Ухвала

від 08.10.2019 по справі 761/2817/15-к

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 11-сс/824/3871/2019 Слідчий суддя в суді першої інстанції ОСОБА_1

Категорія: ст. ст. 170-173 КПК України Суддя-доповідач у суді апеляційної інстанції ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційними скаргами ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року,

за участю власника майна ОСОБА_7 ,

в с т а н о в и л а:

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22014000000000515 від 19.11.2014 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, було задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт у тому числі й на квартиру, загальною площею 84,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_1 ), ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_3 ), ОСОБА_12 (іпн. НОМЕР_4 ), ОСОБА_13 ( НОМЕР_5 ) на праві власності, яка є забезпеченням по кредитному договору № 253/2-08 від 31.03.2008 року укладеного між Публічним Акціонерним Товариством Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 , а також накладено арешт на квартиру, загальною площею 133.5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_14 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 14.11.1995 року, ІПН НОМЕР_7 , що є забезпеченням за кредитним договором №2716/1-07 від 23.10.2007 року укладений між Акціонерним комерційним банком «ПОРТО-ФРАНКО» (теперішня назва банку ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПОРТО-ФРАНКО») та ОСОБА_15 .

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 подали клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційні скарги.

ОСОБА_6 в апеляційній скарзі просить, скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на чотирьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_3 , загальною площею 133,5 кв.м., та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погодженого із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , в частині накладення арешту на чотирьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_3 , загальною площею 133,5 кв.м., з покладенням обов`язку на службових осіб Державної реєстраційної служби України і ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внести відповідні записи стосовно вищевказаної квартири до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб`єкта та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо заборони відчуження майна.

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що 18.05.2018 між фізичною особою ОСОБА_16 та фізичною особою ОСОБА_6 укладено договір відступлення (купівлі-продажу) права вимоги за іпотечним договором, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , відповідно до умов якого, фізична особа ОСОБА_16 передає, а фізична особа ОСОБА_6 приймає права вимоги за іпотечним договором укладеним між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_14 реєстровий №2504, відповідно до якого предметом іпотеки за іпотечним договором є чотирьохкімнатна квартира за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_14 .

Разом з цим, між ОСОБА_16 та ОСОБА_6 18.05.2018, укладено відповідний договір про відступлення права вимоги за відповідним вищевказаним кредитним договором.

При відступленні прав вимоги зобов`язання не припинились, не змінились - залишились первісними, відбулась тільки заміна сторони кредитора. Відповідна заміна відбулась і в іпотечному договорі - новий кредитор став іпотеко держателем.

Також, постановою Апеляційного суду Одеської області у справі №523/31500/13-ц від 08.05.2018 задоволено позов ОСОБА_16 до ОСОБА_14 та звернено стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № 2716/1-07 від 23.10.2007.

Разом з цим, окрім рішення Апеляційного суду Одеської області про звернення стягнення на квартиру, як на предмет іпотеки, апелянт зазначає, що первісний власник квартири та іпотекодавець ОСОБА_14 не заперечує проти цього.

22.04.2019 апелянт, в порядку ст. 35 ЗУ «Про іпотеку» звернулась до ОСОБА_14 , ОСОБА_15 про усунення порушення основного зобов`язання за кредитним договором.

Відповіддю від 23.05.2019 ОСОБА_15 та ОСОБА_18 надали згоду ОСОБА_6 на набуття права власності на предмет іпотеки, а саме квартиру АДРЕСА_3 .

27.05.2019 ОСОБА_6 звернулась до державного реєстратора з відповідною заявою №34245393. Рішенням державного реєстратора індексний номер 4709554 від 29.05.2019 заяву задоволено та відповідно зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_3 за ОСОБА_6 (копія витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності додається).

Таким чином, вона є власником квартири АДРЕСА_3 , однак не має можливості вільно, в повному обсязі реалізувати право власності на квартиру, користуватися та розпоряджуватися об`єктом власності.

Вказані порушення обумовлені наявністю у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про обтяження (довідка з державного реєстру додається).

Апелянт зазначає, що вона як власник квартири вважає, що таке рішення слідчого судді про накладення арешту є необґрунтоване, недоцільне та порушує її права як власника майна. Вона не має ніякого статусу у даному кримінальному провадженні, її ніколи не допитували та не викликали до СБУ, вона не є цивільним відповідачем у кримінальному провадженні, взагалі вона не знала про його наявність. У зв`язку з відсутністю у неї статусу у кримінальному провадженні відсутні підстави вважати, що до неї може бути застосована конфіскація майна, як вид покарання.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарженнявласник майна зазначає, що їйне було відомо про оскаржуване рішення.

