Рішення

від 07.10.2019 по справі 520/7229/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 жовтня 2019 р. № 520/7229/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Волошина Д.А.,

за участю секретаря судового засідання - Суховарової О.А.,

представника позивача - Шпіньової О.М.,

представника відповідача - Єрохіна І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" до Головногно управління ДФС у Харківській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000331421 від 05.07.2019 р.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000341421 від 05.07.2019 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на помилкових судженнях суб`єкта владних повноважень, що викладено в акті перевірки, про нереальність здійснення господарських операцій зі спірними контрагентами, наполягав на правильності обчислення податкових зобов`язань з податку на додану вартість, так як позивач не допускав порушень вимог Податкового кодексу України.

Відповідач проти позову заперечував, зазначивши, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, висновки якого стали підставою для винесення спірних податкових повідомлень-рішень, у зв`язку із чим просив у задоволенні позову відмовити.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2019 року відкрито провадження у даній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Протокольною ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2019 року закрито підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті на 07.10.2019 об 11:15 год.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник Головного управління ДФС у Харківській області в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у його задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" пройшло передбачену законом процедуру державної реєстрації та набуло статусу юридичної особи з ідентифікаційним кодом 24125686.

Фахівцями Головного управління ДФС у Харківській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (податковий номер 24125686) з питань дотримання вимог податкового законодавства України щодо господарських взаємовідносин з контрагентами-постачальниками: ТОВ Компанія Крат (податковий номер 40153809) за серпень 2016, ТОВ Аспект Агро (податковий номер 40649970) за вересень 2016 року, ТОВ Торгівельний Дім Рітейл Солюшн (податковий номер 40091863) за листопад 2016 року, а також даних щодо подальшої реалізації та/або використання у власній господарській діяльності придбаних товарів (робіт, послуг).

Результати перевірки викладені в акті № 2030/20-40-14-21-08/24125686 від 12.06.2019 року.

За наслідками перевірки контролюючим органом встановлено порушення:

- п.185.1 ст.185 та п.187.1 ст.187 , п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого завищено податкові зобов`язання з податку на додану вартість у вересні 2016 року на суму 254552,08 грн.;

- п.п. а п.198.1, п.198.3 ст.198, п.201.1, п.201.7 ст.201 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено завищення податкового кредиту на загальну суму 271526,88 грн., в тому числі серпень 206 року на суму ПДВ 1535,47 грн., за вересень 2016 року - на суму ПДВ 249461,57 грн., за листопад 2016 року - на суму ПДВ 20529,84 грн.

Згідно висновків акту перевірки № 2030/20-40-14-21-08/24125686 від 12.06.2019 року, вищезазначені порушення призвели до заниження податку на додану вартість до сплати в періоді, що перевірявся, на загальну суму ПДВ 22065,31 грн., в тому числі за серпень 2016 року у сумі 1535,57 грн., листопад 2016 року у сумі 20529,84 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки позивач надав до Головного управління ДФС у Харківській області заперечення, проте висновки акту перевірки залишені без змін.

На підставі зазначених висновків контролюючим органом прийнято податкові повідомлення - рішення:

- №00000331421 від 05.07.2019 р., яким ТОВ "Вікторія" збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) всього у розмірі 27581,25 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями в сумі 22065,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 5516,25 грн.;

- №00000341421 від 05.07.2019 р., яким ТОВ "Вікторія" зменшено суму податкового зобов`язання в розмірі 254552,00 грн. та зменшено суму податкового кредиту в розмірі 249462,00 грн. за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду із даним позовом.

Судом встановлено, що підставою для встановлення вказаних висновків та прийняття спірних податкових повідомлень-рішень слугував викладений в акті перевірки висновок відповідача про не підтвердження реальності здійснення господарських операцій, їх реальність та повнота відображення в обліку по взаємовідносинах за періоди декларування серпень-вересень, листопад 2016 року з постачальниками ТОВ Компанія Крат (податковий номер 40153809) за серпень 2016, ТОВ Аспект Агро (податковий номер 40649970) за вересень 2016 року, ТОВ Торгівельний Дім Рітейл Солюшн (податковий номер 40091863) за листопад 2016 року.

Судом встановлено, що 15.07.2016 року між ТОВ "Вікторія" (в якості Замовника) та ТОВ Компанія Крат (в якості виконавця) укладено договір про надання транспортних послуг №160715Т від 15.07.2016 р., за умовами якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: згідно КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт, а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.1. Договору, за надання передбачених Договором послуг Замовник виплачує Виконавцю 9212,80 грн., у т.ч. ПДВ 20%, протягом 5 (п`яти) банківських днів шляхом перерахування коштів на поточний рахунок виконавця.

