Постанова

від 01.10.2019 по справі 910/13088/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" жовтня 2019 р. Справа№ 910/13088/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Дідиченко М.А.

при секретарі: Реуцька Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Орел С.С., дов. № 14-258 від 05.06.19

від відповідача: Мельник О.В., дов. № Д-29/19 від 11.05.19; Демидас Д.А., ордер серія КВ № 792358 від 01.09.19

розглянувши апеляційні скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" та дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи"

на рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2019 р. (повний текст складено 18.02.2019 р.)

у справі № 910/13088/18 (суддя - Щербаков С.О.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи"

про стягнення 33 329 865,97 грн.,-

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2018 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" про стягнення 33 329 865,97 грн., з яких: 16 389 678,15 грн. пені, 4 128 399,92 грн. 3 % річних та 12 811 787,90 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду міста Києва від 07.02.2019 р. у справі № 910/13088/18 позовні вимоги задоволено частково: стягнуто з дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 16 389 669,10 грн. пені, 4 128 399,92 грн. 3 % річних, 12 619 389,03 грн. інфляційних втрат та 497 063,86 грн. судового збору; у задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Мотивуючи рішення, суд першої інстанції зазначив, що відповідач здійснював оплату за поставлений позивачем природний газ з порушенням строку, встановленого умовами договору № 16-480-Н від 28.10.2016 р., що є підставою для застосування до боржника наслідків за порушення грошового зобов`язання на суму боргу, яка не була предметом регулювання спільними протокольними рішеннями, відповідно до перевіреного судом розрахунку пені, інфляційних втрат та 3 % річних.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення господарського суду міста Києва у справі № 910/13088/18 від 07.02.2019 р. в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 9,05 грн. пені, 192 398,87 грн. інфляційних втрат та ухвалити нове рішення в цій частині, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував на те, що підписання спільних протокольних рішень про організацію розрахунків за природний газ (постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р.), не змінює строків та умов розрахунків за договором № 16-480-Н від 28.10.2016 р., проте судом першої інстанції зроблено протилежний помилковий висновок. Окрім цього було невірно розраховано розмір пені та інфляційних втрат, без урахування правових позицій Верховного Суду викладених у постановах № 904/10424/17 від 17.07.2018 р., № 913/70/18 від 23.10.2018 р., № 913/63/18 від 04.12.2018 р.

Також, з рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2019 р. у справі № 910/13088/18 не погодилось дочірнє підприємство "КиївГазЕнерджи", яке звернулося з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

На думку апелянта, судом першої інстанції не було надано належної правової оцінки тому, що розрахунки за договором здійснювались відповідачем не власними коштами, а виключно через поточний рахунок із спеціальним режимом використання відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 р. на суму 532 746 640,92 грн. та за рахунок коштів державного бюджету (пільги та субсидії), отриманих відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., на підставі спільних протокольних рішень на суму 163 122 540,01 грн., тому відповідач не міг вплинути на порядок розрахунків з позивачем в силу норм діючого законодавства, а саме затвердженого алгоритму розподілу коштів та підписання спільних протокольних рішень, які змінили порядок і строк проведення розрахунків за договором № 16-480-Н від 28.10.2016 р.

Також скаржник стверджував, що судом першої інстанції необґрунтовано відмовлено у задоволенні клопотань про зупинення провадження, залучення до участі третіх осіб, витребування доказів та зменшення розміру штрафних санкцій.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 р., у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Сулім В.В., Дідиченко М.А., поновлено публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження; зупинено дію оскаржуваного рішення; призначено розгляд справи на 14.05.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 17.04.2019 р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи"; об`єднано апеляційні скарги в одне провадження; призначено справу до розгляду на 14.05.2019 р.

06.05.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив із запереченнями на апеляційну скаргу відповідача.

14.05.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішення № 924/296/18 за аналогічним спором.

Верховним Судом у справі № 924/296/18 прийнято постанову 31.05.2019 р., а отже підстави для зупинення - відсутні.

14.05.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2019 р. розгляд справи відкладено на 04.06.2019 р.

04.06.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 04.06.2019 р. розгляд справи відкладено на 25.06.2019 р.

25.06.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.

У судовому засіданні 25.06.2019 р. оголошено перерву до 09.07.2019 р.

09.07.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від позивача надійшли додаткові пояснення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2019 р., у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., відкладено розгляд справи на 10.09.2019 р.

10.09.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшла заява про призначення у справі судово-економічної експертизи для встановлення обґрунтованості здійсненого позивачем розрахунку санкцій та відповідності його умовам договору і вимогам постанови Кабінету Міністрів України № 143 від 27.02.2019 р. "Питання споживання природного газу".

Вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки питання щодо з`ясування методу нарахування умовам договору та законодавству, а також відповідності розміру санкцій відноситься до компетенції суду, і не може бути поставлено експерту.

