Постанова

від 16.10.2019 по справі 540/786/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р.м.ОдесаСправа № 540/786/19

Головуючий в 1 інстанції: Попова В.Ф. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Херсон 02 липня 2019 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача: Танасогло Т.М.,

суддів: Запорожана Д.В, Осіпова Ю.В.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "імені Покришева" на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року, у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "імені Покришева" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И Л А :

У квітні 2019 року Приватне акціонерне товариство "імені Покришева" звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 18 січня 2019 року №0003671305 та №0003681305.

Обґрунтовуючи свої вимоги, Приватне акціонерне товариство "імені Покришева" зазначило, що спірні рішення податкового органу є неправомірними, оскільки вони ґрунтуються на помилкових та безпідставних висновках акта перевірки про заниження розміру орендної плати в договорах між позивачем та громадянами-власниками земельних ділянок.

Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року відмовлено у задоволенні адміністративного позову.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням позивачем подано апеляційну скаргу з в якій зазначено про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

У своїх доводах апелянт зазначає, що висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позивних вимог є помилковим, так як розмір орендної при укладенні договорів оренди земельних ділянок, що знаходяться у приватній власності, визначається за згодою сторін без використання нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ГУ ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі проведено документальну планову виїзну перевірку ПАТ "імені Покришева" податкового законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, валютного - за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 31,12.2017 року. Результати перевірки оформлено актом № 228/21-22-14-01/004135435 від 23.11.2018 року.

Згідно з висновком, зазначеним в акті, товариство, через заниження оподаткованого доходу, що сплачувався фізичним особам за оренду земельних ділянок (паїв) за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року занизило податок на доходи з фізичних осіб, що сплачується податковими агентами, із доходів платника податку інших, ніж заробітна плата на суму 293 167,65 грн. та занижено військовий збір в сумі 26 423,36 грн.

На думку податкового органу, це є порушенням норм пп. 14.1.180, п.14.1. ст.14, п. 164.1. ст.164, пп.164.2.5. п.164.2. ст.164,пп. 168.1.1, пп.168.1.2 та пп.168.1.5, п. 168.1., ст.. 168, п.170.1., п.171.2, ст.170, п.176.2 ст.176, пп.271.1.1, п.271.1., ст..271, п.288.1., ст.288, пп.288.5.1., п.288.5., ст.288, пп.289.3, ст.289, п.6, п.8, п.9, підрозділу 6 розділу XX Перехідні положення Податкового кодексу України (надалі ПКУ), ст.1 Указу Президента України Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян - власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) від 02.02.2002 № 92/2002, оскільки платник податків мав би проводити нарахування орендної плати у розмірі 3 % від нормативно-грошової оцінки ріллі з урахуванням коефіцієнтів, визначеними чинним законодавством.

За результатами перевірки 18 січня 2019 року складені податкові повідомлення-рішення № 0003671305, яким нараховано грошове зобов`язання за платежем Податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платнику податку, інших ніж заробітна плата на загальну суму 570 156,15 гривень (з них податкове зобов`язання - 293 167,65 грн. та штрафні санкції - 276 988,50 грн.); № 0003681305, яким нараховано грошове зобов`язання за платежем Військовий збір на загальну суму 52 740,28 гривень (з них податкове зобов`язання - 26 423,36 грн. та штрафні санкції - 26 316,92 грн.)

Не погодившись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Відмовляючи у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом правомірно прийнято оспорюванні податкові-повідомлення рішення, оскільки ПАТ "імені Покришева" занизило податок на доходи з фізичних осіб.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України, базою оподаткування податком з доходів фізичних осіб є загальний оподатковуваний дохід, тобто, будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду. Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом.

Згідно із п.п.164.2.5 п.164.2 ст.164 ПК України, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід від надання майна в лізинг, оренду або суборенду (строкове володіння та/або користування), визначений у порядку, встановленому п.170.1 статті 170 цього Кодексу.

Особливості оподаткування доходів від надання нерухомості в оренду регламентується п.170.1 ст.170 Податкового Кодексу України, та відповідно до пп.170.1.1 якого податковим агентом платника податку - орендодавця щодо його доходу від надання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю є орендар. При цьому, об`єкт оподаткування визначається виходячи з розміру орендної плати, зазначеної в договорі оренди, але не менше ніж мінімальна сума орендного платежу, встановлена законодавством з питань оренди землі.

За правилами п.288.1 ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Відповідно до ст.13 Закону Про оренду землі , договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння та користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Згідно ст.21 Закону України Про оренду землі , розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до ПКУ). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Відповідно до Постанови КМУ Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів від 31.10.2011р. №1185, її дія поширюється лише щодо визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності. Згідно із п.1 цієї Методики, нормативна грошова оцінка земельних ділянок здійснюється з метою визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, а також під час розроблення показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Отже, правила нарахування орендної плати за землю, як різновид земельного податку, що встановлений Податковим кодексом України, стосуються оренди земельних ділянок державної та комунальної власності.

Аналогічний правовий висновок щодо застосування зазначених вище норм матеріального права у спорах цієї категорії, міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 року (справа № 825/3698/13-а), 13.02.2019 року (справа 357/18135/15-ц).

Колегія суддів зазначає, що у спірних правовідносинах земельні ділянки, які орендує позивач, не належать до земель державної або комунальної власності. Укладені з фізичними особами договори є цивільно-правовими, а отже, цим правочинам притаманні такі ознаки, як свобода договору, обов`язковість його виконання сторонами тощо.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що Указ Президента від 02.02.2002 року за №92/2002 Про додаткові заходи щодо соціального захисту селян власників земельних ділянок та земельних часток (паїв) має рекомендований характер та не може використовуватись при визначенні розміру орендної плати та бази оподаткування податком з доходів

Водночас, колегія суддів зазначає, що оскільки, орендна плата за ділянки, які знаходяться в приватній власності, не є податком, її розмір не регулюється нормами ПК України.

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "імені Покришева" утримувався податок на доходи фізичних осіб із суми доходів у вигляді орендної плати, яка була передбачена договорами оренди з власниками земельних ділянок, і яка фактично була виплачена власникам земельних ділянок.

В свою чергу, податковим органом здійснено донарахування податку на доходи фізичних осіб з доходу, який не був нарахований та виплачений орендарем.

Між тим, колегія суддів вважає, що за відсутності об`єкта оподаткування (доходу) немає передбачених ПК України підстав для утримання податку на доходи фізичних осіб та, відповідно, військового збору, у зв`язку з чим донарахування відповідачем грошового зобов`язання, штрафних (фінансових) санкцій та пені з податку на доходи фізичних осіб та військового збору, згідно з податковими повідомленнями-рішеннями є передчасним.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до помилкового вирішення даної справи по суті, у зв`язку з чим судове рішення підлягає скасуванню з ухваленням по справі нового рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до п.4 ч.1 ст. 317 КАС України передбачено, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно до ст. ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "імені Покришева" задовольнити.

Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 02 липня 2019 року скасувати.

Прийняти у справі нове рішення, яким позов Приватного акціонерного товариства "імені Покришева" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18 січня 2019 року №0003671305 та №0003681305.

Стягнути з Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства "імені Покришева" (код ЄДРПОУ 00413535) судовий збір за подачу позову у сумі 9 343 грн. (дев`ять тисяч триста сорок три гривні) 46 коп., а також стягнути судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 14 015 грн. (чотирнадцять тисяч п`ятнадцять гривень ) 20 коп.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий суддя Танасогло Т.М. Судді Запорожан Д.В. Осіпов Ю.В.