Постанова

від 16.10.2019 по справі 915/187/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 915/187/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Ткач І.В. - головуючий, Кондратова І.Д., Кролевець О.А.,

за участю секретаря судового засідання Співака С.В.,

представники учасників справи:

позивача - не з`явився,

відповідача - не з`явився,

третьої особи - не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича

на постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019

(головуючий суддя Поліщук Л.В., судді Богатир К.В., Таран С.В.)

та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019

(суддя Алексєєв А.П.)

у справі №915/187/19

за позовом Фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича

до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Громадська організація "НОВИЙ СВІТАНОК"

про визнання недійсним договору підряду №1309 від 18.07.2017,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

1.1. У жовтні 2018 року Фізична особа-підприємець Стрільчук Валерій Григорович (далі - ФОП Стрільчук В.Г.) звернувся до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Галицинівської сільської ради Вітовського району Миколаївської області (далі - Галицинівська сільська рада) про визнання недійсними шести договорів підряду, а саме: №1289 від 11.07.2017, №1293 від 13.07.2017, №1309 від 18.07.2017, №0018 від 18.09.2017, №0019 від 18.09.2017, №0028 від 11.10.2017, укладених ним із Галицинівською сільською радою Вітовського району Миколаївської області.

1.2. Ухвалою місцевого господарського суду від 30.01.2019 роз`єднано вказані позовні вимоги та виділено в самостійне провадження позовну вимогу про визнання недійсним договору підряду №1309 від 18.07.2017, а ухвалою суду від 01.03.2019 залучено Громадську організацію "НОВИЙ СВІТАНОК" (далі - ГО "НОВИЙ СВІТАНОК") до участі в справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача.

1.3. Позивач вважає, що оспорюваний правочин є таким, що укладений під впливом обману (оскільки відповідач не повідомив позивача про наявність балансоутримувача майна) та підписаний зі сторони замовника особою, яка не мала відповідних повноважень на його укладання (не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Галицинівська сільська рада, яка у договорі підряду №1309 від 18.07.2017 є замовником, на час укладення цього договору не була балансоутримувачем водопроводу по вул. Матросова в с. Прибузьке Вітовського району Миколаївської області, поточний ремонт якого виконував позивач згідно з вказаним договором, і до основних засобів відповідача вказаний водопровід не належав.

Позивач зазначив, що під час укладення спірного договору підряду №1309 від 18.07.2017 відповідач ввів його в оману, приховавши факт наявності балансоутримувача водопроводу - ГО "НОВИЙ СВІТАНОК".

Через обман з боку відповідача балансоутримувачем водопроводу не було затверджено обсягів робіт, суми коштів на поточний ремонт об`єкта ремонту, роботи з поточного ремонту проводилися без надання підряднику технологічних карт, затверджених балансоутримувачем об`єкту ремонту, що в подальшому потягло для позивача, як для підрядника, негативні наслідки у вигляді звинувачень у невиконанні умов зазначеного договору.

Крім того, відповідач не надав ФОП Стрільчук В.Г . дефектний акт, складений комісією, призначеною власником об`єкта ремонту за участю представника балансоутримувача. Кошторисна документація для проведення поточних ремонтів була розроблена без необхідного дефектного акта, складеного у встановленому порядку за участю представника балансоутримувача та не була затверджена/погоджена балансоутримувачем. Здавання та приймання виконаних робіт з поточного ремонту не було комісійним, відбулося без участі балансоутримувача. Акт приймання виконаних будівельних робіт з боку замовника підписано лише головою Галицинівської сільської ради Назаром В. І. , який не мав права одноособово приймати виконані підрядні роботи по поточному ремонту водопроводу. Відтак, враховуючи, що Галицинівська сільська рада не була уповноважена балансоутримувачем майна - ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" на здійснення поточного ремонту водопроводу у с. Прибузьке та не мала жодних повноважень на залучення до ремонтних робіт інших підприємств і організацій, тобто не мала необхідного обсягу цивільної дієздатності, позивач вважає укладений договір підряду №1309 від 18.07.2017 недійсним.

2. Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій

2.1. 13.03.2015 Прибузькою сільською радою Жовтневого району Миколаївської області прийнято рішення №1 "Про утримання та подальшу експлуатацію водонапірної мережі, артсвердловин та башт Рожновського сіл Прибузьке та Степова Долина", яким надано згоду на передачу комунального майна - водопровідних мереж, артсвердловин та башт Рожновського села Прибузьке в обслуговування для забезпечення централізованого водопостачання на території населених пунктів сільської ради ГО "НОВИЙ СВІТАНОК".

2.2. У той же день між Прибузькою сільською радою та ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" був укладений договір про передачу в безоплатне тимчасове користування ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" для забезпечення суспільних прав жителів села на якісне водопостачання водонапірні башти та мережі, у тому числі й водопроводи вулиць Пушкіна, Шевченка, Матросова, Ювілейна, Кошового, Толстого, Гастелло та Чкалова в с. Прибузьке (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 цього договору зазначене в п. 1.1 договору майно є комунальною власністю територіальної громади Прибузької сільської ради.

Згідно з п. 2.2.2 даного договору Прибузька сільська рада має право вносити будь-які поліпшення до майна, яке передається в користування без обмежень.

Пунктом 2.3.2 договору встановлено, що ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" зобов`язується підтримувати майно в належному стані, в тому числі здійснюючи його поточний ремонт.

За положеннями п. 3.1 договору від 13.03.2015 майно надається ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" на строк, що становить 2 роки 11 місяців з моменту підписання акта прийому-передачі, а саме до 13.02.2019.

У пункті 3.3 договору сторони погодили, що строк користування майном може бути подовжено за згодою сторін. В разі відсутності заперечень у сторін, договір автоматично продовжується на той самий строк на тих самих умовах.

2.3. На виконання умов договору від 13.03.2015 між Прибузькою сільською радою та ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" 13.03.2015 був підписаний акт приймання-передачі водопровідних мереж, свердловин та башт Рожновського сіл Прибузьке та Степова Долина Жовтневого (Вітовського) району Миколаївської області.

2.4. 05.01.2017 Галицинівською сільською радою Вітовського району Миколаївської області прийнято рішення №4 "Про реорганізацію Лиманівської, Прибузької, Українківської сільських рад", відповідно до п. 2 якого Галицинівська сільська рада є правонаступником прав та обов`язків Прибузької сільської ради.

Відтак, до відповідача перейшли всі права та обов`язки за укладеними Прибузькою сільською радою договорами, у тому числі й за договором від 13.03.2015 №1309, укладеним між Прибузькою сільською радою та ГО "НОВИЙ СВІТАНОК".

2.5. 18.07.2017 між Галицинівською сільською радою Вітовського району Миколаївської області (замовник) та Фізичною особою-підприємцем Стрільчуком В.Г. (підрядник) укладено договір підряду №1309, за умовами якого замовник доручає, а підрядник зобов`язується виконати роботи з поточного ремонту водопроводу по вул. Матросова в с. Прибузьке Вітовського району Миколаївської області.

Згідно з п. 1.3 договору для виконання робіт, вказаних у даному договорі, підрядник складає калькуляцію. Відповідно до п. 2.1 договору договірна ціна становить 90 146,00 грн.

У пункті 3.1 договору встановлено, що оплата за виконану роботу здійснюється замовником шляхом банківського переказу грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника згідно з виставленим рахунком та актом виконаних робіт. Розрахунок за виконані роботи проводиться на підставі акта приймання виконаних робіт після підписання вище вказаного документа (п. 3.2 договору).

За умовами п. 5.1 договору прийняття і оцінка виконаних робіт проводиться уповноваженими представниками замовника згідно з попередньою калькуляцією. Відповідно до п. 5.3 договору здача-приймання виконаних робіт оформляється актами приймання-передачі, що підписані сторонами.

Згідно з п. 8.1 договору даний договір діє до 31.12.2017.

2.6. 24.07.2017 сторонами підписано акт приймання виконаних будівельних робіт за липень 2017 року, а також довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на суму 90 146,00 грн.

27.07.2017 Галицинівською сільською радою проведено повну оплату виконаних робіт, що підтверджується відповідним платіжним дорученням.

3. Стислий виклад рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

3.1. 19 квітня 2019 року рішенням Господарського суду Миколаївської області у задоволенні позову відмовлено.

3.2. 08 серпня 2019 року постановою Південно-західного апеляційного господарського суду рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 залишено без змін.

3.3. Судові рішення мотивовані тим, що Галицинівська сільська рада в особі її голови не була позбавлена права на укладення із підрядниками договорів на ремонт належного їй на праві комунальної власності майна, у тому числі водопроводу по вул. Матросова у с. Прибузьке. Позивачем не доведено порушення його прав у зв`язку з укладенням оспорюваного договору безпосередньо з Галицинівською сільською радою як представником територіальної громади.

4. Стислий виклад вимог касаційної скарги та аргументи учасників справи

4.1. ФОП Стрільчук Валерій Григорович звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019, рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 та ухвалити нове рішення, яким визнати недійсним договір підряду №1309 від 18.07.2017.

4.2. На думку скаржника, суди попередніх інстанцій неправильно застосували приписи ст.ст. 92, 203, 215, 229, 230, 237 ЦК України, ст.ст. 8, 24 ГК України, ст.ст. 19, 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 1, 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", положення Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 №154 та приписи ст. 269 ГПК України щодо перегляду справи за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, ст. 236 ГПК України щодо ґрунтовності судового рішення на засадах верховенства права, його законності і обґрунтованості, відповідності завданню господарського судочинства, визначеного цим Кодексом.

4.3. Скаржник зазначив, що Галицинівська сільська рада не була уповноважена балансоутримувачем майна - ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" на здійснення поточного ремонту водопроводу по вул. Матросова у с. Прибузьке та не мала повноважень на залучення до ремонтних робіт інших підприємств, організацій шляхом укладання договору підряду.

Під час обговорення умов та укладення договору підряду №1309 від 18.07.2017 відповідач ввів його в оману, приховавши, що балансоутримувачем об`єктів, на яких проводився поточний ремонт, є ГО "НОВИЙ СВІТАНОК", а не Галицинівська сільська рада. На думку позивача, ця обставина є суттєвою для укладення договору підряду, розробки кошторисної документації та калькуляції, оскільки балансоутримувач майна мав приймати участь в укладенні договору, в розробці кошторисної документації, прийманні виконаних будівельних робіт відповідно до "Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів" та несе повну відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі.

4.4. Позивач стверджує, що саме балансоутримувач об`єкту, що підлягав поточному ремонту, був наділений повноваженнями на поточний ремонт об`єкту благоустрою та на залучення до цього інших підприємств, організацій шляхом укладання з останніми договорів підряду. Обов`язок проводити поточні ремонти саме ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" передбачений і договором від 13.03.2015, укладеним між Прибузькою сільською радою та ГО "НОВИЙ СВІТАНОК".

4.5. Також скаржник вказує, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки вчиненим судом першої інстанції процесуальним діям щодо роз`єднання позовних вимог на шість окремих проваджень, яке (роз`єднання) позивач вважає незаконним та необґрунтованим.

4.6. Відзиви від інших учасників справи до Верховного Суду не надійшли.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

5. Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

5.1. Щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції

5.1.1. З урахуванням меж розгляду справи судом касаційної інстанції, визначених статтею 300 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути взяті до уваги аргументи скаржника про необхідність встановлення обставин справи, про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

5.1.2. Згідно з компетенцією, визначеною законом, Верховний Суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

5.2. Щодо суті касаційної скарги

5.2.1. Спір по справі стосується наявності підстав для визнання недійсним договору, укладеного між сторонами спору.