10.09.2019 р. до Північного апеляційного господарського суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.09.2019 р. оголошено перерву до 24.09.2019 р.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 р. оголошено перерву до 01.10.2019 р.

В судовому засіданні 01.10.2019 р. позивач просив задовольнити його апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення в частині відмови у задоволенні позову та прийняти нове рішення в цій частині, яким задовольнити позовні вимоги; залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення.

Представники відповідача просили задовольнити їх апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову; апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційних скарг, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, колегія суддів дійшов висновку, що апеляційна скарга дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" підлягає задоволенню, тоді як у задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 28.10.2016 р. між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та дочірнім підприємством "КиївГазЕнерджи" (покупець) укладено договір № 16-480-Н купівлі-продажу природного газу (договір; а.с. 27-32 том 1), умовами якого передбачено, що продавець зобов`язується передати покупцеві у 2016-2017 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його на умовах цього договору.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору природний газ, що передається за цим договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачем. За цим договором може бути переданий природний газ власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00, ввезений публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на митну територію України).

Згідно пункту 2.1 договору, в редакції додаткової угоди № 1 від 28.10.2016 р. (а.с. 33 том 1), продавець передає покупцеві з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року (включно) природний газ обсягом до 127 528,294 тис. куб. метрів, у тому числі за місяцями (тис. куб. м): з жовтня по березень (жовтень 17 828,294; січень 27 700,000; листопад 20 000,000; лютий 21 000,000; грудень 22 000,000; березень 19 000,000; ІV квартал 2016 - 59 828,294; І квартал 2017 - 67 700,00).

Пунктом 3.2 договору передбачено, що приймання-передача природного газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці купівлі-продажу, оформляється актом приймання-передачі.

За умовами пунктів 3.3, 3.4 договору покупець зобов`язується подати не пізніше 08-го числа місяця, що настає за місяцем постачання природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акту приймання-передачі природного газу, у якому зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його фактична ціна та вартість. Продавець до 12-го числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після подачі покупцем документів визначених пунктом 3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акта приймання-передачі природного газу, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності). У разі не підписання продавцем акта приймання-передачі природного газу продавець у той же строк письмово повідомляє покупцеві про причини такого не підписання акта та надає в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акта.

Сторони погодили у пункті 5.1 договору, що ціна за 1 000 куб. метрів природного газу, який передається за цим договором, без урахування податку на додану вартість у розмірі 20 %, тарифів на транспортування і розподіл природного газу, торгової націнки постачальника газу із спеціальними обов`язками (включно) становить 4 939,20 грн. за 1 000 куб. метрів природного газу, крім того податок на додану вартість у розмірі 20 %.

У відповідності до пункту 6.1 договору плата за природний газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100 % поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу природного газу.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. (Офіційний вісник України, 2005 р., № 2, ст. 88) і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. У разі, якщо продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.

У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці 4 цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.

Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3 % річних, а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. (Офіційний вісник України, 2005р., № 2, ст. 88), має бути здійснений до закінчення 90 (дев`яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.

Сторони погодили, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. не змінює строків та умов розрахунків за цим договором, за виключенням випадків, коли продавець протягом 5 робочих днів з дати надходження спільного протокольного рішення не підпише його, то зазначений строк оплати вартості природного газу продовжується на кількість днів, що дорівнює кількості днів, які перевищують цей 5 денний строк.

Пунктом 6.2 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється з поточного рахунка із спеціальним режимом використання покупця на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця кожного банківського дня розрахункового місяця згідно з нормативами розподілу коштів, затвердженими відповідною постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).

Договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за їх наявності), поширює свою дію на відносини, що фактично склались між сторонами з 01.10.2016 р., і діє в частині продажу природного газу до 31.03.2017 р. (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (пункт 11.1 договору).

На виконання умов договору позивачем поставлено відповідачеві 117 405,812 тис. куб. м. природного газу на загальну суму 695 868 943,93 грн., що підтверджується актами приймання-передачі природного газу від 31.10.2016 р. на суму 105 669 011,66 грн., від 30.11.2016 р. на суму 109 409 714,78 грн., від 31.12.2016 р. на суму 127 482 391,81 грн., від 31.01.2017 р. на суму 132 266 645,16 грн., від 31.01.2017 р. на суму 9 777 304,45 грн., від 28.02.2017 р. на суму 73 876 043,12 грн., від 28.02.2017 р. на суму 43 584 571,62 грн., від 31.03.2017 р. на суму 84 897 528,11 грн., від 31.03.2017 р. на суму 8 905 733,22 грн. (а.с. 34-42 том 1), які підписані представниками сторін та скріплені їх печатками, а також зведеними актами звірки (а.с. 48-347 том 1).

