Постанова

від 09.10.2019 по справі 640/658/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/658/19 Суддя (судді) першої інстанції: Скочок Т.О.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року м. Київ

Колегія Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Кузьменка В. В.,

суддів Ганечко О. М., Лічевецького І. О.,

за участю секретаря Кірієнко Н. Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Акта МК про надання дозволу для погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019, -

В С Т А Н О В И Л А:

Головне управління ДФС у м. Києві звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Акта МК , в якому просило надати дозвіл на реалізацію майна Товариства, яке перебуває у податковій заставі, з метою погашення усієї суми податкового боргу.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції як таке, що постановлене з порушенням норм процесуального та матеріального права, та задовольнити позов у повному обсязі.

В судове засідання з`явилися представники сторін. Представник позивача підтримав апеляційну скаргу, просив її задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції. Представник відповідача просив залишити ухвалене рішення суду без змін, посилаючись на безпідставність доводів, викладених в апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції прийшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з того, що суду не доведено, що контролюючий орган, в особі податкового керуючого або іншої відповідальної особи ГУ ДФС у м. Києві вживав заходи щодо встановлення у боржника (відповідача) іншого майна (рухомого та/або нерухомого), ніж того нерухомого майна, що перелічено в акті опису майна від 01.12.2017 №12/26-15-17-02-17, для здійснення опису такого у податкову заставу.

Контролюючим органом не було перевірено можливість стягнення безготівкових коштів з наявного банківського рахунку платника, так як включене майно вказане в акті опису майна від 01.12.2017 знаходиться в іпотеці.

Апелянт в свою чергу, посилається на те, що за відповідачем обліковується податковий борг з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 15 009 760,51 грн. та вжитті контролюючим органом заходи щодо погашення такої суми податкового боргу, шляхом стягнення коштів з банківських рахунків платника податку, результатів не дали.

Як встановлено судом, ТОВ Акта МК (код ЄДРПОУ 33785801, адреса: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 77) перебуває на обліку в ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у м. Києві як платник податків.

Відповідно до розрахунку сум податкового боргу, а також витягів з інтегрованих карток платника податків (ТОВ Акта МК ) вбачається, що станом на 18.02.2019 за відповідачем обліковується податковий борг перед державним бюджетом з орендної плати з юридичних осіб на загальну суму 15 009 760,51 грн., з них: 15 008 840,32 грн. - недоїмка, 920,19 грн. - пені, нарахованої в порядку ст. 129 Податкового кодексу України.

За даними наданих позивачем до матеріалів справи розрахунків сум податкового боргу вказана сума податкової заборгованості виникла у зв`язку з несплатою (неповною сплатою) та/або несвоєчасною сплатою ТОВ Акта МК сум самостійно узгоджених податкових зобов`язань, задекларованих платником (відповідачем) у поданих ним до податкової інспекції податкових розрахунках земельного податку реєстр. №9011432644 від 06.02.2017, №№106915 від 13.09.2017, №106918 від 13.09.2017, №9187023217 від 14.09.2017, №9187023217 від 14.09.2017, №9022798550 від 15.02.2018, а також суми штрафу, визначених контролюючим органом згідно податкового повідомлення-рішення від 25.10.2018 №0738631212.

ГУ ДФС у м. Києві сформувало та виставило ТОВ Акта МК податкову вимогу за №80153-17, згідно якої станом на 14.09.2017 сума податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов`язанням за платежем: код класифікації доходу бюджету 18010600 становила 10 642 293,53 грн. (недоїмка).

Вимога від 15.09.2017 разом з рішенням уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві №80153-17 про опис майна у податкову заставу від 15.09.2017 були вручені керівнику товариства Гуні О.М. 15.09.2017, про що свідчать відповідні розписки на корінці Вимоги та примірнику такого рішення.

На підставі рішення уповноваженої особи ГУ ДФС у м. Києві №80153-17 про опис майна у податкову заставу від 15.09.2017 складено акт №12/26-15-17-02-17 опису майна платника податків ТОВ Акта МК від 01.12.2017.

Згідно з цим Актом опису майна податковий керуючий провів опис такого майна відповідача: 1) майновий комплекс мийка а/м, об`єкт нежитлової нерухомості за адресою: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12-Б, літера А, вартістю 84 677,61 грн.; 2) нежилий будинок, адреса: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12-В, літера А, вартістю 19 902,30 грн.; 3) нежилий будинок, адреса: м. Київ, вул. Кільцева дорога, 12-Г, літера А, вартістю 29 888,11 грн.

Згідно даних Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження (індексні номери 106586240, 106589354 і 106685807 від 07.12.2017) 06.12.2017 державним реєстратором до Державного реєстру (спеціальний розділ) внесені записи про обтяження переліченого вище нерухомого майна боржника (ТОВ Акта МК ) податковою заставою.

З метою стягнення сум заборгованості заступником начальника ГУ ДФС у м. Києві Брицькою Л.Є. 28.11.2017 відповідно до абз. 2 п 95.5 ст. 95 Податкового кодексу України було прийнято рішення за №2/26-15-17-02-29 про стягнення коштів платника податків (ТОВ Акта МК ) з рахунків у банках у рахунок погашення податкового боргу.

На виконання зазначеного рішення від 28.11.2017 до установ банків (ПАТ АКБ Траст-Капітал , ПАТ Креді Агріколь Банк , ПАТ КБ ПриватБанк , Управління Державної казначейської служби України у Святошинському районі ГУ ДКСУ у м. Києві) контролюючим органом направлялись інкасові дорученням №1429/26-15-17-02-31 від 19.02.2018, №2952/26-15-17-02-31 від 25.04.2018, №2955/26-15-17-02-31 від 25.04.2018, №3815/26-15-17-02-31 від 22.05.2018, №3816/26-15-17-02-31 від 22.05.2018, №3817/26-15-17-02-31 від 22.05.2018, №4158/26-15-17-02-31 від 06.06.2018, №4161/26-15-17-02-31 від 06.06.2018, - що повернуто без виконання у зв`язку з відсутністю коштів на рахунках.

На переконання позивача, контролюючим органом було вжито всіх необхідних та вичерпних заходів з метою погашення суми податкового боргу ТОВ Акта МК , однак, такі вжиті заходи відповідних результатів не дали, що стало підставою для звернення до суду із цим позовом в порядку п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України у разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Положеннями підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов`язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Згідно з підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.

Порядок стягнення податкового боргу платників податків врегульовано статтями 95-99 Податкового кодексу України, якими визначено, у тому числі, перелік заходів, що можуть вживатися контролюючим органом до платника податків із метою погашення податкового боргу, зокрема, стягнення коштів, які перебувають у власності платника податків, а також продаж майна платника податків, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до статті 95 Податкового кодексу України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Аналіз зазначених положень податкового законодавства свідчить про те, що закон передбачає два способи забезпечення погашення податкового боргу: шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків та шляхом продажу майна, яке перебуває у податковій заставі.

Кожен з цих способів застосовується податковим органом окремо та послідовно на підставі судового рішення. При цьому закон саме на податковий орган покладає певний обсяг повноважень та обов`язків по встановленню питань щодо можливості стягнення податкового боргу за рахунок коштів, які перебувають у власності платника податків (наявність банківських рахунків, достатність коштів на таких рахунках тощо), а також щодо опису майна в податкову заставу, за рахунок якого податковий борг може бути стягнений.

Пунктом 87.2 ст. 87 ПК України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Згідно пп. 87.3.1 п. 87.3 ст. 87 ПК України не може бути використані як джерела погашення податкового боргу платника податків майно платника податків, надане ним у заставу іншим особам (на час дії такої застави), якщо така застава зареєстрована згідно із законом у відповідних державних реєстрах до моменту виникнення права податкової застави.

Пунктом 88.1 ст. 88 ПК України передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу (п. 89.3 ст. 89 ПК України).

Статтею 88 ПК України, якою визначається зміст податкової застави, передбачено, що з метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Відповідно до п. 89.8 ст. 89 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний безоплатно зареєструвати податкову заставу у відповідному державному реєстрі.

За змістом норм ст. 2 і 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 01.07.2004 №1952-IV, державній реєстрації підлягають речові права, похідні від права власності на нерухоме майно, зокрема іпотека, а також заборона відчуження та арешт нерухомого майна, податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Відповідно до статті 3 Закону України Про іпотеку іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

У разі порушення боржником основного зобов`язання відповідно до іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити забезпечені нею вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими особами, права чи вимоги яких на передане в іпотеку нерухоме майно зареєстровані після державної реєстрації іпотеки. Якщо пріоритет окремого права чи вимоги на передане в іпотеку нерухоме майно виникає відповідно до закону, таке право чи вимога має пріоритет над вимогою іпотекодержателя лише у разі його/її виникнення та реєстрації до моменту державної реєстрації іпотеки.

Пріоритет права іпотекодержателя на задоволення забезпечених іпотекою вимог за рахунок предмета іпотеки відносно зареєстрованих у встановленому законом порядку прав чи вимог інших осіб на передане в іпотеку нерухоме майно виникає з моменту державної реєстрації іпотеки. Зареєстровані права та вимоги на нерухоме майно підлягають задоволенню згідно з їх пріоритетом - у черговості їх державної реєстрації. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно зі статтею 1 Закону України Про Іпотеку пріоритет - переважне право однієї особи відносно права іншої особи на те ж саме нерухоме майно. Вищий пріоритет - пріоритет встановлений раніше будь-якого іншого пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна. Нижчий пріоритет - пріоритет, встановлений пізніше пріоритету будь-якого інше пріоритету стосовно одного й того ж нерухомого майна.

