ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 825/2042/14 Суддя першої інстанції: Непочатих В.О.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 жовтня 2019 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Степанюка А.Г.,
суддів - Файдюка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі - Ліневській В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області на проголошене о 15 годині 56 хвилин рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року, повний текст якого складено 08 серпня 2019 року, у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства Тепло-Монтаж до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2014 року Приватне підприємство Тепло-Монтаж (далі - Позивач, ПП Тепло-Монтаж ) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції в м. Чернігові Головного управління Міндоходів у Чернігівській області, у подальшому заміненої правонаступником - Головним управлінням ДФС у Чернігівській області (далі - Відповідач, ГУ ДФС у Чернігівській області) про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 року №0001692200 та №0001702200.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року, позов задоволено повністю.
Постановою Верховного Суду від 14.03.2019 року касаційну скаргу ГУ ДФС у Чернігівській області задоволено частково - постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року скасовано, а справу направлено на новий розгляд до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Суд касаційної інстанції зазначив про необхідність надання оцінки доводам контролюючого органу щодо: наявності кримінального провадження №32014130110000032 від 19.03.2014 року за фактом реєстрації невстановленими особами ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй на ім`я ОСОБА_1 без мети здійснення підприємницької діяльності, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України; реєстрації та фактичного місця проживання ОСОБА_1 у м. Луганську, яка працює з 03.09.2010 року контролером продуктів на ПАТ ГЗФ Луганська в м. Луганську; відсутність у ТОВ ТБК Фаворі-Строй виробничих потужностей, штату працівників.
У зв`язку з чим Верховий Суд підкреслив, що судами залишено поза увагою можливість фактично виконувати/приймати виконані будівельно-монтажні роботи в м. Києві, м. Чернігові та одночасно працювати за трудовим договором.
Крім того, суд касаційної інстанції зауважив, що суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи даний спір, жодних висновків щодо достовірності чи не достовірності даних, вказаних в первинних документах, та наявності в них обов`язкових реквізитів, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, не зробили, а лише, перелічивши їх, обмежилися висновками про їх наявність.
Також суд касаційної інстанції з посиланням на постанову Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі №21-421а11 зазначив, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним. Наявність у покупця належно оформлених документів, необхідних для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема, виданих продавцем податкових накладних, не є безумовною підставою формування податкового кредиту.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 року позов задоволено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що надані Позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ ТБК Фаворі-Строй , доказів їх невідповідності вимогам чинного законодавства Відповідачем не надано, а відтак донарахування грошових зобов`язань на наслідками господарських відносин ПП Тепло-Монтаж зі згаданим суб`єктом господарювання перебуває поза межами правового поля. Крім того, суд підкреслив, що матеріали досудового розслідування, за відсутності вироку, не можуть бути враховані в якості доказів фіктивності господарських операцій, а окремі недоліки в оформленні первинних документів за умови зміни в структурі активів підприємства не можуть мати наслідком висновок про безтоварність господарських операцій.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та прийняти нове, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог. Свою позицію обґрунтовує тим, що надана Позивачем на підтвердження реальності господарських операцій первинна документація підписана від імені ТОВ ТБК Фаворі-Строй ОСОБА_1 , яка у рамках кримінального провадження дала пояснення, якими заперечила свою участь у господарській діяльності. Крім того, наголошує, що ОСОБА_1 з вересня 2010 року зареєстрована та проживає у місті Луганську та працює на підприємстві ПАТ ГЗФ Луганська , що унеможливлює здійснення нею господарської діяльності у містах Києві та Чернігові. Окремо наголошує, що у письмових поясненнях від 17.05.2014 року колишній працівник ПП Тепло-Монтаж зазначив, що роботи на об`єктах, вказаних у договорах з ТОВ ТБК Фаворі-Строй , виконувалися працівниками ПП Тепло-Монтаж . Крім того, стверджує, що первинні документи містять недоліки, а саме - у них відсутня посада особи, яка їх підписала. Звертає увагу суду, що за наслідками проведеної перевірки ТОВ ТБК Фаворі-Строй було встановлено відсутність в останнього виробничої та технічної можливості виконувати договірні зобов`язання перед ПП Тепло-Монтаж .
Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 04.09.2019 року було відкрито апеляційне провадження у справі, встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 16.10.2019 року.
У відзиві на апеляційну скаргу ПП Тепло-Монтаж просить відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін. Свою позицію обґрунтовує тим, що укладення та документальне підтвердження виконання договорів з ТОВ ТБК Фаворі-Строй підтверджується належним чином оформленими первинними документами, що не заперечується ГУ ДФС у Чернігівській області. Зазначає, що наявний у матеріалах справи протокол допиту свідка - ОСОБА_1 не може бути належним доказом, оскільки не засвідчений належним чином, а кримінального провадження із наведеним у протоколі номером не існує. Стверджує про неможливість врахування в якості доказів і пояснення ОСОБА_2 , оскільки воно не відібрано у рамках перевірки або у межах кримінального провадження. Окремо звертає увагу на відсутності у контролюючого органу повноважень приймати за основу перевірки одного платника податків результати перевірки іншого.
У судовому засіданні представник Відповідача наполягав на задоволенні вимог апеляційної скарги.
Представник Позивача просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги необхідно задовольнити, а рішення суду першої інстанції - скасувати, виходячи з такого.
Вирішуючи вказаний спір, суд першої інстанції встановив, що у травні 2014 року працівниками ДПІ у м. Чернігові на підставі пп. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 та ст. 82 ПК України, постанови слідчого від 24.03.2014 року, наказу від 06.05.2014 року №1352 та направлення від 06.05.2014 року №1346 проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП Тепло-Монтаж з питань визначення повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ ТБК Фаворі-Строй у період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року.
У ході перевірки встановлено порушення ПП Тепло-Монтаж :
- п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 ПК України, в результаті чого ПП Тепло-Монтаж занижено суму податку на додану вартість, які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет на загальну суму 246 929,00 грн.;
- пп. 14.1.27 п. 14.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на суму 234 582,00 грн.
Результати перевірки зафіксовані в акті від 22.05.2014 року №3/22/36655008 (т. 2 а.с. 3-30).
На підставі викладених в акті перевірки висновків Відповідачем 06.06.2014 року прийняті податкові повідомлення-рішення:
- форми Р № 0001702200 , яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 313 353,00 грн., у тому числі за основним платежем - 208 902,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 104 451,00 грн. (т. 2 а.с. 1);
- форми Р № 0001692200 , яким Позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 370 397,00 грн., у тому числі за основним платежем - 246 930,00 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями - 123 467,00 грн. (т. 2 а.с. 2).
Вирішуючи питання про правомірність оскаржуваних індивідуальних актів, суд першої інстанції встановив таке.
Між ПП Тепло-Монтаж (замовник) та ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй (підрядник) було укладено договір підряду № 17/06/13 від 17.06.2013 року, відповідно до якого підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи по капітальному ремонту складу насіння № 3 за адресою в смт. Глеваха, Київської області, Василівського району, вул. Ботанічна, 13 відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі (т. 1 а.с. 36-38).
На підтвердження виконання умов договору Позивачем надано копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за липень 2013 року, акта прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за липень 2013 року, підписаного 31.07.2013 року, податкової накладної від 31.07.2013 року № 15003, платіжних доручень № 1948 від 05.08.2013 року, № 2059 від 03.09.2013 року, № 2117 від 16.09.2013 року, № 2324 від 11.11.2013 року, № 2332 від 13.11.2013 року(т. 1 а.с. 39-50).
