Постанова

від 09.10.2019 по справі 756/1662/17

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 жовтня 2019 р.

м. Київ

справа № 756/1662/17

провадження № 51-2989км19

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_5 ,

засудженого ( в режимі відеоконференції) ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

представників цивільного відповідача

ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_8 ,

ОСОБА_9 ,

представника потерпілого ОСОБА_10 , адвоката ОСОБА_11 ,

представника цивільного позивача ОСОБА_12 ,

адвоката ОСОБА_13

розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги представника цивільного відповідача ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_8 та захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016100000001654, за обвинуваченням

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини

За вироком Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 2 ст. 286 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців із позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 до ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО»про відшкодування завданої йому моральної шкоди задоволено частково.Постановлено стягнути з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» на користь ОСОБА_12 на відшкодування моральної шкоди 360800 грн.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_10 до ОСОБА_6 про відшкодування завданої йому моральної шкоди задоволено. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 на відшкодування моральної шкоди 500000 грн.

Стягнуто із ОСОБА_6 на користь держави витрати за проведення експертиз в сумі 3521,60 грн.

Згідно з вироком ОСОБА_6 визнано винуватим та засуджено за те, що він 05 жовтня 2016 року о 16.49 год., не маючи посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, керуючи автомобілем «Isuzu NQR 71» та рухаючись по вулиці Новоконстянтинівській у м. Києві, в порушення вимог п.п. 1.5, 2.1 «а», 2.3 «б», 11.4, 12.1 Правил дорожнього рухуУкраїни, проявив неуважність до дорожньої обстановки та її змін, не вибрав безпечну швидкість, внаслідок чого не впорався з керуванням, що призвело до заносу керованого ним вантажного автомобіля та наїзду на пішоходів ОСОБА_14 і ОСОБА_10 , які стояли на подвійній суцільній лінії дорожньої розмітки, виїзду автомобіля на зустрічну смугу руху та зіткнення із автомобілем марки «Subaru Forester» під керуванням ОСОБА_12 , який рухався у зустрічному напрямку руху. Унаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_14 отримав тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили його смерть, ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження, ОСОБА_12 - середньої тяжкості тілесні ушкодження.

Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року ухвалено стягнути з Дочірнього підприємства «Райське джерело» на користь потерпілого ОСОБА_12 20 400 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги. У решті вирок місцевого суду щодо ОСОБА_6 залишено без зміни.

Вимоги касаційних скарг і узагальнені доводи осіб, які їх подали

У касаційній скарзі представник цивільного відповідача ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_8 просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що суд першої інстанції безпідставно стягнув з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» на користь ОСОБА_12 на відшкодування моральної шкоди 360800 грн., оскільки ОСОБА_6 не був у трудових відносинах із цим підприємством, й він неправомірно заволодів автомобілем «Isuzu NQR 71», а тому сам повинен відшкодовувати задану шкоду на загальних підставах відповідно до вимог закону.

Окрім того, вказує, що судом не визначено належного цивільного відповідача по даному кримінальному провадженні, оскільки на користь потерпілого ОСОБА_10 моральну шкоду стягнуто із ОСОБА_6 . Також зазначає, що суд апеляційної інстанції ухвалив рішення про стягнення з Дочірнього підприємства «Райське джерело» на користь ОСОБА_12 20 400 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги, яке суперечить вимогам кримінального процесуального закону.

У касаційній скарзі захисник, посилаючись на невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить судові рішення щодо ОСОБА_6 скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Зазначає, щосуд при призначенні покарання належним чином не врахував ряд обставин, які пом`якшують покарання, і дані про особу обвинуваченого та безпідставного дійшов до висновку про відсутність підставі для звільнення його підзахисного на підставі ст. 75 КК України.

Позиції інших учасників судового провадження

Прокурор заперечив проти задоволення обох касаційних скарг.

Представник ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_8 підтримав подану касаційну скаргу.

Представник ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_9 також підтримав подану касаційну скаргу. Щодо касаційної скарги захисника поклався на розсуд суду.

Захисник ОСОБА_7 підтримав свою касаційну скаргу і поклався на розсуд суду щодо іншої касаційної скарги.

Засуджений ОСОБА_6 підтримав касаційну скаргу свого захисника, щодо іншої касаційної скарги поклався на розсуд суду.

Представник потерпілого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 заперечив проти задоволення обох касаційних скарг.

Представник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_13 також заперечив проти задоволення обох касаційних скарг.

Інші учасники судового провадження були належним чином повідомлені про дату, час та місце касаційного розгляду, однак у судове засідання вони не з`явилися. Клопотань про його відкладення не надходило.

Мотиви Суду

Відповідно до ч. 2 ст. 433 КПКУкраїни суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.

Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні ним кримінального правопорушення та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК України в поданих касаційних скаргах не оспорюється.

Що стосується доводів касаційної скарги захисника про невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та даним про особу засудженого через суворість, то вони, на думку колегії суддів, є необґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 50 КК Українипокарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Згідно з вимогами ст. 65 КК Україниособі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для їївиправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, які пом`якшують і обтяжують покарання.

