Постанова

від 23.12.2019 по справі 640/15460/19

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 грудня 2019 р.Справа № 640/15460/19 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Бартош Н.С.,

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г. ,

за участю секретаря судового засідання Мороза М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова (головуючий І інстанції Бородіна Н.М., м. Харків) від 16.10.2019 року по справі № 640/15460/19

за позовом ОСОБА_1

до Лейтенанта поліції 1-й батальйон 3 рота 2 взвод Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Шарапова Максима Олеговича

третя особа Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції

про скасування постанови,

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Київського районного суду м. Харкова з адміністративним позовом, в якому просив скасувати постанову НК №1373347 від 28.07.2019року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.122 КУпАП, провадження у справі закрити. Відшкодування судових витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн. просив покласти на відповідача.

Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2019 року по справі № 640/15460/19 позовні вимоги задоволено частково: скасовано постанову ЕАВ № 1373347 від 28.07.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення. У відшкодуванні витрат на правову допомогу відмовлено.

Позивач не погодився з рішенням суду першої інстанції та подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, в тому числі, стягнути з відповідача суму витрат за надання правової допомоги, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі.

Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подав.

Сторони про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Крім того, за правилами ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених, зокрема ст. 286 КАС України, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур`єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв`язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Позивач повідомлений про дату, час і місце розгляду справи телефонограмою від 20.12.2019 р.

Відповідач та тертя особа повідомлялися на електронні адреси, які містяться в матеріалах справи.

Апеляційна скарга розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи те, що доводи апеляційної скарги стосуються виключно відмови суду першої інстанції у стягненні витрат на правову допомогу у розмірі 1000,00 грн., справа переглядається виключно в межах доводів апеляційної скарги на підставі ч. 1 ст. 308 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно з постанови серія ЕАВ№ 1373347 від 28.07.2019року, ОСОБА_1 , 28.07.2019року о 20.58 год. в м. Харків вул. Москалівська,56, керуючи автомобілем HYUNDAI д.н. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знаку 3.21 В`їзд заборонено та здійснив проїзд, чим порушив п. 8.4. (в) ДПР України, в наслідок чого його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 грн.

Не погодившись з винесеною відповідачем постановою, позивач звернувся до суду першої інстанції із вищевказаними позовними вимогами.

Частково задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов до висновку, що доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, зокрема, відповідачем не надано суду та не долучено до оскаржуваної постанови пояснення свідків, фото-, відеофіксації порушення позивачем правил дорожнього руху тощо.

Відмовляючи позивачу у стягненні витрат на правничу допомогу, суд зазначив, що матеріали справи не містять детального опису (акту) виконаних робіт чи наданих послуг.

В доводах апеляційної скарги позивач по справі послався на те, що умовами договору № 76НП про надання правової допомоги від 31.07.2019 р. передбачено, що клієнт доручає, а виконавець приймає на себе доручення надавати клієнту правову допомогу на умовах передбачених цим договором та виставленим завданням для виконавця. Опис виконаних робіт міститься у самому завданні і він не виходить за обсяг розгляду цієї справи.

З приводу наведених вище доводів апелянта суд зазначає наступне.

Компенсація витрат на професійну правничу допомогу здійснюється у порядку, передбаченому статтею 134 Кодексу адміністративного судочинства України.

За змістом п. 1 ч. 3 ст. 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Положеннями ч. 7 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 1, 5 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

Представником позивача, до суду першої інстанції було подано клопотання про розподіл судових витрат, пов`язаних з професійною правничою допомогою, отриманою від адвоката у вигляді підготовки до розгляду справи, а саме складання позовної заяви та подальше представництво інтересів позивача у суді, у розмірі 1000,00 грн.

На підтвердження факту надання правової допомоги, представником позивача, до суду надано: копію договору про надання правничої (правової) допомоги № 76НП від 31.07.2019р.; копію свідоцтва адвоката про право на зайняття адвокатською діяльністю; копія квитанції № 0.0.1426291426.1 від 02.08.2019р., копія завдання до договору про надання правової допомоги від 31.07.2019 р. Копію акту приймання-здачі виконаних робіт заявник не надав.

Колегія суддів зазначає, що з наданих позивачем документів на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу неможливо встановити, що ці витрати пов`язані саме із розглядом справи № 640/15460/19, а із завдання до договору про надання правової допомоги від 31.07.2019 р. не вбачається того, що клієнт доручив виконавцю скласти позовну заяву та представляти його інтереси в суді під час розгляду справи про скасування постанови НК №1373347 від 28.07.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Крім того, із наданого позивачем Завдання не можливо зробити висновок про обсяги наданих юридичних послуг, крім того вони не містять достатніх критеріїв для визначення обсягу наданих послуг. Завдання не містить розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги.

Також суд зазначає, що безпідставним є посилання апелянта на те, що опис виконаних робіт міститься у самому завданні, оскільки складене завдання лише свідчить про намір сторін виконати певний обсяг робіт/надати певні послуги та не свідчить про їх фактичне виконання.

Відтак, надані представником позивача документи на підтвердження наданої правничої допомоги, не є належними доказами, які б підтверджували витрати саме по цій адміністративній справі.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дійшла висновку, що надані представником позивача документи, на підтвердження факту надання правничої допомоги, не доводять факту понесення позивачем витрат саме в адміністративній справі № 640/15460/19.

Аналогічна правова позиція міститься в рішеннях Верховного Суду від 10.05.2018р. по справі № 810/2823/17, від 24.01.2019р. № 716/155/17.

На підставі цього, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Згідно зі ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи те, що рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2019 року по справі № 640/15460/19, в частині, що оскаржувалася апелянтом, прийняте з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів не виявила підстав для його скасування.

Керуючись ст. ст. 243, 250, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2019 року по справі № 640/15460/19 - залишити без задоволення.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 16.10.2019 року по справі № 640/15460/19 - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Н.С. Бартош Судді (підпис) (підпис) А.М. Григоров З.Г. Подобайло

Повний текст постанови складено 23.12.2019 року