Рішення

від 15.10.2019 по справі 911/1992/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" жовтня 2019 р. м. Київ Справа № 911/1992/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Интелком (04210, м. Київ, вул. Кульженків Сім`ї, буд. 35; код ЄДРПОУ 32772435)

до відповідача Публічного акціонерного товариства Київметробуд (код ЄДРПОУ 01387432) в особі відокремленого підрозділу Тунельний загін № 4 ПАТ Київметробуд (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16; код ЄДРПОУ ВП 01387403)

про стягнення 114198,32 грн.

Суддя Наріжний С.Ю.

За участю секретаря Ющенко А.В.

Без виклику представників сторін.

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Київської області звернулось ТОВ Интелком з позовною заявою від 06.08.2019 № 0608/2019/2 до ПАТ Київметробуд в особі відокремленого підрозділу Тунельний загін № 4 ПАТ Київметробуд про стягнення 114499,62 грн.

В обґрунтування позовних вимог Позивач вказує на те, що Відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання за Договором № 0301/17 від 03.01.2017 на обслуговування локальної комп`ютерної мережі, зокрема щодо оплати наданих послуг, у зв`язку з чим за Відповідачем рахується заборгованість на суму 79538,00 грн. Крім цього Позивачем додатково нараховано 15237,29 грн інфляційних втрат, 5577,46 грн 3% річних та 14146,87 грн пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.08.2019 відкрито провадження у справі № 911/1992/19, встановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження та встановлено строк Відповідачу на подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня отримання даної ухвали про відкриття провадження; встановлено строк Позивачу на подачу відповіді на відзив - протягом 7 днів з дня отримання відзиву; встановлено строк Відповідачу на подачу заперечень - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив.

28.08.2019 до суду надійшов відзив Відповідача від 21.08.2019 № 660 (вх. № 16277/19) на позовну заяву, в якому Відповідач частково визнав позовні вимоги, в сумах: 52414,00 грн основного боргу та 4389,44 грн 3% річних, в іншій частині проти позову заперечив.

Враховуючи, що копія ухвали суду від 12.08.2019 була отримана Відповідачем 16.08.2019, судом встановлено, що відзив Відповідача на позов подано в межах встановленого строку.

11.09.2019 до суду надійшла відповідь Позивача від 11.09.2019 № 1109/2019/3 (вх. № 17313/19) на відзив Відповідача, в якій Позивач зазначає необґрунтованими доводи Відповідача у відзиві.

В той же час Позивач зазначив, що при здійсненні розрахунку позовних вимог Позивачем було допущено технічні помилки, у зв`язку з чим надано новий розрахунок та надано заяву від 11.09.2019 № 1109/2019/4 про уточнення позовних вимог, згідно якої Позивач просить суд стягнути з Відповідача: 79538,00 грн основного боргу, 14717,02 грн інфляційних втрат, 5811,69 грн 3% річних та 14131,61 грн пені.

Згідно матеріалів справи вбачається, що відзив на позов отримано Позивачем 04.09.2019, отже судом встановлено, що відповідь на відзив подано в межах встановленого строку.

Крім цього судом встановлено, що заява Позивача про уточнення позовних вимог подана з дотриманням строків, визначених п. 2 ч. 2 ст. 46, ч. 2, 3 ст. 252 ГПК України.

18.09.2019 до суду надійшли заперечення Відповідача від 16.09.2019 № 1992/з (вх. № 17791/19) проти відповіді на відзив.

Згідно матеріалів справи вбачається, що відповідь на відзив отримано Відповідачем 13.09.2019, отже судом встановлено, що заперечення Відповідача проти відповіді на відзив подано в межах встановленого строку.

23.09.2019 до суду надійшли письмові доповнення від 20.09.2019 № 1992/дз (вх. № 18089/19) до раніше поданих заперечень проти відповіді на відзив.

Як вже зазначено вище, відповідь Позивача на відзив отримана Відповідачем 13.09.2019, отже доповнення до заперечень подані Відповідачем з пропуском встановленого ухвалою суду від 12.08.2019 строку.

