Постанова

від 09.10.2019 по справі 449/640/15

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 року

м. Київ

справа № 449/640/15

провадження № 61-37395св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Фаловської І. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Борщівська сільська рада Перемишлянського району Львівської області, Реєстраційна служба Перемишлянського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_2 , Відділ Держземагенства у Перемишлянському районі Львівської області,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2018 року складі колегії суддів: Струс Л. Б., Левика Я. А., Шандри М. М.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Борщівської сільської ради Перемишлянського району Львівської області, Реєстраційної служби Перемишлянського районного управління юстиції Львівської області, ОСОБА_3 , Відділу Держземагенства у Перемишлянському районі Львівської області про визнання недійсним та скасування державного акту на право власності на землю, визнання недійсним та скасування договору купівлі-продажу.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначила, що вона проживає в будинку АДРЕСА_1 . Поряд з її житловим будинком та земельною ділянкою згідно з договором купівлі-продажу від 27 січня 2003 року ОСОБА_3 набула право власності на інший житловий будинок та земельну ділянку площею 0,3787 га, яка раніше належала ОСОБА_4 на підставі державного акту на право власності на землю, виданого відповідно до рішення Борщівської сільської ради від 14 грудня 1999 року.

Рішенням Борщівської сільської ради від 15 листопада 2013 року № 385 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, для ведення особистого селянського господарства в с. Ладанці.

Також, рішенням Борщівської сільської ради Перемишлянського району Львівської області від 16 травня 2014 року затверджено уточнені площі земельних ділянок ОСОБА_3 , зокрема, для обслуговування житлового будинку та господарських будівель 0,25 га, присадибна в межах населеного пункту у с. Ладанці, та для ведення особистого селянського господарства - 0,1460 га в межах населеного пункту в с. Ладанці Перемишлянського району Львівської області.

На підставі вказаних рішень розроблено технічну документацію, проведено державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно - земельні ділянки, в результаті чого ОСОБА_3 отримала два витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 червня 2014 року на ці земельні ділянки.

Вказані акт, рішення та державна реєстрація права власності на земельні ділянки за ОСОБА_3 порушують права позивача, як суміжного землекористувача, якій безоплатно передано земельні ділянки у приватну власність рішенням Виконавчого комітету Борщівської сільської ради народних депутатів в с. Ладанці від 01 грудня 1994 року, площею 0,60 га для обслуговування житла та господарських будівель, та для ведення особистого підсобного господарства.

Враховуючи наведене, позивач, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог, просила:

- визнати недійсним та скасувати державний акт на право приватної власності на землю серія IV-ЛВ №074469 на земельну ділянку площею 0,3787 га виданий ОСОБА_4 на підставі рішення Борщівської сільської ради від 14 грудня 1999 року № 45;

- скасувати рішення Борщівської сільської ради від 15 листопада 2013 року № 385 Про надання дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_3 ;

- скасувати рішення Борщівської сільської ради від 16 травня 2014 року № 456;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,146 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623381000:15:001:0058, дата державної реєстрації земельної ділянки - 30 травня 2014 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 червня 2014 року № 22697440, виданий ОСОБА_3 ;

- скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0,25 га за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер: 4623381000:15:001:0057, дата державної реєстрації земельної ділянки - 30 травня 2014 року, витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 червня 2014 року № 22700369, виданий ОСОБА_3 ;

- визнати недійсним договір купівлі-продажу від 27 січня 2003 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус У. Й, зареєстрований в реєстрі за № 139.

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 19 квітня 2016 року позов задоволено частково:

- визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю серія IV-ЛВ №074469, на земельну ділянку площею 0,3787 га, виданий ОСОБА_4

- визнано частково недійсним та скасовано в частині земельної ділянки площею 0,3787 га договір купівлі-продажу від 27 січня 2003 року, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , посвідчений державним нотаріусом Перемишлянської державної нотаріальної контори Сус У. Й., зареєстрованим в реєстрі №139.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки ОСОБА_4 володів правом власності на земельну ділянку розміром 0,35 га, тому він міг лише в зазначених межах укладати цивільно-правові угоди щодо відчуження земельної ділянки, що послугувало підставою для визнання недійсним та скасування такого договору.

Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2018 року до участі у справі залучено правонаступника ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2

Постановою Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2018 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, апеляційний суд виходив із пропуску позивачем строку позовної давності звернення до суду з цим позовом.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги

У червні 2018 року ОСОБА_1 подала касаційну скаргу напостанову Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2018 року, в якій просить скасувати зазначене судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції, обґрунтовуючи свої вимоги порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.

У касаційній скарзі заявник вказує на те, що нею не пропущений строк позовної давності звернення до суду, оскільки про порушення свого права вона дізналася в 2009 році та одразу звернулася до суду з позовом про усунення їй перешкод в користуванні земельною ділянкою, незаконною отриманою ОСОБА_3 Тобто апеляційний суд не встановив фактичні обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У грудні 2018 року ОСОБА_2 подав відзив на касаційну скаргу, в якому просив її відхилити та залишити без змін рішення апеляційного суду.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року відкрито касаційне провадження у зазначеній цивільній справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 26 вересня 2019 року справу призначено до розгляду в складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.

Позиція Верховного Суду

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

За частиною першою статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення- без змін, оскільки його ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Виклад фактичних обставин справи

Судом установлено, що рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 28 травня 2015 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа - Борщівська сільська рада про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою задоволено частково.

Зобов`язано ОСОБА_1 не чинити перешкоди у встановленні межових знаків зі сторони земельної ділянки ОСОБА_3 , однак зі збереженням межі, яка існувала за попереднього власника ОСОБА_4 згідно державного акта серії ІV -ЛВ № 074469.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Борщівської сільської ради, відділу Держземагенства у Перемишлянському районі про скасування рішення сільської ради та витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 28 травня 2015 року скасовано та ухвалено нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою для обслуговування житлового будинку та господарських будівель 0,25 га, присадибна в межах населеного пункту с. Ладанці Перемишлянського району Львівської області та ведення особистого селянського господарства 0,1460 га в межах населеного пункту с. Ладанці Перемишлянського району Львівської області відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконним та скасовано рішення Борщівської сільської ради від 16 травня 2014 року № 456 Про уточнення площ земельних ділянок ОСОБА_3 .

Скасовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22700369 від 06 червня 2014 року на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4623381000:15:001:0057 площею 0,25 га, виданий ОСОБА_3

Скасовано витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 22697440 від 06 червня 2014 року на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_2 , кадастровий номер 4623381000:15:001:0058 площею 0,1460 га, виданий ОСОБА_3

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 05 грудня 2016 року касаційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Апеляційного суду Львівської області від 18 грудня 2015 року залишено без змін.

У листопаді 2011 року прокурор Перемишлянського району Львівської області звернувся до суду в інтересах Борщівської сільської ради з позовом до ОСОБА_3 про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку.

Рішенням Перемишлянського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2012 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Львівської області від 03 вересня 2013 року, позов задоволено. Визнано недійсним та скасовано державний акт на право приватної власності на землю IV-ЛВ № 074469, виданий 14 грудня 1999 року на прізвище ОСОБА_4 .

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 29 січня 2014 року рішення Перемишлянського районного суду Львівської області від 19 жовтня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Львівської області від 03 вересня 2013 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою Перемишлянського районного суду Львівської області від 10 вересня 2014 року позов прокурора Перемишлянського району Львівської області в інтересах Боршівської сільської ради залишено без розгляду у зв`язку з подачею позивачем відповідної заяви про це.

Нормативно-правове обґрунтування

За змістом частини першої статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорення.

Відповідно до статті 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту.

За змістом частини першої статті 377 ЦК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) до особи, яка набула право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Положеннями статті 120 ЗК України (у редакції, чинній на момент укладення оспорюваного правочину) визначено, що до особи у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності (користування) на земельну ділянку, на якій вони розміщені без зміни цільового призначення на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.

Таким чином, особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача - власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією Україниправ і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Тобто Верховний Суд не має права встановлювати обставини справи і оцінювати докази.

Враховуючи наведене, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд апеляційної інстанції, на підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, з урахуванням встановлених обставин і вимог, дійшов обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову з огляду на те, що відповідно до укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 договору купівлі-продажу до неї, як покупця, разом із придбаним житловим будинком перейшла без зміни цільового призначення земельна ділянка для обслуговування цього житлового будинку та ведення особистого підсобного господарства площею 0,3787 га, належна продавцю на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії 1V-ЛВ №074469, виданого за рішенням виконкому Борщівської сільської ради народних депутатів 14 грудня 1999 року № 45 та зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю від 14 грудня 1999 року № 189.

Як зазначив апеляційний суд, допитаний місцевим судом представник Держземагенства у Перемишлянському районі Дітчик О. Я. заперечував проти задоволення заявлених позовних вимог ОСОБА_1 та зауважив, що оспорюваний державний акт серії 1V-ЛВ №074469 виданий ОСОБА_4 за рішенням виконкому Борщівської сільської ради народних депутатів від 14 грудня 1999 року № 45 відповідно до норм чинного на той час законодавства, тому підстави для визнання його недійсний та скасування відсутні. Твердження представника Держземагенства у Перемишлянському районі Дітчика О. Я . позивачем ОСОБА_1 не спростовані.

Отже, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для визнання недійсними державного акту, який був виданий на ім`я ОСОБА_4 на підставі рішення сільської ради від 01 грудня 1994 року № 45 Про приватизацію земельних ділянок громадян , та договору купівлі-продажу продажу від 27 січня 2003 року.

При цьому, сторонами було досягнуто згоди щодо дотримання усіх істотних умов договору, ОСОБА_3 стала власником спірного майна, вступила в володіння, користування та розпорядження як будинком, так і земельною ділянкою, і за життя ОСОБА_4 , який помер у 2015 році, жодних претензій до неї як покупця не заявляв.

Щодо посилання апеляційного суду в оскаржуваному рішенні на пропуск позивачем строку позовної давності колегія суддів виходить з таких мотивів.

Позовна давність може бути застосована лише в тому випадку, якщо вимоги про захист порушених прав або інтересів є обґрунтованими. У разі необґрунтованості таких вимог вони підлягають задоволенню саме з підстав їх необґрунтованості, а не у зв`язку з пропуском строку позовної давності. Отже, у даній справі позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з підстави їх необґрунтованістю, а не з підстави пропуску нею строку позовної давності.

Таким чином обгрунтування апеляційним судом відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 з підстави пропуску позивачем строку позовної давності є зайвим, однак це не впливає на правильність рішення суду апеляційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки по своїй суті зводяться до переоцінки доказів,що згідно з положеннями статті 400 ЦПК України не належить до повноважень суду касаційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції забезпечив повний та всебічний розгляд справи на основі наданих доказів, рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права. Наведені в касаційній скарзі доводи не спростовують висновків суду по суті вирішення указаного позову та не дають підстав вважати, що судом порушено норми матеріального чи процесуального права, що може бути підставою для скасування судового рішення.

Викладене дає підстави для висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції - без змін із підстав, передбачених статтею 410 ЦПК України.

Керуючись статтями 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Апеляційного суду Львівської області від 17 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

В. В. Сердюк

І. М. Фаловська