Рішення

від 16.10.2019 по справі 640/15460/19

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 640/15460/19

н/п 2-а/640/551/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року Київський районний суд м. Харкова в складі:

головуючого судді Бородіної Н.М.

за участю секретаря Кострової О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до лейтенанта поліції 1-й батальйон 3 рота 2 взвод Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Шарапова Максима Олеговича ( м. Харків вул. Шевченко б. 315 а), третя особа Управління Патрульної поліції у Харківській області Департаменту Патрульної поліції (м. Харків вул. Шевченко б. 315 А) про скасування постанови, -

встановив :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся у суд до відповідача, лейтенанта поліції 1-й батальйон 3 рота 2 взвод Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Шарапова М.О., третя особа Управління Патрульної поліції у Харківській області Департаменту Патрульної поліції з адміністративним позовом про скасування постанови, в якому просить суд скасувати постанову НК №1373347 від 28.07.2019року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити.

Позивач в судове засідання не з`явився, повідомлявся належним чином, представник позивача надав клопотання щодо розгляду справи без його участі та без участі позивача.

Відповідач в судове засідання не з`явився, був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Суд вивчивши матеріали справи, дослідивши докази по справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з постанови серія ЕАВ№ 1373347 від 28.07.2019року, ОСОБА_1 , 28.07.2019року о 20.58 год. в м. Харків вул. Москалівська,56, керуючи автомобілем HYUNDAI д.н. НОМЕР_2 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 В`їзд заборонено та здійснив проїзд, чим порушив п.8.4. (в) ДПР України, в наслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Згідно з ч.1 ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 222 Кодексу України про адміністративні правопорушення розгляд справ про правопорушення, передбачені ч.1 ст.122 цього Кодексу, покладено на органи внутрішніх справ (Національна поліція).

Відповідно до ст. 283 КпАП України , розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин, зокрема, відсутність події і складу адміністративного правопорушення. Тобто наявність події адміністративного правопорушення є обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності, яка доводиться шляхом надання доказів.

Статтею ст. 251 КпАП України передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Аналіз положень вказаних статей КУпАП , дозволяє дійти висновку, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим статтям 283 і 284 КУпАП .

У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Між тим, всупереч даним вимогам, відповідач в судове засідання не з`явився та не довів правомірність винесеної ним постанови відносно позивача за ч.1 ст.122 КУпАП та навність події адміністративного правопорушення, та не надав жодного доказу.

Будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.

Так єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.

Однак, зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядатись як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.

Згідно п.3.ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Тому, керуючись приписами наведених норм законодавства, оцінивши надані сторонами до матеріалів справи докази, враховуючи, що відповідачем не доведено правомірність встановлення адміністративного правопорушення, законність дії щодо складання адміністративного постанови, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а справа- закриттю.

Стосовно стягнення на користь позивача витрат з надання правової допомоги в сумі 1000 грн та комісії банку 15 грн. суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позивач та відповідач звільнені від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП , то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.

Відповідно до ч.1-3 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 4 ст. 134 КАС ).

Відповідно до ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Тобто, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

До матеріалів справи долучено договір про надання правової допомоги та квитанцію про сплату позивачем 1000грн. за надання правової допомоги.

Разом з тим, матеріали справи не містять детального опису (акту) виконаних робіт чи наданих послуг, тому вимоги щодо стягнення з відповідача витрат на правничу допомогу задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 77, 241,242 КАС України, суд,-

вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до лейтенанта поліції 1-й батальйон 3 рота 2 взвод Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенанта поліції Шарапова Максима Олеговича ( м. Харків вул. Шевченко б. 315 а), третя особа Управління Патрульної поліції у Харківській області Департаменту Патрульної поліції (м. Харків вул. Шевченко б. 315 А) про скасування постанови- задовольнити.

Скасувати постанову ЕАВ№ 1373347 від 28.07.2019року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП.

На підставі п.3 ч.3 ст.286 Кодексу адміністративного судочинства України закрити справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів, з дня його проголошення до Другого апеляційного адміністративного суду. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.М. Бородіна