Між ПП Тепло-Монтаж (замовник) та ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй (підрядник) було укладено договір підряду № 14/08/13-ДП від 14.08.2013 року, відповідно до якого підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи утеплення фасаду котельної на об`єкті: Реконструкція існуючої будівлі котельної (Г-2) під дільницю доочистки водного розчину гліцерину з автономним джерелом тепло забезпечення по Гомельському шосе, 10 в с. Рівнопілля, Чернігівського району, Чернігівської області відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі (т. 1 а.с. 51-53).
На підтвердження виконання умов договору Позивачем надано копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за листопад 2013 року, акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за листопад 2013 року, податкової накладної від 27.11.2013 року № 13003, платіжного доручення від 04.12.2013 року № 2402 (т. 1 а.с. 54-60).
Також, між ПП Тепло-Монтаж (замовник) та ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй (підрядник) було укладено договір підряду № 19/08/13-СП від 19.08.2013 року відповідно до якого підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи по монтажу тепло-холодопостачання припливних установок на об`єкті: Реконструкція об`єктів інженерної та транспортної інфраструктури під Конгресно-виставковий центр в районі Паркової дороги в м. Києві відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі (т. 1 а.с. 61-63).
На підтвердження виконання умов договору Позивачем надано копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за листопад 2013 року, за жовтень 2013 року, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за листопад 2013 року, за жовтень 2013 року, податкових накладних № 10002 від 21.11.2013 року, № 12001 від 25.11.2013, № 14508 від 30.11.2013 року, № 15038 від 31.10.2013 року, № 15037 від 31.10.2013 року, платіжних доручень № 2374 від 25.11.2013 року, № 2355 від 21.11.2013 року, № 2343 від 19.11.2013 року, № 2340 від 15.11.2013 року (т. 1 а.с. 64-117).
Крім того, між ПП Тепло-Монтаж (генпідрядник) та ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй (підрядник) було укладено договір підряду № 16/10/КР від 16.10.2013 року, згідно умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи по реконструкції даху на об`єкті: Реконструкція даху будівлі по вул. Вокзальній, 5 в м. Корюківка, Чернігівської області відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі (т. 1 а.с.118-120).
На підтвердження виконання умов договору Позивачем надано копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за січень 2014 року, за лютий 2014 року, актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за січень 2014 року, за лютий 2014 року, податкових накладних № 9501 від 20.02.2014 року, № 14504 від 30.01.2014 року (т. 1 а.с. 121-132);
Судом першої інстанції поряд з іншим встановлено, що між ПП Тепло-Монтаж (замовник) та ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй (підрядник) було укладено договір підряду № 17/10/13 від 17.10.2013 року згідно умов якого підрядник зобов`язується виконати роботи по будівництву водозабірної свердловини, на об`єкті: Будівництво водозабірної свердловини для господарсько-технологічних потреб ТОВ Лосинівський маслосирзавод смт. Лосинівка, Ніжинського району, Чернігівської області відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі (т. 1 а.с.133-135).
На підтвердження виконання умов договору Позивачем надано копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за лютий 2014 року, акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за лютий 2014 року, податкової накладної № 9502 від 20.02.2014 року (т. 1 а.с. 136-145).
Крім іншого, між ПП Тепло-Монтаж (підрядник) та ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй (замовник) було укладено договір підряду № 31/10/13 від 31.10.2013 року, згідно умов якого підрядник зобов`язується на свій ризик, своїми або залученими силами виконати роботи з демонтажу ткацьких станів - 3 одиниці, шпулярників - 3 одиниці, критильних машин Альма -12 одиниць, за адресою - м. Чернігів, вул. Щорса, 78, а саме: розбирання обладнання по секціям, вузлам та деталям згідно додатку 2 до даного договору; пакування секцій, вузлів та деталей для подальшого транспортування з використанням наступних матеріалів, а саме: повітряно-бульбашкова плівка, поліетиленова технічна плівка, а замовник зобов`язаний надати підряднику: будівельні машини та механізми, необхідні для виконання робіт; інструменти та обладнання, які були застосовані при монтажі обладнання зазначеного вище; доступ у приміщення. В яких мають проводитися роботи; побутові та складські приміщення; джерела енергії, які необхідні для виконання робіт; пакувальну тару та пакувальний матеріал для виконання робіт; забезпечити присутність свого представника при пакуванні та складанні демонтованих вузлів та деталей у пакувальну тару (т. 1 а.с.146-148).
