Постанова

від 15.10.2019 по справі 557/1107/16-ц

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2019 року

м. Рівне

Справа № 557/1107/16-ц

Провадження № 22-ц/4815/1257/19

Головуючий у Гощанському районному суді:

суддя Пацко Д.В.

Рішення суду першої інстанції

проголошено о 15 год. 01 хв. 25.06.2019 у м. Рівне

Рівненської області

Повний текст рішення складено: 26.06.2019

Рівненський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ

головуючий суддя: Хилевич С.В.

судді: Ковальчук Н.М., Бондаренко Н.В.

секретар судового засідання: Ковальчук Л.В.

учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ;

відповідач: Малинівська сільська рада Гощанського району Рівненської області;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ;

представники учасників справи:

позивача - адвокат Твердий Микола Кузьмович;

відповідача - ОСОБА_3 ;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - адвокат Мороз Людмила Святославівна;

за участі (в апеляційному суді): ОСОБА_1 та представників учасників справи - ОСОБА_3 , адвокатів Курися О.П. і Мороз Л.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курися Олексія Петровича на рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 25 червня 2019 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Малинівської сільської ради Гощанського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; про визнання незаконним і скасування рішення органу сільського самоврядування,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2016 року в суд звернувс ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Твердого М.К. до Малинівської сільської ради Гощанського району Рівненської області, третя особа, якам не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; про визнання незаконним і скасування рішення відповідача №86 від 23 серпня 2016 року про надання дозволу третій особі встановити перед його будинком браму через дорогу (вулицю), як таке, що порушує право користування позивачем вулицею АДРЕСА_3 як землею загального користування та земельною ділянкою № АДРЕСА_3 по цій же вулиці, право на яку ОСОБА_1 має особисто. Мотивуючи свої вимоги, посилався на те, що вулиця (дорога) передбачена генеральним планом населеного пункту і є землею загального користування, а тому не підлягає приватизації без міни цільового призначення і не може бути частиною земельної ділянки ОСОБА_2 . Отже, оспорюване рішення є передбаченим, оскільки спочатку необхідно змінити цільове призначення земельної ділянки, змінивши при цьому генеральний план села.

Ухвалою судді Гощанського районного суду від 21 листопада 2016 року відмовлено ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі за вказаним позовом, яку ухвалою Апеляційного суду Рівненської області від 21 лютого 2017 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 11 жовтня 2017 року касаційну скаргу представника позивача задоволено, ухвали судів попередніх інстанцій скасовано, а справу передано до Гощанського районного суду для продовження розгляду.

Ухвалою Гощанського районного суду від 12 грудня 2018 року прийнято позовну заяву ОСОБА_1 до Малинівської сільської ради Гощанського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради до розгляду, відкрито загальне позовне провадження у цивільній справі за зазначеним позовом та призначено підготовче засідання.

У поданому відзиві відповідач, вважаючи позов недоведеним та необґрунтованим, просила відмовити у його задоволенні. При цьому покликався на відсутність будь-яких порушень суб`єктивних прав позивача на землю та відповідність оспорюваного рішення вимогам закону.

У поясненнях на відзив органу місцевого самоврядування представник ОСОБА_1 стверджував про факт самочинного будівництва третьою особою поряд з його будинком, чим порушується його право на проїзд. Долучив копії дозволу районної архітектури від 21 вересня 1979 року на виконання позивачем будівельних робіт з будівництва та свідоцтва на забудову садиби в сільських населених пунктах УРСР на земельній ділянці площею 0, 10 га, що видане виконавчим комітетом Гощанської районної ради народних депутатів.

Ухвалою Гощанського районного суду від 08 травня 2019 року закрито підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 і призначено справу до розгляду по суті.

Рішенням Гощанського районного суду від 25 червня 2019 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні позову до Малинівської сільської ради Гощанського району, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; про визнання незаконним та скасування рішення сільської ради.

У поданій апеляційній скарзі позивач через свого представника - адвоката Курися О.П., вважаючи оскаржуване рішення незаконним і необґрунтованим, покликався на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав установленими; невідповідність зроблених висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, що призвело до хибного застосування норм матеріального права.

На її обґрунтування зазначалося про те, що спірні відносини стосуються не правомірності користування ним земельною ділянкою, а дороги, яка є об`єктом загального користування і знаходиться у комунальній власності. Тобто відповідач оспорюваним рішенням не заперечив проти встановлення ОСОБА_2 брами через дорогу, що проходить через його подвір`я. Тому цей факт порушує його права як мешканця і члена територіальної громади відповідно до ч. 1 ст. 24 Конституції України, ч. 1 ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ч. 1 ст. 38, ч. 1 ст. 39, ч. 2 ст. 71 ЗК України.

Вважає, що судом було неправильно встановлено природу спірних правовідносин, оскільки оскаржуваним рішенням перекручено права і обов`язки сторін на землю. Тим паче, протягом 2006-2019 років рішення про надання дозволу на складання технічної документації із землеустрою, передачі у власність земельної ділянки чи відновлення меж земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку АДРЕСА_1 органом сільського самоврядування не приймалися.

На його думку, при прийнятті оспорюваного рішення відповідач повинен був перевірити, але цього не зробив, те, чи є ОСОБА_2 власником або користувачем земельної ділянки, через яку має бути встановлена брама, чи відповідатиме місце встановлення брами вимогам і змісту містобудівної документації на місцевому рівні - генеральному плану села, чи належить до компетенції органу місцевого самоврядування прийняття такого рішення та чи у разі прийняття такого рішення не обмежуватимуться права інших осіб. При цьому стверджував, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено прийняття рішень на обмеження в користуванні об`єктами комунальної власності членів територіальної громади.

Судом залишено без належної уваги те, що за змістом генерального плану с. Малинівка від 1981 року через земельні ділянки позивача і третьої особи проходить дорога, тоді як матеріали справи не містять доказів про передачу ОСОБА_2 земельної ділянки по АДРЕСА_1 , у цьому населеному пункті у власність чи користування. Відсутні дані і про прийняття відповідачем рішення про внесення змін до генерального плану в цій частині. Самовільні записи в генеральному плані з позначкою "Запропонований заїзд", що зроблені кульковою ручкою, перекручують дійсні обставини, спотворюють їх і вводять суд в оману.

Вважаючи недодержаними вимоги ст.ст. 1, 3, 13, 19, 21, 24, 142 Конституції України, ст.ст. 4, 16, 25, 26, 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 1, 16, 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", ст.ст. 2-4, 12, 38, 39, 71, 83 ЗК України, при прийнятті Малинівською сільською радою Гощанського району оспорюваного рішення, просить рішення суду першої інстанції скасувати, ухваливши нове - про задоволення позову ОСОБА_1 до Малинівської сільської ради Гощанського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; про визнання незаконним і скасування рішення №86 від 23 серпня 2016 року.

У поданому відзиві Малинівська сільська рада Гощанського району, вважаючи оскаржуване рішення законним і обґрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому посилається на відсутність необхідності будувати нову дорогу в с. Малинівка Гощанського району, оскільки існує ще до 1981 року, тобто до виготовлення генерального плану, ґрунтова дорога, яка комунальною власністю територіальної громади. Цією дорогою користуються всі місцеві жителі і вона дає позивачу можливість користуватися спадщиною своїх батьків.

Свій відзив на апеляційну скаргу представник третьої особи обґрунтовувала відсутністю фактів порушення особистих прав ОСОБА_1 на землю, а також ненаданням доказів на підтвердження пред`явлених вимог. Окрім того, оспорюваним рішенням забезпечується належна чистота і порядок на подвір`ї родини Марчуків, що знаходиться на території с. Малинівка Гощанського району, і не суперечить ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні". Вважала такими, що не заслуговують на увагу, доводи заявника про те, що матеріали справи не містять доказів того, що земельна ділянка по АДРЕСА_1 передана у власність або користування ОСОБА_2 , а також, чи визначені межі земельної ділянки, чи є вона сформованою.

Заслухавши суддю-доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі і з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи позивача, колегія суддів дійшла до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості позову, оскільки позивачем не надано тих доказів, що його права на землю порушені відповідачем, тобто є такими, які підлягають захисту чи відновленню. При цьому також враховано, що орган місцевого самоврядування сам розпоряджається своїм земельним фондом, його рішення не суперечить чинному законодавству, а ОСОБА_1 не є суб`єктом права власності на спірну земельну ділянку.

Проте з такими висновками погодитися не можна.

Як з`ясовано судом, і ці обставини сторонами не заперечуються, 30 серпня 2011 року позивачу видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом як спадкоємцю після смерті батьків - ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 та ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 До складу спадщини увійшов житловий будинок АДРЕСА_3 , що належав спадкодавцям на підставі свідоцтва про право власності на домоволодіння, виданого Гощанською районною радою Рівненської області 04 січня 1990 року НОМЕР_1 і зареєстрованого в Рівненському ОБТІ в книзі №1, номер запису 63-63, в Електронному реєстрі прав на нерухоме майно, реєстраційний номер 32362477 (а.с. 71).

Власником сусідньої садиби, яка знаходиться попереду - житловий будинок АДРЕСА_1 , є ОСОБА_2 .

Також учасниками справи не оспорюється і визнається те, що за положеннями Генерального плану с. Малинівка Гощанського району Рівненської області від 1981 року через садиби ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із закінченням за земельною ділянкою останнього передбачене існування вулиці, яка носить назву Миру.

Рішенням Малинівської сільської ради Гощанського району Рівненської області від 23 серпня 2016 року №86 погоджено відсутність заперечень на встановлення ОСОБА_2 брами через зазначену вулицю (а.с. 82-84, зв.).

Спірні відносини між сторонами виникли з приводу порушення оспорюваним рішенням права ОСОБА_1 на використання вулиці як землі загального користування, оскільки встановлення сусідом брами на підставі зазначеного рішення органу сільського самоврядування створює перешкоди у цьому.

Згідно зі ст.ст. 152, 83 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його права на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав, а також визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

До земель комунальної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать у т.ч. землі загального користування населених пунктів (майдани, вулиці, проїзди, шляхи, набережні, пляжі, парки , сквери , бульвари , кладовища, місця знешкодження та утилізації відходів тощо).

Відповідно до ст.ст. 16, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами владними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Виключно на пленарних засіданнях сільської ,селищної, міської ради вирішуються, зокрема питання регулювання земельних відносин.

Норми статей 16, 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" вказують, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів територій, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Строк дії генерального плану населеного пункту не обмежується.

Згідно зі ст.ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Оскільки оспорюваним рішенням дозволено ОСОБА_2 встановити браму, чим створюються перешкоди для позивача у його праві на вільне використання вулиці як землі загального користування для проходу та проїзду, тому його слід визнати незаконним і скасувати.

Як убачається, суд першої інстанції при вирішенні спірних відносин уваги на наведені обставини не звернув, що призвело до ухвалення рішення, яке не може залишатися чинним.

Крім того, не погоджується колегія суддів і з висновками суду про відсутність у позивача права власності чи користування земельною ділянкою, що виключає його повноваження на звернення за захистом своїх прав у судовому порядку.

Так, згідно зі ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням і охороною земель" від 19 червня 2003 року №963-ІУ самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, що свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду), або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Оскільки свідоцтво про право власності на домоволодіння, видане Гощанською районною радою Гощанського району Рівненської області 04 січня 1990 року, на підставі якого нотаріусом видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом, яким визнано за позивачем право власності в порядку спадкування на житловий будинок АДРЕСА_3 , ніким не оспорювалося, тому воно створює відповідні права та обов`язки для сторін. Тобто встановлення за позивачем права власності на житловий будинок очевидно передбачало факт користування ним земельною ділянкою у межах площі і цільового призначення, якою користувалися спадкодавці, а тому правильним є висновок про існування у ОСОБА_1 законного права на землю, на якій розташований належний йому будинок, а також і для його обслуговування. Обставин, які виключали б законність права користування землею у позивача, у судовому засіданні не встановлено.

Справедливість, добросовісність та розумність відповідно до п. 6 ст. 3 ЦК України є одними із загальних засад цивільного законодавства.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абз. десятий п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003).

Спонуканням для ухвалення постанови про задоволення апеляційної скарги відповідно до пункту 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України є неправильне застосування районним судом норм матеріального права.

В силу правил ст. 141 ЦПК України понесені і документально підтверджені судові витрати підлягають присудженню з банку на користь особи, яка їх сплатила. Тобто з Малинівської сільської ради Гощанського району Рівненської області слід стягнути на користь ОСОБА_1 1 353, 60 гривень (1 110 гривень + 243, 60 гривень) судового збору.

На підставі ч. 1 ст. 21 ЦК України, ст.ст. 152, 83 ЗК України, ст.ст. 16, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.ст. 16, 17 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності",абз. десятого п. 9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп\2003, керуючись ст.ст. 367, 369, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Курися Олексія Петровича задовольнити.

Рішення Гощанського районного суду Рівненської області від 25 червня 2019 року скасувати.

Позов ОСОБА_1 до Малинівської сільської ради Гощанського району Рівненської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; про визнання незаконним і скасування рішення органу сільського самоврядування задовольнити.

Визнати незаконним і скасувати рішення Малинівської сільської ради Гощанського району Рівненської області від 23 серпня 2016 року №86 "Про розгляд заяви ОСОБА_2 ", яким вирішено не заперечувати щодо встановлення ОСОБА_2 брами через дорогу, яка проходить через його подвір`я.

Стягнути із Малинівської сільської ради Гощанського району Рівненської області на користь ОСОБА_1 1 353 (одна тисяча триста п`ятдесят три) гривні 60 копійок судового збору.

Позивач: ОСОБА_1 ; місце прож.: АДРЕСА_3 .

Відповідач: Малинівська сільська рада Гощанського району Рівненської області; місцезнаходження: 35432 вулиця Миру, 93а, с. Малинівка Гощанського району Рівненської області; код ЄДРПОУ: 04385534.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ; місце прож.: АДРЕСА_3 .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено о 15 год. 35 хв. 15.10.2019

Головуючий : С.В. Хилевич

Судді: Н.В.Бондаренко

Н.М.Ковальчук