Постанова

від 15.10.2019 по справі 300/560/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 рокуЛьвів№ 857/8983/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Хобор Р.Б.,

суддів Обрізка І.М., Сеника Р.П.

з участю секретаря судового засідання Лутчин А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року, ухвалене суддею Микитюком Р.В. в місті Івано-Франківську у справі № 300/560/19 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними, скасування наказу про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовом у якому просить суд:

1) визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про проведення перевірки № 1 від 03.01.2019 року;

2) визнати протиправними дії працівників податкової міліції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області щодо ознайомлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 ) з наказом про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, письмовим повідомленням № 1 від 03.01.2019 року про дату початку і місце проведення перевірки та письмовою вимогою про надання документів та складання акта про відмову від ознайомлення № 2/09-19-21-11 від 03.01.2019 року;

3) визнати протиправними дії заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів Головного управління ДФС у Івано-Франківській області ОСОБА_2 , головних державних ревізорів-інспекторів відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів Головного управління ДФС у Івано-Франківській області Рибак О.М. та Клим Л.Р. щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт № 62/09-19-13-06/2704200046 від 23.01.2019 року;

4) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004841306 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1635055,19 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 408763,80 грн., всього в розмірі 2043818,99 грн.;

5) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0004851306 від 28.02.2019 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації за 2016 та 2017 роки за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування;

6) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004861306 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 565326,67 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 141331,67 грн., всього в сумі 706658,34 грн.;

7) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004891305 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 182995,83 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 457487,96 грн., всього в сумі 2287439,79 грн.;

8) визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004901305 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 136254,60 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 34063,65 грн., всього в сумі 170318,25 грн.;

9) визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску № Ф-0004871305 від 28.02.2019 року на суму 99011,00 грн.;

10) визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № 0004881305 від 28.02.2019 року в сумі 22150,70 грн.

У обґрунтування позовних вимог позивачка посилається на те, що 23.01.2019 року Головне управління ДФС у Івано-Франківській області склало акт позапланової документальної невиїзної перевірки № 62/09-19-13-06/ НОМЕР_1 щодо своєчасності, достовірності повноти нарахування та сплати податків і зборів, дотримання законодавства щодо укладення трудового договору виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, за період з 01.01.2011 року по 31.12.2017 року. На підставі акта перевірки податковий орган прийняв оскаржені податкові повідомлення-рішення.

Натомість позивачка вважає, що податковий орган призначив перевірку без встановлених на те Податковим кодексом України підстав та провів її з порушенням встановленого ним порядку.

Крім того, позивачка зазначає, що податковий орган встановив порушення позивачкою податкового законодавства на підставі матеріалів кримінального провадження № 32017090000000040 відкритого 10.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 212 КК України стосовно ФОП ОСОБА_1 , а не на підставі первинних документів бухгалтерського обліку.

На думку позивачки, відповідач протиправно провів перевірку господарської діяльності позивачки, у зв`язку з чим неправомірно збільшив позивачці податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб і податку на додану вартість та застосував штрафні санкції. Позивачка вважає, що належним способом захисту її порушеного права є скасування наказу про проведення перевірки, визнання протиправними дій податкового органу щодо проведення перевірки та скасування податкових повідомлень-рішень і рішень про застосування штрафних фінансових санкцій.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням його оскаржила ФОП ОСОБА_1 подавши апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги ФОП ОСОБА_1 посилається на те, що позапланова документальна невиїзна перевірка призначена безпідставно, оскільки на письмовий запит про надання первинних документів бухгалтерського обліку за період 2016-2017 роки позивачка повідомила, що такі в серпні 2017 року вилучені працівниками податкової міліції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області. При цьому, позивачка звернула увагу, що відповідач завідомо знав, що позивачка не зможе надати затребувані відповідачем документи, оскільки їх у позивачки немає через їх вилученням податковою міліцією.

Крім того, позивачка зазначає, що матеріали кримінального провадження відповідно до положень підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України не є документами, які досліджуються у процесі проведення перевірки, а тому не є належними доказами вчинення платником податків податкового правопорушення. Просить апеляційну скаргу задовольнити.

Позиція відповідача зводиться до того, що 03.01.2019 року Головне управління ДФС у Івано-Франківській області видало наказ про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки № 1 на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України, у зв`язку з тим, що позивачка на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, не надала пояснення та їх документальні підтвердження.

При цьому відповідач зазначає, що копію наказу та повідомлення про проведення перевірки позивачці належним чином вручено, однак позивачка відмовилася від їх отримання.

