Рішення

від 10.10.2019 по справі 640/4687/19

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 жовтня 2019 року № 640/4687/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Огнивому Д.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ доГоловного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2019 №00002871402 та №00002881402,

за участю:

представника позивача - Костенко М.І.,

представника відповідача - Заруцького Р.І.

На підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 жовтня 2019 року проголошено скорочену (вступну та резолютивну) частини рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 07.03.2019 №00002871402 та №00002881402.

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 07.03.2019 №00002871402 та №00002881402, прийняті на підставі акта перевірки від 19.02.2019 №118/26-15-14-02-03/38536540, є протиправними, необґрунтованими та підлягають скасуванню. Так, позивачем зазначено, що фактичне здійснення операцій з надання (отримання) рекламних послуг, враховуючи специфіку таких послуг та договорів, що їх регламентують, підтверджується належним чином оформленими первинними документами. Позивачем наголошено на тому, що доводи, викладені в акті перевірки спростовуються належними та допустимими доказами, а обставини, на які посилається контролюючий орган, не можуть бути достатніми підставами для визнання правочинів між позивачем та його контрагентами недійсними та не можуть одночасно бути достатніми доказами безтоварності /неможливості фактичного здійснення господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.05.2019 відкрито спрощене позовне провадження у справі №640/4687/19 та зазначено, що справа буде розглядатися без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, запропоновано відповідачу у визначений судом строк надати відзив на позовну заяву.

Разом з тим, представником позивача через канцелярію суду 22.05.2019 подано клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, в якому зазначено, що позивач бажає надати усні пояснення у справі, звернути увагу суду на характер, суть господарських операцій, ресурси, необхідні для надання послуг, робіт, визнаних відповідачем нереальними , докази, які можуть підтверджувати реальний характер здійснених операцій.

З огляду на зазначене, справу №640/4687/19 призначено до розгляду в судовому засіданні.

Відповідачем 28.05.2019 надано суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві наголошено на тому, що висновки, викладені в акті перевірки та оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідають чинному законодавству, а позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ не підлягають задоволенню. Так, відповідачем наголошено, що в ході перевірки встановлено, що згідно з документами наданими до перевірки (договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт) протягом квітня-грудня 2016 року, позивач необґрунтовано відобразив по обліку у складі витрат для обчислення податку на прибуток та у складі податкового кредиту для обчислення податку на додану вартість результати фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 , товариством з обмеженою відповідальністю Варта Плюс , товариством з обмеженою відповідальністю КОРТЕО , товариством з обмеженою відповідальністю Ренткомпані та товариством з обмеженою відповідальністю Феникс Торг .

В свою чергу, позивачем 06.06.2019 надано відповідь на відзив, в якому позивачем підтримано позовні вимоги та викладені в позовній заяві обставини, та зазначено, що первинні бухгалтерські та податкові документи по взаємовідносинам зі спірними контрагентами товариством з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 , товариством з обмеженою відповідальністю товариством з обмеженою відповідальністю Варта Плюс , товариством з обмеженою відповідальністю КОРТЕО , товариством з обмеженою відповідальністю Ренткомпані та товариством з обмеженою відповідальністю Феникс Торг , а також Звіти про надання послуг до всіх без виключення актів наданих послуг, дають можливість встановити причинно-наслідковий зв`язок між послугами, що надані позивачу зазначеними контрагентами по відношенню до рекламних послуг, що надані позивачем первинним замовникам.

Відповідачем 26.09.2019 надано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, в якому наголошено, що в ході перевірки, встановлено відсутність трудових та технічних можливостей у товариства з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 , товариства з обмеженою відповідальністю Варта Плюс , товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕО , товариства з обмеженою відповідальністю Ренткомпані , товариства з обмеженою відповідальністю Феникс Торг для здійснення фінансово-господарських операцій; наявність кримінальних проводжень за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України, в яких фігурують вказані підприємства; наявність в інформаційній системі Державної фіскальної служби України облікових карток суб`єктів фіктивного підприємництва щодо вказаних підприємств; не встановлено ланцюга походження виконаних робіт (послуг), які в подальшому надавались вказаними підприємствами на адресу товариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ .

Також, позивачем 27.09.2019 надано письмові пояснення, відповідно до яких, для підтвердження реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами, товариством з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ надано Замовлення позивача, які направлялися його контрагентам та в яких зазначено суть господарської операції за якою замовлялися послуги - найменування послуги, продукція/торговельна марка щодо якої замовляються послуги, опис послуг до надання, строк їх надання, умови оплати та умови використання ресурсів для надання послуги.

Під час судового розгляду справи, судом оголошувались перерви у відповідності із приписами Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, відповідь на відзив та письмові пояснення, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві було проведено документальну планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства України за період з 01.01.2014 по 30.09.2017, за результатами якої складено акт від 19.02.2019 №118/26-15-14-02-03/38536540.

Так, перевіркою встановлено порушення товариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ :

- пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, в результаті чого, підприємством занижено податок на прибуток на загальну суму 182 369 грн., в тому числі: за 2016 рік в сумі 182 369 грн.;

- пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 199.1, 199.2, 199.4 статті 199, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 202 632 грн., в тому числі: за квітень 2016 року на суму 49 642 грн., за червень 2016 року на суму 74 917 грн., за липень 2016 року на суму 36 300 грн., за грудень 2016 року на суму 41 773 грн.;

- пункту 201.10 статті 201 Податкового Кодексу України від 02.12.10 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, а саме порушення термінів реєстрі податкових накладних, що підлягають наданню покупцям-платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- пункту 49.2, підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49, підпункту б пункту 176.2 статті 176 від 02.12.10 №2755-VI, зі змінами і доповненнями, розділу III Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку , затвердженого наказом Мінфіну України від 13.01.2015 №4, а саме, подання не в повному обсязі з недостовірними відомостями податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь фізичних осіб (в податковому розрахунку за 3 квартал 2017 року, не вірно відображено ідентифікаційний номер фізичної особи, що призвело до зміни платника податку;

- частини восьмої статті 9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI, зі змінами та доповненнями, несвоєчасна сплата єдиного внеску.

На підставі акта перевірки від 19.02.2019 №118/26-15-14-02-03/38536540 винесено наступні податкові повідомлення-рішення від 07.03.2019:

- №00002871402, яким встановлено порушення пунктів 44.1, 44.2 статті 44, підпункту 134.1.1. пункту 134.1 статті 134 Податкового Кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток підприємств на загальну суму 227 961,00 грн., у тому числі: 182 369,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 45 592,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями;

- №00002881402, яким встановлено порушення пункту 44.1 статті 44, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 199.1, 199.2, 199.4 статті 199, пункту 200.1 статті 200, пункту 201.1 статті 201 Податкового Кодексу України, у зв`язку з чим збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на загальну суму 253 290,00 грн., у тому числі: 202632,00 грн. - за податковим зобов`язанням та 50 658,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Товариство з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ , не погоджуючись з податковими повідомленнями-рішеннями Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 07.03.2019 №00002871402 та №00002881402, звернулось до суду з даним позовом.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 9.1.1 пункту 9.1 статті 9 Податкового кодексу України податок на прибуток підприємств належить до загальнодержавних податків та зборів.

Підпунктом 133.1.1 пункту 133.1 статті 133 Податкового кодексу України передбачено, що платниками податку є суб`єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку) визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів; бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Зокрема, методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи підприємства та її розкриття у фінансовій звітності закріплені у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 №290 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 за № 860/4153) (надалі - Положення №15).

Відповідно до пункту 119.2 статті 119 Податкового кодексу України неподання, подання з порушенням встановлених строків, подання не у повному обсязі, з недостовірними відомостями або з помилками податкової звітності про суми доходів, нарахованих (сплачених) на користь платника податків, суми утриманого з них податку, а також суми отриманої оплати від фізичних осіб за товари (роботи, послуги), якщо такі недостовірні відомості або помилки призвели до зменшення та/або збільшення податкових зобов`язань платника податку та/або до зміни платника податку тягнуть за собою накладення штрафу у розмірі 510 гривень.

Як вбачається з акта перевірки від 15.08.2018 №2353/28-10-14-06-02/39787008, перевіркою встановлено, що державним підприємством "Національні інформаційні системи" в звітному розрахунку за третій квартал 2016 року невірно вказано ідентифікаційний номер по одній фізичній особі, чим порушено підпункт "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України. Державне підприємство "Національні інформаційні системи" самостійно виявлено помилку та надано уточнюючий розрахунок від 16.03.2017 за №9270740221 за третій квартал 2016 року.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України, об`єктом оподаткування, зокрема, є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України, передбачено, що датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з пунктом 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи); ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод (пункт 198.6 статті 198 Податкового кодексу України).