Відповідно до вимог постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. "Про затвердження Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій" між головним управлінням Державної казначейської служби України у м. Києві, департаментом фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), департаментом соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), дочірнім підприємством "КиївГазЕнерджи" та національною акціонерною компанією "Нафтогаз України", з метою погашення взаємної заборгованості, укладені спільні протокольні рішення про організацію взаєморозрахунків за теплопостачання, природний газ та послуги з постачання, транспортування, розподілу природного газу за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України: № 658 від 30.01.2017 р. на суму 27 897 215,63 грн. (за грудень 2016 р.); № 659 від 30.01.2017 р. на суму 21 148 139,36 грн. (за грудень 2016 р.); № 2011 від 22.03.2017 р. на суму 8 134 940,16 грн. (за лютий 2017 р.); № 2516 від 25.04.2017 р. на суму 44 926 050,82 грн. (за січень-лютий 2017 р.); № 2515 від 25.04.2017 р. на суму 27 759 186,68 грн. (за березень 2017 р.); № 2830 від 29.05.2017 р. на суму 10 637 742,74 грн. (за квітень 2017 р.); № 3047 від 17.07.2017 р. на суму 11 183 111,83 грн. (за травень - червень 2017 р.); № 3421 від 23.08.2017 р. на суму 9 445 821,73 грн. (за липень 2017 р. у розмірі 5 252 199,43 грн. по договору № 16-480-Н від 28.10.2016 р.) (а.с. 28-55 том 2).

У пункті 2.6 вказаних спільних протокольних рішень визначено, що відповідач перераховує позивачу грошові кошти за природний газ, наданий в 2016-2017 роках, згідно з договором № 16-480-Н від 28.10.2016 р. з таким записом в графі "призначення платежу": "Постанова Уряду від 11.01.2005 № 20, дата і номер спільного протокольного рішення, за природний газ 2016-2017 роки, договір № 16-480-Н від 28.10.2016 р., сума ПДВ".

За умовами розділу 3 спільних протокольних рішень, сторони зобов`язуються:

- забезпечити подання до органів Державної казначейської служби України належним чином оформлених спільних протокольних рішень та платіжних доручень згідно з Порядком, проведення розрахунків за природний газ, теплопостачання і електроенергію, затвердженим наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, Міністерства фінансів України № 493/688 від 03.08.2015 р.;

- перерахувати кошти наступній стороні, а остання сторона - до загального фонду Державного бюджету України або на рахунок електронного адміністрування податку на додану вартість не пізніше наступного дня після їх зарахування на рахунок;

- оперативно обмінюватись наявною інформацією, виходячи з принципів задоволення взаємних інтересів, у процесі реалізації цього Спільного протокольного рішення;

- забезпечити проведення розрахунків відповідно до цього Спільного протокольного рішення та з урахуванням укладених договорів на рахунково-касове обслуговування, якими може передбачатися, що у разі несвоєчасного надання учасниками розрахунків платіжних документів органи Державної казначейської служби України своїм платіжним дорученням можуть самостійно перераховувати кошти за схемою, передбаченою Спільним протокольним рішенням.

У пункті 4 спільних протокольних рішень зазначено, що сторони, які підписали це спільне протокольне рішення, несуть відповідальність за недотримання вимог Постанови Уряду № 20 від 11.01.2005 р. та Порядку проведення розрахунків за невиконання своїх зобов`язань за цим спільним протокольним рішенням про організацію взаєморозрахунків відповідно до законодавства України.

Спільне протокольне рішення набирає чинності з моменту його підписання всіма сторонами і діє до повного виконання сторонами зобов`язань за цим спільним протокольним рішенням (п. 5.2 спільних протокольних рішень).

Погашення заборгованості за договором № 16-480-Н від 28.10.2016 р. на суму 695 868 943,93 грн. відбувалось наступним чином:

30.12.2016 р. - 4 834 420,06 грн. (щодо уточ. пр. пл. № 383756293 від 20.12.2016 р.; зг. листа № 1796/01 від 30.12.2016 р.); 21.12.2016 р. - 9 533 164,45 грн.; 22.12.2016 р. - 5 586 421,67 грн.; 23.12.2016 р. - 5 682 573,45 грн.; 26.12.2016 р. - 3 635 966,39 грн.; 27.12.2016 р. - 5 607 036,17 грн.; 28.12.2016 р. - 3 425 031,49 грн.; 29.12.2016 р. - 2 884 694,74 грн.; 30.12.2016 р. - 3 308 074,61 грн.; 04.01.2017 р. - 886 767,42 грн.; 24.01.2017 р. - 59 020 495,75 грн.; 25.01.2017 р. - 6 109 915,37 грн.; 26.01.2017 р. - 5 257 613,56 грн.; 27.01.2017 р. - 4 546 511,98 грн.; 30.01.2017 р. - 3 424 186,49 грн.; 31.01.2017 р. - 4 156 585,79 грн.; 01.02.2017 р. - 2 872 340,62 грн.; 07.02.2017 р. - 21 148 139,36 грн. (згідно спільного протокольного рішення № 659 від 30.01.2017 р.); 07.02.2017 р. - 27 897 215,63 грн. (згідно спільного протокольного рішення № 658 від 30.01.2017 р.); 16.02.2017 р. - 35 136 639,85 грн.; 17.02.2017 р. - 4 124 660,04 грн.; 20.02.2017 р. - 4 928 645,51 грн.; 21.02.2017 р. - 9 738 170,26 грн.; 22.02.2017 р. - 8 838 350,43 грн.; 23.02.2017 р. - 6 264 065,05 грн.; 24.02.2017 р. - 5 851 596,97 грн.; 27.02.2017 р. - 4 627 006,18 грн.; 28.02.2017 р. - 6 645 151,18 грн.; 01.03.2017 р. - 4 547 735,42 грн.; 22.03.2017 р.- 60 085 483,80 грн.; 23.03.2017 р. - 6 471 687,88 грн.; 24.03.2017 р. - 4 822 973,31 грн.; 27.03.2017 р. - 3 891 242,96 грн.; 28.03.2017 р. - 5 408 865,24 грн.; 29.03.2017 р. - 3 085 278,87 грн.; 30.03.2017 р. - 2 251 096,28 грн.; 31.03.2017 р. - 2 084 211,35 грн.; 03.04.2017 р. - 1 969 263,93 грн.; 28.04.2017 р. - 67 548 688,87 грн.; 30.05.2017 р. - 62 113 348,44 грн.; 31.05.2017 р. - 1 729 969,59 грн.; 01.06.2017 р. - 1 548 895,76 грн.; 02.06.2017 р. - 1 348 163,24 грн.; 06.06.2017 р. - 1 578 042,08 грн.; 07.06.2017 р. - 1 945 993,32 грн.; 08.06.2017 р. - 1 309 298,52 грн.; 09.06.2017 р. - 1 220 036,70 грн.; 12.06.2017 р. - 1 175 724,10 грн.; 13.06.2017 р. - 1 691 053,24 грн.; 14.06.2017 р. - 1 093 143,83 грн.; 15.06.2017 р. - 1 189 873,25 грн.; 16.06.2017 р. - 1 836 593,22 грн.; 19.06.2017 р. - 2 221 083,19 грн.; 20.06.2017 р. - 6 270 097,72 грн.; 21.06.2017 р. - 6 692 839,21 грн.; 22.06.2017 р. - 8 347 716,92 грн.; 23.06.2017 р. - 4 513 896,63 грн.; 26.06.2017 р. - 3 206 962,61 грн.; 29.06.2017 р.- 5 133 133,15 грн.; 30.06.2017 р. - 1 317 473,66 грн.; 03.07.2017 р. - 883 622,34 грн.; 04.07.2017 р.- 1 647 624,10 грн.; 05.07.2017 р. - 1 608 419,00 грн.; 06.07.2017 р. - 1 092 141,00 грн.; 07.07.2017 р. - 995 989,25 грн.; 10.07.2017 р. - 1 017 822,54 грн.; 11.07.2017 р. - 1 347 117,52 грн.; 12.07.2017 р. - 1 590 636,73 грн.; 13.07.2017 р. - 981 834,17 грн.; 14.07.2017 р. - 1 222 443,58 грн.; 26.07.2017 р. - 8 468 000,00 грн.; 27.07.2017 р. - 8 468 000,00 грн.; 28.07.2017 р. - 20 968 888,41 грн.; 31.07.2017 р. - 2 699 609,61 грн.; 10.08.2017 р. - 8 134 940,16 грн. (згідно спільного протокольного рішення № 2011 від 22.03.2017 р.); 21.12.2017 р. - 44 926 050,82 грн. (згідно спільного протокольного рішення № 2516 від 25.04.2017 р.); 31.01.2018 р. - 37 200 000,00 грн.; 06.02.2018 р. - 3 563 538,83 грн.; 07.03.2018 р. - 2 443 796,23 грн.; 13.03.2018 р. - 987 162,88 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками по його рахунку (а.с. 77-278 том 2) та випискою позивача по операціям дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" за договором № 16-480-Н від 28.10.2016 р. (а.с. 44-47 том 1).

При цьому, платежі містять посилання, що розподіл коштів від населення проведений згідно постанов НКРЕКП № 2053 від 25.11.2016 р., № 47 від 19.01.2017 р., № 192 від 14.02.2017 р., № 295 від 21.03.2017 р., постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 р., а також за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України - постанова Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р. (на виконання спільних протокольних рішень).

В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що оплату за отриманий природний газ відповідач здійснював несвоєчасно, чим порушив умови господарського зобов`язання, зокрема, вимоги пункту 6.1 договору, що й є підставою для нарахованих 16 389 678,15 грн. пені, 4 128 399,92 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 26.11.2016 р. по 12.03.2018 р. та 12 811 787,90 грн. інфляційних втрат за загальний період з 26.11.2016 р. по 28.02.2018 р., за кожним актом приймання-передачі природного газу окремо з урахуванням дат виникнення заборгованості.