В ході проведення перевірки, як зазначив відповідач, головним державним ревізорам-інспекторам відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів Головного управління ДФС у Івано-Франківській області Рибак О.М. та Клим Л.Р. надано доступ до матеріалів кримінального провадження № 32017090000000040 відкритого 10.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого частиною 2 статті 212 КК України стосовно ФОП ОСОБА_1 . На підставі документів, які є в матеріалах кримінального провадження, податковий орган склав акт перевірки та зробив висновок про порушення платником податків ФОП ОСОБА_1 вимог податкового законодавства що стосується заниження податку на доходи фізичних осіб, військового збору, єдиного внеску та податку на додану вартість.

Відповідач вважає, що перевірка дотримання вимог податкового законодавства ФОП ОСОБА_1 проведена відповідно до вимог Податкового кодексу України, а виявлені факти порушення податкового законодавства підтверджені відповідними доказами.

Заслухавши суддю - доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань.

Суд першої інстанції встановив те, що ОСОБА_1 зареєстрована 21.04.1994 року як суб`єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець.

На підставі підпункту 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 ПК України та відповідно до наказу Головного управління ДФС в Івано-Франківській області № 1 від 03 січня 2019 року, повідомлення про проведення перевірки № 1 від 03.01.2019 року, Головне управління ДФС в Івано-Франківській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків та зборів, дотримання вимог валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи за період з 01.01.2015 року по 31.12.2017 року, а також єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2017 року, про що 23.01.2019 року склало акт № 62/09-19-13-06/2704200046.

Головне управління ДФС в Івано-Франківській області провело документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_1 за місцезнаходженням вилучених у ФОП ОСОБА_1 слідчим управлінням фінансових розслідувань Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в ході проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 32017090000000040 відкритого 10.07.2017 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 212 КК України, бухгалтерських документів

В ході проведення перевірки податковий орган встановив наступні порушення:

- пункту 292.1 статті 292, пункту 293.8 статті 293, пункту 296.7 статті 296, підпункту 296.5.3 пункту 296.5 статті 296 глави 1 розділуПК України, а саме в податкових деклараціях (звітних, уточнюючих) платника єдиного податку фізичної особи за 3 квартали 2016 року занижено обсяг отриманого доходу за звітний (податковий) період, що оподатковується за ставкою 5% в розмірі 5000000,00 грн. та не задекларовано обсяг перевищення граничного розміру доходу платника єдиного податку, встановленого підпунктом 3 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV ПК України, в сумі 2102177,79 грн., в результаті чого податковим органом донараховано єдиного податку за 2016 рік в розмірі 565326,67 грн.;

- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.1 статті 44, пункту 176.1 статті 176, підпункту 296.1.2 пункту 196.1 статті 296 ПК України, пункту 2 Порядку ведення книги обліку доходів для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп, які не є платниками податку на додану вартість , затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 року № 579, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 07.07.2015 року № 800/27245 та пункту 6 статті 128 Господарського Кодексу України, а саме: не ведення книги обліку доходів і витрат за 2016 рік;

- підпункту 16.1.2 пункту 16.1 статті 16, пункту 44.1 статті 44, пункту 176.1 статті 176, пункту 177.10 статті 177 ПК України, пункту 1 Порядку ведення Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013 року № 481, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2013 року № 1686/24218 та пункту 6 статті 128 Господарського Кодексу України від 16.01.2003 №436-IV (із змінами та доповненнями), а саме не ведення книги обліку доходів і витрат за 2017 рік;

- пункту 49.1, пункту 49.2, пункту 49.18, статті 49, пункту 179.1 статті 179 Податкового кодексу України, а саме неподання до контролюючих органів податкових декларацій про майновий стан і доходи за 2016 та 2017 роки;

- пункту 167.1 статті 167, пункту 177.1, пункту 177.2, пункту 177.5 статті 177 ПК України, а саме заниження податку на доходи фізичних осіб від здійснення підприємницької діяльності на загальну суму 1635055,19 грн., в тому числі за 2016 рік в розмірі 385644,59 грн. та за 2017 рік в розмірі 1249410,60 грн.;

- пункту 181.1 статті 181, пункту 183.2 статті 183, пункту 185.1 статті 185, пункту 187.1 статті 187, пунктів 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.2 статті 200, пунктів 201.4, 201.12 статті 201 ПК України, в результаті чого занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету на суму 1 829 951,82 грн., в тому числі за 2016 рік в розмірі 429253.51 грн. та за 2017 рік в розмірі 1 400 698.31 грн.;

- частини 4 статті 4, частини 2 пункту 1 статті 7, пункту 5 статті 8 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування , в результаті чого занижено суму єдиного внеску за період з 01.10.2016 року по 31.12.2017 року на загальну суму 99011,00 грн., в тому числі за 2016 рік в розмірі 23485,00 грн. та за 2017 рік в розмірі 75526,00 грн.;

- пункту 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX ПК України, в результаті чого не перераховано до бюджету військового збору з чистого оподаткованого доходу від здійснення підприємницької діяльності в сумі 136254,60 грн.