Здавання послуг Виконавцем та приймання їх результатів Замовником оформлюється Актом приймання-передачі наданих послуг, який підписується повноважними працівниками Сторін протягом 3 робочих днів після фактичного надання послуг. (п.3.2. Договору).

На виконання вказаного договору ТОВ Компанія Крат здійснило перевезення вантажу для ТОВ "Вікторія": 02.08.2016 р. за маршрутом Харків - Харківська обл. (місце доставки м. Харків, вул. Шевченка, буд. 137 а) на виконання умов договору №11/07/16/1 від 11.07.2016; 25.08.2016 р. за маршрутом Харків - Волчанськ - Харків на виконання умов договору №08/07/16/1 від 18.07.2016; 17.08.2016 р. за маршрутом Харків - Чугуїв - Харків на виконання умов договору №06/07/16/1 від 06.07.2016; 17.08.2016 р. за маршрутом Харків - Первомайський - Харків на виконання умов договору №04/07/16/1 від 04.07.2016, що були укладені з центрами зайнятості. (а.с.112-126 т.1).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано до матеріалів справи акт здачі-прийняття послуг (надання послуг) №318/22 від 31.08.2016 р., податкову накладну №912 від 31.08.2019 р. на суму 9212,80 грн, в т.ч. ПДВ в сумі 1535,47 грн. та товарно-транспорті накладні №0000000001 від 17.08.2016 р., №0000000001 від 02.08.2019 р., №0000000002 від 17.08.2016 р., №0000000001 від 25.08.2016 р.

Оплату послуг було здійснено на підставі угоди про уступку права вимоги №162909 від 29.09.2016 р. ТОВ Трейдмаркетван , що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №207 від 29.09.2016 р. на суму 9212,80 грн.

Також, судом встановлено, що 23.09.2016 р. між ТОВ Аспект Агро (в якості продавця) та ТОВ "Вікторія" (в якості покупця) укладено договір (поставки товару) №230916 від 23.09.2019 р., за умовами якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, замовлений товар відповідно за накладними, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його відповідно до умов цього договору. Найменування (асортимент), кількість і ціна товару відображені в накладних на товар, що є невід`ємною частиною цього Договору.(п.1.1, 1.2 Договору).

Відповідно до п.2.4, 2.5 Договору, оплата за поставлений товар проводиться за готівковий або безготівковий рахунок у гривнях. За домовленістю сторін оплата може бути відстрочена на термін до 30 банківських днів.

Транспортування товару здійснюється транспортом продавця. Усі витрати, пов`язані з навантаженням, доставкою та розвантаженням товару лягають на продавця. (п.5.1 Договору).

Реальність вказаного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними №16 від 23.09.2016 р., №16 від 23.09.2016 р., №18 від 23.09.2016 р., №45 від 26.09.2016 р., №68 від 26.09.2016 р. та видатковими накладними №2394 від 23.09.2016 р., №2397 від 23.09.2016 р., №2393 від 23.09.2016 р., №2693 від 26.09.2016 р., №2696 від 26.09.2016 р.

Транспортування відповідно до п.5.1. Договору поставки №230916 від 23.09.2019 р. здійснювалось продавцем, ТОВ Аспект Агро , на адресу кінцевого покупця ТОВ Етем (м. Харків, пр. Московський, буд. 128-А.

Оплата товару підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №211 від 30.09.2016 р. на суму 293868,43 грн., №216 від 06.10.2016 р. на суму 292406,40 грн., №215 від 06.10.2016 р. на суму 292406,40 грн., №221 від 11.10.2016 р. на суму 160000,00 грн., №242 від 27.10.2016 р. на суму 50000,00 грн., №243 від 27.10.2016 р. на суму 50000,00 грн., №315 від 12.12.2016 р. на суму 70000,00 грн.

Залишок оплати в сумі 288088,17 грн. було сплачено ТОВ Агросправи за угодою про уступку права вимоги від 30.12.2016 р. №301216, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №№8 від 16.01.2017 р. на суму 200000,00 грн. та №342 від 26.01.2017 р. на суму 88088,17 грн.

Судом встановлено, що вказаний товар, придбаний у ТОВ Аспект Агро , згідно переліку, визначеного у податкових та видаткових накладних, був реалізований ТОВ Етем згідно договору купівлі-продажу товару №01/01/16-01 від 01.01.2016 р., відповідно до умов якого ТОВ "Вікторія" (продавець) зобов`язується передати у власність ТОВ Етем (продавця) замовлений товар відповідно до накладних, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити його відповідно до умов цього Договору.

На підтвердження виконання умов договору №01/01/16-01 від 01.01.2016 р. та подальшої реалізації придбаного у ТОВ Аспект Агро товару, позивачем надано до матеріалів справи довіреність №236 від 26.09.2016 р. та видаткові накладні №РН-09-26/1 від 26.09.2016 р., №РН-09-26/2 від 26.09.2016 р., №РН-09-26/3 від 26.09.2016 р., №РН-09-27/1 від 27.09.2016 р., №РН-09-27/2 від 27.09.2016 р.

Реальність вказаного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи податковими накладними №7 від 26.09.2016 р. на суму 298372,80 грн., №8 від 26.09.2016 р. на суму 298372,80 грн., №9 від 26.09.2016 р. на суму 299864,66 грн., №10 від 27.09.2016 р. на суму 261695,87 грн., №11 від 27.09.2016 р. на суму 369006,34 грн.

Оплата товару була здійснена в повному обсязі в безготівковій формі, що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №2600031938 від 26.09.2016 р. на суму 200000,00 грн., №2600031945 від 26.09.2016 р. на суму 200000,00 грн., №2600031946 від 27.09.2016 р. на суму 200000,00 грн., №2600031947 від 27.09.2016 р. на суму 300000,00 грн., №2600031954 від 28.09.2016 р на суму 30000,00 грн., №1 від 20.10.2016 р. на суму 10000,00 грн., №2 від 20.10.2016 р. на суму 98778,58 грн. та №48 від 31.10.2016 р. на суму 89428,56 грн.

Також, судом встановлено, що у перевіряємий період між ТОВ "Вікторія" (в якості Замовника) та ТОВ Торгівельний Дім Рітейл Солюшн (в якості виконавця) укладено договір про надання транспортних послуг №280716Т від 28.07.2016 р., відповідно до умов якого виконавець зобов`язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку надавати за плату наступні послуги: згідно КВЕД 49.41 - Вантажний автомобільний транспорт, а Замовник зобов`язується оплачувати надані послуги. Детальна інформація щодо послуг, які надаються за цим договором містяться у Додатку №1 до цього Договору. (п.1.1., 1.2 Договору).

На виконання договору №280716Т від 28.07.2016 р. ТОВ Торгівельний Дім Рітейл Солюшн надало послуги ТОВ "Вікторія" з організації перевезень вантажу за маршрутом м. Харків - м. Київ - м. Харків.

На підтвердження виконання умов договору №280716Т від 28.07.2016 р. позивачем надано до матеріалів справи акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №24/612 від 24.11.2016 р. та податковою накладною №45 від 24.11.2016 р. на суму 60299,04 грн.

Вказана господарська операція з перевезення вантажу була необхідна позивачу на виконання зобов`язань за договором поставки товару, укладеного з ТОВ Компас-Інтек , що також відображено в товарно-транспортних накладних №11-23/16 від 23.11.2016 р. та №11-25/16 від 25.11.2016 р. та підтверджується видатковими накладними №№РН-11-25/1 від 25.11.2016 р., №РН-11-23/1 від 23.11.2016 р. та довіреностями на отримання товару №473 від 25.11.2016 р. та №470 від 23.11.2016 р.

Також, між ТОВ "Вікторія" (в якості Замовника) та ТОВ Торгівельний Дім Рітейл Солюшн (в якості Виконавця) укладено договір №160728Р від 28.11.2016 р., відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання щодо виконання комплексу робіт, а саме, проведення інвентаризації стаціонарних джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та джерел утворення викидів для майданчиків, що розташовані за адресами вказаними Замовником, розробка документів, у яких обґрунтовуються обсяги викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря для отримання дозволів на викиди для майданчиків, що розташовані за адресами вказаними Замовником. (п.1.1.Договору).

Обсяг, терміни виконання основних етапів роботи та їх вартість визначається згідно календарного плану виконання робіт, який є невід`ємною частиною цього договору. (п.1.1.3 Договору).

Реальність вказаного правочину підтверджується наявними у матеріалах справи актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №28/2712 від 28.11.2016 р. та податковою накладною №123 від 28.11.2016 р. на суму 62880,00 грн.

Оплата послуг здійснена ТОВ Агросправи в повному обсязі на підставі угоди про уступку права вимоги №121216 від 12.12.2016 р. та підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №317 від 12.12.2016 р. на суму 62880,00 грн.

Судом встановлено, що отримані послуги були використані позивачем для власної господарської діяльності, а саме для виконання зобов`язань за договорами, укладеними із ПАТ Українська залізниця (Договір про надання послуг №90-12/1 від 12.09.2016 р., акти про здачі-прийняття робіт (надання послуг) №1222/02 від 22.12.2016 р., №1222/01 від 22.12.2016 р., №1230/01 від 30.12.2016 р., №0215/01 від 15.02.2017 р.), з ТОВ Харківський вагонобудівний завод (Договір про надання послуг №09-01/1 від 01.09.2016 р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0303/01 від 03.05.2017р.) та з Підприємством з іноземними інвестиціями МакДональдз Юкрейн Лтд (Договір на розробку та передачу технічної продукції №07-11/1 від 13.09.2016 р., акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №0523/01 від 23.05.2017 р.).

Таким чином, господарські операції Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" мали реальний характер, призвели до зміни майнового стану учасників господарських відносин, що підтверджується наявними в матеріалах справи документами.

По суті позовних вимог суд зазначає, що відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України - для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Суд зазначає, що статтею 1 розділу 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.

З урахуванням пункту 2 статті 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до пунктів 1 та 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з пунктом 2.1 та 2.4 "Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення), в редакції чинній на момент виникнення спірних відносин, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з ст. 14.1.181 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до ст. 14.1.156 Податкового кодексу України, податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з ст. 198.3. Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Однак, в даному випадку виконання договорів поставки та наданих послуг між позивачем та його контрагентами підтверджується податковими накладними, актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями.

Відповідно до ст. 198.2 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Як підтверджено матеріалами справи, правочини укладені між позивачем та його контрагентами виконано кожною стороною цих договорів, що підтверджується первинними документами, а саме податковими накладними.

Відповідно до ст. 201.1 Податкового кодексу України, платник податку зобов`язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов`язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім`я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Слід звернути увагу на те, що зауваження щодо форми та змісту наданих податкових накладних з боку контролюючого органу в акті перевірки відсутні.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач та ТОВ Компанія Крат , ТОВ Аспект Агро , ТОВ Торгівельний Дім Рітейл Солюшн та ТОВ Етем при подальшій реалізації придбаних товарів, належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи податкової та бухгалтерської звітності, які відповідають вимогам чинного законодавства України .

Крім того, суд не приймає посилання відповідача на податкову інформацію щодо ТОВ Компанія Крат , ТОВ Аспект Агро , ТОВ Торгівельний Дім Рітейл Солюшн , з огляду на наступне.

Суд зазначає, що в силу закону, отримання контролюючим органом податкової інформації, у зв`язку із неможливістю проведення перевірки, в якій викладені висновки про вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов`язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента не має преюдиційного значення та не є документом, що достовірно та безсумнівно підтверджують обставини фактичної дійсності, при цьому перевірка не проводилась.

Суд вважає за необхідне вказати, що належними та допустимими в розумінні статті 124 Конституції України, статті 73, 74 Кодексу адміністративного судочинства України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальному провадженню, або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином, або рішення суду про визнання правочину недійсним.

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачами не подано до суду жодних доказів відкриття кримінальних проваджень відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.

Посилання відповідача в акті перевірки на те, що контрагенти позивача є учасниками кримінальних проваджень не приймаються судом до уваги за відсутності обвинувальних вироків суду відносно посадових (службових) осіб платників податків - контрагентів позивача.

Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов`язку несе платник податків.

При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків.

Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов`язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Таким чином формування податкового кредиту та податкового зобов`язання платником ПДВ здійснено відповідно до вимог Податкового кодексу України за правилом першої події.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Згідно частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, розглянувши усі подані документи і матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, що представником позивача заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, зокрема, на оплату судового збору та витрат на професійну правничу допомогу в даній справі. При цьому, в судовому засіданні представник позивача вказав, що документи, у підтвердження понесення ним судових витрат, в повному обсязі будуть надані пізніше.

Відповідно ч.3, 4 ст.143 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Враховуючи, що представник позивача до закінчення судових дебатів у даній справі вказав про надання документів, що підтверджують розмір понесених судових витрат в повному обсязі пізніше, суд приходить до висновку про необхідність призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати.

Керуючись статтями 14, 243-246, 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Вікторія" (просп. Тракторобудівників, буд. 90, кв. 7, м. Харків, 61112, код 24125686) до Головного управління ДФС у Харківській області (вул. Пушкінська, буд. 46,м. Харків, 61057, код 39599198) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області №00000331421 та №00000341421 від 05.07.2019 р.

Призначити судове засідання для вирішення питання про судові витрати на 15 жовтня 2019 року о 14:30 год. в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6, зал №21.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "Вікторія" протягом п`яти днів з моменту постановлення рішення у справі надати докази понесення ним судових витрат.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 16 жовтня 2019 року.

Суддя Д.А. Волошин