Рішення

від 15.10.2019 по справі 909/322/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2019 м. Івано-ФранківськСправа № 909/322/18

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретар судового засідання Кучма І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Жаналіс", вул. Марійки Підгірянки, буд.23, офіс 18, м.Івано-Франківськ, 76018

до відповідача: AL SABER BUILDING MAINT 14898 Al Zahra, Ajman-U.A.E. VAT NUMBER: 42892

про стягнення заборгованості в сумі 819870,28 грн

представники сторін у судове засідання не з"явились

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Жаналіс" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовом до AL SABER ОСОБА_1 MAINT про стягнення 819870,28 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов`язань за контрактом купівлі-продажу №01/07-16 від 01.07.2016 в частині проведення розрахунків за отриману продукцію.

Позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, яку суд прийняв

до розгляду та постановив подальший розгляд здійснювати із врахуванням ціни позову 819870,28 грн.

Представники сторін у судове засідання не з"явились, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

За таких обставин, враховуючи те, що сторони належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, суд, вважає за можливе розглянути справу без участі повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору.

Розглянувши документи і матеріали, подані позивачем, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст. 86 ГПК України, з"ясувавши обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, із врахуванням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

01 липня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Жаналіс" (позивач, за контрактом Продавець) та фірмою АL SАВЕR ВUІLDING МАINТ, 14898 А1 Zаhrа, Ajman-U.A.E Об"еднані Арабські Емірати (відповідач, за Контрактом Покупець) укладено контракт купівлі-продажу №01/07-16 (надалі Контракт).

Відповідно п. 1.1 Контракту, Продавець зобов`язується поставити Покупцю товар, а Покупець зобов"язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного Контракту.

Повний перелік асортименту, кількості та вартості товару що поставляється вказується у специфікаціях (інвойсах), які є невід`ємною частиною даного Контракту (п. 2.1. Контракту). Поставка Товару здійснюється на умовах, узгоджених в специфікаціях ( інвойсі), які є ною частиною Контракту (згідно Інкотермс -2010) (п. 4.1. Контракту).

Ціна товару вказана інвойсі, який є невід`ємною частиною Контракту, (п. 5.1. Контракту). Оплата Товару здійснюється в доларах США шляхом перерахування коштів на розрахунковий Продавця в уповноваженому банку за реквізитами, вказаними в розділі 11 даного Контракту, (п.5.2 контракту).

Оплата здійснюється на протязі 5 днів з дня оформлення інвойсу. Покупець сплачує штраф в розмірі 1 % від вартості поставленого, але неоплаченого товару за кожний день прострочення оплати (п. 5.3. Контракту).

На протязі перших трьох місяців (90 днів) терміну дії даного Контракту поставки оплачуються покупцем авансом шляхом перерахування грошових сум на розрахунковий рахунок Продавця № НОМЕР_1 . По закінченню цього періоду Покупець може узгодити з Продавцем можливість оплати шляхом надання банківської гарантії з терміном дії на весь строк дії даного Контракту, виданої банком, схваленої Продавцем. У іншому випадку Покупець зобов"язується оплачувати товар авансом на протязі всього терміну дії даного Контракту, (п. 5.4. Контракту).

Загальна вартість товарів, які постачаються Покупцю у відповідності до даного Контракту, складає 150000 доларів США. (п. 5.7. Контракту).

Даний Контракт набирає чинності з моменту підписання його обома Сторонами, до 31 грудня 2018 року. Закінчення строку дії даного Контракту не припиняє існуючих взаємних зобов`язань Сторін у зв`язку з припиненням дії даного Контракту, (п. 10.1. Контракту).

У випадку, якщо сторони не можуть вирішити свої суперечки на протязі 30 днів з дня перших переговорів по врегулюванню конкретного спору, то такий спір вирішується з використанням матеріального та процесуального права країни продавця у Господарському суді м. Івано-Франківська. При виконанні Сторонами своїх зобов`язань за даним Контрактом і вирішення спорів застосовується, законодавство України, (п. п. 9.2, 9.3).

На підставі замовлень відповідача, позивачем було виставлено інвойси N 12 від 18.10.2017 на поставку товару на суму 5800,00 доларів США, N 13 від 20.10.2017 року на поставку товару на суму 6054,00 доларів США, N 14 від 20.10.2017 року на поставку товару на суму 6000,00 доларів США, інвойси № 15 від 27.10.2017 року на поставку товару на суму 5800,00 доларів США, N 16 від 02.11.2017 року поставку товару на суму 5800,00 доларів США, N 17 від 06.11.2017 року на поставку товару на суму 5800,00 доларів США, N 18 від 13.11.2017 року на поставку товару на суму 5800,00 доларів США, N 19 від 05.12.2017 року на поставку товару на суму 5800,00 доларів США.