Задовольняючи частково позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку про здійснення відповідачем оплати за поставлений позивачем природний газ з порушенням строку, встановленого пунктом 6.1 договору № 16-480-Н від 28.10.2016 р., що є підставою для нарахування пені та застосування наслідків за порушення грошового зобов`язання на суму боргу, яка не була предметом регулювання спільними протокольними рішеннями. Враховуючи прострочення покупцем сплати та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, 3 % річних, інфляційних втрат, судом першої інстанції встановлено, що відповідач зобов`язаний сплатити позивачу 16 389 669,10 грн. пені, 4 128 399,92 грн. 3 % річних, 12 619 389,03 грн. інфляційних втрат за заявлені періоди. В іншій частині нарахування суд визнав помилковими та відмовив у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком зважаючи на наступне.

Засади функціонування ринку природного газу в Україні визначаються нормами Закону України "Про ринок природного газу", за приписами статті 1 якого оптовим продавцем є суб`єкт господарювання, який реалізує природний газ оптовому покупцю або постачальнику на підставі договору купівлі-продажу; постачальником природного газу є суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; споживачем є фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.

Отже, публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" є оптовим продавцем природного газу, а відповідач, - постачальником природного газу кінцевим споживачам.

За приписами частин 1, 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

За змістом ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Відповідно до ч. 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін, а тому обов`язок покупця сплатити продавцеві повну ціну переданого товару складає зміст основних його зобов`язань відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України.

За змістом статті 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі статтями 193, 202 Господарського кодексу України, статтями 525, 526, 599 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства; одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом; зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Положеннями ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За умовами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, продавцем виконано зобов`язання з поставки покупцю природного газу за договором купівлі-продажу природного газу № 16-480-Н від 28.10.2016 р. на загальну суму 695 868 943,93 грн. (а.с. 34-42 том 1), а оплату за отриманий газ було здійснено у повному обсязі шляхом перерахування коштів на рахунок позивача в порядку, встановленому алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств та за рахунок коштів державного бюджету, отриманих на підставі спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків за природний газ за рахунок коштів загального фонду Державного бюджету України (а.с. 77-278 том 2).

Разом з тим, підставою позову є стягнення пені та застосування наслідків за порушення виконання грошового зобов`язання, передбачених частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, у зв`язку з несвоєчасною оплатою покупцем коштів за отриманий природний газ.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (пункт 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами пункту 7.2 договору у разі невиконання покупцем пункту 6.1 цього договору він зобов`язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню в розмірі облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день його прострочення.

Нормами статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог відповідач посилався на укладення спільних протокольних рішень, згідно яких було змінено порядок, строки розрахунків та погашено частину заборгованості за рахунок коштів державного бюджету за договором купівлі-продажу природного газу № 16-480-Н від 28.10.2016 р., а також з огляду на неможливість покупця вплинути на встановлений державою порядок розподілу грошових коштів, які надходять на поточний рахунок із спеціальним режимом використання.

Так, за змістом Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 758 від 01.10.2015 р., на відповідача як на постачальника природного газу покладено спеціальні обов`язки щодо постачання природного газу побутовим споживачам та релігійним організаціям (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності).

Згідно з пунктом 14 зазначеного Положення постачання природного газу побутовим споживачам здійснюється на підставі типового договору, що затверджується відповідно до законодавства.

Відповідно до частини 6 статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" споживачі оплачують вартість спожитого ними природного газу шляхом перерахування коштів виключно на поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, відкритий в установах уповноваженого банку постачальниками природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, та їх структурними підрозділами.

Для проведення розрахунків за спожитий природний газ постачальники природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу таким постачальникам на виконання спеціальних обов`язків, покладених на таких продавців, відкривають в установах уповноважених банків поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять як плата за спожитий природний газ від споживачів. Уповноважені банки, що обслуговують поточні рахунки із спеціальним режимом використання, визначаються Кабінетом Міністрів України.

Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання та порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 792 від 30.09.2015 р. "Про забезпечення проведення розрахунків за спожитий природний газ" затверджено Порядок відкриття (закриття) поточних рахунків із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ, та Порядок проведення розрахунків за спожитий природний газ.

Відповідно до зазначеного Порядку постачальники природного газу, на яких покладено спеціальні обов`язки з постачання природного газу (газопостачальні підприємства), та їх структурні підрозділи, а також оптові продавці, що здійснюють продаж природного газу газопостачальним підприємствам для виконання їх спеціальних обов`язків (оптові продавці), відкривають в установах уповноваженого банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, що надходять за спожитий природний газ від споживачів, в порядку, визначеному Національним банком.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання для виконання покладених на них спеціальних обов`язків щодо постачання та продажу природного газу. При цьому, якщо для певної категорії (групи) споживачів встановлено ціни, які відрізняються від звичайних чи ринкових цін, газопостачальні підприємства і оптові продавці відкривають в установах уповноваженого банку окремі поточні рахунки із спеціальним режимом використання для кожної такої категорії (групи) споживачів.