ОСОБА_7 , в апеляційній скарзі просить, скасувати оскаржувану ухвалу в частині накладення арешту на квартиру АДРЕСА_4 та постановити нову ухвалу, якою відмовити у накладенні арешту на квартиру АДРЕСА_4 та зняти арешт з квартири АДРЕСА_4 .

Мотивуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що дійсно, між нею, ОСОБА_7 та АБ «ПОРТО-ФРАНКО» було укладено кредитний договір № 523/2-08 від 31.03.2008 р.

Проте, заборгованість перед банківською установою за кредитним договором № 523/2-08 від 31.03.2008 р. нею була повністю погашена, а кредитні відносини припинені у 2016 році.

Про припинення кредитних відносин та відсутність заборгованості за договором № 523/2-08 від 31.03.2008 р. 12 вересня 2016 року за № Вих. 10/3161 їй була видана довідка, яка була оформлена та підписана Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АБ «ПОРТО-ФРАНКО».

Тобто на сьогоднішній день, її квартира, ніяким чином не може бути пов`язана з будь-якими кримінальним провадженням, а наявність арешту нічим не обґрунтована.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження власник майна зазначає, що їйне було повідомлено про дату та час розгляду клопотання слідчого, а про ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04 лютого 2015 року їй стало відомо, лише в момент отримання витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно у нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_17 , а саме 26 червня 2019 року.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення власника майна ОСОБА_7 , яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді має бути поновлений, при цьому апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

В судове засідання прокурор та власник майна ОСОБА_6 не з`явились, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційних скарг були повідомлені завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у їх відсутність.

Крім того, від ОСОБА_6 , до початку судового засідання надійшла заява про проведення судового засідання за її відсутності.

Також, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов`язки.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 395 КПК України ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення. Згідно частини третьої зазначеної статті, якщо ухвалу суду було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Оскільки оскаржувана ухвала слідчого судді від 04 лютого 2015 року була постановлена без виклику власників майна і останні не отримали копії цієї ухвали, то колегія суддів вважає, що причину пропуску ОСОБА_7 та ОСОБА_6 строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді слід визнати поважною, а їм, як власникам майна, необхідно поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді.

Що стосується безпосередньо апеляційних скарг, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №22014000000000515, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19листопада 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст.191, ч. 3 ст. 209 КК України.

Органи досудового розслідування вважають встановленим, що 10 квітня 2014 року між Національним банком України та ПАТ АБ «Порто-Франко» (код ЄДРПОУ 13881479, місто Одеса, вул. Пушкінська, 10 (Банк)) укладено кредитний договір № 47, відповідно до якого НБУ надав Банку кредит для збереження ліквідності у сумі 57500000 гривень під забезпечення застави майнових прав за кредитними договорами, укладеними між Банком та фізичними і юридичними особами.

Відповідно до рішення Управління НБУ в Одеській області № 30 від 11 серпня 2014 року «Про застосування заходу впливу до ПАТ АБ «Порто-Франко», Банку заборонено передавати в забезпечення вкладникам, іншим кредиторам Банку, третім особам майно та активи Банку без погодження з НБУ.

13 серпня 2014 року на виконання рішення Наглядової ради Банку № 84/1 від 12серпня 2014 року виконуючий обов`язки Голови правління ПАТ АБ «Порто-Франко» ОСОБА_19 надав ОСОБА_20 довіреність з переліком необхідних повноважень, в тому числі з правом укладення/внесення змін до діючих кредитних договорів та договорів іпотеки.

В подальшому службові особи Банку за попередньою змовою із службовими особами ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197, м. Київ, вул.Гайцана, 6), зловживаючи своїм службовим становищем та діючи всупереч ч. ч. 1, 2 ст. 70 Закону України «Про акціонерні товариства» і Статуту ПАТ АБ «Порто-Франко», якими визначено порядок відчуження активів товариства, без відповідного рішення Загальних зборів Банку та без погодження НБУ уклали від імені ОСОБА_20 (діючого на підставі довіреності Банку) та ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» договори факторингу № 1 від 16 серпня 2014 року, № 2 від 22 серпня 2014 року, № 3, № 4 та № 5 від 26 серпня 2014 року, внаслідок яких заволоділи активами ПАТ АБ «Порто-Франко» (в тому числі майновими правами за 12 кредитними договорами, які, в свою чергу, за кредитним договором № 47 від 10 квітня 2014 року виступали майновим забезпеченням за кредитом в розмірі 57500000 гривень, отриманим від НБУ для збереження ліквідності Банку) на загальну суму понад 510000000 гривень.

Надалі службові особи ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс», діючи за попередньою змовою із службовими особами Банку, у серпні 2014 року легалізували (відмили) вказані активи Банку в особливо великому розмірі шляхом вчинення правочинів нотаріально посвідчених договорів про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами, укладеними Банком з фізичними та юридичними особами.

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб`єкта № 30137586 від 27 листопада 2014 року, майнові права на предмети застави за кредитними та іпотечними договорами, укладеними між ПАТ АБ «Порто-Франко» з фізичними та юридичними особами, які було відчужено на користь ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» згідно з договорами факторингу № 1 від 16 серпня 2014 року, № 2 від 22 серпня 2014 року, № 3, № 4 та № 5 від 26 серпня 2014 року, зареєстровано за ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс».

02 лютого 2015 року старший слідчий в ОВС 3-го відділу 1-го управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , за погодженням із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, яке є забезпеченням кредитних договорів, в тому числі на квартиру, загальною площею 84,0 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_1 ), ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_3 ), ОСОБА_12 (іпн. НОМЕР_4 ), ОСОБА_13 ( НОМЕР_5 ) на праві власності, яка є забезпеченням по кредитному договору № 253/2-08 від 31.03.2008 року укладеного між Публічним Акціонерним Товариством Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 , а також на квартиру, загальною площею 133.5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_14 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 14.11.1995 року, ІПН НОМЕР_7 , що є забезпеченням за кредитним договором №2716/1-07 від 23.10.2007 року укладений між Акціонерним комерційним банком «ПОРТО-ФРАНКО» (теперішня назва банку ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПОРТО-ФРАНКО») та ОСОБА_15 , з одночасним проханнямпокладення обов`язку на службових осіб Державної реєстраційної служби України і ДП «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України внести відповідні записи до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо суб`єкта та до Державного реєстру обтяжень рухомого майна щодо заборони відчуження майна, іпотекодержателем та заставодержателем в яких зазначено ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197).

Це клопотання мотивовано тим, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у даному кримінальному провадженні, передбачає додаткове покарання у вигляді конфіскації майна, тобто необхідністю забезпечення можливої конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи і, крім того, необхідністю забезпечення можливого цивільного позову.

Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 04лютого 2015 року клопотання слідчого було задоволено частково, а саме накладено арешт на майно, в тому числі і на квартиру, загальною площею 84,0 кв.м., яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_1 ), ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_3 ), ОСОБА_12 (іпн. НОМЕР_4 ), ОСОБА_13 ( НОМЕР_5 ) на праві власності, яка є забезпеченням по кредитному договору № 253/2-08 від 31.03.2008 року укладеного між Публічним Акціонерним Товариством Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 , а також на квартиру, загальною площею 133.5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_14 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 14.11.1995 року, ІПН НОМЕР_7 , що є забезпеченням за кредитним договором №2716/1-07 від 23.10.2007 року укладений між Акціонерним комерційним банком «ПОРТО-ФРАНКО» (теперішня назва банку ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПОРТО-ФРАНКО») та ОСОБА_15 .

В задоволенні іншої частини цього клопотання слідчого було відмовлено.

Оскільки дана ухвала оскаржена власниками майна ОСОБА_6 та ОСОБА_7 тільки в частині накладення арешту на квартиру, загальною площею 84,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_1 ), ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_3 ), ОСОБА_12 (іпн. НОМЕР_4 ), ОСОБА_13 ( НОМЕР_5 ) на праві власності, яка є забезпеченням по кредитному договору № 253/2-08 від 31.03.2008 року укладеного між Публічним Акціонерним Товариством Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 , та на квартиру, загальною площею 133.5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_14 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 14.11.1995 року, ІПН НОМЕР_7 , що є забезпеченням за кредитним договором №2716/1-07 від 23.10.2007 року укладений між Акціонерним комерційним банком «ПОРТО-ФРАНКО» (теперішня назва банку ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПОРТО-ФРАНКО») та ОСОБА_15 , то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст.404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах апеляційних скарг зазначених осіб, а щодо іншого майна фізичних та юридичних осіб, на яке накладено арешт вказаною ухвалою слідчого судді, то в цій частині питання законності та обґрунтованості накладення арешту на майно останніх колегією суддів не вирішується.

