Рішення

від 16.10.2019 по справі 520/7795/19

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. № 520/7795/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Єгупенка В.В.,

за участю секретаря судового засідання - Чайкіної Н.Е.,

за участю:

представника позивача - Пивоварової Р.В.,

представника відповідача - Ковальової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмашіндустрія (м. Харків, вул. Харківських Дивізій, 12/21, АДРЕСА_1 42) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Укрмашіндустрія звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з вищевказаним позовом, в якому позивач просив визнати протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення в період з 25.03.2019 по 05.04.2019 перевірки ТОВ Укрмашіндустрія на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 1876 від 13.03.2019. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 за №00000771412, №00000781412, №00000791412, №00000811412, №00007121410.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи адміністративного позову, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Харківській області було проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ Укрмашіндустрія (код ЄДРПОУ 31343060) з питань контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати усіх, передбачених Податковим кодексом України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2016 по 31.12.2018.

За результатами проведеної перевірки 12.04.2019 контролюючим органом було складено акт № 1216/20-40-14-12-09/31343060.

За висновками складеного акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №00000771412, №00000781412, №00000791412, №00000811412, №00007121410 від 21.05.2019

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Згідно висновків акту перевірки від 12.04.2019 №1216/20-40-14-12-09/31343060 встановлено порушення вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 , п.135.1 ст.135 ПК України - занижено суму доходів, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування декларації з податку на прибуток на загальну суму 16907171 грн., у тому числі завищення на суму 55708 грн. за 2016 рік, заниження на суму 16962879 грн., у тому числі на суму 311348 грн. за 2017 рік, на суму 16651531 грн. за 2018 рік; занижено податок на прибуток на загальну суму 3043291 грн., у тому числі встановлено завищення на суму 10027 грн. за 2016 рік, встановлено заниження на суму 3053318 грн., у тому числі на суму 56043 грн. за 2017 рік на суму 2997275 грн. за 2018 рік; пп. а п.198.1 абзаців першого та другого пп.198.3 ст.198, п.201.1, п. 201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді, що перевірявся, на загальну суму 3237077 грн., у тому числі на суму 1211580 грн. за червень 2018 року, на суму 1037343 грн. за серпень 2018 року на суму 423600 грн., за вересень 2018 року, на суму 282002 грн. за жовтень 2018 року3, на суму 282552 грн. за листопад 2018 року, що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 3119112 грн., у тому числі на 903871 грн. за липень 2018 року, на 128923 грн. за серпень 2018 року на 1621836 грн. за вересень 2018 року, на 162603 за жовтень 2018 року, на 285696 грн. за листопад 2018 року, на 16783 грн. за грудень 2016 року; завищення від`ємного значення у сумі 121773 грн. у грудні 2018 року; п.201.10 ст.201 ПК України, в результаті чого порушено терміни реєстрації податкових накладних (розрахунків коригування_ у Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 5197,60 грн. на три дні; пп.126.1 ст.126 ПК України в частині несвоєчасної сплати узгодженої суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість у сумі 23593,50 грн.; порушення вимог п.2.8 глави 2, п.3.5 глави 3, п.7.23 глави 7 Положення № 637 перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у сумі 5113,95 грн.; пп. б п.176.2 ст.176 ПК України №2755 VІ від 02.12.2010, наказу Міністерства фінансів України № 4 від 13.01.2015 Про затвердження форми Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ) та Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за 1 квартал 2016 року та 1-2 квартали 2017 року; пп.168.1.1, пп.168.1.2 п.168.1 ст.168, пп. а п. 176.1 ст.176 ПК України -не перераховане податок з доходів фізичних осіб за липень 2016 року в сумі 327,23 грн. та несвоєчасно утримано та перераховано податок з доходів фізичних осіб за липень 2016 року у сумі 126,79 грн.; не утримано та не перераховано військовий збір в сумі 27,26 грн. за липень 2016 року та несвоєчасно утриманий та перерахований військовий збір за липень 2016 року у сумі 10,56 грн.

07.05.2019 ТОВ Укрмашіндустрія було направлено до Головного

управління ДФЄ у Харківській області заперечення на акт перевірки. За результатами

розгляду заперечення, контролюючим органом висновки акта залишено без змін.

На підставі висновків акту перевірки 21.05.2019 контролюючим органом було винесено податкові повідомлення-рішення №00000771412 за платежем податок на прибуток н суму грошового зобов`язання 3804130,75Я, у т.ч. основний платіж 3043291,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 760822,75 грн. та розрахунок податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій; , №00000781412 за платежем податок на додану вартість на суму грошового зобов`язання 4678668,00 грн. у т.ч. основний платіж 3119112,00 грн., штрафні (фінансові) санкції 1559556,00 грн. та розрахунок податкового зобов`язання та/або штрафних (фінансових) санкцій; , №00000791412 за платежем податок на додану вартість завищення суми від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду 121773,00 грн. та розрахунок розміру зменшення від`ємного значення суми податку на додану вартість; , №00000811412 за платежем податок на додану вартість за затримку сплати грошового зобов`язання у сумі 235935,00 грн. та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу); №00007121410 за платежем штрафні санкції за порушення законодавства про патентування, норм регулювання обігу готівки та застосування реєстраторів за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у сумі штрафу 10227,90 грн. та розрахунок штрафних (фінансових) санкцій (штрафу).