Газопостачальні підприємства і оптові продавці обумовлюють у відповідному договорі про відкриття банківського рахунка право уповноваженого банку на договірне списання (перерахування) з поточних рахунків із спеціальним режимом використання коштів, що надходять за спожитий природний газ, без застосування платіжних вимог.

Уповноважений банк подає НКРЕКП перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання, відкритих газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями.

Перелік поточних рахунків із спеціальним режимом використання газопостачальних підприємств і оптових продавців подається уповноваженим банком до НКРЕКП на затвердження та доводиться до відома Національного банку, підприємств поштового зв`язку, а також споживачів та інших учасників розрахунків шляхом опублікування в офіційному друкованому виданні Кабінету Міністрів України та розміщується на офіційному веб-сайті НКРЕКП.

Газопостачальні підприємства інформують упродовж 10 робочих днів від дня відкриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання споживачів про відкриті в уповноваженому банку поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Газопостачальні підприємства укладають у двомісячний строк із споживачами нові договори (додаткові угоди) із зазначенням відповідного поточного рахунка із спеціальним режимом використання для зарахування коштів за спожитий природний газ виключно на такий рахунок.

Під час укладення договорів купівлі-продажу природного газу між газопостачальними підприємствами і оптовими продавцями, а також договорів постачання природного газу між газопостачальними підприємствами та споживачами визначаються умови щодо оплати за природний газ виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

У разі припинення (закінчення строку виконання) спеціальних обов`язків газопостачальних підприємств і оптових продавців газопостачальні підприємства і оптові продавці закривають поточні рахунки із спеціальним режимом використання у порядку, визначеному нормативно-правовими актами Національного банку. Про закриття поточного рахунка із спеціальним режимом використання уповноважений банк у дводенний строк письмово повідомляє НКРЕКП.

З матеріалів справи вбачається, що розподіл коштів від населення проведений згідно:

- постанови НКРЕКП № 2053 від 25.11.2016 р. про затвердження нормативів перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, відкритих в установах уповноважених банків, що надійшли від категорії споживачів "побутові споживачі та релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності)", на грудень 2016 року;

- постанови НКРЕКП № 47 від 19.01.2017 р. про затвердження нормативів перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, відкритих в установах уповноважених банків, що надійшли від категорії споживачів "побутові споживачі та релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності)", на січень 2017 року;

- постанови НКРЕКП № 192 від 14.02.2017 р. про затвердження нормативів перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, відкритих в установах уповноважених банків, що надійшли від категорії споживачів "побутові споживачі та релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності)", на лютий 2017 року;

- постанови НКРЕКП № 295 від 21.03.2017 р. про затвердження нормативів перерахування коштів з поточних рахунків із спеціальним режимом використання постачальників природного газу, на яких покладені спеціальні обов`язки, відкритих в установах уповноважених банків, що надійшли від категорії споживачів "побутові споживачі та релігійні організації (крім обсягів, що використовуються для провадження їх виробничо-комерційної діяльності)", на березень 2017 року

- постанови Кабінету Міністрів України № 187 від 22.03.2017 р. про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

Отже, на виконання вказаних приписів відповідачем було відкрито поточний рахунок із спеціальним режимом використання для зарахування коштів, які надходять за спожитий природний газ від населення, і які розподіляються банком відповідно до визначеного алгоритму без участі відповідача, що не заперечуються сторонами даної справи.

Враховуючи наведене, у відповідача була відсутня можливість впливати на порядок, строки та розмір розрахунків з позивачем за природний газ, оскільки відповідач може здійснити розрахунок перед позивачем за умовами договору лише через поточний рахунок із спеціальним режимом використання в межах коштів, передбачених нормативом перерахування коштів, затверджених НКРЕКП, при цьому сам відповідач самостійно не має можливості вплинути на проведення розрахунків за спожитий природний газ населенням, з тих підстав, що всі кошти, які потрапляли на рахунок відповідача, банком самостійно розподіляються згідно затвердженого постановами НКРЕКП алгоритму та перераховуються на рахунок позивача, тобто державою визначено спеціальний режим проведення розрахунків за поставлений природний газ, що, по суті, усуває відповідача від процесу розподілу отриманих від споживачів грошових коштів на свій розсуд та полягає у автоматичному перерахуванні зі спеціальних рахунків грошових коштів на рахунки позивача за визначеними нормативами.

Посилання позивача на положення пункту 6.3 договору, відповідно до якого за наявності заборгованості за попередні періоди покупець перераховує кошти з поточного рахунку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання продавця, колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки законодавчо не передбачено можливості повернення з рахунку із спеціальним режимом використання коштів, сплачених із свого поточного рахунку на погашення заборгованості, за рахунок подальших оплат побутових споживачів; кошти, які надходять на рахунок із спеціальним режимом використання автоматично перераховуються згідно із встановленим нормативом; зарахування коштів від побутових споживачів за спожитий ними природний газ на інші поточні рахунки заборонено законодавством.

Також за рахунок коштів загального фонду державного бюджету України, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 20 від 11.01.2005 р., на виконання спільних протокольних рішень, позивачу було відшкодовано (перераховано) іншу частину оплати за природний газ за договором № 16-480-Н від 28.10.2016 р.

Згідно з положеннями частин 1-3 статті 12 Господарського кодексу України держава для реалізації економічної політики, виконання цільових економічних та інших програм і програм економічного і соціального розвитку застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності. Основними засобами регулюючого впливу держави на діяльність суб`єктів господарювання є: державне замовлення; ліцензування, патентування і квотування; технічне регулювання; застосування нормативів та лімітів; регулювання цін і тарифів; надання інвестиційних, податкових та інших пільг; надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій та субсидій. Умови, обсяги, сфери та порядок застосування окремих видів засобів державного регулювання господарської діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами, а також програмами економічного і соціального розвитку. Встановлення та скасування пільг і переваг у господарській діяльності окремих категорій суб`єктів господарювання здійснюються відповідно до цього Кодексу та інших законів.

Одним із засобів державного регулювання господарської діяльності є визначення механізму перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз".

Таке регулювання визначено у Порядку перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій.

За змістом цього Порядку визначено механізм перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг та житлових субсидій населенню на оплату електроенергії, природного газу, послуг тепло-, водопостачання і водовідведення, квартирної плати (утримання будинків і споруд та прибудинкових територій), вивезення побутового сміття та рідких нечистот за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету рентної плати за користування надрами для видобування природного газу та газового конденсату і податку на додану вартість, що сплачується НАК "Нафтогаз України" та ПАТ "Укртрансгаз", а також за рахунок надходження до загального фонду державного бюджету від погашення податкового боргу, в тому числі реструктуризованого або розстроченого (відстроченого) з податку на додану вартість, що сплачується виробниками електроенергії і вугледобувними підприємствами.

Відшкодування коштів на пільги, субсидії здійснюється із Державного бюджету України за спеціальною процедурою. При цьому, такі кошти не є коштами суб`єкта господарювання, а безпосередньо перераховуються на рахунок газопостачальної організації.

Аналогічні положення викладено у Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 256 від 04.03.2002 р. (далі - Порядок фінансування видатків), згідно з пунктом 4 якого перерахування сум субвенцій на фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення провадиться Державною казначейською службою згідно з помісячним розписом асигнувань державного бюджету, але в межах фактичних зобов`язань відповідних бюджетів щодо пільг, субсидій і допомоги населенню.

Таким чином, держава взяла на себе бюджетне зобов`язання щодо відшкодування частини витрат підприємств паливно-енергетичного комплексу, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг, а саме витрат на придбання природного газу, його транспортування магістральними та переміщення розподільчими газопроводами.

Запроваджуючи механізм взаємних розрахунків між підприємствами паливно-енергетичного комплексу (ПЕК), визначений Порядком фінансування видатків, держава забезпечує відшкодування частини витрат підприємств ПЕК, пов`язаних із газопостачанням населення, яке користується житловими субсидіями та має пільги з оплати комунальних послуг.

Тобто, правовідносини щодо проведення розрахунків між сторонами у цій частині (стосовно розміру пільг та субсидій, отриманих населенням на відповідній території діяльності відповідача) зазнають імперативного регулюючого впливу держави, яка приймає законодавчі акти щодо виділення відповідних субвенцій на фінансування пільг і субсидій; соціального захисту відповідних категорій громадян та їх гарантій. Отже, на виконання таких законодавчих актів держава в особі відповідних державних органів приймає підзаконні нормативні акти.

Таким чином, незалежно від того, що правовідносини між сторонами виникли на підставі господарського договору, грошові зобов`язання між сторонами договору в частині, яку держава компенсуватиме за рахунок коштів державного бюджету, регулюються відповідними нормами законодавства.

Сторони, підписавши спільні протокольні рішення, погодилися з тим, що між ними встановлюється інший (не той, що був передбачений у договорі) порядок розрахунків.

Аналогічний правовий висновок наведено у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2019 р. у справі № 924/296/18.

З цих підстав колегія суддів відхиляє доводи позивача, що підписання спільних протокольних рішень про організацію взаєморозрахунків не змінює строків та умов розрахунків за договором № 16-480-Н від 28.10.2016 р.

