Рішення

від 07.10.2019 по справі 321/737/19

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/737/19

Провадження № 2/321/309/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.10.2019 року

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого - судді Машкіної Н.В.,

при секретарі - Бородіної І.В.,

за участю позивача - ОСОБА_1 ,

представника позивача - ОСОБА_2 ,

представників відповідача - Тетеревої О.І., Немченко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товаривства з обмеженою відповідальністю ЛАН про стягнення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов`язання, суми індексу інфляції, 3% річних за користування та прострочення боргу, стягнення компенсації моральної шкоди та судових втрат, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про стягнення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов`язання, суми індексу інфляції, 3% річних за користування та прострочення боргу, стягнення компенсації моральної шкоди та судових втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021716 від 01 лютого 2005 року він є власником земельної ділянки площею 7,64020 га (кадастровий номер 2323388800:11:004:0032), яка розташована на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 грудня 2010 року між ним та відповідачем - ТОВ ЛАН були укладені договори оренди землі, а саме: земельної ділянки площею 3,5502 га та земельної ділянки площею 4,0900 га строком на 10 років, які зареєстровані у відділі Держкомзему Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 03.05.2012 року та 08.06.2012 року.

Крім того, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021717 від 01 лютого 2005 року він є власником земельної ділянки площею 0, 9704 га (кадастровий номер 2323388800:11:007:0116), яка розташована на території ТимошівськоїІ сільської ради Михайлівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 грудня 2010 року між ним та відповідачем - ТОВ ЛАН були укладені договори оренди землі земельної ділянки площею 0,6344 га та земельної ділянки площею 0,3360 га, строком на 10 років, які зареєстровані у відділі Держкомзему Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено записи від 03.05.2012 року.

За умовами п.п. 9-10 укладених договорів оренди землі, орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується у грошовій або натуральній формі - зерном, соняшником, соломою за ринковими цінами на момент виплати орендної плати.

Згідно п.12 укладених договорів - орендна плата вноситься не пізніше 20 грудня поточного року.

Однак, в порушення умов договорів оренди землі, відповідач орендну плату за користування земельними ділянками за 2016 рік йому не сплатив, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов`язань.

Відповідно до Висновку про вартість (ОИ-4265) Запорізької торгово-промислової палати 1 1 грудня 2018 року, станом на 21 грудня 2016 року вартість однієї тони пшениці складала від 4 150,00 гривень до 4 400,00 гривень (середня вартість - 4 275,00 гривень); вартість однієї тони ячменю складала від 3 450,00 гривень до 3 700,00 гривень (середня вартість - 3 575,00 гривень) та вартість однієї тони насіння соняшнику складала від 10 200,00 гривень до 10 500,00 гривень (середня вартість - 10 350,00 гривень.)

Таким чином, відповідач за 2016 рік за договором оренди земельної ділянки площею - 3,5502 га від 10 грудня 2010 року (реєстраційний номер договору оренди № 232330004001190) заборгував вартість 0,675 тони озимої пшениці на суму - 2 885,63 гривень ; вартість 0,675 тони ячменю на суму - 2 413,13 гривень , вартість 0,090 тони насіння соняшнику на суму - 931,50 гривень та вартість 22 тюків соломи на суму - 176,00 гривень , а всього заборгував за цим договором - 6 406,26 гривень.

Крім цього, відповідач за 2016 рік за договором оренди земельної ділянки площею 4,090 га від 10 грудня 2010 року (реєстраційний номер договору оренди № 23233000400098) заборгував вартість 0,773 тони озимої пшениці на суму - 3 304,57 гривень; вартість 0,773 тони ячменю на суму - 2763,47 гривень; вартість 0,103 тони насіння соняшнику на суму 1066,05 гривень та вартість 26 тюків соломи на суму - 208,00 гривень , а всього заборгував за цим договором - 7342,09 гривень.

Крім цього, відповідач за 2016 рік за договором оренди земельної ділянки площею 0,6344 га від 10 грудня 2010 року (реєстраційний номер договору оренди № 232330004000992) заборгував вартість 0,032 тони озимої пшениці на суму - 136,80 гривень ; вартість 0,032 тони ячменю на суму - 114,40 гривень , вартість 0,004 тони насіння соняшнику на суму - 41,40 гривень та вартість 1 тюка соломи на суму - 8,00 гривень , а всього заборгував за цим договором - 300, 60 гривень .

Окрім цього, відповідач за 2016 рік за договором оренди земельної ділянки площею 0, 3360 га від 10 грудня 2010 року (реєстраційний номер договору оренди № 232330004000984) заборгував вартість 0,020 тони озимої пшениці на суму - 85,50 гривень ; вартість 0,020 тони ячменю на суму - 71,50 гривень , вартість 0,003 тони насіння соняшнику на суму - 31,05 гривень та вартість 1 тюка соломи на суму - 8,00 гривень, а всього заборгував за цим договором -196,05 гривень.

Всього за договорами оренди земельних ділянок відповідач заборгував йому орендну плату на загальну суму - 14245, 00 гривень.

Крім того, станом на 21.05.2019 року, відповідач прострочив виплату орендної плати на 882 дні, відповідно пеня в розмірі 0,5 %за прострочення сплати орендної плати, передбачена п. 14 вказаних договорів, складає 4985,75 гривень, яку відповідач має сплатити позивачу.

Також, на виконання вимог ст. 625 ч.2 ЦПК України відповідач зобов`язаний сплати йому суму індексу інфляції за період з 21.12.2016 року по 21.05.2019 року на загальну суму - 6423,65 гривень та три відсотки річних за прострочення суми боргу на загальну суму - 1032,66 гривень.

Таким чином, невиконання відповідачем своїх обов`язків змусило його звернутись до суду з позовом про стягнення орендної плати за користування його земельними ділянками, пені за строчення виплати орендної плати, суми боргу з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних за користування грошима в загальній сумі - 26687,06 гривень.

Внаслідок незаконного невиконання договірних зобов`язань ТОВ Лан по сплаті орендної плати на протязі великого періоду часу йому спричинена моральна шкода яку він оцінює в 10000 грн., яка виразилася в перенесенні ним душевних страждань, хвилюванням, погіршенням стану здоров`я, відчуттям беззаконня та несправедливості.

У зв`язку з зазначеним, ОСОБА_1 просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ЛАН на його користь орендну плату за договорами оренди земельних ділянок, пеню за прострочення виконання зобов`язання, суми індексу інфляції, 3% річних за користування та прострочення боргу, компенсацію моральної шкоди та судові втрати в загальній сумі 3036,80 грн., вартість експертного висновку в сумі 1000 грн., а всього 40723,86 грн.

Відповідачем подано відзив на позовну заяву, відповідно до якого розмір орендної плати за належні позивачу 4 земельні ділянки, загальної площею 8,6106 га (1 пай) становить 7 952 грн. 10 коп., що за вирахуванням податку на доходи фізичних осіб та військового збору складає 6 401,44 грн. При цьому, в оренді у відповідача перебуває ще 4 земельні ділянки (1 пай) тотожної форми, що належать позивачу. Оскільки ОСОБА_1 було подано заяву про виплату орендної плати за 2016 рік в натуральній формі, то згідно накладних внутрішньогосподарського призначення № 23, 24 від 10.03.2016 року ОСОБА_1 було надано послуги з боронування на загальну суму 222,78 грн., 11.03.2016 року згідно накладної № 5 ОСОБА_1 отримав ячмінь яровий на загальну суму 2096 грн, вартість послуг склала 470,6 грн (накладна № 25, 26), 18.07.2016 року ОСОБА_1 отримав солому 100 тюків по 8 грн., тобто на 800 грн. згідно списку пайщіків, 03.08.2016 року ОСОБА_1 була надана озима пшениця на суму 7245 грн. (накладна № 57), 08.11.2016 року соняшник на суму 1970 грн. (накладна № 103). Про отримання орендної плати в натуральній формі ним зроблено відповідний підпис.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ (звітний період 4 квартал 2016 року) ТОВ ЛАН , як податковим агентом ОСОБА_1 в місцевий бюджет двічі було сплачено податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу 7988,77 грн. у розмірі 1431 гривень 38 коп., військовий збір у розмірі 119 гривень 28 коп.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повністю виплатив позивачу орендну плату за 2016 рік, жодних інших домовленостей, ніж визначених договорами оренди землі, між сторонами не існує, у зв`язку з чим відсутні підстави для стягнення заборгованості з орендної плати, пені, інфляційних витрат та 3 % річних.

Позивачем не надано належних доказів спричинення йому матеріальної та моральної шкоди, тому відповідач просить відмовити позивачу в задоволенні позову.

Крім того, відповідачем понесено судові витрати на правову допомогу у розмірі 4 000 грн., які він просить стягнути з позивача, а саме: складання відзиву на позовну заяву про стягнення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов`язання, суми індексу інфляції, 3 % річних за користування та прострочення боргу, стягнення компенсації моральної шкоди топа судових витрат - 2000 (дві тисячі) гри. 00 коп., представництво інтересів відповідача під час судового розгляду - 2000 (дві тисячі) гри. 00 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 наполягав на задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені в позовній заяві. Пояснив, що між ним та відповідачем укладені договори оренди землі, предметами яких є два тотожних земельних пая, а саме: дві земельні ділянки, площею 3,5502 га ріллі, дві земельних ділянки, площею 4,0900 га ріллі, дві земельних ділянки площею 0,6344 га сіножаті, дві земельних ділянки, площею 0,3360 га пасовища. Він дійсно отримав орендну плату натуроплатою на один земельний пай (рілля, площею 3,5502 га, рілля, площею 4,0900 га, сіножать, площею 0,6344 га, пасовище, площею 0,3360 га). Щодо іншого земельного паю, то він звертався до орендаря сплатити йому орендну плату в натуральній формі, проте останній до теперішнього часу свої зобов`язання не виконав. Вартість нормативної грошової оцінки землі, як і 3 відсотки від неї, йому не відомі, проте вони не мають значення для здійснення розрахунку в натуральній формі, оскільки в такому випадку кількість виданої продукції визначається за усною домовленістю з орендарем, як це відбувається з іншими орендодавцями. У випадку з ним орендар не погоджується видавати орендну плату в натуральній формі в кількості, визначеній за усною домовленістю. Це викликано особистими неприязними стосунками між ними, що він вважає не справедливим. При цьому, умови договорів оренди землі є чинними і жодних змін в частині орендної плати до них не вносилося.

Представник позивача - адвокат Бубнов Д.Ю. на задоволенні позовних вимог наполягав, посилаючись на доводи, викладені позивачем.

Представники відповідача Тетерева О.І., Немченко М.В. в судовому засіданні позовні вимоги не визнали, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву. Зазначили, що ТОВ ЛАН у встановлені договорами оренди землі строки та у визначених ними розмірах повністю сплатило орендну плату ОСОБА_1 , про що були надані відповідні докази.

Встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обов`язок доведення обставин, які мають значення для справи і на які сторона посилається як на підставу свої вимог або заперечень, закріплений і в ч. 2 ст. 12 ЦПК України .

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правові відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

За приписами ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичайного ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст. 611 ЦК України). Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (ст. 625 ЦК України).

Відповідно до п. 18 Постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин від 30 березня 2012 року № 5, за змістом статті 552, частини другої статті 625 ЦК інфляційне нарахування на суму боргу за порушення боржником грошового зобов`язання, вираженого в національній валюті, та три проценти річних від простроченої суми полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за неправомірне користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, тому суд має виходити з того, що ці кошти нараховуються незалежно від сплати ним неустойки (пені) за невиконання або неналежне виконання зобов`язання.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 792 ЦК України , за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Згідно вимог ст. 96 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок та орендну плату.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 ЗК України , передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

В ході судового розгляду справи було встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021716, зареєстрованого 01 лютого 2005 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю під № 010527300202, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 7,6402 га, яка складається із двох ділянок площею 3,5502 га та 4,0900 га та виділена в натурі (на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (а.с. 23).

10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан був укладений договір оренди земельної ділянки площею 3,5502 га, зареєстрований 08 червня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004001190 (а.с.17-18).

Крім цього, 10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан був укладений договір оренди земельної ділянки площею 4,0900 га, зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004000981 (а.с.19-20).

Також, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021717 (а.с.26), зареєстрованого 01 лютого 2005 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю під № 010527300203, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 0,9704 га, яка складається із двох ділянок площею 0,6344 га та 0,3360 га та виділена в натурі (на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,6344 га, зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004000992 (а.с.21-22).

Крім цього, 10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан був укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,3360 га, зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004000984 (а.с.23-24).

Умови вказаних договорів є аналогічними.

На виконання договорів оренди землі від 10 грудня 2010 року, позивач ОСОБА_1 зі свого боку передав у користування відповідача ТОВ Лан належні йому земельні ділянки, що не заперечувалось під час розгляду справи сторонами.

Так, умовами договорів від 10 грудня 2010 року передбачено наступне:

п.8 - договори укладені терміном на 10 років;

п.9 - річна орендна палата за земельну ділянку сільськогосподарського призначення сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

п.10 - розмір орендної плати обчислюється з урахуванням індексів інфляції, сплачується у грошовій або натуральній формі, за бажанням орендодавця - зерном, соняшником, соломою;

п.11 - обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель поточного року;

п.12 - орендна плата вноситься не пізніше 20 грудня поточного року;

п.14 - передбачена відповідальність орендаря за не внесення орендної плати у строки, визначені договором;

п.31 - передбачений обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату.

Дані обставини, встановлені судом, сторонами не оспорюються.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу стягнення коштів посилався на те, що він взагалі не отримував орендну плату за користування земельними ділянками за 2016 рік за договорами оренди від 10 грудня 2010 року.

Проте, вказані позивачем обставини в повній мірі спростовуються дослідженими матеріалами справи.

Так, з розрахунку орендної плати за 2016 року вбачається, що 3% від нормативної грошової оцінки земельних ділянок площами 3,5502 га (рілля), 4,0900 га (рілля), 0,6344 га (сіножаті), 0,3360 (пасовища) складає 7952,10 грн. Тобто, з відрахуванням податку на доходи фізичних осіб 18 % та військового збору 1,5 %, орендна плата, яка підлягає сплаті орендодавцю складає 6401,44 грн (а.с. 49).

Також, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок, кадастровий номер 2323388800:04:001:0037, площею 3,5502 га (рілля), кадастровий номер 2323388800:11:004:0034, площею 4,0900 га (рілля), кадастровий номер 2323388800:07:006:0107, площею 0,06343 га (сіножать), кадастровий номер 2323388800:11:007:0118, площею 0,3360 га (пасовище), які також є предметом договорів оренди, укладених з ТОВ Лана від 10 грудня 2010 року (а.с. 99-110). Вказані земельні ділянки є тотожними за площею та призначенням з земельними ділянками, які є предметом спірних договорів оренди.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ (звітний період 4 квартал 2016 року) ТОВ ЛАН як податковим агентом ОСОБА_1 в місцевий бюджет було сплачено податок на доходи фізичних осіб із суми виплаченого доходу двічі по 7988,77 грн. (а.с. 58-60).

15березня 2016 року та 13.07.2016 року ОСОБА_1 були подані заяви про виплату орендної плати за 2016 рік в натуральній формі (а.с. 47, 112).

Згідно з накладною № 23 від 10.03.2016 року, № 24 від 10.03.2016, № 25 від 11.03.2016 року, № 26 від 11.03.2016 року ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2016 рік у натуральній формі - послуги з боронювання та посів городу на загальну суму 693,38 грн. (а.с. 50, 51, 53, 54).

Згідно з накладною № 57 від 3 серпня 2016 року ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2016 рік у натуральній формі - озимою пшеницею, вагою 2,070 т., вартістю 7245 грн. (а.с. 55).

Згідно з накладною № 103 від 8 листопада 2016 року ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2016 рік у натуральній формі - насінням соняшника, вагою 200 кг, вартістю 1970 грн. (а.с. 56).

Згідно з накладною № 5 від 11 березня 2016 року ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2016 рік у натуральній формі - ячменем яровим, вагою 655кг, вартістю 2096 грн. (а.с. 52).

Згідно підпису ОСОБА_1 в списку пайщиків ТОВ Лан за отримання орендної плати за земельний пай за 2016 рік ним отримано орендну плату у натуральній формі - соломою, 100 тюків, загальною вартістю 800 грн (а.с. 57). При цьому, позивачем не надано доказів на спростування вартості тюків соломи в розмірі, визначеної відповідачем.

Отже, судом було достовірно встановлено обставину отримання ОСОБА_3 орендної плати за 2016 рік на загальну суму 12 804,38 грн. Тобто, враховуючи тотожність за площею та призначенням належних позивачу двох земельних паїв, за кожен з них він отримав орендну плату в натуральній формі на суму 6 402,19грн., що навіть перевищує 3 % нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок.

Таким чином, посилання позивача на відсутність підтверджень внесення орендної плати відповідачем та наявність заборгованості по орендній платі за користування зазначеними ним в позові земельними ділянками згідно договорів оренди від 10 грудня 2010 року, в тому числі з кадастровими номерами: 2323388800:04:001:0055, 2323388800:011:004 НОМЕР_1 , 2323388800:07:006 НОМЕР_2 0106, НОМЕР_3 :011:007 НОМЕР_4 , не підтверджено належними доказами та спростовані наведеними вище документами, які містять інформацію щодо предмету доказування. Підстав ставити під сумнів відомості, викладені у вказаних документах, у суду немає, жодних доказів на спростування цих обставин позивачем не надано.

Частиною 1 ст.15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України Про оренду землі внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 Закону України Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Статтею 25 Закону України Про оренду землі передбачено право орендаря земельної ділянки самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі.

З огляду на викладене, з врахуванням умов укладених договорів оренди землі, твердження позивача про наявність заборгованості по сплаті орендної плати за 2016 рік за користування конкретними земельними ділянками не можна вважати обґрунтованими, судом встановлено, що у даному випадку позивачем не доведено факту несплати орендної плати, тому похідні вимоги стосовно стягнення пені за прострочення виконання зобов`язання, суми індексу інфляції, 3% річних а також стягнення компенсації моральної шкоди, задоволення також не підлягають.

Згідно ст.ст. 137, 141 ЦПК України з позивача підлягають стягненню понесені відповідачем судові втирати, а саме: витрати на професійну правничу допомогу, в сумі 4000 грн., які підтверджуються наданими суду доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (а.с. 43-46, 67).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 12, 228-229, 258-260, 263 -265, 268 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_5 до Товаривства з обмеженою відповідальністю ЛАН , місце знаходження: 72030, Запорізька область, Михайлівський район, с.Тимошівка, вул. Калініна, 1 б про стягнення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов`язання, суми індексу інфляції, 3% річних за користування та прострочення боргу, стягнення компенсації моральної шкоди та судових втрат - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товаривства з обмеженою відповідальністю ЛАН судові витрати в сумі 4000 (чотири тисячі) грн.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга продана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.В. Машкіна