Постанова

від 08.10.2019 по справі 221/3456/18

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/2106/19

221/3456/18

Суддя-доповідач Гаврилова Г.Л.

ПОСТАНОВА

І м е н е м У к р а ї н и

Єдиний унікальний номер 221/3456/18

Номер провадження 22-ц/804/2106/19

08 жовтня 2019 року місто Маріуполь

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Донецького апеляційного суду у складі:

головуючого судді Гаврилової Г.Л.

суддів -Зайцевої С.А., Пономарьової О.М.

за участю секретаря - Єфремової О.В.

сторони:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 16 травня 2019 року, у складі судді Писанець Н.В., повний текст рішення виготовлено 23 травня 2019 року,

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2018 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди земельної ділянки, стягнення заборгованості по орендній платі.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначила, що на підставі свідоцтва про право на спадщину вона є власником земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться на території Рибинської сільської ради Волноваського району Донецької області, площею 1,74га кадастровий номер 1421587200:04:000:0353. Вищезазначена земельна ділянка нею передана в оренду згідно: договору оренди земельної ділянки № б/н, укладеного 01 грудня 2015 року з ОСОБА_2 та зареєстрованого 22 грудня 2015 року державним реєстратором Береговою М.С., реєстраційної служби Волноваського районного управління юстиції Донецької області. Номер запису про інше речове право : 12758901 (надалі договір оренди землі), строк дії до 22 грудня 2030 року.

Відповідно до п. 4.1 Договору оренди землі відповідач зобов`язався протягом строку дії договору за кожен рік користування земельною ділянкою сплачувати не менше 3% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки з урахуванням індексації, визначеної відповідно до законодавства вартості земельної ділянки, не пізніше 31 грудня кожного року. На дату укладання договору, розмір орендної плати склав 1727,40 грн. Відповідно до п.4.2 Договору, встановлено обчислення орендної плати з врахуванням щорічного коефіцієнта зміни нормативної грошової оцінки, затвердженого у відповідності з нормами діючого законодавства.

Однак відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2016 році - нарахував та повинен був сплатити 2500,00 грн., а сплатив 2100,00 грн. Тобто має місце недоплата у сплаті орендної плати у сумі 400 грн. Також відповідач порушив свої зобов`язання щодо своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2017 році - нарахував та повинен був сплатити 3200,00 грн., а сплатив 381,00 грн. Тобто має місце недоплата у сплаті орендної плати у сумі 2819,00 грн. При цьому відповідач пояснював несплату ним орендної плати за 2017 рік у неповному обсязі самостійним стягненням з позивачки суми боргу за судовим рішенням.

З урахуванням уточнених вимог , у зв`язку із сплатою відповідачем заборгованості частини суми заборгованості з орендної плати за 2017 рік у розмірі - 2818,98 грн. , позивач остаточно просив суд стягнути на її користь з відповідача 400 грн. у рахунок заборгованості зі сплати орендної плати за 2016 рік та розірвати договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, укладений між ними.

Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 16 травня 2019 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Розірвано договір оренди землі від 01 грудня 2015 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Зобов`язано ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться на території Рибинської сільської ради Волноваського району Донецької області, площею 1,74 га, кадастровий номер 1421587200:04:000:0353. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість по сплаті орендної плати за 2016 рік в сумі 400,00 (чотириста) гривень. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати, які складаються з витрат по сплаті судового збору в розмірі 704,80 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу та, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення Волноваського районного суду Донецької області від 16 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно п.4.3 Договору оренди землі від 01 грудня 2015р., який вступив в силу 22 грудня 2015року встановлено, що орендна плата вноситься щорічно до 31 грудня. Орендну плату за 2016 рік відповідачем було сплачено 27 квітня 2017 року у сумі 2100 грн. про що не заперечує позивач. Отже, до спливу строку оплати оренди, ОСОБА_2 було у повному обсязі сплачена орендна плата. У свою чергу, позивач не надала суду доказів щодо неналежного виконання зобов`язання відповідачем за 2016 рік, та розрахунків на підтвердження її вимог, що орендна плата має становити 2500 гривень . У свою чергу, орендна плата за 2017 рік також сплачена у повному обсязі.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зазначила, що відповідач в апеляційній скарзі не зазначає нових обставин, які він би просив встановити, не зазначає доказів, які б він просив дослідити та оцінити, та не зазначає заперечень проти доказів, використаних судом першої інстанції. Факт не сплати (не повної сплати) їй орендної плати за договором суд визнав справедливо, а відповідач не надав доказів протилежному, тобто доказів своєчасного та в повному обсязі сплати орендної плати. Просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судовому засіданні апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 в судовому засіданні просили апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_3 , заперечення проти апеляційної скарги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_4 , дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги та доводи, викладені у відзиві на скаргу, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Відповідно до ч.1 ст.367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіряючи справу в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, апеляційний суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 2 Закону України Про оренду землі правовідносини, що пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі статтею 13 Закону України Про оренду землі договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Судом першої інстанції встановлено та вбачається із матеріалів справі, що 01 грудня 2015 року, ОСОБА_1 , як орендодавець, надала, а ОСОБА_2 , як орендар, прийняв в строкове платне володіння і користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Рибинської сільської ради Волноваського району Донецької області. Пунктом 2.1 Договору передбачено, що в оренду передається земельна ділянка площею 1,74 га., кадастровий номер земельної ділянки : 1421587200:04:000:0353.