За результатами розгляду скарги ТОВ Укрмашіндустрія від 21.05.2019 на зазначені податкові повідомлення-рішення ДФС України 10 серпня 2019 року було прийнято рішення № 37188/6/99-99-11-04-01-25, яким скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення - без змін.

Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

З матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки ТОВ Укрмашіндустрія ГУ ДФС у Харківській області були винесені податкові повідомлення рішення від 21.05.2019 № 00000771412, № 00000781412, №00000791412.

Так, за результатами проведеної перевірки встановлено порушення позивачем вимог п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.135.1. ст.135 ПК України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 3043291 грн.; пп а п.198.1, абз. 1, 2 п.198.3 ст.198, п.201, п. 201.7 ст.201 ПК України, в результаті чого завищено податковий кредит з податку на додану вартість в періоді. що перевірявся на загальну суму 3237077 грн., що призвело до заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету, у розмірі 3119112 грн. та до завищення від`ємного значення у сумі 121773 грн.

У пункті 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України визначено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Таким чином фінансовий результат до оподаткування визначається платником податку на прибуток у фінансовій звітності відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням відповідних коригувань.

З матеріалів справи судом встановлено, що ТОВ Укрмашіндустрія здійснювалися господарські операції з ТОВ Слім Груп . Згідно направлення рахунку на оплату №1-1004 від 04.10.2018 ТОВ Слім Груп зобов`язався поставити вали привідні ротора та передати їх у власність позивачу. Передача товару підтверджується копією видаткової накладної №1004-01 від 04.10.2018. В свою чергу поставку товару на склад позивача здійснена на підставі товарно-транспортної накладної №1004-1 від 04.10.2018 автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_1 на підставі договору перевезення вантажу автомобільним транспортом №101/1 від 01.10.2018. Оплата товару підтверджується банківськими виписками від 03.12.2018, 04.12.2018. За результатами здійснення господарських операцій з ТОВ Слім груп позивачем було складені податкову накладну № 13 від 04.10.2018 на загальну суму ПДВ 169152,00 грн., яку позивачем включено до податкового кредиту у листопаді 2018 року. В подальшому, товар, який придбано у ТОВ Слім Груп позивачем реалізовано ПАТ Укргазвидобування . 24.05.2018 між ТОВ Укрмашіндустрія та ПАТ Укргазвидобування укладено договір поставки №302/015-18, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити товар відповідно до специфікації № 1 до договору. Зазначений товар було доставлено перевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування №1301-01 від 13.01.2014. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р36 від 09.10.2018. За результатами господарської операції з ПАТ "Укргазвидобування" позивачем складено видаткову накладну №36 від 09.10.2018 та задекларовані податкові зобов`язання у звітному періоді.

04.09.2018 між ТОВ Укрмашіндустрія та ТОВ Родента було укладено договір поставки № 31, відповідно до якого ТОВ Родента зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до бурильного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується видатковими накладними № 1, № 2, № 3 від 28.09.2018, № 1502, № 1503 від 31.10.2018. Постачання продукції здійснювалось на підставі товарно-транспортних накладних №Р34 від 28.09.2018 на адресу наступного покупця - ПАТ Укргазвидобування автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування №0502-01 від 05.02.2018. Доставка товару здійснювалась на підставі товарно-транспортної накладної №3110 від 31.10.2018 на підставі договору №23/9-16 від 23.09.2016. Оплату за триманий товар позивачем здійснено у повному обсязі, що підтверджується банківськими виписками від 07.11.2018, 30.10.2018. За результатами здійснення господарських операцій з ТОВ Родента позивачем виписано та зареєстровано ЄРПН податкові накладні № 1351, № 1352, № 1353 від 28.09.2018, № 1502, № 1503 від 31.10.2018 на загальну суму ПДВ 332608,00 грн. 24.05ю.2018 між позивачем та ПАТ Укргазвидобування було укладено договір поставки №302/015-18 від 24.05.2018, відповідно до якого позивач зобов`язався поставити на користь ПАТ Укргазвидобування товар згідно специфікації № 1. Доставка товару здійснювалась на підставі договору № 0502-01 від 05.02.2018, перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р34 від 28.09.2018, №Р41 від 01.11.2018. За результатами здійснення господарської операції з поставки товару позивачем складено видаткову накладну № 34 від 28.09.2018 та № 41 від 01.11.2018.