Таким чином на підставі ст. 118 ГПК України подані Відповідачем доповнення від 20.09.2019 № 1992/дз до заперечень залишені судом без розгляду.

07.10.2019 до суду надійшло клопотання Позивача від 07.10.2019 б/№ (вх. № 19093/19) про стягнення з Відповідача витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене вище розгляд справи здійснюється судом згідно матеріалів позовної заяви від 06.08.2019, відзиву на позов від 21.08.2019, відповіді на відзив від 11.09.2019 та заперечень на відповідь від 16.09.2019.

Судом встановлено, що сторонами справи не подавалися до суду заяви в порядку ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Детально розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, судом встановлено наступне.

Предметом спору у даній справі є стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором від 03.01.2017 № 0301/17 про надання послуг по обслуговуванню локальної комп`ютерної мережі (надалі також: Договір ).

Згідно п. 1.1. Договору, замовник (Відповідач) доручає, а виконавець (Позивач) приймає на себе зобов`язання надавати послуги по обслуговуванню локальної комп`ютерної мережі ТЗ№4 ПАТ Київметробуд , вузлів зберігання, пристроїв комутації і передачі даних, призначених для користувача робочих станцій (персональних комп`ютерів), периферійної техніки, з консультації персоналу щодо роботи з комп`ютерною технікою, а також представлення інтересів ТЗ№4 ПАТ Київметробуд по взаємовідносинах з третіми особами, що виконують будь-які роботи з автоматизації виробничої діяльності ТЗ№4 ПАТ Київметробуд на базі прикладного та системного програмного забезпечення, що використовується на призначених для користувача персональних робочих станціях (комп`ютерах) та консультаційні послуги по веденню бухгалтерського обліку в автоматизованій системі управління фінансово-економічної діяльності підприємства ТЗ№4 ПАТ Київметробуд .

Повний перелік послуг виконавця, що надаються ТЗ№4 ПАТ Київметробуд , приведено в додатку № 1, який є невід`ємною частиною цього Договору (п. 1.2. Договору).

Згідно п. 2.1. Договору, щомісячна вартість послуг становить - 11301,67 грн, окрім того ПДВ 20% - 2260,33 грн, разом з ПДВ - 13562,00 грн, згідно з протоколом погодження договірної ціни.

Пунктами 3.1., 3.2. Договору визначено, що після підписання обома сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг, замовник протягом 10-ти банківських днів зобов`язаний сплатити повну вартість наданих послуг за поточний місяць. Оплата наданих послуг проводиться замовником шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Документом, що підтверджує надання послуг є Акт здачі-приймання наданих послуг, який оформляється щомісячно і підписується представниками обох сторін (п. 4.1. Договору).

Відповідно до п. 7.1. Договору, Договір вступає в силу з 03.01.2017 і діє до 31.12.2017, а в відносинах розрахунків, до моменту повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

19.12.2017 між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору, згідно якої викладено в новій редакції п. 7.1. Договору, зокрема встановлено, що Договір діє до 28.02.2018.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України, суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Частиною 1 статті 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до наданих доказів Позивачем протягом січня 2017 - лютого 2018 на виконання умов Договору було надано Відповідачу обумовлені послуги на загальну суму 189868,00 грн, що підтверджується відповідними Актами надання послуг (№ 19 від 01.03.2017, № 29 від 10.03.2017, № 43 від 31.03.2017, № 76 від 28.04.2017, № 103 від 31.05.2017, № 127 від 30.06.2017, № 154 від 31.07.2017, № 176 від 31.08.2017, № 198 від 29.09.2017, № 212 від 31.10.2017, № 231 від 30.11.2017, № 249 від 29.12.2017, № 21 від 20.02.2018 та № 32 від 28.02.2018), актом звірки взаєморозрахунків, та Відповідачем не заперечується.

В свою чергу Відповідачем надані за Договором послуги були оплачені частково, на загальну суму 110330,00 грн, що підтверджується наданими копіями платіжних доручень (№ 428 від 11.04.2017 на суму 40000,00 грн, № 186 від 23.02.2018 на суму 30330,00 грн (з урахуванням листа № 16/1 від 28.02.2018 про уточнення платежу), № 677 від 10.07.2018 на суму 40000,00 грн).

Отже розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Договором становить 79538,00 грн.

Як вбачається з заперечень Відповідача від 16.09.2019 на відповідь Позивача на відзив, сума основного боргу у розмірі 79538,00 грн Відповідачем визнана повністю.

Враховуючи, що вказана вище сума основного боргу Відповідача перед Позивачем за Договором є обґрунтованою, документально підтвердженою та визнається Відповідачем, суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення основного боргу за Договором підлягає задоволенню повністю, в розмірі 79538,00 грн.

Крім цього, у зв`язку з неналежним виконанням Відповідачем грошового зобов`язання за Договором, Позивачем заявлено до стягнення з Відповідача 14131,61 грн пені.

Згідно частини першої ст. 230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Частиною першою ст. 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Частиною третьою цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань , платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 того ж Закону встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору встановлено, що за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов`язань за даним Договором сторони несуть відповідальність, що передбачена чинним законодавством України та цим Договором.

За порушення терміну оплати наданих послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми заборгованості за кожен день прострочення, але не більше 5% від вартості несвоєчасно оплачених послуг.

В позовній заяві Позивачем було заявлено до стягнення 14146,87 грн пені за загальний період з 11.07.2018 по 08.01.2019.

В подальшому, в поданій заяві про уточнення позовних вимог Позивачем було фактично зменшено суму пені, зокрема Позивач просить суд стягнути 14131,61 грн пені за період з 01.01.2019 по 01.07.2019.

В обґрунтування заявленого періоду нарахування пені Позивач зазначає, що 31.12.2018 між сторонами було підписано Акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого Відповідачем визнано суму основного боргу у розмірі 79538,00 грн, що з позиції Позивача свідчить про вчинення Відповідачем дій щодо визнання боргу.

Таким чином Позивач зазначає, що ним здійснено розрахунок пені з 01.01.2019 по 01.07.2019 з урахуванням вимог ст. 232 ГК України за шість місяців та в межах строку позовної давності відповідно до ст. 258 ЦК України.

Згідно поданих Відповідачем заперечень на відповідь на відзив вбачається, що Відповідач повністю заперечив проти заявленої суми пені та зазначив, що пеня нарахована Позивачем з порушенням вимог ч. 6 ст. 232 ГК України та Позивачем пропущено строк позовної давності щодо пені.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Пунктом 2.5. Постанови Пленуму ВГСУ від 17.12.2013 № 14 Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов`язань визначено, щодо пені за порушення грошових зобов`язань застосовується припис частини шостої статті 232 ГК України. Даним приписом передбачено не позовну давність, а період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов`язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов`язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Згідно ст. 256, 257 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 258 ЦК України визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Крім цього, пунктом 4.3. Постанови Пленуму ВГСУ від 29.05.2013 № 10 Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів встановлено, що якщо відповідно до чинного законодавства або договору неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов`язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред`явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.

Таким чином судом встановлено, що наданий Позивачем розрахунок пені (згідно заяви про уточнення позовних вимог) не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 ГК України, оскільки розрахунок здійснено за шість місяців до звернення з позовом (з 01.01.2019 по 01.07.2019), а не за шість місяців від дня, коли відповідне зобов`язання мало бути виконане.

Враховуючи вищезазначене судом здійснено власний розрахунок пені за відповідними зобов`язаннями Відповідача згідно положень ч. 6 ст. 232 ГК України та з урахуванням строків позовної давності, визначених ст. 258 ЦК України, про пропуск яких заявлено Відповідачем у відзиві на позов та запереченнях проти відповіді на відзив.

Так, судом встановлено, що за Актами надання послуг № 19 від 01.03.2017, № 29 від 10.03.2017, № 43 від 31.03.2017, № 76 від 28.04.2017, № 103 від 31.05.2017, № 127 від 30.06.2017, № 154 від 31.07.2017, № 176 від 31.08.2017, № 198 від 29.09.2017, № 212 від 31.10.2017, № 231 від 30.11.2017, № 249 від 29.12.2017, строк позовної давності щодо пені Позивачем пропущено.

Зокрема,

№ та дата АктуОстанній день виконання зобов`язань (п. 3.1. Договору)Перебіг строку для стягнення пені (ч. 6 ст. 232 ГК України)Закінчення строку позовної давності щодо пені (ст. 258 ЦК України) початокзакінчення № 19 від 01.03.2017 11.03.2017 12.03.2017 12.09.2017 12.09.2018 № 29 від 10.03.2017 20.03.2017 21.03.2017 21.09.2017 21.09.2018 № 43 від 31.03.2017 10.04.2017 11.04.2017 11.10.2017 11.10.2018 № 76 від 28.04.2017 10.05.2017 11.05.2017 13.11.2017 13.11.2018 № 103 від 31.05.2017 13.06.2017 14.06.2017 14.12.2017 14.12.2018 № 127 від 30.06.2017 10.07.2017 11.07.2017 11.01.2018 11.01.2019 № 154 від 31.07.2017 10.08.2017 11.08.2017 12.02.1018 12.02.2019 № 176 від 31.08.2017 11.09.2017 12.09.2017 12.03.2018 12.03.2019 № 198 від 29.09.2017 09.10.2017 10.10.2017 10.04.2018 10.04.2019 № 212 від 31.10.2017 10.11.2017 11.11.2017 11.05.2018 13.05.2019 № 231 від 30.11.2017 11.12.2017 12.12.2017 12.06.2018 13.06.2019 № 249 від 29.12.2017 09.01.2018 10.01.2018 10.07.2018 10.07.2019 № 21 від 20.02.2018 02.03.2018 03.03.2018 03.09.2018 03.09.2019 № 32 від 28.02.2018 12.03.2018 13.03.2018 13.09.2018 13.09.2019

Згідно розрахунку пені за зобов`язаннями Відповідача за Договором, здійсненого судом, встановлено, що правильний розрахунок пені відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 ГПК України та з урахуванням строку позовної давності згідно ст. 258 ЦК України та дати звернення Позивача з позовом до суду (07.08.2019) за формулою: сума боргу * подвійну облікову ставку НБУ / кількість днів у році * кількість днів прострочення, є наступним:

№ та дата Акту, сума боргуОстанній день виконання зобов`язань (п. 3.1. Договору)Нарахування пеніКількість днів простроченняСума пені, грн початокзакінчення № 21 від 20.02.2018 13562,00 грн 02.03.2018 07.08.2018 03.09.2018 28 364,13 № 32 від 28.02.2018 13562,00 грн 12.03.2018 07.08.2018 13.09.2018 38 496,77 Всього пені 860,90

Враховуючи викладене вище суд дійшов висновку, що позовна вимога Позивача про стягнення з Відповідача пені підлягає задоволенню частково, у сумі 860,90 грн.

Крім того Позивач в позовній заяві просив суд стягнути з Відповідача 5577,46 грн 3% річних та 15237,29 грн інфляційних втрат.

В заяві про уточнення позовних вимог Позивач просить суд стягнути з Відповідача 5811,69 грн 3% річних за загальний період з 17.03.2017 по 11.09.2019 та 14717,02 грн інфляційних втрат за сукупний період з квітня 2017 по липень 2019.

Відповідачем у запереченнях проти відповіді на відзив вказані вимоги Позивача щодо 3% річних та інфляційних втрат не заперечувались та не спростовувались.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані Позивачем у заяві про уточнення позовних вимог розрахунки 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено, що надані розрахунки є арифметично правильними та обґрунтованими, отже позовні вимоги про стягнення з Відповідача на користь Позивача 5811,69 грн 3% річних та 14717,02 грн інфляційних втрат задовольняється судом повністю.

