Постанова

від 15.10.2019 по справі 706/397/18

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/296/19Головуючий по 1 інстанції Категорія: 311010000 Олійник М. Ф. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії:

суддів Вініченка Б.Б., Новікова О.М., Храпка В.Д.

за участю секретаря Матюхи В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Христинівської районної ради Черкаської області, відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про поновлення строку звернення до суду, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в :

В березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася в суд з вказаним позовом.

В обґрунтування позовних вимог зазначала про те, що при звільненні з роботи 31 серпня 2010 року адміністрацією Христинівської загальноосвітньої шкоди І-ІІІ ступенів №2 Христинівської районної ради Черкаської області їй видана трудова книжка у якій відсутні записи у розділі Відомості про заохочення і нагородження за весь період роботи в Христинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 (1972-2010 роки), що є порушенням її трудових прав, так як відповідно до ст.ст. 48, 144 КЗпП України та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказами Міністерства праці України, міністерства юстиції України, міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 року №58 відомості про заохочення і нагороди заносяться до трудової книжки у відповідності з правилами їх ведення, за якими адміністрація установи зобов`язана своєчасно вносити відповідні записи, а при звільненні з роботи видати працівнику належно оформлену трудову книжку.

Вказує, що відповідно до статті 237-1 КЗпП України, зважаючи на довготривалий і системний характер порушення її трудових прав, відверте ігнорування відповідачами її конституційних прав на повагу гідності як людини і громадянина, з урахуванням завданих моральних страждань і переживань, оцінює завдану моральну шкоду в розмірі 50 000 грн.

Мотивує пропуск строку звернення до суду за захистом трудових прав тим, що вона довготривало та важко хворіла. Крім того, наявність у матеріалах справи значної кількості звернень до відповідачів, вищестоящих органів влади свідчить про намагання досудового врегулювання трудового спору, а тому пропуск строку звернення пропущений з поважних причин.

Крім того, вказувала, що відповідно до статті 262 ЦПК України суд повинен винести окрему постанову на адресу Христинівської райдержадміністрації для усунення недоліків у роботі відповідачів, які полягали у неналежному веденні трудових книжок працівників.

На підставі викладеного та з врахуванням уточнених позовних вимог, ОСОБА_1 просила суд поновити пропущений строк для звернення до суду за захистом трудових прав; зобов`язати адміністрацію Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Христинівської районної ради Черкаської області та відділ освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області внести до розділу Відомості про заохочення і нагородження її трудової книжки відповідні записи за період роботи в Христинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 з липня 1972 року по серпень 2010 року, включаючи накази №41 від 30.09.1972 року і №13 від 07.03.1975 року про оголошення подяк; стягнути з рахунку відділу освіти Христинівської райдержадміністрації на її користь завдану моральну шкоду в розмірі 50 000 грн; постановити окрему ухвалу на адресу Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області для усунення недоліків у роботі відділу Христинівської райдержадміністрації і Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 по веденню трудових книжок працівників.

Рішенням Христинівського районного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Христинівської районної ради Черкаської області, відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про поновлення строку звернення до суду, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди відмовлено повністю.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що трудова книжка позивача була отримана її представником ОСОБА_2 , в день звільнення позивача - 31.08.2010 року, а тому суд вважає, що саме в цей день позивач повинна була дізнатись про порушення свого права на внесення відомостей про заохочення та нагороди до трудової книжки. Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України, строк звернення до суду за вирішенням трудового спору у позивача закінчився 30.11.2010 року. Судом зазначено, що оскільки причини пропуску позивачем строків, установлених статтею 233 КЗпП України не можуть вважатися поважними, враховуючи значний термін пропуску строку звернення до суду, у задоволенні позовної вимоги про поновлення пропущеного строку для звернення до суду необхідно відмовити.

Крім того, суд прийшов до висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні позовної вимоги позивача щодо зобов`язання відповідачів внести записи до розділу трудової книжки Відомості про заохочення і нагородження . В частині позовних вимоги щодо відповідача відділу освіти Христинівської РДА, вона не підлягає задоволенню з огляду на те, що останній не наділений такими повноваженнями ведення трудових книжок педагогічних працівників загальноосвітньої школи. В іншій частині суд вказав на необґрунтованість заявлених вимог позивачем вимог.

В частині моральної шкоди, суд відмовив з тих мотивів, що позивач та її представники не надали до суду доказів на підтвердження наявності моральної шкоди, протиправності діяння її заподіювача та вини останнього в її заподіянні, що є необхідною умовою про притягнення особи до цивільно-правової відповідальності.