Враховуючи наведене, для нарахування пені на підставі пункту 7.2 договору № 16-480-Н від 28.10.2016 р., 3 % річних та інфляційних втрат на підставі статті 625 Цивільного кодексу України необхідно, щоб відповідач здійснив оплату отриманих коштів поза межами порядку і строків, визначених спільними протокольними рішеннями.

Аналогічну правову позицію наведено у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 р. у справі № 910/9806/16.

Підставою для стягнення пені, 3 % річних, інфляційних втрат за порушення грошового зобов`язання могла би бути наявність суми основного боргу, що не була предметом регулювання за спільними протокольними рішеннями про організацію взаєморозрахунків і яка була би несвоєчасно сплачена відповідачем за рахунок власних коштів.

Разом із тим, матеріалами справи не підтверджено наявності суми боргу, яку відповідач несвоєчасно сплатив би за рахунок власних коштів; наведений позивачем розрахунок пені, 3 % річних та інфляційних втрат не відповідає встановленим обставинам справи, а отже, немає правових підстав для стягнення з відповідача 16 389 678,15 грн. пені, 4 128 399,92 грн. 3 % річних за загальний період прострочення з 26.11.2016 р. по 12.03.2018 р. та 12 811 787,90 грн. інфляційних втрат за загальний період нарахування з 26.11.2016 р. по 28.02.2018 р.

Правову позицію про відсутність підстав для нарахування пені, 3 % річних та інфляційних втрат у зв`язку із не підтвердженням позивачем наявності суми боргу, яка була б несвоєчасно сплачена покупцем природного газу за рахунок власних коштів, наведено у постановах Верховного Суду по справах №№ 918/181/18, 918/910/15, 902/514/18, 907/864/17.

З огляду на встановлене, відповідач здійснював оплату за природний газ у порядку та на умовах, визначених алгоритмом розподілу коштів, що надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання, із дотриманням умов пунктів 6.1, 6.2 договору та на підставі спільних протокольних рішень, а тому правові підстави для нарахування відповідачу пені, 3 % річних та інфляційних втрат відсутні.

Частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Стосовно заявлених відповідачем клопотань про:

- зупинення провадження даної справи до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/9959/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Кабінету Міністрів України про визнання протиправною та скасування з моменту прийняття постанову Кабінету Міністрів України № 853 від 26.10.2016 р. "Про внесення змін до пункту 20 Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов`язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій";

- зупинення провадження даної справи до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 910/15019/18 за позовом дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" до публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтобаз України" про визнання частково недійсними п. п. 6.1 та 6.3 договору № 16-480-Н купівлі-продажу природного газу від 28.10.2016 р.;

- залучення до участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві; департамент фінансів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної ради (Київської міської державної адміністрації); департамент соціальної політики виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної ради (Київської міської державної адміністрації)

- витребування у позивача договору № 16-480-Н від 28.10.2016 р. купівлі-продажу природного газу з додатками та доказами його виконання;

- зменшення розміру штрафних санкцій (розміру пені на 60 %),

слід зазначити наступне.

Оскільки заявником не доведено належними та допустимими доказами неможливості самостійно судом встановити обставини, що входять до предмету доказування у даній справі до вирішення справ №№ 826/9959/18, 910/15019/18, та те, що прийняття судового рішення у даній справі може вплинути на права та обов`язки інших осіб, яких відповідач просив залучити, судом першої інстанції правомірно відмовлено у задоволенні клопотань про зупинення провадження та залучення третіх осіб, за необґрунтованістю. Також в матеріалах справи наявні усі необхідні докази, на підставі яких можна встановити обставини, що входять в предмет доказування по даній справі, а тому посилання відповідача на порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження.

З огляду на відмову у задоволенні позову заява про зменшення розміру штрафних санкцій не підлягає дослідженню.

Відповідно до ст. ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при вирішенні спору невірно застосовані норми матеріального права, та зроблені висновки, які не відповідають обставинам справи, що призвело до помилкового часткового задоволення позовних вимог.

Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції обставинам справи та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права.

За таких обставин справи, апеляційна скарга дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" підлягає задоволенню, тоді як у задоволенні апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" слід відмовити, а оскаржене рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2019 р. у даній справі - скасувати з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору, у зв`язку з із задоволенням апеляційної скарги дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" та відмови у задоволенні позову покладаються на позивача; судовий збір за розгляд апеляційної скарги публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" покладається на позивача, з підстав відмови у її задоволенні.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2019 р. у справі № 910/13088/18 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" на рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2019 р. у справі № 910/13088/18 задовольнити.

Рішення господарського суду міста Києва від 07.02.2019 р. у справі № 910/13088/18 скасувати та прийняти нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України".

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6, ЄДРПОУ 20077720) на користь дочірнього підприємства "КиївГазЕнерджи" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука, буд. 4-Б, ЄДРПОУ 39835779) 749 921,99 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду міста Києва видати наказ.

Матеріали справи № 910/13088/18 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 16.10.2019 р.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

М.А. Дідиченко