На підтвердження виконання умов договору Позивачем надано копії: актів здачі-прийняття виконаних робіт № 12024 від 25.12.2013 року, № 14004 від 29.11.2013 року, податкових накладних № 12024 від 25.12.2013 року, № 12024 від 25.12.2013 року, № 14004 від 29.11.2013 року, платіжних доручень № 33 від 28.01.2014 року, № 2467 від 24.12.2013 року, № 2436 від 11.12.2013 року, № 2428 від 06.12.2013 року (т.1 а.с. 149-154).
Чернігівський окружний адміністративний суд поряд з іншим встановив, що між Позивачем (замовник) та ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй (підрядник) було укладено договір підряду № 20/12/13-СП від 20.12.2013 року. Згідно умов цього договору підрядник зобов`язується виконати роботи по улаштуванню індивідуального теплового пункту, на об`єкті: Енергоефективна реновація загальноосвітнього навчального закладу № 11 по проспекту Мира, 137 в м. Чернігові на земельній ділянці, яка знаходиться у постійному користування відповідно до договірної ціни та передати виконані роботи замовнику у встановленому порядку, а замовник - надати будівельний майданчик, необхідні матеріали, прийняти та оплатити виконані роботи на умовах і в терміни, передбачені в цьому договорі (т. 1 а.с. 157-159).
На підтвердження виконання умов договору Позивачем надано копії: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3 за грудень 2013 року, акта приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2В за грудень 2013 року, податкової накладної № 15028 від 31.12.2013 року, платіжного доручення № 34 від 28.01.2014 року (т. 1 а.с. 160-171).
На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що підстав для визнання безтоварними господарських операцій ПП Тепло-Монтаж з ТОВ ТБК Фаворі-Строй немає. При цьому, суд наголосив на тому, що контролюючим органом як суб`єктом владних повноважень не доведено, що господарські операції Позивача є фіктивними або безтоварними, не доведено недобросовісності Позивача та його контрагента, що, на його переконання, свідчить про відсутність перешкод для формування даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ ТБК Фаворі-Строй . Крім того, суд підкреслив, що відсутність вироку у кримінальному провадженні та окремі недоліки первинних документів не можуть бути підставою для висновку про безтоварність господарських операцій.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може погодитися з огляду на таке.
Згідно п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Приписами ст. 1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч. 1 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Крім того, згідно п. 2.4 затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість, а також витрати, що враховуються при визначенні об`єкта оподаткування податком на прибуток, мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.
Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Тобто, при вирішенні питання про правомірність формування податкових зобов`язань суд повинен встановити, насамперед, реальність господарської операції, про що мають свідчити належним чином оформлені первинні документи. При цьому чинне законодавство передбачає перелік необхідних первинних документів з огляду на предмет господарських відносин.
У контексті наведеного судовою колегією враховується, що, як вбачається зі змісту наведених вище документів, всі вони підписані від імені ТОВ ТБК Фаворі-Строй ОСОБА_1.
Разом з тим, як було зазначено в акті перевірки, а також у подальшому підкреслювалося контролюючим органом, згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 28.02.2014 року у рамках кримінального провадження №32013030110000069 від 08.10.2013 року остання зазначила, що ТОВ ТБК Фаворі-Строй було зареєстровано останньою без мети зайняття підприємницькою діяльністю, жодних господарських договорів від імені товариства ОСОБА_1 не укладала та не підписувала, а також жодній особі не надавала доручень на вчинення відповідних дій, рахунки від імені ТОВ ТБК Фаворі-Строй у банках не відкривала, податкову та іншу звітність не подавала (т. 2 а.с. 55-57). Крім того, у даному протоколі зафіксовано, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає у місті Луганську з вересня 2010 року та працює на посаді контролера продуктів збагачення на ПАТ ГЗФ Луганська . Викладене також підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб (т. 2 а.с. 58-60).