5.2.2. Верховний Суд виходить з такого.

5.2.3. Згідно з положеннями ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

5.2.4. Статтею 230 ЦК України передбачено, що якщо одна з сторін правочину навмисно ввела другу сторону в оману щодо обставин, які мають істотне значення (ч. 1 ст. 229 цього Кодексу), такий правочин визнається судом недійсним. Обман має місце, якщо сторона заперечує наявність обставин, які можуть перешкодити вчиненню правочину, або якщо вона замовчує їх існування. Сторона, яка застосувала обман, зобов`язана відшкодувати другій стороні збитки у подвійному розмірі та моральну шкоду, що завдані у зв`язку з вчиненням цього правочину.

Істотне значення має помилка щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Помилка щодо мотивів правочину не має істотного значення, крім випадків, встановлених законом (ч. 1 ст. 229 ЦК України).

Для визнання недійсним правочину як укладеного під впливом обману необхідно, щоб сторона була введена в оману саме щодо обставин, які мають істотне значення. До таких обставин віднесено відомості щодо природи правочину, прав та обов`язків сторін, таких властивостей і якостей речі, які значно знижують її цінність або можливість використання за цільовим призначенням. Тобто особа, яка діяла під впливом обману, повинна довести не лише факт обману та наявність умислу в діях її контрагента, а й істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману.

Правочин визнається вчиненим під впливом обману у випадку навмисного введення іншої сторони в оману щодо обставин, які впливають на вчинення правочину. На відміну від помилки, ознакою обману є умисел у діях однієї зі сторін правочину.

Наявність умислу в діях відповідача, істотність значення обставин, щодо яких особу введено в оману, і сам факт обману повинна довести особа, яка діяла під впливом обману. Обман щодо мотивів правочину не має істотного значення.

5.2.5. Суди попередніх інстанцій встановили, що при укладанні договору сторонами дотримані загальні вимоги щодо свободи волевиявлення, форми правочину, наявності істотних умов, що передбачені цивільним та господарським законодавством; позивачем не доведено умислу відповідача на введення позивача в оману щодо наявності балансоутримувача майна, природи правочину, прав та обов`язків сторін правочину, будь-яких властивостей щодо водопроводу, який є предметом ремонту за правочином; не доведено наявності неправильного сприйняття позивачем фактичних обставин договору, укладеного з відповідачем, а також того, як ці обставини вплинули б на волевиявлення позивача при укладанні та виконанні договору.

Більш того, суди також встановили, що на підставі підписаного сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт від 25.09.2017 Галицинівська сільська рада здійснила повну оплату виконаних робіт в розмірі визначеної сторонами договірної ціни - 90 146,00 грн, які позивач отримав в повному обсязі та проти чого не заперечував.

5.2.6. Доводи скаржника про те, що суди неправильно застосували ст. 8 ГК України, якою передбачено, що держава, органи державної влади та органи місцевого самоврядування не є суб`єктами господарювання, а тому відповідач не мав повноважень на укладення договору підряду, суд касаційної інстанції відхиляє з огляду на таке.

Згідно з ч. 2 ст. 23 ГК України відносини органів місцевого самоврядування з суб`єктами господарювання у випадках, передбачених законом, можуть здійснюватися також на договірних засадах.

Галицинівська сільська рада відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" є органом місцевого самоврядування, який представляє інтереси територіальної громади села.

Підпунктом 7 п. "а" ч. 1 ст. 27 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать власні (самоврядні) повноваження щодо залучення на договірних засадах підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності до участі в комплексному соціально-економічному розвитку сіл, селищ, міст, координація цієї роботи на відповідній території.

Відповідно до п. 16 ч. 4 ст. 42 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський, селищний, міський голова укладає від імені територіальної громади, ради та її виконавчого комітету договори відповідно до законодавства, а з питань, віднесених до виключної компетенції ради, подає їх на затвердження відповідної ради.