Крім того, для постановлення окремої ухвали суд першої інстанції підстав не вбачав.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, вважаючи, що рішення суду першої інстанції є незаконним, необґрунтованим, винесеним з порушенням норм матеріального та процесуального права, просила суд його скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити її позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник посилається на ті ж обставини, що і поданій позовній заяві та крім того зазначає, що в день звільнення з роботи 31.08.2010 року їй трудова книжка не видавалась, оскільки вона тяжко хворіла, а була видана її чоловікові. А тому ознайомитись із записами трудової книжки повинна обліковуватись не з часу, визначеного судом, а з часу, коли вона мала фізичну можливість, а саме з квітня-травня 2011 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відділ освіти Христинівської РДА Черкаської області вказувало на те, що прохання поновити пропущений строк позовної давності із підстав, викладених у апеляційній скарзі, що саме наявність похилого віку унеможливлювало подати відповідний позов, не знаходить свого фактичного підтвердження із фактичними обставинами справи, оскільки незважаючи на викладені у апеляційній скарзі обставини похилого віку, такі обставини не були перешкодою подачі відповідних позовів до цього часу. Тому з об`єктивних причин та фактичних обставин справи, підстави викладені позивачем у апеляційній скарзі, як підстава для поновлення пропущеного строку позовної давності, не може бути визнана обґрунтованою.

Вказує, що записи в розділі трудової книжки Відомості про нагородження і заохочення не передбачають для ОСОБА_1 наслідків, не породжують і не припиняють її права та обов`язки, тобто не порушують її права і не стосуються її індивідуально виражених інтересів, що свідчить про відсутність підстав для звернення до суду із заявленими позовними вимогами. Також зазначає, що вимога про відшкодування моральної шкоди також не підлягає задоволенню у зв`язку із її недоведеністю.

Вважає, що оскільки позивач подає завідомо безпідставні позови, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер, а тому вказують на доцільність закриття апеляційного провадження у справі.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 31 серпня 2010 року позивач ОСОБА_1 була звільнена з посади вчителя початкових класів Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 у зв`язку з виходом на пенсію за віком.

Цього ж дня адміністрацією Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 була видана трудова книжка позивача ОСОБА_1 , що підтверджується записом у книзі обліку руху трудових книжок працівників школи.

Як встановлено судом першої інстанції, трудова книжка була видана ОСОБА_2 , що видно із листа відділу освіти, молоді та спорту Христинівської районної державної адміністрації №686 від 12.09.2013 року.

Перевіряючи вимоги позивача про зобов`язання відповідачів внести до розділу Відомості про заохочення і нагородження її трудової книжки відповідні записи за період роботи в Христинівській ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 з липня 1972 року по серпень 2010 року, включаючи накази №41 від 30.09.1972 року і №13 від 07.03.1975 року про оголошення подяк, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до статті 48 КЗпП України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п`ять днів. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації, відомості про стягнення до неї не заносяться. Порядок ведення трудових книжок визначається Кабінетом Міністрів України.

Вказане також зазначено в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України за № 58 від 29.07.93 року (далі - Інструкція).

Згідно ст. 143 КЗпП України до працівників підприємств, установ, організацій можуть застосовуватись будь-які заохочення, що містяться в затверджених трудовими колективами правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Заохочення застосовуються власником або уповноваженим ним органом разом або за погодженням з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником) підприємства, установи, організації. Заохочення оголошуються наказом (розпорядженням) в урочистій обстановці і заносяться до трудових книжок працівників у відповідності з правилами їх ведення (ст. 144 КЗпП України).

Пунктами 2.4., 2.24 Інструкції передбачено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження). До трудових книжок працівників у розділ "Відомості про нагородження" відносяться відомості про нагородження державними нагородами України та відзнаками України; у розділ "Відомості про заохочення" вносяться відомості про заохочення за успіхи у праці. До трудових книжок не заносяться премії, передбачені системою заробітної плати, або виплата яких носить регулярний характер.

Відповідно до пункту 1.3. Статуту Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Христинівської районної ради Черкаської області 2009 року, затвердженою рішенням Христинівської районної ради №26-5/V, навчальний заклад є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах державного казначейства України, має рахунки в установах банків, печатку, штамп, ідентифікаційний код.

За положеннями ст.96 ЦК України, юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном, учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом, особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну відповідальність за зобов`язаннями, що виникли до її державної реєстрації.

Зважаючи на положення норм чинного законодавства в їх сукупності та при системному аналізі, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції, що належним відповідачем у справі являється саме Христинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, оскільки відділ освіти Христинівської РДА є неналежним відповідачем у справі, так як Христинівська ЗОШ І-ІІІ ступенів №2 є самостійною юридичною особою, має банківські рахунки, позивач по справі знаходилася у трудових відносинах безпосередньо з даною установою, а тому і вимоги про внесення записів про заохочення мають бути заявлені до уповноваженого органу.

Христинівська РДА не є роботодавцем, з яким позивач перебувала у трудових відносинах.

Судом першої інстанції обґрунтовано зазначено, що наказ Христинівського районного відділу освіти №11 від 05.03.1970 року про оголошення подяки не підлягає внесенню, оскільки позовні вимоги позивача стосувалися періоду з липня 1972 року по серпень 2010 року.

Долучена до матеріалів справи грамота Христинівської ЗОШ №2 від 04.10.1987 року не підтверджена наказом (розпорядженням), як це визначено статтею 144 КЗпП України.

Надані позивачем грамоти обласного відділу освіти без дати за успіхи в навчально-виховній роботі за підсумками атестації 1980 року, подяка відділу освіти Христинівської РДА від 2008 року. також не підлягають занесенню, оскільки застосовані не власником або уповноваженим ним органом, як передбачено трудовим законодавством.

Щодо премій в розмірі 370 грн за підсумками 2004-2005 років та в розмірі 50 грн - за 2004-2005 роки, вони не можуть розцінюватися як заохочення, оскільки передбачені системою заробітної плати, що підтверджується розшифровкою заробітної плати позивача за даний період, а тому відповідно до п. 2.24 Інструкції до трудових книжок не заносяться.

Зазначені висновки суду позивачем в апеляційній скарзі не спростовано.

Разом з тим, в матеріалах справи містяться витяги з наказу №13 від 07.03.1975 року Христинівської ЗОШ І-ІІ ступенів №2 про оголошення подяки ОСОБА_1 та №41 від 30 вересня 1972 року Христинівської ЗОШ І-ІІ ступенів №2 про оголошення подяки ОСОБА_1

Зокрема на внесенні даних подяк позивач звертала окрему увагу суду.

Колегія суддів приходить до висновку, що дані вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими, оскільки як видно із трудової книжки позивача, дані записи в ній відсутні, хоча і видані уповноваженою особою та підтверджені відповідними витягами з наказів.

Разом з тим, перевіривши доводи позивача щодо поважності причини пропуску строку на звернення до суду за захистом своїх трудових прав, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Згідно з частиною першою статті 233 КЗпП України працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

При цьому, норми КЗпП України не містять вичерпного переліку причин, які можна враховувати поважними при пропуску строку звернення до суду, вони враховуються у кожному конкретному випадку залежно від обставин справи. Тобто, поважність причин означає, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх прав, але його зверненню за захистом перешкоджали такі причини, які зобов`язують оточуючих, органи державної влади та інших суб`єктів, з урахуванням норм моралі, виявити повагу та поблажливість до працівника.

При зверненні до суду з вказаним позовом ОСОБА_1 заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку, яке мотивовано її довготривалою хворобою та тривалою досудовою тяганиною із відповідачами.

У пункті 4 постанови Пленуму Верхового Суду України Про практику розгляду судами трудових спорів від 06 листопада 1992 року № 9 судам роз`яснено, що якщо місячний чи тримісячний строк пропущено без поважних причин, у позові може бути відмовлено з цих підстав. Проте оскільки при пропуску місячного і тримісячного строків у позові може бути відмовлено за безпідставністю вимог, суд з`ясовує не лише причини пропуску строку, а й усі обставини справи, права та обов`язки сторін.

Відмовити у задоволенні позову через пропуск без поважних причин строку звернення до суду можливо лише у тому разі, коли позов є обґрунтованим. У разі безпідставності позовних вимог при пропуску строку звернення до суду в позові належить відмовити за безпідставністю позовних вимог.

У справах "Осман проти Сполученого королівства" та "Креуз проти Польщі" Європейський суд з прав людини роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху у судовому процесі.

Поважність причин пропуску строку - це обставини, які свідчать про те, що працівник не ставився зневажливо до питання про захист своїх трудових прав.

Поважними причинами пропущення строку звернення до суду за вирішенням трудового спору визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами щодо неможливості такого звернення.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи приходить до висновку, що позивач протягом 7 років зверталася до відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області, Управління Держпраці у Черкаській області із заявами, при розгляді яких, зокрема йшла мова і про неповноту заповнення трудової книжки позивача в частині заохочень та нагород.

Між тим, колегія суддів погоджується із висновком районного суду, що при отриманні трудової книжки 31.08.2010 року та саме з цієї дати, позивач могла дізнатися про наявність її порушених прав, що полягали у невнесенні записів до трудової книжки про заохочення та нагороди.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду в цій частині. Як видно із відповіді № 319 від 01.06.2011 року відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації звернення надійшло від ОСОБА_1 16 травня 2011 року. Тобто перше звернення, яке міститься в матеріалах справи щодо надання інформації, зокрема і по заповненню трудової книжки було подано поза трьохмісячних терміном. Тому колегія суддів, не приймає вказаний довід як свідчення поважності причини пропуску строку для звернення до суду передбаченого статтею 233 КЗпП України.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, оскільки вимоги позивача є частково обґрунтованими щодо внесення подяк затверджених наказами №41 від 30.09.1972 року та №13 від 07.03.1975 року, то у задоволенні позову слід відмовити у зв`язку із пропуском нею строку на звернення до суду.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди та винесення окремої ухвали на адресу Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області для усунення недоліків у роботі відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області і Христинівської ЗОШ І-ІІІ ступенів №2, то дані вимоги не підлягають задоволенню у зв`язку з відмовою у позові по строкам визначених статтею 233 КЗпП України.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Відповідно до частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни чудового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленим; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, а рішення суду скасуванню з ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову з інших мотивів.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд,

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Христинівського районного суду Черкаської області від 29 травня 2019 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 до Христинівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Христинівської районної ради Черкаської області, відділу освіти Христинівської районної державної адміністрації Черкаської області про поновлення строку звернення до суду, зобов`язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди - залишити без задоволення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 16 жовтня 2019 року.

Судді: