Постанова

від 01.10.2019 по справі 520/6797/17

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.10.2019 року м. Одеса

Єдиний унікальний номер справи № 520/6797/17

Апеляційне провадження № 22-ц/813/4455/19

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - Колеснікова Г.Я.(суддя-доповідач),

суддів - Вадовської Л.М., Сєвєрової Є.С.,

за участю секретаря - Сороколет Ю.С.,

учасники справи:

заявник - старший державний виконавець Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскра Станіслав Ігорович,

стягувач - ОСОБА_1 ,

представник стягувача - ОСОБА_2 ,

боржник - ОСОБА_3 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 на ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 08 лютого 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним та повернення грошових коштів у складі судді Куриленко О. М.,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання правочину удаваним та повернення грошових коштів (а.с 4-7).

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 28 липня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 09 вересня 2016 року у розмірі 10 000доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення рішення є 259 004 грн. 35 коп.(а.с.34-37).

У лютому 2019 року старший державний виконавець Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскра С.І. (далі-старший державний виконавець Малиновського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області) звернувся до суду з поданням, в якому просив тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон, без вилучення паспорту громадянина України, ОСОБА_3 , посилаючись на те, що вказане рішення суду боржником не виконано, декларацію про доходи не надано, будь яких дій, спрямованих на виконання судового рішення не здійснено, що свідчить про ухилення боржника від виконання рішення суду (а.с.137-140).

Ухвалою Київського районного суду м.Одеси від 08 лютого 2019 рокуу задоволенні

подання відмовлено.

Судове рішення мотивовано тим, що державним виконавцем не надано жодного доказу, який би свідчив про умисне ухилення боржника, від виконання зобов`язань за рішенням суду, а невиконання боржником самостійно зобов`язань протягом встановленого строку не може свідчити про ухилення від виконання покладених на нього рішенням суду обов`язків(а.с.175-178).

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, задовольнити подання державного виконавця, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Зокрема зазначив, що:

- судове рішення тривалий час не виконано з 28 липня 2017 року, боржником не вчинені жодних дій щодо погашення заборгованості перед ОСОБА_1 ;

- боржник офіційно працевлаштований та має транспортний засіб, за яких мав можливість здійснити погашення боргу;

-державним виконавцем вчинено ряд процесуальних дій щодо можливого виконання боржником своїх зобов`язань, однак за певних причин суд не врахував відповідні докази надані заявником;

- в порушення вимог ч.4 ст.441 ЦПК України подання розглянуто у відсутність державного виконавця (а.с.181-183).

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату час та місце розгляду справи повідомлялись апеляційним судом належним чином, що відповідно до правил ч.2 ст.372 ЦПК України, та враховуючи вимоги ст.371 ЦПК України, не перешкоджає розглядові у їх відсутність (а.с.210-221).

При цьому колегія суддів виходить із того, що зазначене 14 липня 2017 року ОСОБА_3 місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.40) не відповідає дійсності, оскільки згідно:

- довідки відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області від 15 червня 2017 року ОСОБА_3 був зареєстрований за вказаною адресою, знятий з обліку 04 листопада 2015 року, як втративший право користування житловим приміщенням по закінченню строка дії договора оренди.Реєстрації немає (а.с.20);

- акту старшого державного виконавця Малиновського ВДВС м.Одеси ГТУЮ в Одеській області Іскри С.І. від 04 вересня 2018 року встановлено, що згідно повідомлення власника гуртожитку ОСОБА_6 боржник ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1 не проживає (а.с.161).

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно до п.18 ч.3 ст.11 Закону України Про виконавче провадження державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов`язань за рішенням.

Відповідно до ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Відмовляючи у задоволенні подання суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець не довів суду, що боржник умисно ухиляється протягом тривалого часу від виконання покладених на нього зобов`язань за рішенням суду від 28 липня 2017 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на наступне.

Апеляційним судом встановлено, що на підставі заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 28 липня 2017 року з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 стягнуто заборгованість за договором позики від 09 вересня 2016 року у розмірі 10 000 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення рішення є 259 004 грн. 35 коп. та судовий збір у розмірі 2910 грн. В решті позову відмовлено(а.с.34-37).

09 липня 2018 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист на примусове виконання рішення суду ( а.с.148).

Відповідно до вимог ст.ст. 24, 25, 26, 27 Закону України Про виконавче провадження , 12 липня 2018 року державним виконавцем Першого Малиновського відділу ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 56760171 за вищевказаним виконавчим листом по примусовому виконанню рішення суду. В якій вказано, що боржник зобов`язаний надати декларацію по доходи та майно та ознайомиться з матеріалами виконавчого провадження в мережі інтернету на сайті ДВС, з адресом сайту( а.с.149).

Копії зазначеної постанови із супровідним листом 12 липня 2018 року в порядку, встановленому ст.28 Закону України Про виконавче провадження , направлено боржнику для самостійного виконання,яка була залишена останнім без реагування ( а.с.152).

БоржникомОСОБА_3 рішення суду в добровільному порядку не виконано, у зв`язку з чим державним виконавцем проведено дії щодо розшуку майна, належного ОСОБА_3 шляхом направлення запитів до реєструючих установ.

Так,10 вересня 2018 року боржнику направлена постанова від 10 вересня 2018 року в порядку, встановленому ст.28 Закону України Про виконавче провадження про примусове виконання виконавчого листа за рішенням суду та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (а.с.165-169).

Згідно відповіді від ДФС України про номери рахунків, відкритих у банках та інших фінансових установах боржниками - юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями встановлено, що інформація до ДФС України від відповідних фінансових установ щодо боржника ОСОБА_3 не надходила (а.с.162-163).

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єктів, відомості щодо боржника відсутні (а.с.153-156).

При цьому, Першим Малиновським відділом ДВС м. Одеси ГТУЮ в Одеській області накладено арешт на все рухоме й нерухоме майно боржника, що підтверджується відповідними витягами про обтяження (а.с.151).

08 серпня 2018 року державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника копії якої направлено до двадцяти одного банку, однак відповіді від вищевказаних банківських установ до відділу не надходило (а.с.160).

Згідно відповіді Пенсійного фонду України, боржник, в управлінні ПФУ на обліку як пенсіонер не перебуває (а.с.164).

Згідно відповіді Пенсійного фонду України, боржник перебуває у трудових відносинах з ТОВ ТРАНСОЙЛКОМПАНІ , код ЄДРПОУ: 36288888, що розташована за адресою: 67653, Одеська область, Біляївський район, с. Усатове, вул. Залізничників, 16 (а.с.167,167 зворот).

На адресу ТОВ ТРАНСОЙЛКОМПАНІ , направлено постанову про звернення стягнення на доходи боржника за № 56760149 від 10 серпня 2018 року (а.с.168).

Згідно відповіді Пенсійного фонду України встановлено останнє місце роботи боржника, який перебуває у трудових відносинах з ТОВ СОКАРПЕТРОЛЕУМ , код ЄДРПОУ: 38305367, що розташована за адресою: 18001, Черкаська область, м. Черкаси, вул. Надпільна, 226/1 (а.с.166,166 зворот).

На адресу ТОВ СОКАРПЕТРОЛЕУМ , направлено постанову про звернення стягнення на доходи боржника за № 56760149 від 10 вересня 2018 року (а.с. 165).

Більш того, 14 вересня 2018 року державним виконавцем відділу здійснено вихід за місцем реєстрації боржника та встановлено, що за цією адресою розташовано гуртожиток, вахтер гуртожитку ОСОБА_6 повідомила, що згідно журналу мешканців гуртожитку такого мешканця як ОСОБА_3 , не має, такий не мешкає у гуртожитку (а.с.161).

Постановою від 07 серпня 2018 року на належний боржнику автотранспортний засіб, а саме: Mitsubishi Pajero, днз НОМЕР_1 оголошено у розшук.

Таким чином, процесуальними заходами здійсненими державним виконавцем встановлено, що на час примусового виконання рішення суду у ОСОБА_3 відсутні нерухоме майно, банківські рахунки та джерела доходів, за виключенням отримання ним заробітної плати.

Відповідно до ч.5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження ,боржник зобов`язаний:

1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення;

2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій;

3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України;

4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини;

5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця;

6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, подання про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України подано до суду 07 лютого 2019 року.

Станом на 07 лютого 2019 року відомості відносно сплати боргу боржником на адресу відділу ДВС не надходили.

На день звернення до суду з поданням щодо обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України, без вилучення паспортного документа, боржник не сплатив жодних грошових коштів на рахунок стягувана не виконав вимоги ч.5 ст.19 Закону України Про виконавче провадження .

Таким чином, боржником не вчиненні жодних дій щодо погашення заборгованості перед ОСОБА_1 , добровільно свої зобов`язання він не виконує та ухиляється від їх виконання, покладених на нього судовим рішенням.

Окрім того, до суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 не надав доказів щодо виконання своїх зобов`язань за судовим рішенням та не зазначив причини не виконання.

Згідно ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

У відповідності до ст.6 Закону України Про порядок виїзду з України та в`їзду в Україну громадян України громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, якщо: він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов`язань.

Як вбачається з матеріалів справи, державним виконавцем вчинено достатньо виконавчих дій, та надано суду докази на підтвердження факту ухилення боржника від виконання своїх боргових зобов`язань і відомостей про обізнаність боржника щодо наявності відкритого виконавчого провадження та строків його добровільного виконання.

Крім того, боржник не надав транспортний засіб для проведення його опису та арешту з метою подальшої реалізації, який державним виконавцем 07 серпня 2018 року оголошено у розшук, що також свідчить про ухилення боржником від виконання покладених на нього зобов`язань.

Таким чином протягом тривалого часу боржник не вчиняє жодних дії щодо виконання рішення суду від 28 липня 2017 року, не надав державному виконавцю декларацію про доходи та майно, на виклик державного виконавця не з`являється, не повідомив про причини неявки, як і не надав пояснень за фактом невиконання вимог виконавчих документів та не повідомив про заходи, що вживаються ним з метою його виконання, що свідчить про ухилення боржника від виконання зобов`язань покладених на нього рішенням суду, а тому в разі виїзду боржника за кордон буде неможливим або ускладненим виконати вищезазначене рішення суду.

Отже, ОСОБА_3 не виконує покладені на нього ч.5 ст.19 Законом України Про виконавче провадження обов`язки, що свідчить про його ухилення від виконання своїх зобов`язань за рішенням суду.

З огляду на викладене, висновки суду першої інстанції про те, що державним виконавцем не надано жодних доказів які свідчили про умисне ухилення боржника від виконання зобов`язань є необґрунтованими.

Тому наявність в особи тривалий час невиконаних зобов`язань з 28 липня 2017 року, покладених судовим рішенням та ухилення особи від виконання рішення суду є підставою для обмеження боржника у праві виїзду за межі України, що є одним із заходів забезпечення виконання рішення суду.

Таким чином, висновок суду першої інстанції не ґрунтується на вимогах закону та не узгоджується з матеріалами справи, у зв`язку із чим колегія суддів вважає за необхідне ухвалу суду скасувати та задовольнити подання державного виконавця.

Судове рішення щодо тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України (п. 31 ч.1ст.353 ЦПК України), не підлягає касаційному оскарженню відповідно до п. 1 ч.2 ст.394 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.368,374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Київського районного суду м.Одеси від 08 лютого 2019 року скасувати.

Подання старшого державного виконавця Малиновського відділу державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області Іскри Станіслава Ігоровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника без вилучення паспортного документа задовольнити.

Тимчасово обмежити у праві виїзду ОСОБА_3 , громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 , який до 04 листопада 2015 року був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,шляхом заборони перетинати Державний кордон України до виконання своїх зобов`язань за виконавчим листом № 520/6797/17, виданого 09 липня 2018 року Київським районним судом м.Одеси про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 заборгованості у розмірі 10 000 (десять тисяч) доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на день ухвалення рішення складає 259 004 (двісті п`ятдесят дев`ять тисяч чотири ) грн. 35 коп.

Копію постанови направити до Державної прикордонної служби України для виконання.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає.

Головуючий /підпис/

Судді : /підписи/

З оригіналом згідно,

Суддя Одеського апеляційного суду Г.Я. Колесніков