Постанова

від 07.10.2019 по справі 308/14021/15-а

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8563/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів :

головуючого судді: Запотічного І.І.,

суддів: Глушка І.В., Довгої О.І.,

при секретарі судового засідання: Мельничук Б.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 червня 2019 року (суддя- Лемак О.В., ухвалене в м. Ужгороді ) у справі № 308/14021/15-а за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Житлово-побутове підприємство" до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Будинковий комітет "Бородіна 14" про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Житлово-побутове підприємство" (Позивач) звернулося в суд із позовом до Виконавчого комітету Ужгородської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Будинковий комітет "Бородіна 14", та з наведених у ньому підстав просить визнати протиправним та скасувати рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.10.2015р. №340.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 червня 2019 року позов Приватного акціонерного товариства "Житлово-побутове підприємство" задоволено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, його оскаржив відповідач Виконавчий комітет Ужгородської міської ради подавши до Восьмого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вказує на неповне з`ясування обставин справи, на невідповідність висновків суду обставинам справи та просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити позивачу в задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги, зокрема, вказує, що обраний позивачем спосіб захисту не забезпечує реального захисту порушеного права, оскільки не призведе до поновлення прав позивача, які він вважає порушеними внаслідок прийняття спірного рішення. Також зазначає, що оскаржуване рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради вданому випадку не є рішенням суб`єкта владних повноважень у сфері управлінської діяльності в розумінні норм КАС України, відтак даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Позивач Приватне акціонерне товариство "Житлово-побутове підприємство" у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами апелянта, вважає, що такі суперечать нормам матеріального права та не узгоджуються з фактичними обставинами справи. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

Представники позивача в судовому засіданні заперечили проти апеляційної скарги, вважають рішення суду першої інстанції законним та просять залишити його без змін.

Відповідач та третя особа, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, не забезпечили явки повноважних представників в судове засідання, що відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України не перешкоджає розгляду справи без їхньої участі.

Заслухавши суддю-доповідача та представників позивача, перевіривши матеріали справи, апеляційну скаргу в межах наведених доводів, відзив, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Виконавчого комітету Ужгородської міської ради підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 13.10.2015 року за № 340 Виконавчим комітетом Ужгородської міської ради, розглянувши лист Будинкового комітету Бородіна, 14 № 1/5 від 07.10.2015 року, керуючись п. 10 ст. 30 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні , а також з метою захисту порушених прав та інтересів громадян на житло прийнято рішення яким відмінено п.п. 6 розділу Гуртожитки п. 1.7. рішення виконавчого комітету міської ради від 26.02.1997 року № 29 Про реєстрацію будинковолодінь .

Не погодившись з даним рішенням виконавчого комітету Ужгородської міської ради № 340 від 13.10.2015 року Приватне акціонерне товариство "Житлово-побутове підприємство" оскаржило таке в судовому порядку.

Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції зробив висновок, що оскаржене рішення виконавчого комітету Ужгородської міської ради від 13.10.2015 №340 Про відміну пункту рішення виконавчого комітету , яким відмінено п.п.6 розділу Гуртожитки п.1.7 рішення виконавчого комітету міської ради від 26 лютого 1997 р. №29 Про реєстрацію будинковолодінь є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалюючи судове рішення, яке є предметом цього апеляційного розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим, оскільки виник за участю органу місцевого самоврядування, як суб`єкта владних повноважень, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції

Апеляційний суд не погоджується з позицією, викладеною у спірному рішенні, з огляду на таке.

Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Пунктами 1, 2 частини 1 статті 4 КАС України встановлено : адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Термін «суб`єкт владних повноважень» означає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини 1 статті 4 КАС України).

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту у спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

З матеріалів справи видно , що предметом спору в даній справі є рішення Виконавчого комітету Ужгородської міської ради №340 від 13.10.2015 року Про відміну пункту рішення виконавчого комітету , яким скасовано п.п.6 розділу Гуртожитки п.1.7 рішення виконавчого комітету міської ради від 26.02.1997 року №29 щодо реєстрації права власності на нерухоме майно. Тобто, правовідносини, що склались між сторонами, стосуються права власності на спірний об`єкт нерухомого майна - приміщення гуртожитку - вул.Бородіна, 14. Крім цього приймаючи оскаржуване рішення, Виконавчий комітет Ужгородської міської ради зазначив, що таке прийняте також з метою захисту порушених прав та інтересів громадян на житло.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, ураховуючи суть спірних правовідносин та їх суб`єктний склад, приходить до висновку, що даний спір не має ознак публічно-правового характеру, не може бути предметом справи, віднесеної до адміністративної юрисдикції, та як наслідок підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19 КАС України, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

З огляду на викладене, враховуючи положення статті 319 КАС України, суд апеляційної інстанції приходить переконання, що суд першої інстанції, не дослідивши всіх обставин справи, дійшов помилкового висновку щодо вирішення даного спору за правилами адміністративного судочинства, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції та закриття провадження у справі.

Суд апеляційної інстанції в силу приписів частини 1 статті 239 КАС України роз`яснює позивачу, що даний спір належить вирішувати в порядку господарського судочинства

Щодо судового збору, то такий в силу приписів статті 139 КАС України, не належить стягувати з сторін спору.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, через що рішення суду підлягає скасуванню, а провадження в справі слід закрити, оскільки, враховуючи характер спору, суб`єктний склад правовідносин, предмет й підстави заявлених вимог, цей спір має вирішуватись за правилами господарського судочинства.

Керуючись статтями 308, 315, 319, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Виконавчого комітету Ужгородської міської ради задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 10 червня 2019 року № 308/14021/15-а скасувати та закрити провадження у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.

На постанову протягом тридцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.

У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя І. І. Запотічний судді І. В. Глушко О. І. Довга Повне судове рішення складено 16.10.2019р.