухвалення додаткового рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме витрати на правничу допомогу у розмірі 3517,15 грн., суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частин 1-5 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

В підтвердження здійсненної професійної правничої допомоги, необхідно долучати до матеріалів справи розрахунок погодинної вартості професійної правничої допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання професійної правничої допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України", заява №19336/04, п. 269).

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види професійної правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання професійної правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").

Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Враховуючи вищезазначені норми, судом апеляційної інстанції проаналізовані відомості, вказані адвокатом в актах приймання - передачі види виконаних робіт та затрачених на них час, зробив висновок, що заявлена сума витрат на правничу допомогу є завищеною та неспівмірною із складністю цієї справи та об`ємом наданих адвокатом послуг.

Колегія суддів зробила висновок про те, що час, який був витрачений адвокатом на ознайомлення з матеріалами справи та здійснення виписки задля підготовки процесуальних документів - 1000 грн. не відповідає складності спору та змістовності заяви-пояснення від 10.10.2019 року, оскільки зазначена заява аналогічна змісту відповіді на відзив від 30.08.2019 року поданої позивачем та не містить зазначення нових обставин, які б впливали на результат розгляду цієї справи. При цьому, адвокат не зазначає час, який був витрачений ним для виписки необхідних документів та не зазначає з яких документів, що містяться в матералах справи він здійснив такі виписки, у зв`язку з чим, суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для часткового відшкодування такої суми, а саме у розмірі 500 грн.

Також колегія суддів вважає, що вартість оплати послуг правничої допомоги щодо представництва позивача у судовому засіданні 10.10.2019 року у справі №160/4546/19, є завищеною та розмір винагороди є не співмірним часу, який був витрачений адвокатом на участь у судовому засіданні, оскільки як вбачається з журналу судового засідання від 10.10.2019 року представником позивача - Довгополою О.О . не було вчинено процесуальних дій, які б вимагали від останньої докладення додаткових зусиль таких як надання додаткових доказів їх аналіз в судовому засіданні, спростування доводів відповідача та інші процесуальні дії передбачені КАС України, при цьому суд апеляційної інстанції враховує те, що тривалість судового засідання 10.10.2019 року становила 20 хвилин, що не відповідає встановленій адвокатом вартості представництва в суді апеляційної інстанції 2000/день, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції зробив висновок про наявність підстав для часткового відшкодування такої суми, а саме у розмірі 1000 грн.

Керуючись ст. 132, 139, 252 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти додаткову постанову до постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2019 року прийнятої у справі №160/4546/19.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКСТРАНСГРУП в рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 11110 (одинадцять тисяч сто десять) грн. 61 коп.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю АЛЕКСТРАНСГРУП в рахунок відшкодування витрат по сплаті правничої допомоги 2000 (дві тисячі) грн.

Додаткова постанова Третього апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 15 жовтня 2019 року.

Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко

суддя С.М. Іванов

суддя О.М. Панченко