Спірне майно за договором (водопровід) було передане у користування ГО "НОВИЙ СВІТАНОК", при цьому згідно з п. 2.2.2 договору від 13.03.2015 Прибузька сільська рада, правонаступником якої є Галицинівська сільська рада, залишила за собою право вносити будь-які поліпшення до комунального майна , яке передається у користування ГО "НОВИЙ СВІТАНОК" без обмежень.

Таким чином, відповідач в особі її голови мала необхідний обсяг повноважень для укладення оспорюваного правочину щодо поточного ремонту водопроводу.

5.2.7. З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій, встановивши недоведеність позивачем наявності фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання правочину недійсним, а також у зв`язку з недоведеністю позивачем порушення його прав у зв`язку з укладенням спірного договору з поточного ремонту водопроводу безпосередньо з Галицькою сільською радою, як представником територіальної громади - дійшли обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

5.2.8. Доводи скаржника про те, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовані приписи ст.ст. 92, 203, 215, 229, 230, 237 ЦК України, ст.ст. 8, 24 ГК України, ст.ст. 19, 23 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ст.ст. 1, 13 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" положення Порядку проведення ремонту та утримання об`єктів благоустрою населених пунктів, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 23.09.2003 №154, не знайшли свого підтвердження у розгляді касаційної скарги позивача.

5.2.9. Посилання скаржника на те, що судом апеляційної інстанції порушено приписи ст. 269 ГПК України щодо перегляду справи за наявними у ній і додатково поданими доказами, та перевірки законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, ст. 236 ГПК України щодо ґрунтовності судового рішення на засадах верховенства права, його законності і обґрунтованості, відповідності завданню господарського судочинства, визначеного цим Кодексом, Верховний Суд відхиляє, оскільки такі доводи спростовуються змістом оскаржуваного судового рішення, здійсненим повним, всебічним та об`єктивним розглядом справи як місцевим, так і апеляційним господарськими судами.

5.2.10. Твердження скаржника про те, що судом апеляційної інстанції не надано оцінки вчиненим судом першої інстанції процесуальним діям щодо роз`єднання позовних вимог позивача на шість окремих проваджень, яке (роз`єднання) позивач вважає незаконним та необґрунтованим, Верховний Суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 173 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи, вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання господарського судочинства.

Як зазначено у постанові суду апеляційної інстанції, роз`єднання позовних вимог шляхом виділення однієї або декількох об`єднаних вимог в самостійне провадження є правом суду, якщо це сприятиме завданню господарського судочинства; таке роз`єднання позовних вимог не призвело до прийняття місцевим господарським судом неправильного судового рішення по суті спору.

5.2.11. Зазначаючи про порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, скаржник насправді фактично вдається до заперечення обставин, встановлених попередніми судовими інстанціями у повторному розгляді справи, та перегляді вже здійсненої названими судами оцінки доказів зі справи, тоді як суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому пов`язані з наведеним аргументи скаржника не можуть бути прийняті Верховним Судом до уваги. Саме лише прагнення скаржника ще раз розглянути й оцінити ті ж самі обставини справи і докази в ній не є достатньою підставою для скасування судових рішень, що оскаржуються.

6. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

6.1. Верховний Суд вважає висновок господарських судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позовних вимог правильним. При цьому, доводи позивача у касаційній скарзі фактично зводяться до переоцінки обставин справи, що не є компетенцією Верховного Суду, враховуючи вимоги ст. 300 ГПК України.

6.2. Відповідно до статті 309 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

6.3. Зважаючи на викладене, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича без задоволення, а судових рішень, що оскаржуються, - без змін.

7. Судові витрати

7.1. Зважаючи на те, що Верховний Суд залишає касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Стрільчука Валерія Григоровича залишити без задоволення.

2. Постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2019 та рішення Господарського суду Миколаївської області від 19.04.2019 у справі №915/187/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя І. Ткач

Судді І. Кондратова

О. Кролевець