Також, позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ Агротаврія . Так, шляхом направлення замовлення товару та його прийняття до виконання з направленням на оплату рахунків на оплату № 16113 від 16 листопада 2018 р., № 16114 від 16 листопада 2018 р., № 16116 від 16 листопада 2018 р., № 16117 від 16 листопада 2018 р., № 16118 від 16 листопада 2018 р., № 16119 від 16 листопада 2018 р., № 16102 від 16 жовтня 2018 р., № 16112 від 16 листопада 2018 р., № 16111 від 16 листопада 2018 р., № 16104 від 16 жовтня 2018 р., № 1610 від 16 жовтня 2018 р., № 16115 від 16 листопада 2018 р., № 16103 від 16 жовтня 2018 р. ТОВ Агротаврія зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується копіями видаткових накладних № 1016 від 16 жовтня 2018 р., № 31016 від 16 жовтня 2018 р., № 21016 від 16 жовтня 2018 р., № 41016 від 16 жовтня 2018 р., № 11169 від 16 листопада 2018 р., № 11168 від 16 листопада 2018 р., № 11167 від 16 листопада 2018 р., № 11166 від 16 листопада 2018 р., № 11165 від 16 листопада 2018 р.. № 11164 від 16 листопада 2018 р., № 11163 від 16 листопада 2018 р., № 11162 від 16 листопада 2018 р., № 1116 від 16 листопада 2018 р. Постачання продукції здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору №23/9-16 про надання транспортно-експедиційних послуг від 23 вересня 2016 року, та ФОП Усатенко на підставі договору № 10/1 від 01.10.2018, що підтверджується товарно-транспортними накладними № 1016 від 16 жовтня 2018 р., № 1116 від 16 листопада 2018 р., № 31016 від 16 жовтня 2018 р., № 21016 від 16 жовтня 2018 р., № 41016 від 16 жовтня 2018 р. Оплату за отриманий товар підтверджується банківськими виписками АТ БАНК ГРАНТ від 13 листопада 2018 та 23 листопада 2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій позивачем складено та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 42 від 16.11.2018, № 60 від 16.11.201 8, № 62 від 16.11.2018, № 63 від 16.11.2018, № 64 від 16.11.2018, № 65 від :т№.::і8. № 67 від 16.11.2018, № 68 від 16.11.2018, № 138 від 16.10.2018, № 139 від 16.10.2018, № 146 від 16.10.2018, № 147 від 16.10.2018, на загальну суму ПДВ 274544,00грн. В подальшому продукцію, придбану придбані у ТОВ Агротаврія позивачем було реалізовано ПАТ Укргазвидобування на підставі договору поставки № 302/015-1 8 від 24.05.2018 вантажоперевізником ФОП ОСОБА_2 згідно договору № 0502-01 від 05.02.2018. Переміщення товару підтверджується товарно-транспортною накладною №Р44 від 22.11.2018. За результатами господарської операції з поставки зазначеного товару було складено видаткову накладну № 44 від 22.11.2018.

Крім того, між позивачем та Компанією OTNORE LIMITED було укладено контракт № 1010 від 10.10.2018, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставляти на адресу ТОВ Энергетический Альянс товар - машини, запасні частини та устаткування. На підставі зазначеного контракту ТОВ Укрмашіндустрія було виставлено рахунок-фактуру № 6 від 14.03.2019. Доставка товару підтверджується вантажно-митною декларацію №UA807170/2019/015760 від 15.03.2019.

Також, позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ . Відповідно до договору поставки № 3007/8 від 30.07.2018 р., укладеного між позивачем та ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ зобов`язалося поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування та передати їх у власність ТОВ Укрмашіндустрія . Передача товару підтверджується копіями видаткових накладних № 4 від 03 серпня 2018 р., № 5 від 03 серпня 2018 р., № 6 від 03 серпня 2018 р., № 7 від 03 серпня 2018 р., № 8 від 03 серпня 2018 р., № 9 від 03 серпня 2018 р.. № 10 від 03 серпня 2018 р., № 11 від 03 серпня 2018 р., № 12 від 03 серпня 2018 р., № 1.5 від 06 серпня 2018 р., № 16 від 06 серпня 2018 р., № 17 від 06 серпня 2018 р., № 18 від 06 серпня 2018 р., № 19 від 06 серпня 2018 р., № 20 від 06 серпня 2018 р., № 21 від 06 серпня 201 8 р., № 22 від 06 серпня 2018 р., № 23 від 06 серпня 2018 р., № 56 від 06 серпня 2018 р. Доставку товару здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №4 від 03 серпня 2018 р., № 5 від 03 серпня 2018 р., № 6 від 03 серпня 2018 р., № 7 від 03 серпня 2018 р., № 8 від 03 серпня 2018 р., № 9 від 03 серпня 2018 р., № 10 від 03 серпня 2018 р., № 11 від 03 серпня 2018 р., № 12 від 03 серпня 2018 р., № 15 від 06 серпня 2018 р., № 16 від 06 серпня 2018 р., № 17 від 06 серпня 2018 р., № 18 від 06 серпня 2018 р., № 19 від 06 серпня 2018 р., № 20 від 06 серпня 2018 р., № 21 від 06 серпня 2018 р., № 22 від 06 серпня 2018 р., № 23 від 06 серпня 2018 р., № 56 від 06 серпня 2018 р. Доставку здійснено автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23/9-16 від 23 вересня 2016 рок та на підставі товарно-транспортної накладної №3110 від 31.10.2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 4 від 03 серпня 2018 р.. № 5 від 03 серпня 2018 р., № 6 від 03 серпня 2018 р., № 7 від 03 серпня 2018 р., № 8 від 03 серпня 2018 р., № 9 від 03 серпня 2018 р., № 10 від 03 серпня 2018 р., № 11 від 03 серпня 2018 р., №12 від 03 серпня 2018 р., № 15 від 06 серпня 2018 р., №16 від 06 серпня 2018 р., № 17 від 06 серпня 2018 р., № 18 від 06 серпня 2018 р., № 19 від 06 серпня 2018 р., № 20 від 06 серпня 2018 р., № 21 від 06 серпня 2018 р., №22 від 06 серпня 2018 р., № 23 від 06 серпня 2018 р.. № 56 від 06 серпня 2018 р. Оплата за отриманий товар підтверджується копією банківської виписки АТ БАНК ГРАНТ від 23.08.2018.