Правовий аналіз наведених норм права у сукупності дає підстави для висновку, що пріоритет на задоволення вимог іпотекодержателя, право на яке виникло відповідно до іпотечного договору та зареєстроване у передбаченому законом порядку раніше, є вищим відносно пріоритету податкової застави, що виникла пізніше.

26.05.2010 в Державному реєстрі приватним нотаріусом Астраускас Л.Є. зареєстровано обтяження - іпотеку на нерухоме майно, що перелічене в акті опису майна від 01.12.2017 №12/26-15-17-02-17. Підставою для такого обтяження нерухомого майно визначено договір іпотеки від 26.05.2010, номер в Реєстрі 1160, посвідчений названим приватним нотаріусом.

Згідно з договором позики №04-2010 від 06.04.2010 та договору іпотеки від 26.05.2010, Компанія Marza Trade Limited (Республіка Кіпр), як позикодавець, надало ТОВ Акта МК (позичальнику) строкову позику у розмір 10 000 000 доларів США під 8,0% річних за користування такою позикою. Позичальник зобов`язаний був повернути позику позикодавцю до 31.03.2015.

З метою забезпечення виконання зобов`язання ТОВ Акта МК за договором позики №04-2010 від 06.04.2010, укладено договір іпотеки від 26.05.2010, що був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Астраускас Л.Є., номер в Реєстрі 1160.

За умовами Іпотечного договору ТОВ Акта МК передало Компанії Marza Trade Limited в іпотеку наступне нерухоме майно: комплекс будівель, згідно довідки-характеристики БТІ №1467401 від 21.04.2010, загальною площею 288,60 кв.м., вартістю 140 217,90 грн., що знаходиться за адресою: м. Київ, дорога Кільцева, буд. 12Б ((будівля обслуговування а/м (літ.А) площею 164,80 кв.м.; будівля для мийки а/м (літ.Б) площею 97,00 кв.м.; вбиральня (літ.В) площею 26,80 кв.м.), що належить ТОВ АКТА МК на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії САВ №283329 від 25.07.2007; нежитловий будинок (літ.А), згідно довідки-характеристики БТІ №1467350 від 21.04.2010, загальною площею 96,6 кв.м., вартістю 34 339,27 грн., що знаходиться за адресою: м. Київ, дорога Кільцева, буд. 12В, та що належить ТОВ АКТА МК на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії САВ в„–283330 від 25.07.2007; нежитловий будинок (літ.А), згідно довідки-характеристики БТІ №1467308 від 21.04.2010, загальною площею 180,9 кв.м., вартістю 45 559,78 грн., що знаходиться за адресою: м. Київ, дорога Кільцева , буд. 12Г, та що належить ТОВ АКТА МК на праві власності згідно свідоцтва про право власності серії САВ в„–283331 від 25.07.2007.

Відповідно до п. 5.2 і 5.3 цього Іпотечного договору, дана іпотека є дійсною до припинення основного зобов`язання (виконання зобов`язання іпотекодавця за договором позики №04-2010 від 06.04.2010).

Як встановлено, термін повернення позики за основним договором, укладеним між ТОВ Акта МК і Компанією Marza Trade Limited (Республіка Кіпр), був продовжений до 31.03.2020 на підставі укладеного 09.03.2015 між цими ж сторонами договору про зміни та доповнення №1 до договору позики №04-2010 від 06.04.2010.

Вказане свідчить, що описане ГУ ДФС у м. Києві в податкову заставу згідно акта опису майна від 01.12.2017 №12/26-15-17-02-17 нерухоме майно, на той час було зареєстроване в іпотеку, що наразі не припинена, відтак, не могло бути джерелом погашення податкового боргу.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ГУ ДФС у м. Києві не було вжито заходів щодо погашення наявного податкового боргу за рахунок готівки платника або встановлено обставину відсутність у ТОВ Акта МК сум готівкових коштів для стягнення таких в погашення заборгованості, отже, не було вжито необхідних та вичерпних заходів для погашення податкового боргу.

Згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд, що і вчинено судом у даній справі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене у сукупності та в межах апеляційної скарги, беручи до уваги при цьому кожен аргумент, викладений учасниками справи, рішення суду першої інстанції у цій справі є законним та обґрунтованим і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права ухвалив рішення повно і всебічно з`ясувавши обставини справи.

Керуючись ст.ст. 242, 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю Акта МК про надання дозволу для погашення суми податкового боргу за рахунок майна платника податків - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 липня 2019 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач: В. В. Кузьменко

Судді: О. М. Ганечко

І. О. Лічевецький

Повний текст постанови виготовлено 15.10.2019