У контексті наведеного судовою колегією враховується, що первинні документи, виписані від імені підприємства та від особи, яка, по-перше, заперечує свою участь у створенні та діяльності цього підприємства, по-друге, не мала можливості їх підписати, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання товарів/робіт/послуг.
Наведена позиція узгоджується з правовими висновками Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах від 14.03.2019 року у справі № 825/2042/14 та у справі № 808/2159/17.
Крім того, направляючи дану справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що у постанові Верховного Суду України від 05.03.2012 року у справі № 21-421а11 також міститься правовий висновок, відповідно до якого податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.
Крім того, згідно наявної у матеріалах справи копії акту від 26.03.2014 року №561/12-34-22-04/38251558 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ ТБК Фаворі-Строй з питань визначення повноти нарахування та своєчасної сплати податків у період з 01.07.2012 року по 01.03.2014 року (т. 2 а.с. 66-86) вбачається, що єдиним працівником підприємства за 2013 рік була ОСОБА_4 ; виробничих потужностей, необхідних для здійснення господарських операцій, а також штату працівників на підприємстві немає.
Тобто, на переконання суду апеляційної інстанції, ОСОБА_4 , будучи єдиним працівником на ТОВ ТБК Фаворі-Строй , не була взмозі забезпечити виконання робіт за укладеними з ПП Тепло-Монтаж договорами; тим більше контролювати хід робіт у місті Києві та місті Чернігові.
Крім іншого, колегія суддів вважає за необхідне підкреслити, що зі змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (т. 1 а.с. 21-23) вбачається, що основним видом господарської діяльності ПП Тепло-Монтаж є будівництво житлових і нежитлових будівель. Тобто, основною виробничою метою суб`єкта господарювання на момент відносин з ТОВ ТБК Фаворі-Строй було отримання прибутку від діяльності, яка повністю збігається із замовленими у згаданого контрагента роботами. При цьому наявність у штаті Позивача кваліфікованих фахівців (т. 1 а.с. 19-20) за умови відсутності у ТОВ ТБК Фаворі-Строй виробничих та фізичних можливостей забезпечити виконання договірних зобов`язань, а також з огляду на пояснення колишнього працівника ПП Тепло-Монтаж (т. 2 а.с. 64) про те, що всі роботи на об`єктах виконувалися працівниками підприємства, свідчить, що матеріалами справи не підтверджуються причини та господарська доцільність, що стали підставою для необхідності залучення до виконання робіт субпідрядника. Крім того, жодного економічного обґрунтування необхідності залучення ТОВ ТБК Фаворі-Строй до виконання робіт (надання послуг), які збігаються зі статутною діяльністю ПП Тепло-Монтаж , останнім наведено не було. Викладене, у свою чергу, свідчить про відсутність ділової мети у вказаних господарських операціях.
При цьому судова колегія вважає за необхідне підкреслити, що, з огляду на викладені обставини, сама по собі наявність договорів та первинних документів свідчить лише про оформлення їх на папері без фактичного їх здійснення.
Відтак, з урахуванням наведених доказів у своїй сукупності, а саме - неможливості ТОВ ТБК Фаворіт-Строй забезпечити виконання робіт та надання послуг на користь ПП Тепло-Монтаж , а також надання директором ТОВ ТБК Фаворіт-Строй у рамках кримінального провадження №32013030110000069 пояснень щодо заперечення будь-якої причетності до господарської діяльності даного товариства та підписання від його імені документів, колегія суддів приходить до висновку про передчасність позиції суду першої інстанції про наявність правових стверджувати про реальність та товарність господарських операцій між вказаними суб`єктами господарювання.