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Цим же пунктом встановлено наступні строки реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних:

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Зокрема, Верховним судом в своєї судовій практиці неодноразово наголошено, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з`ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб`єктності учасників господарської операції; установлення зв`язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Як вбачається з акта перевірки від 19.02.2019 №118/26-15-14-02-03/38536540, в ході перевірки контролюючим органом встановлено, що згідно з документами наданими до перевірки (договорами, податковими накладними, актами виконаних робіт) протягом квітня- грудня 2016 року, позивач необґрунтовано відобразив по обліку у складі витрат для обчислення податку на прибуток та у складі податкового кредиту для обчислення податку на додану вартість результати фінансово-господарських взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 , товариством з обмеженою відповідальністю Варта Плюс , товариством з обмеженою відповідальністю КОРТЕО , товариством з обмеженою відповідальністю Ренткомпані та товариством з обмеженою відповідальністю Феникс Торг .

Як зазначено позивачем, враховуючи специфіку надання (отримання) рекламних послуг та договорів, що їх регламентують, товариством з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ надано первинні документи, які посвідчують мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг, а також можливість проведення таких операцій контрагентом з урахуванням необхідного часу, місця, матеріальних ресурсів необхідних для надання таких послуг. Необхідність укладення договорів зі спірними контрагентами була обумовлена необхідністю виконання позивачем робіт/послуг рекламного характеру на користь первинних замовників: товариства з обмеженою відповідальністю ЄВРОВІКНОБУД (Договір про виконання робіт/надання послуг від 01.04.2016 №01/04/16), акціонерного товариства МІЖНАРОДНІ АВІАЛІНІЇ УКРАЇНИ (Договір від 03.03.2014 №0376/В-14), товариства з обмеженою відповідальністю ПЕЖО СІТРОЄН УКРАЇНА (Договір від 31.12.2013 №311213), товариства з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТЕЛЕКОМ , товариства з обмеженою відповідальністю ДЕК (Договір про виконання робіт/надання послуг від 16.03.2016 №16/03/16), публічного акціонерного товариства КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК (Договір від 12.03.2016 №12/03/16).

Позивачем зазначено, що суть вказаної господарсько-правової схеми надання рекламних послуг свідчить про те, що товариство з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ по взаємовідносинах з первинними замовниками, виступало в якості підрядника, а спірні контрагенти - в якості субпідрядників, залучених позивачем, адже у позивача відсутній господарський та матеріальний інтерес на вчинення рекламних акцій товарів, які виробляються та поставляються третім особам, зокрема, товариству з обмеженою відповідальністю ЄВРОВІКНОБУД , акціонерному товариству МІЖНАРОДНІ АВІАЛІНІЇ УКРАЇНИ , товариству з обмеженою відповідальністю ПЕЖО СІТРОЄН УКРАЇНА , товариству з обмеженою відповідальністю ІНТЕРТЕЛЕКОМ , товариству з обмеженою відповідальністю ДЕК , публічному акціонерному товариству КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК у власних цілях, оскільки, позивач не є розповсюджувачем/реалізатором таких товарів.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження реальності господарських операцій з контрагентами товариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ - товариством з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 , товариство з обмеженою відповідальністю Варта Плюс , товариство з обмеженою відповідальністю КОРТЕО , товариство з обмеженою відповідальністю Ренткомпані , товариства з обмеженою відповідальністю Феникс Торг , позивачем надано типові Договори про виконання робіт/надання послуг, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), замовлення щодо надання послуг.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ (Замовник) та його контрагентами (Виконавці) укладено договори про виконання робіт/надання послуг:

- товариством з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 - Договір від 18.05.2016 № 180516-1;

- товариством з обмеженою відповідальністю Варта Плюс - Договір від 19.05.2016 №190516-1;

- товариство з обмеженою відповідальністю КОРТЕО - Договір від 24.03.2016 №240316-1;

- товариство з обмеженою відповідальністю Ренткомпані - Договір від 02.06.2016 №020616-1;

- товариства з обмеженою відповідальністю Феникс Торг - Договір від 01.12.2016 №0112/16-2.

Відповідно до пункту 1.1. вищезазначених Договорів, Виконавець, зобов`язується виконати роботи/надавати послуги, перелік яких вказаний в пункті 1.2 типових договорів, а товариство з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ , як Замовник, зобов`язується прийняти й оплатити виконані роботи/надані послуги.

Пунктом 1.2. типових Договорів визначено, що Виконавець зобов`язується виконати/надати наступні роботи/послуги:

- розробка ідей для рекламних кампаній та рекламних акцій, розробка дизайнів, макетів, банерів, рекламних матеріалів та інше;

- розробка ідей та сценаріїв для рекламних радіо роликів та відеороликів;

- розміщення, розповсюдження рекламної інформації про товари/послуги, юридичну/фізичну особу;

- проведення рекламних акцій та інших заходів рекламно-інформаційного характеру;

- інші рекламні послуги.

Згідно з умовами типових Договорів, передача результатів робі/послуг, виконаних за даними Договорами у Власність Замовника здійснюється на підставі актів здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг. Акти здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг є підтвердження виконання робіт/надання послуг Виконацем належним чином та приймання їх Замовником.

Як вбачається з акта перевірки, контролюючим органом встановлено наявність кримінальних проводжень за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України, в яких фігурують контрагенти позивача - товариство з обмеженою відповідальністю Варта Плюс , товариство з обмеженою відповідальністю КОРТЕО , товариства з обмеженою відповідальністю Феникс Торг .

Так, позивачем зазначено, що в акті перевірки міститься інформація відповідно до якої по контрагентах товариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ наявні картки суб`єктів фіктивного підприємництва , які знаходяться в АІС СФП та посилання на номери кримінальних проваджень, дати їх реєстрацій та відомостей щодо допитів начебто посадових осіб контрагентів. Так, на думку позивача, це є незаконним розголошенням відомостей досудового розслідування в розумінні статті 222 Кримінального процесуального кодексу України.

В свою чергу, відповідачем наголошено на тому, що використана в акті перевірки інформація щодо контрагентів позивача, використовувалась у відповідності з приписами Податкового кодексу України, відомості з посиланням на кримінальні провадження по фінансово-господарській діяльності контрагентів позивача отримані перевіряючими із загальнодоступного джерела - Єдиного державного реєстру судових рішень.

Так, відповідно до статті 83 Податкового кодексу України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом, податкова інформація, експертні висновки, судові рішення, податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України Про інформацію , податкова інформація - сукупність відомостей і даних, що створені або отримані суб`єктами інформаційних відносин у процесі поточної діяльності і необхідні для реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Так, слід наголосити на тому, що платник податків при виборі контрагента та укладенні з ним договорів має керуватись належною обачністю, оскільки від цього залежить подальше фактичне виконання таких договорів, отримання прибутку та права на отримання певних преференцій, зокрема формування податкового кредиту з податку на додану вартість.

Суд наголошує, що про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, зокрема, наявність таких обставин: неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій товариство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які сукупно з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо можливостей здійснення господарюючими суб`єктами відповідних операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна, обсягу матеріальних та трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання умов, обумовлених договорами, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 24.05.2019 у справі №816/4537/14.

Разом з тим, позивачем жодним чином не спростовано встановлені контролюючим органом під час перевірки факти відсутність трудових та технічних можливостей у товариства з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 , товариства з обмеженою відповідальністю Варта Плюс , товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕО , товариства з обмеженою відповідальністю Ренткомпані , товариства з обмеженою відповідальністю Феникс Торг для здійснення фінансово-господарських операцій.

Крім цього, відповідачем зазначено, що товариством з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ до перевірки не надані первинні документи по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю ВАРТА ПЛЮС , які визначають зміст виконаних робіт (послуг), не надано сценарії для рекламних радіо роликів та відеороликів, дизайни, макети, банери та рекламні матеріали, які створювало дане підприємство, деталізація виконаних робіт.

Щодо інших контрагентів, то акти здачі прийняття-робіт не містять конкретизації послуг, які надавались контрагентами, звіти до акту надання послуг не містять ідентифікуючих ознак (прив`язки виконавця до відповідних робіт).

Отже, ані договори, ані замовлення і акти, які досліджувались судом не містять конкретизації послуг, вимог замовника до кінцевого продукту.

Зокрема, відповідно до умов типових договорів, визначених пунктом 1.3. передбачено, що при наданні Замовником знаку для товарів і послуг, будь-яких матеріалів, Замовник надає Виконавцю дозвіл (невиключне право) на використання знаку для товарів та послуг і/або інших матеріалів, наданих Замовником , виключно для виконання робіт/надання послуг, на строк виконання зобов`язань, передбачених Договором. Використання знаку для товарів та послуг та/або зазначених матеріалів Виконавцем для цілей цього Договору не потребує отримання будь-яких дозволів, а також здійснення будь-яких платежів платежів на користь Замовника та/або будь-яких третіх осіб.

Слід зазначити, що пунктом 1.4. типових Договорів, передбачено порядок регулювання передачі права інтелектуальної власності на створені об`єкти при виконанні робіт/наданні послуг на виконання умов типових Договорів. Пунктом 1.4.1. типових Договорів передбачено, що виконавець відчужує Замовнику, а Замовник набуває з моменту підписання Акту здачі-приймання виконаних робіт/наданих послуг (за умови оплати 100% вартості робіт/послуг), виключні майнові права на об`єкти права інтелектуальної власності - результати робіт/послуг.

Однак, матеріали справи не містять, передбачені умовами Договорів дозволи на використання знаку для товарів та послуг, об`єктів права інтелектуальної власності - результату робіт/послуг.

Також, пунктом 3.1. - 3.2. типових Договорів передбачено, що за виконання робіт/надання послуг відповідно до умов Договорів, Замовник виплачує Виконавцеві вартість робіт/послуг, на підставі виставлених Виконавцем рахунків. Всі розрахунки між Сторонами проводяться в безготівковій формі згідно з наданими Виконавцем рахунками. Вартість робіт/послуг визначається Виконацем у рахунках.

Разом з тим, позивачем на підтвердження виконання робіт/надання послуг відповідно до умов Договорів не надано суду рахунків-фактур, платіжних доручень, банківських виписок, тощо.

Вищенаведене свідчить про відсутність факту здійснення фінансово-господарських операцій вищезазначених постачальників за перевіряємий період та відсутність зв`язку з господарською діяльністю підприємства.

Отже, з огляду на наведені вище обставини, суд погоджується з доводами Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, що надані позивачем первинні документи не відображають реальний рух активів при здійсненні господарських взаємовідносин між позивачем та його контрагентами. Так, подані позивачем первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій, спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, у товариства з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

За операціями з товариством з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 , товариством з обмеженою відповідальністю Варта Плюс , товариства з обмеженою відповідальністю КОРТЕО , товариством з обмеженою відповідальністю Ренткомпані , товариством з обмеженою відповідальністю Феникс Торг оформлювались лише окремі первинні документи з метою створення зовнішніх ознак фактичного здійснення господарських операцій та правомірності формування витрат та податкового кредиту, наслідком чого є отримання товариством з обмеженою відповідальністю ХАВАС ВОРЛДВАЙД КИЇВ необґрунтованої податкової вигоди у вигляді витрат та сум податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, на підтвердження вищевказаних обставин, в матеріалах справи містяться витяги по обліковим карткам суб`єктів фіктивного підприємництва - товариства з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 від 14.08.2017 № 3831/8/10-06-21-03, товариства з обмеженою відповідальністю Варта Плюс від 14.08.2017 №3829/8/10-06-21-03, товариства з обмеженою відповідальністю Ренткомпані від 25.05.2015 № 802/8/21-03-07-06-06, товариства з обмеженою відповідальністю Феникс Торг від 10.07.2017 № 3449/8/26-54-21 -03, а також копія пояснень номінального керівника товариства з обмеженою відповідальністю Укртрейд 10 , товариства з обмеженою відповідальністю Варта Плюс Раковського A.B. про непричетність до здійснення фінансового-господарської діяльності.

Слід зазначити, що недоведеність здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди, а покупця - права на формування цієї податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв`язку з цим юридично дефектних первинних документів, та незважаючи на наявність у платника податку доказів сплати продавцем вартості товарів/послуг, якщо рух коштів не забезпечений зв`язком з господарською діяльністю учасників цих операцій.

Таким чином, відображенню у бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулася, при наявності первинних документів, що підтверджують таку господарську операцію.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного суду України від 06.12.2016 №21-1440а16 та від 27.06.2017 №21-3418а16.

Зокрема, суд наголошує на тому, що виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) з метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів. Лише формальна наявність договорів та видаткових накладних не є достатнім та беззаперечним документальним підтвердженням фактичного виконання робіт та послуг і не дає можливості суду дійти обґрунтованого й переконливого висновку про фактичне проведення господарських операцій.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного суду від 26.03.2019 №826/5263/14 (касаційне провадження №К/9901/8136/18).

З огляду на зазначене, враховуючи обґрунтованість висновків акта перевірки від 19.02.2019 №118/26-15-14-02-03/38536540, суд приходить до висновку, що податкові повідомлення-рішення від 07.03.2019 №00002871402 та №00002881402 винесені Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, з огляду на що, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо їх скасування є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи сторін, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статями 292-297 Кодексу адміністративного судочинства України, із урахуванням положень пункту 15.5 Перехідних положень (Розділу VII) Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.

Повний текст рішення виготовлено 15.10.2019