Договір укладено на термін 15 років ( п.3.1 Договору).

Згідно п 4.1, 4.2. Договору Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі, або в натуральній чи відробітковій за походженням сторін в розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі. На дату укладення договору орендна плата складає 1727,40 гривень на рік. Обчислення розміру орендної плати на землю здійснюється з урахуванням щорічного коефіцієнта зміни нормативної грошової оцінки, затвердженого у відповідності з нормами діючого законодавства.

Орендодавець має права вимагати від Орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, своєчасної виплати орендної плати ( п.9.1 Договору).

Згідно п.9.4 Договору Орендар зобов`язаний своєчасно сплачувати орендну плату.

За невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до закону та цього договору ( п.13.1 Договору).

Згідно акту приймання передачі земельної ділянки від 01.12.2015 року, ОСОБА_1 передала, а ОСОБА_2 прийняв в оренду вищевказану земельну ділянку.

Згідно з частиною 3 ст. 31 Закону України Про оренду землі договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

Аналогічні положення закріплені в пункті 12.3 оскаржуваного договору оренди земельної ділянки.

Згідно з ч.1 ст. 32 Закону Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Звертаючись до суду, позивач вказувала, що відповідач порушує умови договору оренди земельної ділянки від 01 грудня 2015 року, а саме- несвоєчасно сплачує орендну плату за користування земельною ділянкою, отже, систематично недоплачує орендну плату в повному обсязі.

Відповідно до пункту д, ч. 1 ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За правилами ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Умовами п.4.1 договору оренди встановлено, що за кожен рік використання землі Орендар виплачує орендну плату у грошовій формі у розмірі, що становить 1727,40 грн. Пунктом 4.2 договору обумовлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з врахуванням щорічного коефіцієнта зміни нормативної грошової оцінки, затвердженого у відповідності з нормами діючого законодавства.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно обставин, викладених у позовній заяві, позивач визначила, що відповідач повинен їй суму оренди за 2016 рік в розмірі 2500 грн, але на яких даних ґрунтується таке обчислення суми оренди, в позові не зазначено.

Згідно з Листом Державної фіскальної служби України від 19.01.2016 року №1656/7/99-99-17-04-02-16 Про зміни до Податкового кодексу України та індексацію нормативної грошової оцінки земель , значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки сільськогосподарських угідь (ріллі, багаторічних насаджень, сіножатей, пасовищ та перелогів) за 2015 рік становить 1,2, а для земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення становить 1,433.

Отже, розмір орендної плати за земельну ділянку позивача за 2016 рік складає 2073 (1727,40 грн х 1.2 ) грн. Враховуючи, що відповідач виплатив позивачу за 2016 рік орендну плату в сумі 2100 грн., що не оспорюється позивачем, заборгованості за 2016 рік по оренді відсутня.

У свою чергу, доводи позивача, що іншим орендодавцям відповідач сплатив за 2016 рік орендну плату у розмірі 2500 гривень та саме таку суму позивач очікувала отримати від відповідача, не ґрунтується ані на умовах договору між сторонами, ані законом.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідач не доплатив позивачу за оренду землі в 2017 році суму, і таку заборгованість він погасив тільки після звернення до суду з даним позовом. Такі обставини знайшли своє підтвердження й під час перегляду справи апеляційним судом .