На підставі акта перевірки Головне управління ДФС в Івано-Франківській області прийняло:

1) податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004841306 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1635055,19 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 408763,80 грн., всього в розмірі 2043818,99 грн.;

2) податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0004851306 від 28.02.2019 року про накладення ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації за 2016 та 2017 роки за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування;

3) податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004861306 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 565326,67 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 141331,67 грн., всього в сумі 706658,34 грн.;

4) податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004891305 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 182995,83 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 457487,96 грн., всього в сумі 2287439,79 грн.;

5) податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004901305 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 136254,60 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 34063,65 грн., всього в сумі 170318,25 грн.;

6) вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску № Ф-0004871305 від 28.02.2019 року на суму 99011,00 грн.;

7) рішення про застосування штрафних санкцій № 0004881305 від 28.02.2019 року в сумі 22150,70 грн.

Приймаючи рішення у цій справі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач належними доказами та з дотримання порядку встановленого ПК України довів вчинення позивачкою порушень податкового законодавства, які перелічені в акті перевірки.

Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як слідує з положень п. 1 ч. 2 ст. 2 КАС України, суди перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, в першу чергу повинні з`ясувати, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Прийняттю оскаржених податкових повідомлень-рішень та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій передувало проведення позапланової документальної невиїзної перевірки за результатами якої 23.01.2019 року Головне управління ДФС в Івано-Франківській області склало акт № 62/09-19-13-06/ НОМЕР_1 .

З цього слідує, що податкові повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій в рамках того чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, необхідно перевірити починаючи з законності проведення перевірки за результатами якої складено акт перевірки на підставі якого прийняті ці рішення.

Згідно із пунктом 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

При цьому пунктом 79.1 статті 79 ПК України передбачено, що документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності підстав для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу.

Апеляційний суд встановив, що позапланова документальна невиїзна перевірка ФОП ОСОБА_3 проведена на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті78 ПК України.

Підпунктом 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності визначених підстав, в тому числі в разі отримання контролюючим органом податкової інформації, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.

Апеляційний суд встановив, що 10.10.2018 року засобами поштового зв`язку, Головне управління ДФС надіслало ФОП ОСОБА_3 запит про надання інформації (пояснень та їх документального підтвердження) щодо реалізації продукції за 2016 та 2017 роки.

Вказаний запит ФОП ОСОБА_3 отримала 23.01.2018 року та 09.11.2018 року надала відповідь про те, що запит не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, а документи, які необхідно надати згідно з запитом, вилучені при проведенні обшуку слідчими з ОВС СУФР Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за участі працівників ОУ Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 10 серпня 2017 року, 29 серпня 2018 року та 21 вересня 2018 року в рамках кримінального провадження № 32017090000000040 відкритого 10 липня 2017 року.

Відповідно до пункту 73.3 статті 73 ПК України контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу і повинен містити:

1) підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

2) перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати;

3) печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб`єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав:

1) за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи;

2) для визначення відповідності умов контрольованої операції принципу "витягнутої руки" під час здійснення податкового контролю за трансфертним ціноутворенням відповідно до статті 39 цього Кодексу та/або для визначення рівня звичайних цін у випадках, визначених цим Кодексом;

3) виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків;

4) щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов`язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування; акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної;

5) у разі проведення зустрічної звірки;

6) в інших випадках, визначених цим Кодексом. Запит вважається належним чином врученим, якщо його надіслано у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу. Платники податків та інші суб`єкти інформаційних відносин зобов`язані подавати інформацію, визначену в запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження (крім проведення зустрічної звірки) протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі якщо запит складено з порушенням вимог, визначених абзацами першим - п`ятим цього пункту, платник податків звільняється від обов`язку надавати відповідь на такий запит.

Пунктом 10 Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 року № 1245 (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), встановлено, що запит щодо отримання податкової інформації від платників податків та інших суб`єктів інформаційних відносин оформляється на бланку органу державної податкової служби та підписується керівником (заступником керівника)зазначеного органу. У запиті зазначаються: посилання на норми закону, відповідно до яких орган державної податкової служби має право на отримання такої інформації; підстави для надіслання запиту; опис інформації, що запитується, та в разі потреби перелік документів, що її підтверджують.

Виходячи з аналізу наведених норм права, вимоги, які ставляться до змісту запиту, є нормативно визначеними і розширеному тлумаченню не підлягають.

Дослідивши направлений на адресу позивачки Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області запит, апеляційний суд вважає, що такий не відповідає вимогам пункту 73.3 статті 73 ПК України, оскільки в ньому не зазначено інформації, яка підтверджує підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту.

Це пояснюється тим, що підставою для надіслання запиту є отримання податковим органом податкової інформації, яка свідчить про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Однак в запиті отримана податковим органом податкова інформація не конкретизована. При цьому в запиті є посилання на те, що податковим органом виявлено порушення платником податків податкового законодавства на підставі аналізу даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків. Ця обставина зумовлює проведення перевірки на підставі підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України, а не на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 ПК України.

При цьому апеляційний суд звертає увагу, що у першому випадку проведення перевірки можливе у разі отримання податкової інформації, направлення з цього приводу запиту і неотримання на нього відповіді та документального підтвердження, а в другому випадку виявлення недостовірних даних у деклараціях платника податків, направлення з цього приводу запиту і неотримання на нього відповіді та документального підтвердження.

Водночас, апеляційний суд встановив, що платник податків не ухилився від надання відповіді на запит не зважаючи на те, що такий не відповідає вимогам ПК України, а надав податковому органу пояснення про те, що надати первинні документи, які опосередковують господарську діяльність ФОП ОСОБА_3 за 2016-2017 роки не має можливості, оскільки документи первинного бухгалтерського обліку вилучені правоохоронними органами.

Вказана обставина, на думку апеляційного суду, унеможливлює проведення позапланової перевірки з підстав визначених підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 ПК України, оскільки в такому випадку платник податків позбавлений можливості виконати обов`язок з надання первинних документів бухгалтерського обліку на обов`язковий письмовий запит податкового органу.

За таких обставин підстава для проведення позапланової перевірки визначена підпунктом 78.1.1. пункту 78.1 статті 78 ПК України була б формальною, такою, що позбавляє платника податків можливості захистити своє право від неправомірного втручання у його господарську діяльність.

Отже, на думку апеляційного суду, наказ Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про проведення перевірки № 1 від 03.01.2019 року є протиправним, а тому його необхідно скасувати.

Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що пунктом 79.2 статті 79 ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.

Проте, апеляційний суд встановив, що податковий орган наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу не довів до відома платника податків.

При цьому, Верховний Суд в постанові від 09 квітня 2019 року у справі № 815/6063/14 висловив правову позицію, що у випадку відмови особи від отримання наказу про проведення перевірки, податковий орган зобов`язаний надіслати такий наказ платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення поштового відправлення.

Відповідач, стверджуючи, що позивачка відмовилася від отримання наказу на проведення перевірки та повідомлення про початок та тривалість проведення перевірки, не вчинив дій щодо направлення цих документів відділенням поштового зв`язку з метою повідомлення платника податків про час проведення перевірки.

Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає, що податковий орган провів перевірку за обставин, які відповідно до пункту 79.2 статті 79 ПК України не давали права податковому органу приступити до проведення перевірки. Отже податковий орган порушив порядок проведення позапланової документальної невиїзної перевірки платника податків - ФОП Хохлової Т.Б.

Верховний Суд в постановах від 12 червня 2018 року (справа № 821/597/17), від 20 березня 2018 року (справа № 810/1438/17), від 14 травня 2019 року (справа № 813/8011/14), від 16 січня 2018 року (справа № 826/442/13), від 19 березня 2019 року (справа № 808/8234/15), висловив правову позицію, що акт отриманий в результаті перевірки, виходячи із положень допустимості доказів, закріплених статтею 74 КАС України, не може визнаватися допустимим доказом у справі, якщо він одержаний з порушенням порядку, встановленого законом. Рішення прийняте за наслідками незаконної перевірки на підставі акта перевірки, який є недопустимим доказом, не може вважатися правомірним та підлягає скасуванню.

Виходячи з наведених міркувань та встановлених порушень ПК України щодо порядку проведення перевірки податковим органом, внаслідок яких, на думку апеляційного суду, акт проведення перевірки, відповідно до положень статті 74 КАС України, є не допустимим доказом, апеляційний суд вважає, що податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004841306 від 28.02.2019 року, податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0004851306 від 28.02.2019 року, податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004861306 від 28.02.2019 року, податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004891305 від 28.02.2019 року, податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004901305 від 28.02.2019 року, вимога про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску № Ф-0004871305 від 28.02.2019 року, рішення про застосування штрафних санкцій № 0004881305 від 28.02.2019 року, які прийняті на підставі акта перевірки є протиправними і підлягають скасуванню.

Натомість в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними дій працівників податкової міліції Головного управління ДФС у Івано-Франківській області щодо ознайомлення фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з наказом про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки, письмовим повідомленням № 1 від 03.01.2019 року про дату початку і місце проведення перевірки та письмовою вимогою про надання документів та складання акта про відмову від ознайомлення № 2/09-19-21-11 від 03.01.2019 року; визнання протиправними дії заступника начальника відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів Головного управління ДФС у Івано-Франківській області ОСОБА_2 , головних державних ревізорів-інспекторів відділу контрольно-перевірочної роботи фізичних та самозайнятих осіб управління податків і зборів Головного управління ДФС у Івано-Франківській області Рибак О.М. та Клим Л.Р. щодо проведення позапланової документальної невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 за результатами якої складено акт № 62/09-19-13-06/2704200046 від 23.01.2019 року, апеляційний суд вважає за необхідне відмовити, оскільки стаття 5 КАС України не передбачає можливості захисту порушеного права шляхом визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними безвідносно до обов`язку суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій.

Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції проігнорував наведені вище норми права та формально віднісся до того, що порушення визначеного законом порядку здійснення певних процедур створює умови для різного роду зловживань з боку суб`єктів владних повноважень, і ставить їх у більш вигідне становище порівняно з фізичними чи юридичними особами.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі Серявін та інші проти України (заява N 4909/04 від 10 лютого 2010 року): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v.) від 09 грудня 1994 року, серія A,303-A, п. 29).

Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

З огляду на вищевикладене, апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти постанову про часткове задоволення позову з вищевикладених мотивів.

Щодо розподілу судових витрат, апеляційний суд звертає увагу на наступні обставини.

Відповідно до ч. 6 ст. 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За наведених обставин судові витрати позивачки, а саме судовий збір за подання позовної заяви, сплачений на підставі платіжного доручення № 73 від 14.03.2019 року в сумі 5763 грн. і платіжного доручення № 72 від 13.03.2019 року в сумі 9605 грн. та за подання апеляційної скарги, сплачений на підставі платіжного доручення № 1 від 12.08.2019 року в сумі 14407,50 грн. необхідно відшкодувати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Івано-Франківській області частково відповідно до задоволених позовних вимог в сумі 28211,70 грн.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 26 липня 2019 року в справі № 300/560/19 скасувати та прийняти постанову, якою адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про визнання дій неправомірними, скасування наказу про проведення перевірки та податкових повідомлень-рішень задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати наказ Головного управління ДФС у Івано-Франківській області про проведення перевірки № 1 від 03.01.2019 року.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004841306 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 1635055,19 грн., та застосовано штрафні санкції на суму 408763,80 грн., всього в розмірі 2043818,99 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми ПС № 0004851306 від 28.02.2019 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання податкової декларації за 2016 та 2017 роки за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004861306 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем єдиний податок з фізичних осіб в сумі 565326,67 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 141331,67 грн., всього в сумі 706658,34 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004891305 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість в сумі 182995,83 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 457487,96 грн., всього в сумі 2287439,79 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення форми Р № 0004901305 від 28.02.2019 року, на підставі якого ФОП ОСОБА_1 збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в сумі 136254,60 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 34063,65 грн., всього в сумі 170318,25 грн.

Визнати протиправною та скасувати вимогу про сплату боргу (недоїмки) по єдиному соціальному внеску № Ф-0004871305 від 28.02.2019 року на суму 99011,00 грн.

Визнати протиправним та скасувати рішення про застосування штрафних санкцій № 0004881305 від 28.02.2019 року в сумі 22150,70 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Івано-Франківській області судовий збір в розмірі 28211 (двадцять вісім тисяч двісті одинадцять) гривень 70 копійок.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді І. М. Обрізко Р. П. Сеник Повний текст постанови складений 17.10.2019 року