Ухвала

від 10.10.2019 по справі 734/3397/16-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

У Х В А Л А

10 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 734/3397/16-ц

провадження № 61-15841 ск 19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сімоненко В. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Петрова Є.В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2019 року в справі за скаргою ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ :

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою на дії державного виконавця Козелецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області Мусієнко О.Г. щодо відмови у відкритті виконавчого провадження по виконанню виконавчого листа №734/3397/16-ц, виданого 10 травня 2017 року на підставі рішення Козелецького районного суду Чернігівської області про зобов`язання ОСОБА_2 звільнити та привести до стану придатного для використання за цільовим призначенням частину земельної ділянки, площею 0,0005 га з кадастровим номером НОМЕР_1 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Також просила скасувати повідомлення від 01 березня 2019 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання, винесене старшим виконавцем Мусієнком О.Г. та зобов`язати відділ державної виконавчої служби Козелецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області винести постанову про відкриття виконавчого провадження по виконанню вищевказаного виконавчого листа.

Ухвалою Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії державного виконавця Козелецького РВ ДВС ГТУЮ в Чернігівській області Мусієнко О.Г. відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що постановою про закінчення виконавчого провадження від 25 січня 2019 року ВП № 54140276 по виконавчому листу №734/3397/16-ц, виконавче провадження з примусового виконання закінчено та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Крім цього, зазначена постанова на час розгляду скарги була чинна.

Постановляючи ухвалу, районний суд посилався на правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 17 квітня 2019 року у справі №914/4192/15.

Не погоджуючи з таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року.

Постановою Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року залишено без змін.

Залишаючи без змін рішення першої інстанції апеляційний суд погодився з висновками районного суд і вважав, що суд першої інстанції, постановляючи вказану ухвалу, дослідив усі обставини справи, необхідні для вирішення даного спору, правильно визначив суть та характер правовідносин та норми матеріального права, що їх регулюють.

22 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулась із касаційною скаргою на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 травня

2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2019 року., в якій просила скасувати судові рішення, та ухвалити нове судове рішення, яким скаргу задовольнити в повному обсязі.

Касаційна скарга мотивована тим, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми Закону України Про виконавче провадження , внаслідок чого не з`ясували чітко і однозначно предмет та підстави поданої скарги. Зазначала, що суди помилково та безпідставно не врахували те, що вона 28 лютого 2019 року зверталась до Козелецького районного відділу ДВС ГТУЮ у Чернігівській області із заявою, саме про початок примусового виконання судового рішення, а не про відновлення такого провадження.

Верховний Суд, дослідивши подану касаційну скаргу та додані до неї документи, оскаржувані судові рішення, зробив висновок, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Пунктом 5 частини другої статті 394 ЦПК України встановлено, що суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Відповідно до вимог пункту 2 частини четвертої статті 394 ЦПК України суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Суди під час розгляду справи встановили, що постановою про закінчення виконавчого провадження від 25 січня 2019 року ВП № 54140276 по виконавчому листу № 734/3397/16-ц (виданий 10 травня 2017 року) виконавче провадження з примусового виконання закінчено та припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Вказана вище постанова на час розгляду скарги була чинною.

Відповідно до ч.1 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження , 01 березня 2019 року стягувачу було повернуто виконавчий лист № 734/3397/16-ц від 10 травня 2017 року без прийняття до виконання.

Згідно ч. 1 ст. 40 ЗУ Про виконавче провадження - у разі закінчення виконавчого провадження (крім офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, закінчення виконавчого провадження за судовим рішенням, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також, крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат виконавчого провадження, не стягнення основної винагороди приватним виконавцем), повернення виконавчого документа до суду, який його видав, арешт, накладений на майно (кошти) боржника, знімається, відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників, скасовуються інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також проводяться інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суди вважали, що з огляду на наявність чинної на момент прийняття постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження, постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, яку стягував не оскаржував у встановленому законом порядку, унеможливлює як відкриття нового, так і відновлення виконавчого провадження.

Такий правовий висновок зазначений у постанові Верховного суду від 17 квітня 2019 року у справі № 914/4192/15.

Доводи касаційної скарги є аналогічними доводам, викладеним в скарзі заявника на дії державного виконавця та не спростовують висновків судів попередніх інстанцій.

Постановлені судові рішення, їх зміст і мотивування, а також доводи касаційної скарги, які по суті стосуються лише переоцінки доказів, що знаходиться поза межами повноважень суду касаційної інстанції, свідчать про відсутність підстав вважати, що розгляд цієї справи в суді касаційної інстанції має значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки неправильного застосування норм права не встановлено.

Зі змісту касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень та доданих до касаційної скарги матеріалів убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо їх незаконності та неправильності.

За правилом пункту 5 частини другої статті 394 ЦПК України суд в порядку, передбаченому частинами четвертою, п`ятою цієї статті, відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись пунктом 5 частини другої, частинами четвертою та п`ятою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Козелецького районного суду Чернігівської області від 24 травня 2019 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 10 липня 2019 року відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді В. М. Сімоненко

С. Ю. Мартєв

Є.В. Петров