Ухвала

від 16.10.2019 по справі 400/3453/19

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

16 жовтня 2019 р. № 400/3453/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лебедєвої Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Приватного підприємства "Інтерлєгіс" про забезпечення позову,-

ВСТАНОВИВ:

До Миколаївського окружного адміністративного суду 16 жовтня 2019 року Приватним підприємством "Інтерлєгіс" (надалі - заявник) подано заяву про забезпечення позову шляхом заборони Департаменту внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради, Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради або іншим юридичним особам проводити роботи з демонтажу рекламного засобу розміром 3 на 6 метрів, розташованого по вулуці Курортній ріг вулиці Озерної до ринку Штрассе в місті Миколаєві, до набрання законної сили рішенням по даній справі.

В обґрунтування цього клопотання зазначено, що 11.10.2019 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення "Про демонтаж рекламних засобів у м. Миколаєві" № 1072. Відповідно до зазначеного рішення у зв`язку із зміною містобудівної ситуації звільняється земельна ділянка шляхом демонтажу рекламного засобу розміщеного за адресою: вулияця Озерна ( АДРЕСА_1 розміром 6.0 х 3.0 м., яка належить ТОВ "Інтерлєгіс". Роботи з демонтажу доручено адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради та Департаменту внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради. Заявник вважає, що примусовий демонтаж рекламного засобу неминуче призведе до псування елементів конструкції і він зазнає збитків через ремонт конструкції, її зберігання у підрядника виконавців демонтажу. Завник зазначає, що невжиття заходів забезпечення адміністративного позову призведе до ускладнення чи унеможливить виконання судового рішення, а захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача, за якими він має намір звернутися до суду, не буде вже ефективним.

З огляду на наведене заявник вважає, що існують підстави для забезпечення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

За приписами ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частина 2 ст. 151 КАС України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Статтею 154 КАС України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.

Згідно пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Необхідною передумовою вжиття заходів забезпечення позову є існування очевидних ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю, а також вірогідність того, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Суддя також зазначає, що забезпечення позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивачів (заявників).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише у разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивачів.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із заявою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою заявою.

Таким чином, із цією метою обов`язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Суд згідно ч. 1 ст. 90 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Судом встановлено, що 11.10.2019 року виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення "Про демонтаж рекламних засобів у м. Миколаєві" № 1072, яким у зв`язку із зміною містобудівної ситуації звільняється земельна ділянка шляхом демонтажу рекламного засобу розміщеного за адресою: вулиця АДРЕСА_1 розміром 6.0 х 3.0 м., яка належить ТОВ "Інтерлєгіс".

Демонтаж рекламних конструкції, як примусовий захід, передбачений Порядком демонтажу рекламних засобів у м. Миколаєві, затвердженого рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради № 464 від 27 грудня 2012 р. (надалі - Порядок № 464).

Відповідно до п. п. 3.4.-3.8. Порядку № 464, примусовому демонтажу рекламного засобу передує направлення робочим органом на адресу розповсюджувача реклами припису і у випадку його добровільного невиконання виконком міської ради на черговому засіданні розглядає та приймає відповідне рішення про примусовий демонтаж рекламних засобів, яке фактично виконується міськими службами.

Зі змісту п. 3 рішення "Про демонтаж рекламних засобів у м. Миколаєві" від 11.10.2019 року вбачається, що роботи з демонтажу повинні бути виконані в 3-денний термін.

Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити подальший ефективний захист прав ПП "Інтерлєгіс", так як у випадку скасування зазначеного рішення, заявнику доведеться докласти значних зусиль та витрат для відновлення своїх прав.

Відповідно до ч. 4 ст. 150 КАС України подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.

Таким чином, вжиття заходів забезпечення позову за заявою ПП "Інтерлєгіс" не є вирішенням публічного-правового спору по суті без фактичного його розгляду судом.

Отже, невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а також ефективний захист та поновлення порушених прав та інтересів позивача.

Таким чином, суд доходить висновку, що заява ПП "Інтерлєгіс" про забезпечення адміністративного позову є обґрунтованою, доведеною та підтвердженою належними доказами, а тому суд вбачає підстави для задоволення заяви ПП "Інтерлєгіс".

Окірм того, суд вважає за необхідне зазначити, оскільки в рішенні "Про демонтаж рекламних засобів у м. Миколаєві" від 11.10.2019 року чітко визначені його виконавці, а саме: Департамент внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради та адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради, то заборона вчиняти дії може стосуватись тільки них.

Суд звертає увагу заявника, що ч. 2 ст. 153 КАС України визначено, що в разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову. В разі неподання заявником відповідної позовної заяви, вжиті судом заходи до подання позову, скасовуються (п. 1 ч. 8 ст. 157 КАС України).

Керуючись ст.ст. 120, 150, 151, 154, 241, 243, 256, 294 КАС України, суд, - УХВАЛИВ :

Заяву Приватного підприємства "Інтерлєгіс" про забезпечення позову - задовольнити.

Заборонити Департаменту внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 41210506), адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради (вул. Погранична, 9, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 05410599) проводити роботи з демонтажу рекламного засобу розміром 3 на 6 метрів, розташованого по вулуці Курортній ріг вулиці Озерної до ринку Штрассе в місті Миколаєві, який належить товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерлєгіс" (Бузький бульвар, 1Б/1, кв. 19, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 32189280).

Копію ухвали направити заявнику.

Ухвала набрала законної сили в порядку ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського окружного адміністративного суду протягом пятнадцяти днів з дня її складання.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 16.10.2019 року.

Суддя Г. В. Лебедєва