На виконання умов Контракту позивач відправив відповідачу обумовлений сторонами товар, що підтверджується відповідними митними деклараціями № 206010/2017/017181 від 20.10.2017, № 206010/2017/017215 від 23.10.2017, № 206010/2017/017218 від 23.10.2017, № 206010/2017/017502 від 30.10.2017, № 206010/2017/017645 від 03.11.2017, № 206010/2017/017725 від 06.11.2017, № 206010/2017/017939 від 13.11.2017, № 206010/2017/018592 від 06.12.2017 та міжнародними товарно-транспортними накладними на загальну суму 46854,00 доларів США.

Виходячи з умов Контракту, відповідач зобов`язався провести розрахунки наступним чином: за інвойсом № 12 від 18.10.2017 року не пізніше 22.10.2017 року у сумі 5800,00 доларів США; і

за інвойсом № 13 від 20.10.2017 року не пізніше 25.10.2017 року у сумі 6054,00 доларів США;

за інвойсом № 14 від 20.10.2017 року не пізніше 25.10.2017 року у сумі 6000,00 доларів США;

за інвойсом № 15 від 27.10.2017 року не пізніше 31.10.2017 року, у сумі 5800,00 доларів США;

за інвойсом № 16 від 02.11.2017 року не пізніше 06.11.2017 року, у сумі 5800,00 доларів США;

за інвойсом № 17 від 06.11.2017 року не пізніше 10.11.2017 року, у сумі 5800,00 доларів США;

за інвойсом № 18 від 13.11.2017 року не пізніше 17.11.2017 року, у сумі 5800,00 доларів США;

за інвойсом № 19 від 05.12.2017 року не пізніше 09.12.2017 року, у сумі 5800,00 доларів США.

Однак, відповідачем зобов`язання за Контрактом в частині проведення розрахунків виконані частково, в сумі 15551,05 доларів США.

Таким чином неоплаченим залишився товар на суму 31302,95 доларів США.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема із правочинів.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України).

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, що кореспондується із ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю - продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Вказана норма Цивільного Кодексу кореспондується із ст. 193 ГК України, відповідно до ч. 1 якої суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з п. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Поряд з цим, у відповідності до вимог ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до п. 3 ст. 692 ЦК України продавець має право вимагати оплату товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами, у разі прострочення оплати товару.

Статтею 192 Цивільного кодексу України встановлено, що законним платіжним засобом, обо"язковим для приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня.

Положеннями ч. 2ст. 524 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначати грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Відповідно до ч. 1ст. 691 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною,

встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Якщо в зобов"язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті в гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом, (ч. 2 ст. 533 ЦК України).

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо не встановлено договором або законом Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов`язаний виконати свій обов"язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Незважаючи на всі спроби позивача врегулювати спір у досудовому порядку шляхом переговорів, відповідач не виявив бажання у добровільному порядку погасити заборгованість за отриманий товар. Тобто відповідач, в порушення умов договору та ч. ч. 1, 2 ст. 193 Господарського у України, згідно яких суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин і виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових договору, ст. 691, 692 Цивільного кодексу України, не виконав свої зобов`язання згідно умов договору, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 31302,95 доларів США, що є еквівалентно 819870,28 грн основного боргу.

Відповідності ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.

Пунктом 9.2 Контракту передбачено, що якщо існуючий спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку, передбаченому законодавством України, в Господарському суді м. Івано-Франківська по місцю знаходження Продавця.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів невиконання відповідачем зобов"язань за Договором через порушення умов останнього, є письмовими доказами невиконання відповідачем зобов"язань, взятих ним, відповідно до Договору.

Згідно ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 ГПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

За наведених обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості за поставллений товар згідно умов контракту № 01/07-16 від 01.07.2016 в сумі 31302,95 доларів США, що є еквівалентно 819870,28 грн, є обгрунтованими та підтверджуються матеріалами справи, тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати, відповідно до вимог ст. 129 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі вищевикладеного у відповідності до ст.ст. 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, керуючись ст.ст. 86, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Жаналіс" до AL SABER BUILDING MAINT про стягнення 819870,28 грн, задоволити.

Стягнути з AL SABER BUILDING MAINT, 14898 Al Zahra, Ajman-U.A.E. Об"еднані Арабські Емірати, VAT NUMBER: 42892 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Жаналіс", вул. Марійки Підгірянки, буд.23, офіс 18, м.Івано-Франківськ, 76018, (код ЄДРПОУ 40054507) заборгованість за поставлений товар в розмірі 31302,95 (тридцять одну тисячу триста два) доларів США, що еквівалентно 819870,28 грн (вісімсот дев"ятнадцять тисяч вісімсот сімдесят грн двадцять вісім к.) та 12298,05 грн (дванадцять тисяч двісті дев"яносто вісім грн п"ять к.) судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 16.10.2019

Суддя Шкіндер П.А.