З урахуванням наведеного судова колегія вважає за необхідне зазначити таке.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрат операційної діяльності, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об`єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку.
Згідно п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Приписи пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України імперативно наголошують на тому, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати витрати у зв`язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності що, в першу чергу, має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами. Документи, які не мають статус первинних, самі по собі не можуть підтверджувати реальність здійснення господарської операції та, відповідно, валові витрати. При цьому неодмінною характерною рисою господарської діяльності в рамках податкових відносин є її направлення на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного періоду.
Відповідно до п.198.1, п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв`язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу). Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно п.198.6 ст. 198 ПК України не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв`язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до п. 198.2 ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
З наведеного вбачається, що в силу положень п. 198.6 ст. 198 ПК України не дають право на формування податкового кредиту операції, не підтверджені належним чином оформленими документами. При цьому, як було зазначено раніше, встановлення факту нереальності вчинення господарської операції не потребує з`ясування змісту умислу учасників такої операції. Відсутність реально вчиненої господарської операції та, як наслідок, юридична дефектність відповідних первинних документів за змістом пункту 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України не дозволяє формувати дані податкового обліку незалежно від спрямованості умислу платників податку - учасників відповідної операції.
Судовою колегією не заперечується, що на момент виписування податкових накладних Позивачу контрагент останнього був зареєстрований у встановленому законом порядку як суб`єкт підприємницької діяльності, а також платником податку на додану вартість. Однак, оскільки факт реальності господарських операції, як було встановлено раніше, не підтверджується належним чином оформленими первинними документами, у контролюючого органу були наявні правові підстави для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Таким чином, враховуючи, що Позивачем не було доведено реальності здійснення господарської операції та факту отримання від контрагента робіт, колегія суддів приходить до висновку про помилковість твердження Чернігівського окружного адміністративного суду про відсутність правових підстав для донарахування ПП Тепло-Монтаж податкових зобов`язань оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, а тому вважає за необхідне скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Посилання Позивача на неможливість врахування в якості доказів протоколу допиту свідка від 28.02.2014 року, акту перевірки від 26.03.2014 року №561/12-34-22-04/38251558 та пояснень від 17.05.2014 року з огляду на їх неналежне засвідчення та неможливість використання акті перевірки іншого платника податків судова колегія оцінює критично. Так, матеріали кримінального провадження були враховані контролюючим органом ще у ході проведення перевірки, а відтак сумніви щодо достовірності викладених у протоколі допиту свідка відомостей відсутні.
Крім того, згідно п. 74.2 ст. 74 ПК України у редакції, чинні на момент проведення перевірки, зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань. Отже, матеріали документальної позапланової перевірки ТОВ ТБК Фаворі-Строй правомірно були враховані податковим органом при проведенні перевірки ПП Тепло-Монтаж .
Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Таким чином, зважаючи на встановлену вище відсутність правових підстав для формування ПП Тепло-Монтаж даних податкового обліку за наслідками відносин з ТОВ ТБК Фаворі-Строй з у зв`язку з відсутністю доказів реальності господарських операцій, судова колегія приходить до висновку про передчасність твердження суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог, а тому вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції при постановленні рішення порушено норми матеріального права, що стали підставою для неправильного вирішення справи. У зв`язку з цим колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а рішення суду - скасувати.
Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Чернігівській області - задовольнити повністю.
Рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29 липня 2019 року - скасувати.
Прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття.
Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.
Головуючий суддя А.Г. Степанюк
Судді В.В. Файдюк
О.І. Шурко
Повний текст постанови складено 16 жовтня 2019 року.
Суд | Шостий апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 16.10.2019 |
Оприлюднено | 18.10.2019 |
Номер документу | 84986205 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Степанюк Анатолій Германович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні