Постанова

від 22.01.2020 по справі 321/737/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 22.01.2020 Справа № 321/737/19

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 321/737/19 Головуючий у 1 інстанції: Машкіна Н.В. провадження № 22-ц/807/318/20 Суддя-доповідач: Маловічко С.В.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 січня 2020 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маловічко С.В., суддів Гончар М.С., Подліянової Г.С.

при секретарі: Остащенко О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2019 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товаривства з обмеженою відповідальністю ЛАН про стягнення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов`язання, суми індексу інфляції, 3% річних за прострочення у сплаті орендної плати, стягнення компенсації моральної шкоди та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ ЛАН про стягнення орендної плати за договорами оренди земельних ділянок, пені за прострочення виконання зобов`язання, суми індексу інфляції, 3% річних за прострочення у сплаті орендної платні, стягнення компенсації моральної шкоди та судових втрат.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021716 від 01 лютого 2005 року він є власником земельної ділянки площею 7,64020 га (кадастровий номер 2323388800:11:004:0032), яка розташована на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 грудня 2010 року між ним та відповідачем - ТОВ ЛАН були укладені договори оренди землі, а саме: земельної ділянки площею 3,5502 га та земельної ділянки площею 4,0900 га строком на 10 років, які зареєстровані у відділі Держкомзему Запорізької області, про що у Державному реєстрі земель вчинено записи від 03.05.2012 року та 08.06.2012 року.

Крім того, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021717 від 01 лютого 2005 року він є власником земельної ділянки площею 0, 9704 га (кадастровий номер 2323388800:11:007:0116), яка розташована на території ТимошівськоїІ сільської ради Михайлівського району Запорізької області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

10 грудня 2010 року між ним та відповідачем - ТОВ ЛАН були укладені договори оренди земельної ділянки площею 0,6344 га та земельної ділянки площею 0,3360 га, строком на 10 років, які зареєстровані у відділі Держкомзему Запорізької області, про що у державному реєстрі земель вчинено записи від 03.05.2012 року.

За умовами п.п. 9-10 укладених договорів оренди землі орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 3,0 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Орендна плата сплачується у грошовій або натуральній формі - зерном, соняшником, соломою за ринковими цінами на момент виплати орендної плати. Згідно п.12 укладених договорів - орендна плата вноситься не пізніше 20 грудня поточного року.

В порушення вказаних умов договорів оренди землі відповідач орендну плату за користування земельними ділянками за 2016 рік йому не сплатив, що згідно вимог ст. 610 ЦК України є порушенням зобов`язань.

Відповідно до Висновку про вартість (ОИ-4265) Запорізької торгово-промислової палати від 11 грудня 2018 року, станом на 21 грудня 2016 року вартість однієї тони пшениці складала від 4 150,00 гривень до 4 400,00 гривень (середня вартість - 4 275,00 гривень); вартість однієї тони ячменю складала від 3 450,00 гривень до 3 700,00 гривень (середня вартість - 3 575,00 гривень) та вартість однієї тони насіння соняшнику складала від 10 200,00 гривень до 10 500,00 гривень (середня вартість - 10 350,00 гривень.)

Відповідач за 2016 рік заборгував:

- за договором оренди земельної ділянки площею - 3,5502 га від 10 грудня 2010 року (реєстраційний номер договору оренди № 232330004001190) вартість 0,675 тони озимої пшениці на суму - 2 885,63 гривень; вартість 0,675 тони ячменю на суму - 2 413,13 гривень, вартість 0,090 тони насіння соняшнику на суму - 931,50 гривень та вартість 22 тюків соломи на суму - 176,00 гривень, а всього заборгував за цим договором - 6 406,26 гривень;

- за договором оренди земельної ділянки площею 4,090 га від 10 грудня 2010 року (реєстраційний номер договору оренди № 23233000400098) вартість 0,773 тони озимої пшениці на суму - 3 304,57 гривень; вартість 0,773 тони ячменю на суму - 2763,47 гривень; вартість 0,103 тони насіння соняшнику на суму 1066,05 гривень та вартість 26 тюків соломи на суму - 208,00 гривень, а всього заборгував за цим договором - 7342,09 гривень;

- за договором оренди земельної ділянки площею 0,6344 га від 10 грудня 2010 року (реєстраційний номер договору оренди № 232330004000992) вартість 0,032 тони озимої пшениці на суму - 136,80 гривень; вартість 0,032 тони ячменю на суму -114,40 гривень, вартість 0,004 тони насіння соняшнику на суму - 41,40 гривень та вартість 1 тюка соломи на суму - 8,00 гривень, а всього заборгував за цим договором - 300, 60 гривень;

- за договором оренди земельної ділянки площею 0, 3360 га від 10 грудня 2010 року (реєстраційний номер договору оренди № 232330004000984) вартість 0,020 тони озимої пшениці на суму - 85,50 гривень; вартість 0,020 тони ячменю на суму - 71,50 гривень, вартість 0,003 тони насіння соняшнику на суму - 31,05 гривень та вартість 1 тюка соломи на суму - 8,00 гривень, а всього заборгував за цим договором -196,05 гривень.

Всього за вказаними договорами оренди земельних ділянок відповідач заборгував йому орендну плату на загальну суму - 14245, 00 гривень.

Оскільки станом на 21.05.2019 року відповідач прострочив виплату орендної плати на 882 дні, то відповідно пеня в розмірі 0,5 % за прострочення сплати орендної плати, передбачена п. 14 вказаних договорів, складає 4 985,75 гривень. Також на виконання вимог ст. 625 ч.2 ЦПК України відповідач зобов`язаний сплати йому суму індексу інфляції за період з 21.12.2016 року по 21.05.2019 року у розмірі - 6 423,65 гривень та три відсотки річних за прострочення суми боргу на загальну суму - 1032,66 гривень.

Вказаними діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, розмір якої він оцінює у 10 000 грн.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд стягнути з ТОВ ЛАН на його користь: орендну плату за договорами оренди земельних ділянок у сумі 14245, 00 гривень, пеню за прострочення виконання зобов`язання у сумі 4 985,75 гривень, інфляційні втрати у суми 6 423,65 гривень, 3% річних за користування та прострочення боргу у сумі 1032,66 гривень, компенсацію з відшкодування моральної шкоди у сумі 10 000 грн., судовий збір та витрати на правову допомогу в загальній сумі 3036,80 грн., вартість експертного висновку в сумі 1000 грн., а всього 40 723,86 грн.

Рішенням Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2019 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність та необгрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників справи, які з`явились у судове засідання апеляційного суду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 ст.15 Закону України Про оренду землі встановлено, що істотними умовами договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за несплату.

За змістом ст. 21 Закону України Про оренду землі розмір та умови орендної плати, що зазначені в договорі оренди, не можуть суперечити чинному на час укладення договору оренди.

Відповідно до ч. 5 ст. 22 Закону України Про оренду землі внесення орендної плати оформлюється письмово, за винятком перерахування коштів через фінансові установи.

Судом встановлено, що на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021716, зареєстрованого 01 лютого 2005 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю під № 010527300202, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 7,6402 га, яка складається із двох ділянок площею 3,5502 га та 4,0900 га та виділена в натурі (на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області (а.с. 23).

10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан були укладені договори оренди земельних ділянок:

- площею 3,5502 га (кадастровий номер 2323388800:04:001:0055), зареєстрований 08 червня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004001190 (а.с.17-18);

- площею 4,0900 га(кадастровий номер 23233888800:11:004:0032), зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004000981 (а.с.19-20).

Також, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗП № 021717 (а.с.26), зареєстрованого 01 лютого 2005 року в Книзі записів реєстрації державних актів на право приватної власності на землю під № 010527300203, у власності ОСОБА_1 перебуває земельна ділянка загальною площею 0,9704 га, яка складається із двох ділянок площею 0,6344 га та 0,3360 га та виділена в натурі (на місцевості) на території Тимошівської сільської ради Михайлівського району Запорізької області.

10 грудня 2010 року між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю Лан були укладені договори оренди земельних ділянок:

- площею 0,6344 га (кадастровий номер 2323388800:07:006:0106), зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004000992 (а.с.21-22);

- площею 0,3360 га( кадастровий номер 2323388800:11:007:2116), зареєстрований 03 травня 2012 року у відділі Держкомзему у Михайлівському районі Запорізької області під № 232330004000984 (а.с.23-24).

На виконання договорів оренди землі від 10 грудня 2010 року позивач ОСОБА_1 передав у користування відповідача ТОВ Лан вказані належні йому земельні ділянки.

Умови вказаних договорів щодо орендної плати як предмету спору у цій цивільній справі є однаковими:

- п. 9 - річна орендна палата за земельну ділянку сільськогосподарського призначення сплачується у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки;

- п.10 - розмір орендної плати обчислюється з урахуванням індексів інфляції, сплачується у грошовій або натуральній формі, за бажанням орендодавця - зерном, соняшником, соломою;

- п.11 - обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнту індексації грошової оцінки земель поточного року;

- п.12 - орендна плата вноситься не пізніше 20 грудня поточного року;

- п.14 - передбачена відповідальність орендаря за не внесення орендної плати у строки, визначені договором;

- п.31 - передбачений обов`язок орендаря своєчасно сплачувати орендну плату.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу стягнення коштів посилався на те, що він взагалі не отримував орендну плату за користування чотирма вищевказаними земельними ділянками за 2016 рік за договорами оренди від 10 грудня 2010 року.

Розмір невиплаченої орендної плати позивач визначив у грошовому виразі, виходячи із середньоринкової вартості відповідного виду продукції стонам на день виплати - 21.12.2016р., яку не було надано йому відповідачем, на кількість належної продукції, що загалом за всі чотири земельні ділянки склало 14 245 грн.

Проаналізувавши умови договорів, визначивши розмір 3 % грошової оцінки земельних ділянок у 2016р., вивчивши надані докази про виплату орендної плати, суд відмовив в задоволенні позову у зв`язку з його необґрунтованістю. З цього приводу суд встановив, що вказані ствердження позивача спростовуються матеріалами справи, у яких міститься достатньо доказів, наданих відповідачем, які у сукупності свідчать про відсутність боргу з орендної плати за 2016р. у ТОВ ЛАН перед позивачем.

В апеляційній скарзі відповідач наголошує на помилковості таких висновків суду, вказуючи, що суд безпідставно прив`язав вартість натуральної продукції як обраної ним форми орендної плати у 2016р. до вартості нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Між тим, колегія вважає, що позивач неправильно трактує умови договорів.

Дійсно у пункті 10 договорів оренди зазначається, що за бажанням орендодавця орендна плата може бути виплачена йому у натуральній формі: зерном, соняшником, соломою. Але щодо кількісного виразу натуральної оплати договори відомостей не містять. Саме ці обставини і породили спір між сторонами у справі.

Відповідач у відзивах на позов та апеляційну скаргу вказував, що п. 10 позивач трактує не відповідно до того змісту, який узгоджено сторонами. Вказує, що як грошова

форма орендної плати, так і натуральна прив`язані до пункту 9, у якому її розмір встано-

влено у 3 % річних від нормативної грошової оцінки земельної ділянки. Тому кількість зерна, соняшника та соломи не визначалась окремо їх вагою, а визначалась саме в межах суми 3 % річних від нормативно-грошової оцінки земельної ділянки за кожним із договорів оренди, а вартість продукції визначалась на рівні середньої по господарству для даного виду зернових, соняшника, соломи. Саме такий підхід і мався на увазі при узгодженні розділу договорів Оренда плата між сторонами.

Колегія погоджується з такими доводами відповідача, і тому вважає неспроможними доводи апелянта в цій частині. Апелянт, зокрема, зазначав, що грошова компенсація орендної платні у обраній ним натуральній формі за 2016р. мала визначатись за ринковими цінами відповідного виду продукції, а кількість продукції визначив у наступному розмірі: 1,5 тони озимої пшениці, 1,5 т ячменю, 0,2 т соняшнику, 50 шт. соломи.

Проте договори не містять кількісного вираження за кожним видом продукції, що і вказує на те, що її кількість визначалась з урахуванням ціни за одиницю продукції в межах значення 3 % річних від грошової оцінки земельної ділянки.

Згідно з розрахунком орендної плати за 2016р. станом на 01.01.2016р.:

- 1 га рілля складає 30 784,16 грн., за двома договорами оренди від 10 грудня 2010р. площа переданої в оренду землі у вигляді ріллі складає 7,6402 ( дві ділянки по 3,5502 га та 4,0900 га), а нормативно-грошова оцінка становить 7,6402 га х 30 784,16 грн. = 235 197,14 грн.;

- 1 га сіножаті складає 30 784,16 грн., площа переданої в оренду землі сіножаті складає 0,6344 га, а нормативно-грошова оцінка - 0,6344 га х 30 784,16 грн. = 19 526,39 грн.;

- 1 га пасовища складає 30 784,16 грн., площа переданої в оренду землі пасовища складає 0,3360 га, а нормативно-грошова оцінка - 0,3360 га х 30 784,16 грн. = 10 343,47 грн.

Загальна нормативно-грошова оцінка всіх чотирьох земельних ділянок за чотирма договорами оренди, щодо несплати за які орендної плати позивається ОСОБА_1 , складає 235 197,14 грн. + 19 526,39 грн. + 10 343,47 грн. = 265 067 грн., а орендна плата за оренду цих чотирьох земельних ділянок за 2016 рік складає: 265 067 грн. х 3 : 100 = 7 952,01 грн., з якої у відповідності до умов договорів оренди справляється податок на доходи фізичних осіб 18 % - 1431,36 грн., військовий збір 1,5 % - 119,28 грн., тому до видачі ОСОБА_1 належить орендна плата у сумі 6 401,37 грн., або натуральна продукція на вказану суму ( а.с. 49).

