Ухвала

від 16.10.2019 по справі 480/1318/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

16 жовтня 2019 року

Київ

справа №480/1318/19

адміністративне провадження №К/9901/28119/19

Суддя Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Загороднюк А.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними,

ВСТАНОВИВ:

До Сумського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання протиправними дій Головного управління Національної поліції в Сумській області щодо проведення перевірки відомостей заяви ОСОБА_1 № 124 від 25 лютого 2019 року Закону України "Про звернення громадян".

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними, у звязку з тим, що розгляд даного спору віднесено до місцевого суду загальної юрисдикції в порядку, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, скаржником подано апеляційну скаргу, яку постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року залишено без задоволення, а ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду від 07 серпня 2019 року касаційну скаргу ОСОБА_1 повернуто скаржнику.

10 жовтня 2019 року ОСОБА_1 вдруге звернувся до Верїовного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року.

Однак, вказана касаційна скарга не відповідає вимогам, встановленим частиною 4 статтею 330 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору.

Разом із касаційною скаргою заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору, в якому заявник просить звільнити його від сплати судового збору, посилаючись на майновий стан, оскільки сума судового збору перевищує 5 відсотків його річного доходу розмір якого у 2018 році склав 30614,91 грн, при цьому, 24000,00 грн з нього він витратив на сплату аліментів. Вказує, що на розгляді у судах перебуває більше 20 справ за його позовами та скаргами, у яких суди звільнили його від сплати судового збору. Щомісячно він подає близько 10 позовів відповідно до кількості правопорушень вчинених щодо нього, за які необхідно сплатити від 30000,00 грн до 70000,00 грн судового збору. З метою отримання доступу до правосуддя, просить звільнити від сплати судового збору через скрутний майновий стан, що підтверджується відомостями з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01 січня по 31 грудня 2018 року та довідкою ГТУЮ у Сумській області від 21 грудня 2018 року №24460-14.8.

За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

При цьому, відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

На підтвердження майнового стану заявником надано копію відомостей з центральної бази даних Державного реєстру фізичних осіб ДПА України про суми виплачених доходів за період з 01 січня по 31 грудня 2018 року №67. Наданий документ належним чином не завірений. Крім того, цей документ містить примітку, де зазначено, що інформація потребує уточнення у джерел доходів.

Враховуючи те, що надані ОСОБА_1 відомості потребують уточнення і не свідчать про відсутність у заявника інших джерел доходів, доводи про скрутний майновий стан належними та допустимими доказами не підтверджені.

Враховуючи викладене, підстави для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору відсутні.

Таким чином відповідно до частиною другою статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Скаржником не додано до касаційної скарги документ про сплату судового збору.

Відповідно до п.п. 5 п. 3 статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року № 3674-VI Про судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір сплачується - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Станом на 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становив 1 921 грн.

Втім, в порушення зазначених правових норм, скаржником не надано доказів сплати судового збору у розмірі 1921 грн.00 коп.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів - УК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38004897; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA678999980000031219207026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055"); призначення платежу - *;101;

---

(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом

---

(ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від

---

(Дата оскарження справи) по справі

---

(Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа).

Також, вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам частині третій статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно частини першої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Як вбачається з матеріалів касаційної скарги, повний текс постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року був складений 27 червня 2019 року.

Касаційну скаргу скаржником подано на пошту 27 серпня 2019 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.

Проте, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу передано судді - доповідачу Загороднюку А.Г. для вирішення питання про відкриття провадження 10 жовтня 2019 року.

Відповідно до частини третьої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Відповідно до частини другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Проте, скаржником не додано заяви про поновлення строків на касаційне оскарження та не зазначено поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю касаційної скарги до провадження суду касаційної інстанції, тому відповідно до ст.ст.169, 332, 330 КАС України скарга підлягає залишенню без руху з наданням необхідного строку для усунення недоліків.

Керуючись статтею 332 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2019 року та постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Сумській області про визнання дій протиправними залишити без руху.

Встановити позивачу строк десять днів з дати вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, шляхом надання квитанції про сплату судового збору або належних доказів на підтвердження права на звільнення від сплати судового збору та заяви про поновлення строків на касаційне оскарження.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині несплати скаржником судового збору касаційна скарга буде повернута.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині невиконання вимог статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: А.Г. Загороднюк