Згідно ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтями 76, 77, 79 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Враховуючи все викладене вище суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково на загальну суму 100927,61 грн, зокрема: вимога про стягнення основного боргу задовольняється повністю у сумі 79538,00 грн, вимога про стягнення пені задовольняється частково у сумі 860,90 грн, вимога про стягнення 3% річних задовольняється повністю у сумі 5811,69 грн, вимога про стягнення інфляційних втрат задовольняється повністю у сумі 14717,02 грн. В частині 13270,71 грн пені суд відмовляє.

Судовий збір, відповідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, покладається судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, отже стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягає судовий збір у сумі 1697,77 грн (100927,61 грн (сума задоволених вимог) / 114198,32 грн (сума заявлених вимог) * 1921,00 грн (сплачений судовий збір).

Крім цього Позивач просить суд стягнути з Відповідача витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

Згідно ч. 8 ст. 129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При поданні позовної заяви Позивачем було вказано орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 9500,00 грн. До позовної заяви додано докази понесення Позивачем відповідних витрат в розмірі 8500,00 грн.

В поданому 07.10.2019 до суду клопотанні представник Позивача адвокат Стеців Р.І. просить суд додатково стягнути з Відповідача 4500,00 грн адвокатських витрат.

Судом встановлено, що 17.07.2019 між Позивачем та адвокатом Стеців Р.І. укладено договір № 1707/19 про надання правової допомоги.

Факт надання адвокатом Стеців Р.І. послуг Позивачу у даній справі підтверджено Актами здачі-приймання виконаних робіт від 02.08.2019 № 0208/2, від 11.09.2019 № 1109/12 та від 11.09.2019 № 1109/13, платіжними дорученнями від 05.08.2019 № 535 на суму 8500,00 грн, від 04.10.2019 № 591 на суму 2500,00 грн та від 04.10.2019 № 592 на суму 2000,00 грн.

Таким чином з наданих документів вбачається, що Позивачем було понесено витрати на правничу допомогу адвоката Стеців Р.І. у зв`язку з розглядом даної справи у сумі 13000,00 грн, зазначена сума є документально підтвердженою, жодних заперечень Відповідача щодо неспівмірності витрат до суду станом на дату судового засідання не надходило.

Згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги у даній справі задоволені судом частково, судові витрати Позивача на професійну правничу допомогу відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України підлягають розподілу між сторонами пропорційно до розміру задоволених вимог.

Отже стягненню з Відповідача на користь Позивача підлягають судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11489,30 грн (100927,61 грн (сума задоволених вимог) / 114198,32 грн (сума заявлених вимог) * 13000,00 грн (витрати на професійну правничу допомогу).

Керуючись ст. 126, 129, 233, 238, 240, 241, 256, п. 17.5. розділу ХІ ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства Київметробуд (код ЄДРПОУ 01387432) в особі відокремленого підрозділу Тунельний загін № 4 ПАТ Київметробуд (08135, Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Чайки, вул. Валентини Чайки, буд. 16; код ЄДРПОУ ВП 01387403) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Интелком (04210, м. Київ, вул. Кульженків Сім`ї, буд. 35; код ЄДРПОУ 32772435) 79538 (сімдесят дев`ять тисяч п`ятсот тридцять вісім) грн 00 коп. основного боргу, 860 (вісімсот шістдесят) грн 90 коп. пені, 5811 (п`ять тисяч вісімсот одинадцять) грн 69 коп. 3% річних, 14717 (чотирнадцять тисяч сімсот сімнадцять) грн 02 коп. інфляційних втрат, 1697 (одну тисячу шістсот дев`яносто сім) грн 77 коп. судового збору та 11489 (одинадцять тисяч чотириста вісімдесят дев`ять) грн 30 коп. витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в частині стягнення 13270,71 грн пені.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію рішення надіслати сторонам.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд Київської області протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Повний текст рішення виготовлено і підписано 15.10.2019.

Суддя С.Ю. Наріжний