В подальшому позивачем отримано повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ Товариству з обмеженою відповідальністю ОПТІМА ЛЕНД вих. № 1810-1 від 18.10.2018, у зв`язку з чим було здійснено оплату за поставлені запчастини на користь ТОВ ОПТІМА-ЛЕНД 130000,00 грн., що підтверджується копією банківської виписки АТ БАНК ГРАНТ від 25.10.2018. Крім того, згідно повідомлення вих. № 0401-1 від 04.01.2019 було відступлено право вимоги ТОВ ЕЛБВІРА СТАНДАРТ Товариству з обмеженою відповідальністю КОСМОЦЕВТ, тому оплату за поставлений товар здійснено на користь ТОВ КОСМОЦЕВТ , що підтверджується копіями банківських виписок АТ БАНК ГРАНТ від 10.01.2019, 17.01.2019. Згідно повідомлення № 0102-1 від 01.02.2019 було здійснено права вимоги ТОВ ЕЛБВІРА СТАНДАРТ на ТОВ БУДКОРП вих., у зв`язку з чим оплату товару здійснено на користь ТОВ БУДКОРП , що підтверджується копією банківської виписки АТ Б/МІК ГРАНТ від 08.02.2019. Відповідно до повідомлення про відступлення права вимоги ТОВ ЕЛБВІРА СТАНДАРТ на ТОВ ГІРОМ-БІЛДІНГ вих. № 1604 від 16.04.2019 позивачем було сплачено на користь ТОВ ПРОМ-БІЛДІНГ 1065630,00 гри., що підтверджується копією банківської виписки АТ БАНК ГРАНТ від 23.04.2019. За повідомленням про відступлення права вимоги ТОВ ЕЛБВІРА СТАНДАРТ на ТОВ І`ЕКЛЕТ вих. № 2703-1 від 27.03.2019 позивачем здійснено оплату на користь ТОВ ТЕКЛЕТ 284084,00 грн., що підтверджується копіями банківських виписок АТ БАНК ГР.ЛНТ від 04.04.2019, 12.04.2019.В подальшому товар, придбаний у ТОВ ЕЛЬВІРА СТАНДАРТ використано для надання послуг з капітального ремонту насосу УНБ-600 для ПАТ Укргазвидобування

06.04.2018 між позивачем та ПАТ Укргазвидобування було укладено договір про надання послуг №УБГ 222/010-18. Специфікацією № 1 погоджено ремонт насосів у кількості 4 шт. Додатками 2 до договору сторонами було погоджено розрахункові калькуляції, з переліком необхідних запасних частин та комплектуючих для проведення ремонту. Відремонтовані бурові насоси були доставлені за адресою: Харківська область, Красноградський район, с. Наталине, вул. Промислова, 7, що підтверджується договором про надання послуг ;4/4 від 10.04.2018, товарно-транспортними накладними №3006 від 30.06.2018, №1107 від 11.07.2018, № 0709 від 07.09.2018, №0709-01 від 07.09.2018.

Також, позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС . Відповідно до договору поставки № 0405 від 04 травня 2018 р. та договору поставки №1105 від 11 травня 2018р., укладених між позивачем та ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС останній зобов`язався поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується специфікаціями № 1, 2 до договору поставки № 0405 від 04 травня 2018 р., копіями видаткових накладних №36 від 18.06.2018, №37 від 18.06.2018, №38 від 18.06.2018, №39 від 18.06.2018, №40 від 21.06.2018, №41 від 21.06.2018, №42 від 22.06.2018, №43 від 21.06.2018, №44 від 21.06.2018, №45 від 21.06.2018. Товар, визначений специфікаціями № 1, 2, 3 до договору поставки №1105 від 11 травня 2018 р., № 30 від 06.06.2018, № 31 від 07.06.2018, № 32 від 08.06.2018, № 33 від 12.06.2018, № 34 від 13.06.2018, № 35 від 18.05.2018, № 57 від 11.09.2018, № 58 від 12.09.2018, № 59 від 13.09.2018, №60 від 14.09.2018, № 61 від 17.09.2018 р. Постачання продукції здійснено на підставі товарно-транспортних накладних № 1806/2 від 18 червня 2018 р., № 2206/1 від 22 червня 2018 р. Доставка здійснювалась зі складу постачальника ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС до приміщення для проведення ремонтних робіт за адресою: м. Харків, вул. Велика Панасівська, 106, орендованому позивачем на підставі договору оренди нежитлових приміщень № 281/1 від 06.04.2018. Доставка товару здійснена автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору про надання транспортно-експедиційних послуг №23/9-16 від 23 вересня 2016 року. Також доставка здійснювалась на підставі товарно-транспортної накладної №3110 від 31.10.2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 1 від 06.06.2018, № 1 від 11.09.2018, № 2 від 07.06.2018, № 2 від 12.09.2018, № З від 08.06.2018, № 3 від 13.09.2018, № 4 від 12.06.2018, № 4 від 14.09.2018, № 5 від 17.09.2018, № 6 від 31.05.2018, № 6 від 13.06.2018, № 8 від 18.06.2018, № 8 від 19.06.2018, № 10 від 18.06.2018, № 11 від 18.06.2018, № 12 від 18.06.2018, № 13 від 21.06.2018, № 14 від 21.06.2018, № 15 від 22.06.2018, № 12 від 18.06.2018, № 16 від 21.06.2018, № 17 від 21.06.2018, № 18 від 21.06.2018 на загальну суму 1258646,50 грн. Оплату товару підтверджено копіями банківських виписок АТ Банк Грант від 16.07.2018, від 22.06.2018, 31.05.2018, 26.09.2018. В подальшому товар, придбаний у ТОВ НВК ДНІПРОЕНЕРГОКОМПЛЕКС використано позивачем для надання послуг з капітального ремонту насосу УНБ-600 для ПАТ Укргазвидобування . 06.04.2018 між позивачем та ПАТ Укргазвидобування було укладено договір про надання послуг № УБГ 222/010-18. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №3006 від 30.06.2018, № 1107 від 11.07.2018, №0709 від 07.09.2018, № 0709-01від 07.09.2018. За результатами прийняття виконаних послуг з проведення капітального ремонту насосів позивачем та ПАТ Укргазвидобування підписано акти приймання-передачі обладнання з ремонту та акти приймання-передачі наданих послуг з ремонту № 1 від 18.07.2018, №2 від 18.07.2018, № 3 від 07.09.2018, № 4 від 07.09.2018. 24.05.2018 між позивачем ПАТ Укргазвидобування укладено договір поставки товару, який доставлено вантажоперевізником ФОП ОСОБА_2 на підставі договору на транспортно-експедиторське обслуговування №1301-01 від 13.01.2014. Перевезення товару підтверджується товарно-транспортними накладними №Р22 від 14.06.2018 та Р33 від 18.09.2018.

Позивачем здійснювались господарські операції з ТОВ ПРОМАЛЬЯНС . Так, відповідно до укладеного між позивачем та ТОВ Промальянс 07.05.2018 договору поставки №0705 останній зобов`язався поставити запасні частини та комплектуючі до насосного обладнання та устаткування. Передача товару підтверджується копіями видаткових накладних № 18, 19, 20, 21. від 18.06.2018. Постачання продукції здійснено на підставі товарно-транспортних накладних №1806/1 від 18.06.2018. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ Промальянс виписано та зареєстровано у ЄРПН податкові накладні № 9, № 10, № 11, № 12 від 18.06.2018 на загальну суму ПДВ 183160,00 грн. Оплата за отриманий товар підтверджується копією звіту про дебетові та кредитові операції по рахунку з 01.06.2018 по 30.06.2018, копією банківської виписки АТ Банк Грант від 20.08.2018. В подальшому товар, придбаний у ТОВ Промальянс було використано для надання послуг з капітального ремонту насосу УНБ-600 для ПАТ Укргазвидобування . 06.04.2018 між позивачем та ТОВ Укргазвидобування було укладено договір про надання послуг № 222/010-18. Виконання робіт за вказаним договором підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг № 1 від 18.07.2018, № 2 від 18.07.2018, № 3 від 07.09.2018, № 4 від 07.09.2018.

15.11.2016 між позивачем та ТОВ Аркас-Трейд було укладено договір постачання № 1511-4. Товари за вказаним договором реалізовано ТОВ Укрмашіндустрія на адресу Нікопольський завод феросплавів та ТОВ Вишгород-СГЕМ на загальну суму 651706 грн., ПДВ 130341 грн.

З матеріалів справи вбачається, що шляхом отримання замовлення товару та його прийняття до виконання з направленням на оплату рахунків № 10, № 11 від 16.02.2017, № 18 від 02.03.2017 позивачем з ТОВ Аллер Пром було укладено договори на поставку запасних частин та устаткування. На підставі зазначених рахунків ТОВ Аллер Пром було поставлено на користь позивача товар за номенклатурою, вказаною у рахунках-фактурах, що підтверджується копіями видаткових накладних № 10 від 06.03.2017, № 11 від 06.03.2017, № 18 від 06.03.2017. Доставка товару здійснена на підставі товарно-транспортних накладних №10, 11, 18 від 06.03.2017 автомобільним перевізником ФОП ОСОБА_3 на підставі договору на транспортно-експедиторського обслуговування № 23/9-16 від 23.09.2016 та заявки на перевезення вантажу від 02.03.2017. Оплата за отриманий товар підтверджується банківськими виписками від 27.02.2017, 13.03.2017, 23.2017, 27.06.2017. За результатами здійснення зазначених господарських операцій ТОВ Аллер Пром виписано податкові накладні № №3, 4, 25 від 06.03.2017 на загальну суму ПДВ 61318,64 грн. В подальшому товар, придбаний у ТОВ Аллер Пром позивачем реалізовано ТОВ Энергетический Альянс (Грузія) на підставі контракту № 2912-01 від 29.02.2016 р. Товар відправлено позивачем на адресу ТОВ Энергетический Альянс із залученням перевізника ПП ТРАК ФОРВАРД , про що складено вантажно-митну декларацію № 301140 від 07.03.2017.

Підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що господарська діяльність - це діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема, за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона має спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Здійснення господарської операції і власне її результат підлягають відображенню в бухгалтерському обліку.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Зазначені приписи Податкового кодексу України узгоджуються з вимогами Закону України Про податок на додану вартість , що діяв до набрання чинності кодексом.

Згідно з частиною другою статті 3 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами 1 та 2 цього Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Таким чином, відображення господарської операції у податковому обліку повинно здійснюватися відповідно до її реального економічного змісту на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (частина друга статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Указане закріплено також у Положенні про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, згідно з пунктом 2.4 якого первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування податкового кредиту, і вказана обставина є визначальною для дослідження судами під час вирішення цієї справи.

При цьому, про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку, та інші обставини, які в сукупності можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

З огляду на викладені положення Податкового кодексу України, для отримання права сформувати податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник податку на додану вартість повинен мати належним чином оформлені податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Матеріали справи свідчать , що позивач в перевіряємий період мав господарські взаємовідносини з ТОВ Слім Груп , ТОВ Родена , ТОВ Агротаврія , ТОВ Ельвіра Стандарт , ТОВ НВК ДЕК , ТОВ Промальянс .

В підтвердження доводів про реальність господарських операцій з вищевказаними контрагентами подано до суду первинні документи, в тому числі, податкові накладні; рахунки-фактури; видаткові накладні; товарно-транспортні накладні; оборотно-сальдова відомість; платіжні доручення, банківські виписки. Оплата вартості зазначених у первинних документах товарів проведена позивачем шляхом перерахування безготівкових коштів, що визнається сторонами.

Обставини щодо фактичного існування товару, використання його платником у межах власної господарської діяльності підтверджується актом перевірки та не спростовується сторонами.

Таким чином, наявність вказаних документів, досліджених судом під час розгляду справи, спростовують твердження контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства, викладені в акті перевірки.

Суд зазначає, що сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є самостійною та достатньою підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов`язаннях платника податків у зв`язку з його господарською діяльністю мали місце.

Право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів/послуг, призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, сум ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару /послуги.

За таких обставин, зважаючи на наявність у позивача належним чином складених та зареєстрованих податкових накладних, первинних документів бухгалтерського обліку, підтвердження позивачем фактів отримання товару, його оприбуткування та використання у власній господарській діяльності, суд вважає доведеною реальність спірних господарських операцій.

Податковий кодекс України не ставить у залежність достовірність даних податкового обліку платника податків від дотримання податкової дисципліни його контрагентами - постачальниками, якщо цей платник (покупець) мав реальні витрати у зв`язку з придбанням товарів (послуг), призначених для використання у його господарській діяльності. Порушення певним постачальником товару (послуг) у ланцюгу постачання вимог податкового законодавства чи правил ведення господарської діяльності не може бути підставою для висновку про порушення покупцем товару (послуги) вимог закону щодо формування податкового кредиту, тому платник податків - покупець товарів (послуг) не повинен зазнавати негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит за можливу неправомірну діяльність його контрагента за умови, якщо судом не встановлено фактів, які свідчать про обізнаність платника податків щодо такої поведінки контрагента та злагодженість дій між ними.

Не виконання податкових обов`язків контрагентом платника податків не може бути безумовним свідченням недостовірності даних податкового обліку платника податків, якщо не встановлені обставини, які свідчать про сприяння останнім у такому невиконанні.

Факт неподання контрагентом податкової звітності чи відсутності певної інформації в податковій звітності товариства, зокрема щодо наявності найманих працівників, основних засобів тощо сам по собі не може свідчити про відсутність факту здійснення ним господарської діяльності, а лише може бути підставою для висновку щодо допущення останнім порушення вимог законодавства при складанні податкової звітності.

Аналогічний висновок щодо застосування норм права викладено у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 у справі №817/1422/13-а, що враховується судом згідно з вимогами частини п`ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.

З акту перевірки вбачається, що посадові особи податкового органу відобразили в акті перевірки лише суб`єктивні думки щодо контрагентів Товариства. Факт продажу товарів, оплати їх вартості підтверджується документально, господарські операції належним чином відображені у бухгалтерському обліку та податковій звітності Товариства, право на формування податкового кредиту підтверджується податковими накладними та первинними документами бухгалтерського обліку.

Щодо доводу про можливу (ймовірну) протиправність господарської діяльності контрагенту, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» позивач та його контрагент є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками (як податку на прибуток, так і податку на додану вартість).

Окрім того, ч. 2 ст. 61 Конституції України закріплено принцип індивідуальної відповідальності.

Тобто, обов`язок сплачувати податки і збори та відповідальність за порушення чинного законодавства є персоніфікованими. Це означає, що на особу не може покладатися відповідальність за правопорушення, вчинені іншими особами.

Отже, у разі недотримання контрагентами Товариства податкової дисципліни має правові наслідки саме для таких контрагентів, оскільки порушення платником податків вимог податкового законодавства має персональний характер, тобто тягне за собою застосування заходів відповідальності саме для такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарських операцій.

Щодо посилання владного органу на незазначення в товаро-транспортних накладних, виписаних контрагентами-постачальниками даних щодо номеру посвідчення водія, номеру пломби, кількості місць, масою брутто, посади особи, що отримала вантаж та відповідальної особи вантажовідправника, то суд зазначає, що дослідженні судом у судовому засіданні товаро-транспортні накладні містять інформацію про назву документу, дату складання, найменування перевізника, вантажовідправника та його адреса, вантажоодержувача та його адреса, найменування та кількість вантажу (зазначено у супровідному документі на вантаж), що дає можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження, розвантаження, прізвище водія.

Таким чином, відсутність інших даних, не зазначених у вищезазначених товаро-транспортних накладних не може бути визнана судом підставою для висновку про заниження ПДВ.

Суд при прийнятті рішення у даній справі приймає до уваги позицію Верховного суду, висловлену у постанові суду у справі № К/9901/6704/18 (804/4940/14) від 06.02.2018, зокрема, що наявність формально оформлених (складених) первинних документів та/або сплати грошових коштів не може слугувати підставою для формування даних податкового обліку за відсутності факту придбання відповідного активу. В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Суд не бере до уваги і доводи відповідача з посиланням на податкову інформацію, що наявна в інформаційно - аналітичних базах відносно контрагентів позивача по ланцюгах постачання, а також податкову інформацію надану іншими контролюючими органами, оскільки така інформація не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів та не є належним доказом в розумінні процесуального Закону.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду від 27.03.2018 по справі №816/809/17, від 26.06.2018 по справі №826/3006/14 та 06.02.2018 у справі №821/589/17 , які в силу приписів ч. 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» враховуються судом при застосуванні таких норм права.

Наявні у справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентами взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в Державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст.11 КАС України не виявлено.

При цьому, слід наголосити на необхідності дотримуватися позиції, вказаної у рішенні Європейського суду з прав людини, яку він висловив у пункті 53 рішення у справі «Федорченко та Лозенко проти України» , відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумними сумнівом» .

Наведені відповідачем аргументи не є достатньо вагомими, чіткими та узгодженими доказами, що спростовують реальність господарських операцій між позивачем та контрагентами, факт чого підтверджується належними та допустимими доказами в розумінні положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.

Лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту узгодженості дій платника податків з недобросовісним постачальником з метою незаконного отримання податкових вигод або його обізнаності з такими діями постачальника чи сприяння ухиленню постачальником товару від виконання податкових зобов`язань може слугувати підставою для відмови у праві на податковий кредит. При цьому, такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних та допустимих доказах.

Наявні в справі документи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом взаємоузгоджених спільних зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад з метою проведення безтоварних операцій та отримання незаконної податкової вигоди.

Суд зазначає, відповідачем не надано належних доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов`язань по господарських операціях на час їх виконання, відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов`язань чи відсутність можливостей залучення до виконання зобов`язань третіх осіб.

У ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінального провадження відносно посадових (службових) осіб підприємства позивача або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, доказів наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином чи рішення суду про визнання правочину недійсним суб`єктом владних повноважень до суду також не подано.

Крім того, в акті перевірки не зазначено про проведення зустрічних перевірок по взаємодіях позивача з його контрагентами , а також в матеріалах справи відсутня інформація про наявність судових рішень про визнання нереальними господарських операцій.

Також, суд зазначає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" позивач та контрагенти позивача є окремими суб`єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість та податку на прибуток. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника податків, яка (слід розуміти - відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюються на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб`єкта права до відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, є неможливим, за винятком встановлених ст. 228 Цивільного кодексу України та ст.ст. 207 і 208 Господарського кодексу України випадків свідомого укладення таким суб`єктом права нікчемного правочину з метою відображення певних первинних документів в податковому обліку без фактичного проведення господарських операцій.

Саме така правова позиція викладена Європейським Судом з прав людини (рішення від 22.01.2009 у справі «БУЛВЕС» АД проти Болгарії» (заява № 3991/03), а також Верховним Судом України (постанова від 09.09.2008 у справі №21-500во08, постанова від 01.06.2010 у справі № 21-573во10, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ЗАТ «Мукачівський лісокомбінат» до Мукачівської ОДПІ про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, постанова від 31.01.2011 у справі за позовом ТОВ «Фірма «ВІК» до ДПІ у м. Херсоні про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень).

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем виконанo всі необхідні умови для формування податкового кредиту по господарських операціях з вищевказаним контрагентом з придбання ТМЦ з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності позивача.

Відповідач, відповідно до ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесених податкових повідомлень-рішень належним чином в суді не довів, у зв`язку з чим оскаржуване податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог адміністративного позову про визнання протиправними дії Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення в період з 25.03.2019 по 05.04.2019 перевірки ТОВ Укрмашіндустрія на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 1876 від 13.03.2019, суд зазначає наступне.

Статтею 81 Податкового кодексу України встановлені умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

За змістом п. 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу.

Непред`явлення платнику податків (його посадовим (службовим) особам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) направлення на проведення перевірки або пред`явлення направлення, оформленого з порушенням вимог, установлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб органу державної податкової служби до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При цьому слід враховувати, що платник податків, який вважає порушеним порядок та підстави призначення податкової перевірки щодо нього, має захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до такої перевірки. Якщо ж допуск до проведення перевірки відбувся, в подальшому предметом розгляду в суді має бути лише суть виявлених порушень податкового та іншого законодавства, дотримання якого контролюється податковими органами.

Тобто, на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.

В даному випадку, перевірка стосовно позивача проведена. Позивачем було допущено посадових осіб відповідача до перевірки, що підтверджується атом перевірки від 12.04.2019 № 1216/20-40-14-12-09/31343060.

Питання про можливість задоволення конкретних позовних вимог платника податків, спрямованих на відновлення його прав, має вирішуватися, виходячи із суті заявлених вимог та наявності спірних правовідносин, які виникли безпосередньо між позивачем та контролюючим органом, протиправні дії (рішення) якого, на суб`єктивну думку позивача, порушили його право. При цьому, факт порушення права позивача та, як наслідок, наявність спірних правовідносин потребують доведення та встановлення в ході судового розгляду справи.

Разом з тим, передбачене пп. 20.1.1 п. 20.1 ст. 20, ст. 79 ПК України право контролюючого органу на проведення позапланової документальної виїзної перевірки позивача на підставі наказу є реалізованим, та даний наказ після проведення перевірки вичерпав свою правову дію, оскільки є виконаним, а тому не є юридично значимим для позивача.

При цьому, саме на етапі допуску до перевірки платник податків може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю. Водночас, допуск до виїзної перевірки нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні податкової перевірки.

З огляду на те, що відповідач фактично реалізував право на проведення перевірки, за результатами якої складено акт, то правові наслідки наказу є вичерпаними, не призводять до правових наслідків відновлення порушеного права позивача.

Крім того, акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, а є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки, та не порушує права платника. Крім того, висновки податкового органу за наслідками проведення перевірки, викладені у відповідному акті, не породжують для суб`єкта господарювання певних юридичних наслідків та не змінюють фінансово-економічне становище платника.

З огляду на викладене, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб контролюючого органу щодо включення до акту певних висновків не породжують правових наслідків для платника податків, тобто не змінюють стану його суб`єктивних прав та не створюють жодних додаткових обов`язків для платника, з огляду на що суд відмовляє в задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій Головного управління ДФС у Харківській області щодо проведення в період з 25.03.2019 по 05.04.2019 перевірки ТОВ Укрмашіндустрія на підставі наказу Головного управління ДФС у Харківській області № 1876 від 13.03.2019.

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 5-10, 72, 73, 74, 77, 139, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмашіндустрія (м. Харків, вул. Харківських Дивізій, 12/21, кв. 42) до Головного управління ДПС у Харківській області (м. Харків, вул. Пушкінська, 46) про скасування податкових повідомлень - рішень - задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Харківській області від 21.05.2019 №00000771412, №00000781412, №00000791412, №00000811412, №00007121410.

В іншій частині позову - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43143704) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Укрмашіндустрія (ЄДРПОУ 31343060) судовий збір у розмірі 21131,00 грн. (двадцять одна тисяча сто тридцять одна гривня).

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 16.10.2019.

Суддя В.В. Єгупенко