Разом з тим, задовольняючи позов, суд не врахував безпідставність тверджень позивача про наявність заборгованості по орендній платі за 2016 рік, зробив помилковий висновок про систематичність несплати орендної плати, в той час, як позивач належно довів тільки один факт порушення відповідачем умов договору щодо оплати оренди.

Згідно з ч.1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на наведене, колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про безпідставність позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди, повернення землі, стягнення суми заборгованості за 2016 рік в сумі 400 грн., і вважає необхідним скасувати оскаржене рішення і ухвалити нове про відмову в позові.

Відповідно до ч.ч.1, 13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційне розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

За подання до суду першої інстанції позовної заяви, позивач сплатив судовий збір в розмірі 704,80 грн (а.с. 1). Разом з тим, позивачем було заявлено дві вимоги - майнового і немайнового характеру, тому у зв`язку із відмовою в усіх його позовних вимогах він має доплатити на користь держави судовий збір в розмірі 704,80 грн., за розгляд справи в суді першої інстанції.

За подання апеляційної скарги сплачено судовий збір у розмірі 2114,40 грн (а.с. 208 том1)

Оскільки апеляційний суд дійшов висновку про задоволення апеляційної скарги, то з позивача на користь відповідача підлягає стягненню сплачений за апеляційне оскарження рішення судовий збір у розмірі 2114,40 грн..

Що стосується витрат, пов`язаних з компенсацією за відрив від звичайних занять.

Відповідно до частин 2,3 статті 138 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачується іншою стороною компенсація чи відрив від звичайних занять. Компенсація за відрив від звичайних занять обчислюється пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх представників, що пов`язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

При цьому, у розумінні даної норми закону час, за який обчислюється така компенсація, обраховується з моменту у часі, визначеного судом, як початку судового засідання, а не з моменту фактичного часу відкриття судового засідання у справі, тоді як суд першої інстанції виходив виключно з часу фактичного розгляду справи.

Колегією суддів перевірено матеріали справи - протоколи судових засідань, що відображають явку сторін до суду та час, витрачений на участь у справі

Як вбачається з матеріалів справи, а саме протоколів судового засідання та судових повісток , ОСОБА_2 01.08.2018 року; 13.08.2018 року; 30.10.2018 року; 19.12.2018 року; 29.01.2019 року; 22.02.2019 року , 16.05.2019 року приймав участь у судових засіданнях суду першої інстанції що підтверджується протоколами судових засідань, та у суді апеляційної інстанції 08.10.2019 року ( а.с. 45-46, 57,96,119,131,149, 169 том 1, а.с. 17 том2)

ОСОБА_3 фактично приймав участь у судових засіданнях суду першої інстанції 01.08.2018 року, 13.08.2018 року, 29.01.2019 року, та у суді апеляційної інстанції 08.10.2019 року (а.с. 45-46;57;131 том1, а.с. 17 том2)

У 2018 році розмір мінімальної заробітної плати у погодинному розмірі складав 22,41 гривень, а у 2019 році 25,13 гривень.

Отже, з урахуванням кількості затраченого часу, пов`язаного з явкою до суду позивача та його представника, виходячи з розмірів мінімальної заробітної плати встановлених Законами України Про Державний бюджет України на 2018,2019 роки, протягом яких розглядалася справа, колегія суддів вважає можливим стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з явкою до суду, в тому числі апеляційної інстанції, в розмірі 302,63 гривень, а на користь представника відповідача - ОСОБА_3 - 182,37 гривень.

Керуючись ст.ст.367, 374, 376, 381,382 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В :

апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 16 травня 2019 року скасувати повністю.

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі від 01 грудня 2015 року, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про зобов`язання ОСОБА_2 повернути ОСОБА_1 земельну ділянку, яка знаходиться на території Рибинської сільської ради Волноваського району Донецької області, площею 1,74 га, кадастровий номер 1421587200:04:000:0353, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованості по сплаті орендної плати за 2016 рік в сумі 400,00 гривень - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн.80 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 у відшкодування судових витрат 2114 (дві тисячі сто чотирнадцять ) грн.40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з явкою до суду в розмірі 302 ( триста дві) гривні 63 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3 витрати, пов`язані з явкою до суду 182( сто вісімдесят дві) гривні 37 копійок.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складений 15 жовтня 2019 року.

Головуючий: Г.Л. Гаврилова

Судді С.А. Зайцева

О.М. Пономарьова