Призначаючи ОСОБА_6 покарання, суд дотримався вимог ст. 65 КК України, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, дані про особу винного й навів у вироку переконливі мотиви прийнятого рішення.

Зокрема, судом першої інстанції враховано, що вчинене кримінальне правопорушення відповідно до вимог ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких; дані про його особу, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, за місцем проживання характеризувався посередньо, а також те, що ОСОБА_6 допустив порушення Правил дорожнього руху України та керування транспортним засобом без відповідного посвідчення водія. Окрім того, взято до уваги наслідки, які настали від вчиненого кримінального правопорушення, а саме спричинення ОСОБА_14 тяжких тілесних ушкоджень, в результаті яких останній помер; спричинення середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_12 та тяжких тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 . Крім цього, враховано відсутність відшкодування завданої шкоди потерпілим

Також, урахувавши обставини, що пом`якшують покарання, та інші обставини, на які посилається захисник у своїй касаційній скарзі, суд призначив ОСОБА_6 покарання відповідно до вимог закону, і воно за своїм видом та розміром є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів та відповідає вимогам ст. 65 КК України.

Разом із тим, доводи касаційної скарги представника цивільного відповідача ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» щодо необґрунтованості судових рішень в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_12 , зокрема, стягнення моральної шкоди на його користь та стягнення за ухвалою апеляційного суду витрат на правову допомогу щодо цього позову заслуговують на увагу з огляду на наступне.

Згідно з положеннями ч. 2ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цимКодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються нормиЦивільного процесуального кодексу Україниза умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

При вирішенні цивільного позову суд зобов`язаний об`єктивно дослідити обставини справи, з`ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.

Цих вимог закону при вирішенні цивільного позову ОСОБА_12 у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_6 місцевим та апеляційним судами не дотримано.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що внаслідок вчинення ОСОБА_6 злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України, потерпілому ОСОБА_12 було заподіяно моральну шкоду. З метою відшкодування цієї шкоди потерпілий звернулися до ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» з цивільним позовами в межах кримінального провадження.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, цивільна відповідальність ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» на час дорожньо-транспортної пригоди була застрахована у ПАТ «СК «Українська Страхова група», що підтверджується полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Цим полісом передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода у встановленому судом розмірі. З полісу вбачається, що забезпечена відповідальність осіб перед потерпілими за участю керованого автомобіля марки «Isuzu NQR 71». Страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров`ю, становить 100000, 00 грн. (т. 2 а. п. 83). Однак, ця обставина судами першої та апеляційної інстанцій належно врахована не була.

Відповідно до правового висновку, викладеного у п.п. 69-73 постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц, у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржникому деліктному зобов`язанні в межах суми страхового відшкодування виступає страховик завдавача шкоди. Цей страховик, хоч і не завдав шкоди, алеє зобов`язаним суб`єктом перед потерпілим, якому він виплачує страхове відшкодування замість завдавача шкоди у передбаченому Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» порядку. Після такої виплати деліктне зобов`язання припиняється його належним виконанням страховиком завдавача шкоди замість останнього.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкодиі сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхуванняі сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Всупереч викладеному, незважаючи на наявність договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного між ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» та ПАТ «СК «Українська Страхова група», суд, на думку колегії суддів, дійшов передчасного висновку про стягнення моральної шкоди, заподіяної потерпілому ОСОБА_12 , виключно з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО». Аспекти відповідальності страховика в цьому контексті належним чином досліджені не були.

Апеляційний суд, перевіряючи доводи апеляційної скарги у кримінальному провадженні щодо вирішення цивільного позову представника цивільного відповідача ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО», належним чиним цих доводів не перевірив і не надав оцінки щодо правильності визначення кола суб`єктів відповідальності відповідно до Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Окрім того, оскільки апеляційним судом було ухвалене рішення щодо стягнення із ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» на користь потерпілого ОСОБА_12 20 400 грн в рахунок відшкодування витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги за вказаним цивільним позовом, то ухвала апеляційного суду в цій частині також підлягає скасуванню.

Таким чином, вирок та ухвала апеляційного суду щодо ОСОБА_6 підлягають скасуванню в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 про стягнення з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» моральної шкоди в сумі 360800 грн. та стягнення з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» на користь ОСОБА_12 витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги,в сумі 20400 грн., з призначення нового розгляду цього цивільного позову в суді першої інстанції у порядку цивільного судочинства.

Керуючись ст. ст. 434, 436, 441, 442 КПК України, Верховний Суд

ухвалив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 залишити без задоволення.

Касаційну скаргу представника цивільного відповідача ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» ОСОБА_8 задовольнити частково.

Вирок Оболонського районного суду м. Києва від 30 січня 2019 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 30 травня 2019 року щодо ОСОБА_6 в частині вирішення цивільного позову потерпілого ОСОБА_12 про стягнення з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» моральної шкоди та стягнення з ДП «РАЙСЬКЕ ДЖЕРЕЛО» на користь ОСОБА_12 витрат, понесених у зв`язку із наданням правової допомоги,в сумі 20400 грн. скасувати.

Призначити в цій частині новий розгляд цивільного позову в суді першої інстанціїв порядку цивільного судочинства.

У решті вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 залишити без змін.

Постанова Верховного Суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3