Постанова

від 08.04.2021 по справі 825/2042/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 квітня 2021 року

м. Київ

справа №825/2042/14

адміністративне провадження №К/9901/31036/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства Тепло-Монтаж на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 (судді: Степанюк А.Г. (головуючий), Файдюк В.В., Шурко О.І.) у справі №825/2042/14 за адміністративним позовом Приватного підприємства Тепло-Монтаж до Головного управління ДФС у Чернігівській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне підприємство Тепло-Монтаж (далі - позивач, Підприємство) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС у Чернігівській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 06.06.2014 №0001692200 та №0001702200.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення контролюючим органом прийнято безпідставно, оскільки висновки акту перевірки про допущені Підприємством порушення вимог податкового законодавства є не обґрунтованими, базуються на припущеннях, натомість Підприємство має в наявності всі первинні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій з контрагентом та свідчать про відсутність порушень податкового законодавства з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Справа розглядалась судами неодноразово.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 10.07.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014, позов задоволено повністю.

Постановою Верховного Суду від 14.03.2019 рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасовано, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою для скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд слугувало те, що судами не було надано оцінки доводам контролюючого органу щодо: наявності кримінального провадження №32014130110000032 від 19.03.2014 за фактом реєстрації невстановленими особами ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй на ім`я ОСОБА_1 без мети здійснення підприємницької діяльності, за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 205 Кримінального кодексу України; реєстрації та фактичного місця проживання ОСОБА_1 у м. Луганську, яка працює з 03.09.2010 контролером продуктів на ПАТ ГЗФ Луганська в м. Луганську; відсутність у ТОВ ТБК Фаворі-Строй виробничих потужностей, штату працівників. Також суди першої та апеляційної інстанцій, розглядаючи даний спір, жодних висновків щодо достовірності чи не достовірності даних, вказаних в первинних документах, та наявності в них обов`язкових реквізитів, або про їх невідповідність вимогам чинного податкового законодавства чи навпаки, не зробили, а лише обмежилися констатацією про їх наявність.

4. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2019 позов задоволено повністю.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що надані позивачем первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій з ТОВ ТБК Фаворі-Строй , а окремі недоліки в оформленні первинних документів за умови зміни в структурі активів підприємства не можуть мати наслідком висновок про безтоварність господарських операцій. Крім того, суд вказав, що матеріали досудового розслідування, за відсутності вироку, не можуть бути враховані в якості доказів фіктивності господарських операцій.

5. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 рішення суду першої інстанції скасовано, в задоволенні позовних вимог Підприємства відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Підприємства суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що господарські операції між позивачем та контрагентом ТОВ ТБК Фаворі-Строй не мали реального характеру, з огляду на встановлені фактичні обставини справи в сукупності, а саме неможливість ТОВ ТБК Фаворі-Строй забезпечити виконання робіт та надання послуг обумовлених договором через відсутність трудових та матеріальних ресурсів, надання директором ТОВ ТБК Фаворі-Строй у рамках кримінального провадження №32013030110000069 пояснень щодо заперечення будь-якої причетності до господарської діяльності даного Підприємства та підписання від його імені документів, недоліки в заповненні первинних документів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 29.07.2019.

7. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

8. Судами попередніх інстанцій встановлено, що фактичною підставою для збільшення суми грошового зобов`язання з податку на прибуток, ПДВ та застосування штрафних (фінансових) санкцій, згідно оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з приводу правомірності яких виник спір у цій справі, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 22.05.2014 №3/22/36655008, оформленого за результатами проведеної документальної позапланової виїзної перевірки ПП Тепло-Монтаж з питань визначення повноти нарахування та сплати податків по взаємовідносинам з ТОВ ТБК Фаворі-Строй у період з 01.01.2013 по 01.03.2014, під час якої було виявлено порушення позивачем вимог пп. 14.1.27 п. 14.1, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 234 582,00 грн та податок на додану вартість на загальну суму 246 929,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що господарські операції з контрагентом ТОВ ТБК Фаворі-Строй не спричинили настання реальних правових наслідків, з огляду на те, що позивачем на підтвердження реальності господарських операцій було надано первинні документи (податкові накладні, договори, акти КБ-2 приймання виконаних будівельних робіт, довідки КБ-2 про вартість виконаних будівельних робіт), які містять недоліки в оформленні та підписані від імені ТОВ ТБК Фаворі-Строй ОСОБА_1 , яка у рамках кримінального провадження дала пояснення, якими заперечила свою участь у господарській діяльності, крім того, ОСОБА_1 з вересня 2010 року зареєстрована та проживає у місті Луганську та працює на підприємстві ПАТ ГЗФ Луганська , що унеможливлює здійснення нею господарської діяльності у містах Києві та Чернігові. Також у письмових поясненнях від 17.05.2014 колишній працівник ПП Тепло-Монтаж зазначив, що роботи на об`єктах, вказаних у договорах з ТОВ ТБК Фаворі-Строй , виконувалися безпосередньо працівниками ПП Тепло-Монтаж . Крім того, за наслідками проведеної перевірки ТОВ ТБК Фаворі-Строй було встановлено відсутність в останнього виробничої та технічної можливості виконувати договірні зобов`язання перед ПП Тепло-Монтаж , а саме відсутні виробничі потужності, необхідні для здійснення будівельно-монтажних робіт, приймання та продажу будівельних матеріалів і запчастин, відсутні складські приміщення та транспорті засоби, відсутній необхідний штат працівників.

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.06.2014:

- №0001702200, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на загальну суму 313 353,00 грн, у тому числі за основним платежем - 208 902,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 104 451,00 грн;

- №0001692200, яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 370 397,00 грн, у тому числі за основним платежем - 246 930,00 грн та штрафними (фінансовими) санкціями - 123 467,00 грн.

Судами встановлено, що ПП Тепло-Монтаж (замовник) та ТОВ Торгово-будівельна компанія Фаворі-Строй (підрядник) було укладено договори підряду № 17/06/13 від 17.06.2013 (місце виконання робіт - смт. Глеваха Васильківського району Київської області), № 14/08/13-ДП від 14.08.2013 (місце виконання робіт - с. Рівнопілля Чернігівського району Чернігівської області), №19/08/13-СП від 19.08.2013 (місце виконання робіт - район Паркової дороги в м. Києві) , № 16/10/КР від 16.10.2013 (місце виконання робіт - м. Корюківка Чернігівської області), № 17/10/13 від 17.10.2013 (місце виконання робіт - смт. Лосинівка Ніжинського району Чернігівської області), №31/10/13 від 31.10.2013 (місце виконання робіт - м. Чернігів), № 20/12/13-СП від 20.12.2013 (місце виконання робіт - м. Чернігів).

На підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту за вказаними договорами позивач надав копії документів: довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат форми КБ-3, акти прийняття виконаних будівельних робіт форми КБ-2В, акти здачі-прийняття виконаних робіт, податкові накладні, платіжні доручення.

Всі вищезазначені документи від імені ТОВ ТБК Фаворі-Строй підписані ОСОБА_1 .

Також судом встановлено, що згідно протоколу допиту свідка ОСОБА_1 від 28.02.2014 у рамках кримінального провадження №32013030110000069 від 08.10.2013 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 205 КК України, остання зазначила, що ТОВ ТБК Фаворі-Строй було зареєстровано нею без мети зайняття підприємницькою діяльністю, жодних господарських договорів від імені Підприємства ОСОБА_1 не укладала та не підписувала, а також жодній особі не надавала доручень на вчинення відповідних дій, рахунки від імені ТОВ ТБК Фаворі-Строй у банках не відкривала, податкову та іншу звітність не подавала. Крім того, у даному протоколі зафіксовано, що ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає у місті Луганську з вересня 2010 року та працює на посаді контролера продуктів збагачення на ПАТ ГЗФ Луганська , що також підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. У доводах касаційної скарги Підприємство посилається на невідповідність висновків суду апеляційної інстанції фактичним обставинам справи, в чому саме за встановлених обставин полягає порушення (неправильне застосування) судом норм матеріального права позивач в касаційній скарзі не наводить. Фактично Підприємство просить переоцінить встановлені судом апеляційної інстанції обставини справи.

10. Контролюючим органом надано відзив на касаційну скаргу, в якому відповідач зазначає про необґрунтованість доводів касаційної скарги та вказує на правильність рішення суду апеляційної інстанції, у зв`язку з чим просить залишити касаційну скаргу Підприємства без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції присить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Пункт 44.1 статті 44.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

11.2. Підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134.

Об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.

11.3. Пункт 138.2 статті 138.

Витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

11.4. Підпункт 139.1.9 пункту 139 статті 139.

Не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

11.5. Пункт 198.3 статті 198.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

11.6. Пункт 198.6 статті 198.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

12. Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні :

12.1. Стаття 1.

12.1.1. Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

12.1.2. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

12.2. Частина 1 статті 9.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

12.3. Частина 2 статті 9.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

13.1. Пункт 2.4.

Первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

13.2. Пункт 2.15.

Первинні документи підлягають обов`язковій перевірці (в межах компетенції) працівниками, які ведуть бухгалтерський облік, за формою і змістом, тобто перевіряється наявність у документі обов`язкових реквізитів та відповідність господарської операції чинному законодавству у сфері бухгалтерського обліку, логічна ув`язка окремих показників.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

14. Правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов`язані з рухом активів, зміною зобов`язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

15. Якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності, та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

16. Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

17. Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов`язковою умовою для формування як витрат так і податкового кредиту.

18. При цьому про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити, у тому числі і наявність таких обставин: відсутність первинних документів обліку, недоліки в їх заповненні, відсутність економічної доцільності проведення відповідних господарських операцій, неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності, відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, та інші обставини, які в можуть свідчити про вчинення операцій, що не мають на меті досягнення позитивного економічного ефекту, натомість мають на меті отримання неправомірної вигоди, у тому числі преференцій з боку держави (податковий кредит).

Суд зазначає, що кожна з вказаних вище обставин не може бути самостійним беззаперечним свідченням (доказом) відсутності реального характеру господарських операцій, проте наявність таких обставин в сукупності, що має бути встановлено судом, може свідчити на користь висновку про неможливість фактичного проведення (вчинення) господарських операцій.

19. При вирішенні спорів щодо правомірності формування платниками податків своїх даних податкового обліку, зокрема якщо предметом спору є достовірність первинних документів та підтвердження інших обставин реальності відображених у податковому обліку господарських операцій, суди повинні враховувати, що відповідно до вимог ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору), обов`язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб`єктом владних повноважень покладається на суб`єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать, що документи, на підставі яких платник податків задекларував податковий кредит, містять інформацію, що не відповідає дійсності, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

20. Таким чином, на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій, Підприємство повинно мати відповідні первинні документи, які мають бути належно оформленими, містити всі необхідні реквізити, бути підписані уповноваженими особами та, які в сукупності з встановленими обставинами справи, зокрема і щодо наявності матеріальних та трудових ресурсів для проведення відповідного виду діяльності, мають свідчити про беззаперечний факт реального вчинення господарських операцій, що і є підставою для формування платником податкового обліку.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

21. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

22. Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи в сукупності встановлені як контролюючим органом під час проведення перевірки так і судом під час розгляду справи обставини щодо не підтвердження фактичного проведення господарських операцій з контрагентом ТОВ ТБК Фаворі-Строй , а відповідно і неправомірність формування позивачем витрат та податкового кредиту за такими операціями, надав належну оцінку зібраним у справі доказам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішення) та дійшов обґрунтованого висновку про недостовірність задекларованих позивачем даних податкового обліку, що, відповідно, виключає право позивача формувати витрати та податковий кредит за такими операціями, з огляду на наступне:

- надання позивачем в підтвердження реальності господарських операцій первинних документів, які підписані від імені ТОВ ТБК Фаворі-Строй ОСОБА_1 , яка в межах кримінального провадження №32013030110000069 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ст. 205 КК України, надала свідчення щодо своєї непричетності до діяльності вказаного Підприємства та не підписання нею первинних документів, зокрема і за господарськими операціями з позивачем, крім того, ОСОБА_1 зареєстрована та фактично проживає у місті Луганську з вересня 2010 року та працює на посаді контролера продуктів збагачення на ПАТ ГЗФ Луганська , що підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб, що наявні в матеріалах справи;

У контексті наведеного суд апеляційної інстанції правильно виходив з того, що первинні документи, виписані від імені особи, яка, по-перше, заперечує свою участь у створенні та діяльності ТОВ ТБК Фаворі-Строй , по-друге, не мала фізичної можливості підписати такі документи, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами, відповідно посвідчувати факт придбання робіт/послуг;

- у ТОВ ТБК Фаворі-Строй відсутні трудові та матеріальні ресурси для проведення господарської діяльності, зокрема перевіркою вказаного підприємства (акт від 26.03.2014 №561/12-34-22-04/38251558) було встановлено, що єдиним його працівником у 2013 році була ОСОБА_2 , у зв`язку з зазначеним суд апеляційної інстанції правильно вказав, що ОСОБА_2 не була взмозі забезпечити виконання робіт за укладеними з ПП Тепло-Монтаж договорами та контролювати хід робіт у місті Києві та місті Чернігові;

- суд апеляції також правильно врахував, що відповідно до змісту витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців основним видом господарської діяльності позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель, тобто, на момент правовідносин з ТОВ ТБК Фаворі-Строй позивач проводив діяльність, яка повністю збігається із замовленими у вказаного контрагента роботами, а у штаті були наявні кваліфікованих працівники, при цьому як вже зазначалось вище у контрагента ТОВ ТБК Фаворі-Строй виробничих та фізичних можливостей забезпечити виконання договірних зобов`язань не було. Крім того, згідно пояснень колишнього працівника ПП Тепло-Монтаж (т. 2 а.с. 64) всі роботи на об`єктах, що були обумовлені договорами підряду ТОВ ТБК Фаворі-Строй , виконувалися безпосередньо працівниками ПП Тепло-Монтаж . Також позивачем не обґрунтовано та не підтверджено причин та господарської доцільності, що стали підставою для необхідності залучення до виконання робіт ТОВ ТБК Фаворі-Строй . Крім того, жодного економічного обґрунтування необхідності залучення ТОВ ТБК Фаворі-Строй до виконання робіт (надання послуг), які збігаються зі статутною діяльністю ПП Тепло-Монтаж , останнім також наведено не було. Вказане, свідчить про відсутність ділової мети у вказаних господарських операціях.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Враховуючи встановлені обставини справи в сукупності на підставі оцінених доказів, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що позивачем з огляду на приписи процесуального закону (ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України) належними та допустимими доказами не підтверджено свої заперечення проти наданих контролюючим органом та досліджених судом доказів, які суд вважав допустимими та достовірними, щодо неправомірного формування витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентом ТОВ ТБК Фаворі-Строй .

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків суду апеляційної інстанції.

24. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення фактичних обставин справи, правильність застосування норм матеріального права та дотримання норм процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Приватного підприємства Тепло-Монтаж на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16.10.2019 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Тепло-Монтаж" залишити без задоволення.

Постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 16 жовтня 2019 року у справі 825/2042/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

СуддіІ.Я.Олендер І.А. Гончарова Р.Ф. Ханова