Також з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 є власником земельних ділянок: кадастровий номер 2323388800:04:001:0037 площею 3,5502 га (рілля), кадастровий номер 2323388800:11:004:0034 площею 4,0900 га (рілля), кадастровий номер 2323388800:07:006:0107 площею 0,06343 га (сіножать), кадастровий номер 2323388800:11:007:0118 площею 0,3360 га (пасовище), які також є предметом договорів оренди, укладених з ТОВ Лана від 10 грудня 2010 року (а.с. 99-110). Вказані земельні ділянки є тотожними за площею та призначенням з земельними ділянками, які є предметом спірних договорів оренди.

Згідно податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку за формою 1 ДФ (звітний період 4 квартал 2016 року) ТОВ ЛАН як податковим агентом ОСОБА_1 в місцевий бюджет було сплачено податок на доходи фізичних осіб двічі по 1431 грн. із виплаченого двічі позивачу доходу у сумах по 7952,77 грн. (а.с. 58-60).

Якщо відслідкувати, яким саме чином сплачувалась позивачу відповідачем орендна плата за 2016 рік, то за матеріалами справи вбачається наступне.

Так, 15 березня 2016 року та 13.07.2016 року ОСОБА_1 були подані заяви про виплату орендної плати за 2016 рік в натуральній формі (а.с. 47, 112).

Згідно з накладними № 23 від 10.03.2016 року, № 24 від 10.03.2016, № 25 від 11.03.2016 року, № 26 від 11.03.2016 року ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2016 рік у натуральній формі: послуги з боронювання та посів городу на загальну суму 693,38 грн. (а.с. 50, 51, 53, 54).

Згідно з накладною № 57 від 3 серпня 2016 року ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2016 рік у натуральній формі - озимою пшеницею, вагою 2,070 т., вартістю 7245 грн. (а.с. 55).

Згідно з накладною № 103 від 8 листопада 2016 року ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2016 рік у натуральній формі - насінням соняшника, вагою 200 кг, вартістю 1970 грн. (а.с. 56).

Згідно з накладною № 5 від 11 березня 2016 року ОСОБА_1 була виплачена орендна плата за 2016 рік у натуральній формі - ячменем яровим, вагою 655кг, вартістю 2096 грн. (а.с. 52).

Згідно підпису ОСОБА_1 в списку пайщиків ТОВ Лан за отримання орендної плати за земельний пай за 2016 рік ним отримано орендну плату у натуральній формі - соломою, 100 тюків, загальною вартістю 800 грн (а.с. 57).

Отже, судом було достовірно встановлено, що ОСОБА_2 отримано орендної плати за 2016 рік на загальну суму 12 804,38 грн. за вісьмома договорами оренди. Тобто, враховуючи тотожність за площею та призначенням належних позивачу двох земельних паїв, до кожного з яких входить по чотири земельні ділянки однакові за площами та призначенням, за кожен з них він отримав орендну плату в натуральній формі на суму 6 402,19грн., тобто на суму, що дорівнює 3 % нормативної грошової оцінки вказаних земельних ділянок.

Таким чином, посилання позивача на відсутність підтверджень внесення орендної плати відповідачем та наявність заборгованості по орендній платі за користування зазначеними ним в позові земельними ділянками згідно договорів оренди від 10 грудня 2010 року, в тому числі, з кадастровими номерами: 2323388800:04:001:0055, 2323388800:011:004:0032, 2323388800:07:006:0106, 2323388800:011:007:0116, не підтверджено належними доказами, та, навпаки, спростовані наведеними вище документами, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Колегія вважає також неспроможними доводи позивача про те, що судом не було розглянуто інших його вимог, а саме, про стягнення пені, інфляційних втрат, 3 % річних, моральної шкоди, оскільки всі вказані вимоги суд залишив без задоволення як похідні від вимог про стягнення заборгованості по орендній платі, які суд визнав необґрунтованими. Відтак, аналізувати решту похідних вимог не малось необхідності, оскільки вони могли б бути задоволеними повністю або частково лише у разі задоволення вимог щодо орендної плати.

Докази та обставини, на які посилається позивач в апеляційній скарзі, були предметом дослідження суду першої інстанції, який повно та всебічно дослідив їх та надав їм відповідну правову оцінку з дотриманням вимог процесуального права. На їх підставі суд правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, якими вони врегульовані, а також вірно застосував їх при вирішенні спору.

За вказаних обставин, колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення, тому у відповідності до вимог ст.. 375 ЦПК України залишає скаргу позивача без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Михайлівського районного суду Запорізької області від 07 жовтня 2019 року у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складений 27 січня 2020 року.

Головуючий:

Судді: