Постанова

від 23.01.2020 по справі 400/3453/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 січня 2020 р.м. ОдесаСправа № 400/3453/19

Головуючий в І інстанції: Лебедєва Г.В.

Дата та місце ухвалення рішення: 16.10.2019 р. м. Миколаїв

П`ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

судді-доповідача - Шеметенко Л.П.

судді - Стас Л.В.

судді - Турецької І.О.

за участю секретаря - Коваль Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі апеляційну скаргу Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року про забезпечення позову до його подання, особи, які можуть отримати статус учасника справи: Приватне підприємство Інтерлєгіс , Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, Адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради, Департамент внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради, -

В С Т А Н О В И В:

До Миколаївського окружного адміністративного суду 16 жовтня 2019 року Приватним підприємством Інтерлєгіс подано заяву про забезпечення позову до його подання шляхом заборони Департаменту внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради, Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради або іншим юридичним особам проводити роботи з демонтажу рекламного засобу розміром 3 на 6 метрів, розташованого по вулиці Курортній ріг вулиці Озерної до ринку Штрассе в місті Миколаєві.

В обґрунтування цього клопотання зазначено, що 11.10.2019 року Виконавчим комітетом Миколаївської міської ради прийнято рішення Про демонтаж рекламних засобів у м. Миколаєві № 1072. Відповідно до зазначеного рішення у зв`язку із зміною містобудівної ситуації звільняється земельна ділянка шляхом демонтажу рекламного засобу розміщеного за адресою: вулиця Озерна (Червоних Майовщиків) ріг вулиці Курортної (Бутоми) в місті Миколаєві розміром 6.0 х 3.0 м. Крім того, доручено Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради та Департаменту внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради в 3-денний термін виконати всі необхідні роботи по демонтажу. Як зазначив заявник, мотивуванням для прийняття вказаного рішення є проведення контактної мережі електротранспорту в Заводському районі м. Миколаєва по вул. Озерній та невиконання власниками рекламних засобів вимог Департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міської ради. Заявник вважає, що примусовий демонтаж рекламного засобу неминуче призведе до псування елементів конструкції і він зазнає збитків через ремонт конструкції, її зберігання у підрядника виконавців демонтажу, що суттєво ускладнить відновлення порушених прав позивача. Крім того, заявник посилається на наявність ознак протиправності рішення відповідача, які на його думку, є очевидними. З огляду на викладене, заявник вважає, що забезпечення позовних вимог у найкоротший термін до подання позовної заяви це єдина можливість для заявника не допустити порушення своїх законних прав та повноцінного захисту своїх інтересів у судовому порядку.

Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року заяву Приватного підприємства Інтерлєгіс про забезпечення позову задоволено. Заборонено Департаменту внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради, Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради проводити роботи з демонтажу рекламного засобу розміром 3 на 6 метрів, розташованого по вулиці Курортній ріг вулиці Озерної до ринку Штрассе в місті Миколаєві.

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням суду першої інстанції, Департамент внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову, наголошуючи, зокрема, на неповному з`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, порушенні судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення спірного питання.

Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Вирішуючи спірне питання, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява ПП Інтерлєгіс про забезпечення адміністративного позову є обґрунтованою, доведеною та підтвердженою належними доказами, а тому, суд першої інстанції вбачав підстави для задоволення заяви ПП Інтерлєгіс .

Колегія суддів не погоджується із вказаними висновками суду першої інстанції з огляду на викладене.

Згідно вимог ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ухвалу про забезпечення позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб`єкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

У відповідності до положень ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Не допускається забезпечення позову шляхом: 1) зупинення актів Верховної Ради України, Президента України, Вищої ради правосуддя, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів та встановлення для них заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 2) зупинення рішень Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб та щодо здійснення тимчасової адміністрації або ліквідації банку, встановлення заборони або обов`язку вчиняти певні дії уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб або Фонду гарантування вкладів фізичних осіб при здійсненні тимчасової адміністрації або ліквідації банку; 3) зупинення рішень уповноваженого центрального органу з питань цивільної авіації щодо призупинення дії або анулювання сертифікатів, схвалень, допусків; 4) зупинення рішень Національного банку України, актів Національного банку України, а також встановлення для Національного банку України заборони або обов`язку вчиняти певні дії; 5) зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Заходи забезпечення позову, які застосовує суд, не можуть зупиняти, унеможливлювати або в інший спосіб порушувати безперервність процесу призначення, підготовки і проведення виборів.

Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.

З аналізу вказаних положень вбачається, що в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про те, що невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Крім того, колегія суддів зазначає, що при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність, зокрема, полягає в тому, щоб засіб забезпечення відповідав предмету позову за вартістю. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони вчиняти певні дії.

Однак, заявником в поданому клопотанні про вжиття заходів забезпечення позову до його подання не визначені конкретні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, які викладені у ст.ст. 150, 151 КАС України.

Заявник не обґрунтував свою заяву про забезпечення позову, не надав доказів того, що невжиття заявлених заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися до суду або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Визнаючи обґрунтованою заяву ПП Інтерлєгіс про забезпечення адміністративного позову, суд першої інстанції не звернув увагу на те, що фактичними підставами для застосування заходів забезпечення позову до його подання у спірному випадку заявником визначені ті обставини, що примусовий демонтаж рекламного засобу неминуче призведе до псування елементів конструкції і він зазнає збитків через ремонт конструкції, її зберігання у підрядника виконавців демонтажу.

Проте, вказані обставини не є підставою для забезпечення позову згідно вимог ст. 150 КАС України.

Крім того, колегія суддів звертає увагу на те, що наведені доводи заявника є лише припущеннями.

Також, колегія суддів наголошує, що заявником не визначено, в чому полягає за наведених обставин саме істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він має намір звернутися, що за п. 1 ч. 1 ст. 150 КАС України є підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що як на підставу для забезпечення позову до його подання у спірному випадку заявник посилається на очевидну протиправність оскаржуваного рішення, проте, останній належним чином не обґрунтував свої доводи.

Суд першої інстанції взагалі не надав оцінки вказаним доводам заявника.

Крім того, колегія суддів зазначає, що доводи заявника щодо протиправності оскаржуваного рішення мають бути перевірені судом під час розгляду справи.

Тобто, сама лише незгода заявника із діями/рішеннями суб`єкта владних повноважень та намір звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову.

Доводи заявника зводяться до порушення відповідачем чинного законодавства при прийнятті оскаржуваного рішення та становлять предмет доказування, який має досліджуватись під час розгляду справи.

Таким чином, застосування у запропонований заявником спосіб заходів забезпечення позову фактично вирішує спір, ухвалюючи рішення без розгляду справи по суті.

Тобто, забезпечуючи позов в такий спосіб, суд першої інстанції вийшов за межі підстав забезпечення позову, передбачених ст. 150 КАС України, вирішив позовні вимоги на період дії ухвали про забезпечення позову, що є неприпустимим та не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, вживаючи заходи забезпечення позову до його подання у запропонований заявником спосіб, судом першої інстанції не надано оцінки співмірності видам забезпечення позову, які просив вжити заявник, із позовними вимогами, що має намір заявити останній.

Так, за заявою ПП Інтерлєгіс , судом першої інстанції вжито заходів забезпечення шляхом заборони Департаменту внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради, Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради проводити роботи з демонтажу рекламного засобу розміром 3 на 6 метрів, розташованого по вулиці Курортній ріг вулиці Озерної до ринку Штрассе в місті Миколаєві.

Проте, спірним у даному випадку є лише рішення Виконавчого комітету Миколаївської міської ради Про демонтаж рекламних засобів у м. Миколаєві № 1072 від 11.10.2019 року.

В свою чергу, суд першої інстанції фактично заборонив Департаменту внутрішнього контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради, Адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради проводити роботи з демонтажу рекламного засобу розміром 3 на 6 метрів, розташованого по вулиці Курортній ріг вулиці Озерної до ринку Штрассе в місті Миколаєві, не на підставі вказаного рішення, а за будь-яких підстав, як того просив заявник.

Вказані обставини свідчать про не співмірність заходів забезпечення вжитих судом за заявою ПП Інтерлєгіс позовним вимогам, які останній має намір заявити.

На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення поданої заяви про забезпечення позову до його подання та необхідності вжиття заходів забезпечення.

Окрім того, вирішуючи спірне питання, колегія суддів враховує, що за правилами ч. 2 ст. 153 КАС України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.

Проте, згідно ухвали Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.11.2019 року позов ПП Інтерлєгіс про скасування рішення від 11.10.2019 року № 1072 повернутий позивачу у зв`язку з не усуненням його недоліків.

Станом на теперішній час відомостей щодо перебування в провадженні суду позову ПП Інтерлєгіс про скасування рішення від 11.10.2019 року № 1072 заявником не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала постановлена з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для вирішення спірного питання, з невідповідністю висновків суду обставинам справи та з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову, а відтак вона підлягає скасуванню з постановленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 229, 240, 241, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Департаменту внутрішнього фінансового контролю, нагляду та протидії корупції Миколаївської міської ради - задовольнити.

Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні заяви Приватного підприємства Інтерлєгіс про забезпечення позову до його подання - відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судове рішення складено у повному обсязі 28.01.2020 р.

Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко

Суддя: Л.В. Стас

Суддя: І.О. Турецька