Постанова

від 17.10.2019 по справі 826/19764/16

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

17 жовтня 2019 рокуз

Київ

справа №826/19764/16

адміністративне провадження №К/9901/69517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :

судді-доповідача - Шарапи В.М.,

суддів: Єзерова А.А., Чиркіна С.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2018 у складі колегії суддів: Донця В.А. (головуючий), Костенка Д.А., Шрамко Ю.Т. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю. (головуючий), Губської О.А., Сорочка Є.О. у справі №826/19764/16 за позовом Споживчого товариства "Діамед" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. Позивач - Споживче товариство "Діамед" (надалі - СП "Діамед") звернулося до суду з позовом до Міністерства юстиції України (надалі - Мін`юст), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 ) про визнання протиправним та скасування наказу від 10.10.2016 №2938/5 (надалі - Наказ).

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2018, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, позовні вимоги задоволено повністю.

3. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено, що:

3.1. ОСОБА_2 подано скарги від 29.08.2016 №25534-0-3316, №25535-0-33-16 до Мін`юсту на дії державних реєстраторів Миколаївської міської ради Псіол Н.М. та Рогової О.А. щодо здійснення реєстраційних дій від 22.08.2016 та 23.08.2016.

3.2. Наказом задоволено дану скаргу в повному обсязі та скасовано: реєстраційну дію від 22.08.2016 №15221320043030081 "Внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи про відміну рішення щодо припинення юридичної особи", проведену державним Миколаївської міської ради Роговою О.А. щодо СТ "Діамед"; реєстраційні дії від 23.08.2016 №15221050044030081 "Державна реєстрація змін до установчих документів юридичної особи" та №15221070045030081 "Внесення змін до відомостей про юридичну особу, що не пов`язані зі змінами в установчих документах", проведені державним реєстратором Миколаївської міської ради Псіол Н.М. щодо СТ "Діамед".

4. Приймаючи судові рішення про задоволення позовних вимог повністю суди попередніх інстанції виходили з того, що висновки Комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації (надалі - Комісія) про протиправність оскаржуваних реєстраційних дій, по свої суті, є обґрунтованими. Проте, зважаючи на те, що відповідачем порушено процедуру розгляду скарг у сфері державної реєстрації, а саме, вимог пунктів 9 та 11 Порядку розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1128 (надалі - Порядок №1128), оспорюваний Наказ підлягає скасуванню.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

5. Відповідач подав касаційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати і ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

5.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться лише до безпідставності висновків судів попередніх інстанцій щодо порушення відповідачем Порядку №1128. Зокрема, скаржник наголошує, що на офіційному веб-сайті Мін`юсту було розміщено оголошення про розгляд відповідної скарги, що вважається належним повідомленням зацікавлених осіб. Крім того, скаржник вважає, що з урахуванням розміщення такого оголошення, у Мін`юсту не було обов`язку надсилати позивачу копію скарги і доданих до неї документів, оскільки останній мав можливість отримати їх самостійно. Скаржник вказує, що правомірний по свої суті Наказ не може бути скасовано лише з підстав порушення процедури розгляду скарги.

6. Третьою особою на стороні позивача подано відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін. На обґрунтування відзиву посилається на правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

7. При розгляді касаційної скарги колегією суддів враховуються приписи частин 1-2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), у відповідності до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

8. Тому, судом касаційної інстанції не перевіряється правильність оскаржуваних судових рішень в частині висновків судів попередніх інстанцій щодо обґрунтованості висновків Комісії за наслідками розгляду скарги, оскільки касаційна скарга не містить відповідних доводів.

9. Згідно з частинами 1-2 статті 34 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15.05.2003 №755-IV (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі - Закон №755-IV), рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів або до суду. Міністерство юстиції України розглядає скарги: 1) на проведені державним реєстратором реєстраційні дії (крім випадків, якщо такі реєстраційні дії проведено на підставі рішення суду); 2) на рішення, дії або бездіяльність територіальних органів Міністерства юстиції України.

10. Частинами 3, 5 статті 34 Закону №755-IV передбачено, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України та його територіальних органів протягом 30 календарних днів з дня прийняття рішення, що оскаржується, або з дня, коли особа дізналася чи могла дізнатися про порушення її прав відповідною дією чи бездіяльністю. Скарга на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації або територіального органу Міністерства юстиції України подається особою, яка вважає, що її права порушено.

11. Частиною 6 цієї статті визначено, що за результатами розгляду скарги Міністерство юстиції України та його територіальні органи приймають мотивоване рішення про:

1) відмову в задоволенні скарги;

2) задоволення (повне чи часткове) скарги шляхом прийняття рішення про:

а) скасування реєстраційної дії - у разі оскарження реєстраційної дії;

б) проведення державної реєстрації - у разі оскарження відмови у державній реєстрації;

в) виправлення технічної помилки, допущеної державним реєстратором;

г) тимчасове блокування доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

ґ) анулювання доступу державного реєстратора до Єдиного державного реєстру;

д) скасування акредитації суб`єкта державної реєстрації;

е) притягнення до дисциплінарної відповідальності посадової особи територіального органу Міністерства юстиції України;

є) направлення подання про анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю до Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату при Міністерстві юстиції України.

Рішення, передбачені підпунктами "а", "ґ", "д" і "є" пункту 2 цієї частини, приймаються виключно Міністерством юстиції України.

12. Частиною 9 статті 34 Закону №755-IV встановлено, що порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного реєстратора, суб`єктів державної реєстрації, територіальних органів Міністерства юстиції України визначається Кабінетом Міністрів України.

13. У свою чергу, відповідно до вимог частини 9 статті 34 Закону №755-IV прийнято Порядок, пунктом 2 якого передбачено, що для забезпечення розгляду скарг суб`єктом розгляду скарги утворюються постійно діючі комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, положення та склад яких затверджуються Мін`юстом або відповідним територіальним органом.

14. Отже, до повноважень комісії з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації належить розгляд скарги по суті, встановлення наявності чи відсутності обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення скаржника, та інші обставини, які мають значення для об`єктивного розгляду скарги, у тому числі шляхом перевірки відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

15. Згідно з пунктом 9 Порядку №1128, під час розгляду скарги по суті обов`язково запрошується скаржник та/або його представник (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкт оскарження та інші заінтересовані особи, зазначені у скарзі або встановлені відповідно до відомостей реєстрів. Неприбуття таких осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

16. Пунктом 10 Порядку №1128 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено, що суб`єкт розгляду скарги своєчасно повідомляє особам, запрошеним до розгляду скарги по суті, про час і місце розгляду скарги в один з таких способів:

1) телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у скарзі);

2) шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті Мін`юсту;

3) засобами електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у скарзі та/або інших документах, що додаються до скарги).

17. Пунктом 11 Порядку №1128 (в редакції чинній на час спірних правовідносин) встановлено, що копії скарги та доданих до неї документів надаються особам, запрошеним до розгляду скарги по суті (крім скаржника), не пізніше дня, що передує дню розгляду скарги по суті. Суб`єкт оскарження має право подавати письмові пояснення по суті скарги, які обов`язково приймаються комісією до розгляду. У разі повідомлення скаржником та/або його представником, іншими особами, які беруть участь у розгляді скарги по суті, про наявність судового спору між тими самими сторонами, з того ж предмета, з тих же підстав, про які зазначено у скарзі, ними надається копія відповідного рішення суду на засідання комісії.

18. Аналіз наведених вище положень законодавства дає підстави для висновку, що Мін`юст повинен обрати і притримуватися такої процедури розгляду скарги, за якої не тільки скаржник, але й суб`єкт оскарження та зацікавлені особи повинні бути обізнаними про подання скарги та дату, час і місце її розгляду. Інакше кажучи, обрана Мін`юстом форма повідомлення зацікавленої особи про скаргу і порядок її розгляду з погляду стороннього зовнішнього спостерігача має свідчити про поінформованість суб`єкта оскарження чи зацікавленої особи, а також про об`єктивну спроможність суб`єктів реєстраційних відносин виразити і донести до Мін`юсту свою позицію щодо доводів скарги.

19. Використане у нормативному приписі пункту 9 Порядку №1128 слово "обов`язково" для вираження волі на те, що під час розгляду скарги по суті Мін`юст має запросити скаржника та/або його представника (за умови якщо ним зазначено про це у скарзі), суб`єкта оскарження та інших заінтересованих осіб, зазначених у скарзі або встановлених відповідно до відомостей реєстрів вказує на істотність, безальтернативність та необхідність вчинення дій, спрямованих на прикликання скаржника та суб`єкта оскарження (тобто особи, чиї дії оскаржуються) для розгляду скарги по суті. Таке запрошення має на меті не лише проінформувати зацікавлених осіб про розгляд скарги, але й забезпечити їм реальну можливість взяти участь у засіданні, з тим, щоб їхні пояснення були прийняті та враховані.

20. Законодавство не містить вказівки впродовж якого строку чи до настання якої події Мін`юст має повідомити про розгляд скарги. Попри це, на переконання колегії суддів касаційного суду, Мін`юст повинен застосовувати ці строки таким чином, щоб було очевидно, що останнє вдавалось до розумних і необхідних заходів для розгляду скарги, а також забезпечення прав учасників реєстраційних відносин. Тому, повідомлення суб`єктів оскарження в надмірно стислі строки не можна визнати розумним і прийнятним, щоб вважати суб`єкта оскарження або зацікавлену особу поінформованою про надходження скарги і здатною взяти участь у її розгляді.

21. Недотримання порядку розгляду скарги та мети, значення і призначення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно і їх обтяжень, за наслідками якої один із суб`єктів реєстраційних дій втрачає речове право, а інший набуває, і при цьому відбувається обмеження права першого на можливість щонайменше донести свою позицію про правильність дій державного реєстратора чи суб`єкта державної реєстрації прав, не може і не повинно визнаватися формальним порушенням.

22. Неприбуття осіб, яким було належним чином повідомлено про розгляд скарги, а також неотримання такими особами повідомлень про час та місце розгляду скарги з причин, що не залежать від суб`єкта розгляду скарги, не перешкоджає її розгляду.

23. Отже, неприбуття лише належним чином повідомлених осіб не перешкоджає розгляду справи. Якщо на засідання не прибула особа, яку належним чином не повідомили, то це перешкоджає розгляду скарги. Ці обставини повинні з`ясовуватися до початку розгляду скарги секретарем комісії у порядку визначеному пунктом 3 розділу ІІІ Положення про Комісію з питань розгляду скарг у сфері державної реєстрації, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2016 №37/5.

24. Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 18.04.2019 у справі №826/9791/17, від 26.04.2019 у справі №821/669/17.

25. Судами попередніх інстанцій досліджено, що на офіційному веб-сайті Мін`юсту розміщено оголошення про призначення 29.09.2016 о 12:00 год. Засідання Комісії, на якому буде розглядатись, серед іншого, скарга ОСОБА_2 від 29.08.2016. При цьому, в матеріалах справи відсутні відомості щодо часу розміщення даного оголошення.

26. Також, судами попередніх інстанцій з`ясовано ту обставину, що Мін`юстом надіслано СП "Діамед" лист від 28.09.2016 №25534-0-33-16/19К, в якому зазначено, що повідомлення про дату, час та місце розгляду скарг Комісією буде опубліковано на сайті Департаменту державної реєстрації та нотаріату Мін`юсту. Проте, відповідно до штемпеля поштового відділення, цей лист направлено 03.10.2016, тобто після засідання Комісії. Згідно з телефонограмою, складеною Мін`юстом 28.09.2016 о 10:30 год., СТ "Діамед" не вдалося повідомити про дату, час та місце розгляду скарги, оскільки за номером НОМЕР_1 ніхто не відповідав.

27. Колегія суддів касаційного суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем порушені вимоги пунктів 9 та 11 Порядку №1128, оскільки позивач, який є заінтересованою особою, не був своєчасно та належним чином повідомлений про розгляд скарги. Вказані обставини позбавили позивача права на прийняття участі у її розгляді, надання пояснень (заперечень) та доказів на їх обґрунтування з метою повного та об`єктивного розгляду скарги і прийняття за його наслідками законного і обґрунтованого рішення. Зазначені процедурні порушення розгляду скарги обумовлюють наявність достатніх і необхідних правових підстав для визнання протиправним та скасування оспорюваного Наказу.

28. Таким чином, судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень правильно застосовані норми матеріального права та не допущено порушень норм процесуального права і доводи касаційної скарги цього не спростовують.

29. За приписами частини 1 статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

30. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржувані судові рішення - залишенню без змін.

ПОСТАНОВИВ:

31. Касаційну скаргу Міністерства юстиції України залишити без задоволення.

32. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2018 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018 у справі №826/19764/16 за позовом Споживчого товариства "Діамед" до Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу - залишити без змін.

33. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Головуючий суддя Шарапа В.М.

Судді Єзеров А.А.

Чиркін С.М.