Задовольняючи частково дане клопотання слідчого, внесене в межах кримінального провадження №22014000000000515, про накладення арешту на майно, іпотекодержателем та заставодержателем якого є ТОВ «Фінансова компанія «Топ Фінанс» (код ЄДРПОУ 38985197), слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення старшого слідчого ОСОБА_8 та, дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накласти арешт на майно з метою забезпечення вироку суду в частині можливої конфіскації майна або можливого цивільного позову, а також з метою застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру (ч. 3 ст. 170 КПК України в редакції, яка діяла до 11 грудня 2015 року).

На думку апеляційного суду, слідчим надано достатньо доказів, що вказують на те, що нерухоме майно є предметом кримінального правопорушення та особою, яка подала клопотання, доведено необхідність такого арешту.

З урахуванням викладеного, існують правові підстав, передбачені ч. 2 ст. 167, ч. 2 ст. 170 КПК України для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на майно.

Матеріали судового провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна, інших осіб, з метою попередження незаконного відчуження майна чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування. Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170-173 КПК України, наклав арешт на нерухоме майно.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження колегія суддів не вбачає.

Доводи апеляційних скарг щодо незаконності ухвали слідчого судді не заслуговують на увагу колегії суддів, оскільки слідчий суддя накладає арешт, якщо є підстави вважати, що вони відповідають критеріям, зазначеним у ч. 2 ст. 167 КПК України. Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, не вбачається.

Крім того, є неспроможними доводи апелянта ОСОБА_6 щодо відсутності у неї будь-якого процесуального статусу та мети арешту майна з огляду на те, що вона набула право власності на квартиру лише 27.05.2019 року, тобто після постановлення оскаржуваної ухвали слідчого судді. Також, колегія суддів враховує те, щообґрунтування на які посилається власник майна не відповідають дійсним обставинам справи на момент розгляду клопотання слідчого, а підстави викладені апелянтом не відповідають чинному на той час законодавству, оскільки дана категорія справ розглядається місцевим судом та переглядається апеляційним судом у межах поданого клопотання.

Посилання апелянта ОСОБА_7 на те, що заборгованість перед банківською установою за кредитним договором № 523/2-08 від 31.03.2008 р. нею була повністю погашена, а кредитні відносини припинені у 2016 році є безпідставними, оскільки дані події мали місце після постановлення ухвали суду першої інстанції та в розумінні ст. ст. 170, 171, 173 КПК України не є підставою для скасування ухвали суду.

Отже доводи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , викладені ними в поданих апеляційних скаргах можуть бути предметом розгляду лише в порядку ст. 174 КПК України судом першої інстанції.

Зважаючи на викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства, арешт застосував правомірно, а тому доводи апелянтів стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Беручи до уваги викладене в сукупності з обставинами провадження, колегія суддів вважає, що ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.

Керуючись ст. ст. 117, 170-173, 309, 404, 405, 407, 418, 422 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду

п о с т а н о в и л а:

Поновити ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року.

Апеляційні скарги ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 04 лютого 2015 року, якою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань під №22014000000000515 від 19.11.2014 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 209 КК України, було задоволено частково клопотання старшого слідчого в ОВС 3 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_8 , погоджене із старшим прокурором відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами Служби безпеки, Державної митної служби та Державної прикордонної служби України Генеральної прокуратури України ОСОБА_9 , про накладення арешту на майно та накладено арешт у тому числі й на квартиру, загальною площею 84,0 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_1 ), ОСОБА_10 (іпн. НОМЕР_2 ), ОСОБА_11 (іпн. НОМЕР_3 ), ОСОБА_12 (іпн. НОМЕР_4 ), ОСОБА_13 ( НОМЕР_5 ) на праві власності, яка є забезпеченням по кредитному договору № 253/2-08 від 31.03.2008 року укладеного між Публічним Акціонерним Товариством Акціонерний Банк «ПОРТО-ФРАНКО» та ОСОБА_7 , а також накладено арешт на квартиру, загальною площею 133.5 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_14 , паспорт НОМЕР_6 , виданий Приморським РВ УМВС України в Одеській області 14.11.1995 року, ІПН НОМЕР_7 , що є забезпеченням за кредитним договором №2716/1-07 від 23.10.2007 року укладений між Акціонерним комерційним банком «ПОРТО-ФРАНКО» (теперішня назва банку ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «ПОРТО-ФРАНКО») та ОСОБА_15 , - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4