Постанова

від 15.10.2019 по справі 916/1363/19

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1363/19 Південно - західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів головуючого судді: Лавриненко Л.В.

суддів: Аленіна О.Ю., Філінюка І.Г.

секретар судового засідання - Чеголя Є.О.

розглянувши матеріали апеляційної скарги Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи

на рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 р.

по справі № 916/1363/19

за позовом Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» с. Княжичі

до відповідача Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи

про стягнення 819 936,10 грн.

суддя суду першої інстанції: Степанова Л.В.

час та місце ухвалення рішення: 01.08.2019 р., м. Одеса, пр. - т Шевченко, 29, Господарський суд Одеської області,

повний текст складено та підписано: 06.08.2019 р.

за участю представників сторін:

від Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» с. Княжичі: Боровик Б.М.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 30.09.2019 р. відкрито апеляційне провадження з апеляційною скаргою Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи на рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 р. у справі № 916/1363/19 та призначено її до розгляду.

Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи розглянута в межах процесуального строку, встановленого ч. 1 ст. 273 ГПК України.

В травні 2019 р. Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» с. Княжичі звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи про стягнення заборгованості в сумі 819 936,10 грн., яка складається з:

- 590 674,59 грн. - основної заборгованості;

- 31 663,88 грн. - 10 % річних;

- 37 873,11 грн. - 18 % річних за користування товарним кредитом;

- 23 371,20 грн. - 22 % річних за користування товарним кредитом;

- 113 990,01 грн. - пені;

- 22 363,31 грн. - інфляційних втрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем прийнятих на себе за договором поставки від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 та додатків до нього, зобов`язань в частині оплати вартості поставленого товару.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 р. позов Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» с. Княжичі задоволено частково.

Стягнуто з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи на користь Малого приватного підприємства Фірма «Ерідон» с. Княжичі основний борг в сумі 522 346,59 грн., інфляційні втрати в сумі 22 363,31 грн., пеню в сумі 113 990,01 грн., 10 % річних в сумі 31 663,88 грн., 18 % річних за користування товарним кредитом в сумі 37 873,11 грн., 22 % річних за користування товарним кредитом в сумі 23 371,20 грн. та витрати на оплату судового збору в сумі 12 299,04 грн.

В частині стягнення з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи основного боргу в сумі 68 328 грн. провадження закрито, у зв`язку зі сплатою відповідачем цієї суми під час розгляду справи.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Горіх Причорномор`я» с. Яськи оскаржив його до Південно - західного апеляційного господарського суду.

В обґрунтування заявлених вимог відповідач посилається на неповне з`ясування обставин справи та порушення місцевим господарським судом норм матеріального права.

Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що відповідно до платіжного доручення від 30.03.2018 р. № 95 Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Горіх Причорномор`я» с. Яськи було сплачено 107 000 грн. за додатком від 11.01.2018 р. № 1891/18/291/1-ЗЗР, у зв`язку з чим сума боргу є меншою ніж заявлена позивачем.

Ще одним доводом апеляційної скарги є те, що судом першої інстанції стягнуто з відповідача нараховані Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон» с. Княжичі 10 % річних, 18 % річних за користування товарним кредитом та 22 % річних за користування товарним кредитом за один і той самий період та на одну і ту ж саму суму, що суперечить приписам Цивільного кодексу України.

Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» с. Княжичі в поданому відзиві проти доводів, викладених в апеляційній скарзі, заперечує та просить суд апеляційної інстанції оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 24.11.2017 р. між Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон» с. Княжичі (Постачальник) та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Горіх Причорномор`я» с. Яськи (Покупець) укладений договір поставки № 1891/18/291.

Згідно з п. п. 1.1 - 1.2 наведеного договору постачальник зобов`язується поставити покупцю продукцію виробничо-технічного призначення, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити вартість такого товару.

Найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим договором, зазначаються в додатках, які є його невід`ємною частиною.

Відповідно до п. п. 2.1 - 2.3 договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США або Євро), зазначається у додатках до цього договору. Ціна товару в національній валюті є орієнтовною та остаточно визначається на дату фактичної оплати товару на умовах цього договору. Еквівалент ціни товару в іноземній валюті, який зазначено в додатку до цього договору, є незмінним на весь період дії цього договору.

Загальна вартість товару, що постачається за цим договором (ціна договору), визначається додатками та видатковими накладними, з врахуванням пункту 3.2. договору. У випадку розбіжності даних у додатках та у видаткових накладних щодо кількості, асортименту, ціни товару, перевагу має видаткова накладна.

За умовами п. 3.1 договору оплата товару здійснюється покупцем в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника в порядку, на умовах та в строки, визначені цим договором та додатками до нього. У випадку поставки товару на умовах попередньої оплати, допускається оплата та поставка товару на підставі рахунку на попередню оплату, що містить істотні умови поставки, без укладення додатків до цього договору. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.

Відповідно до п. 3.3 договору оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату, сформованого постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. договору. Термін дії рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківській рахунок постачальника. Оплата товару, який постачається на умовах відстрочення оплати чи з використанням вексельного способу розрахунків, здійснюється покупцем, з дотриманням умов пунктів 3.2 та 3.5 цього договору

Пунктом 6.2. договору сторони погодили, що крім відповідальності, встановленої пунктами 6.1. цього договору покупець за несвоєчасну оплату товару сплачує пеню в ре зморі подвійної облікової ставки НБУ України від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення.

Згідно з п. п. 6.7, 6.8 договору в разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3. цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 10% річних. Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст.625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Сторони домовились про те, що стягнення штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим договором відповідно до п. 6 ст.232 Господарського кодексу України не обмежується строком нарахування та припиняється в день виконання стороною зобов`язання, а строк позовної давності щодо стягнення штрафних санкцій, у відповідності до ст. 259 Цивільного кодексу України, продовжується до 3 (трьох) років.

За приписами п. 9.2 договору цей договір вступає в силу з моменту підписання його уповноваженими представниками сторін, та діє до 31.12.2018 р., але у будь-якому разі до його остаточного виконання сторонами.

В подальшому між Малим приватним підприємством Фірма «Ерідон» с. Княжичі та Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Горіх Причорномор`я» с. Яськи підписано додатки від 11.01.2018 р. № 1891/18/291/1 - ЗЗР, від 24.01.2018 р. № 1891/18/291/2-МД/П, від 25.01.2018 р. № 1891/18/291/3-МД/О до договору поставки від 24.11.2017 р. № 1891/18/291.

На виконання умов договору поставки, Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» с. Княжичі поставило Сільськогосподарському обслуговуючому кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи товар на загальну суму 918 283,57 грн., що підтверджується видатковими накладними від:

- 05.04.2018 р. № 19479 на суму 284,71 грн.;

- 05.04.2018 р. № 19491 на суму 300 202,66 грн.;

- 16.04.2018 р. № 28799 на суму 3 955,44 грн.;

- 03.04.2018 р. № 17889 на суму 76 079,30 грн.;

- 03.04.2018 р. № 17894 на суму 85 799,94 грн.;

- 05.04.2018 р. № 19475 на суму 54 379,98 грн.;

- 05.04.2018 р. № 23708 на суму 161 481,60 грн.;

- 04.04.2018 р. № 18927 на суму 62 699,98 грн.;

- 05.04.2018 р. № 19690 на суму 62 699,98 грн.;

- 10.04.2018 р. № 22286 н суму 62 699,98 грн.;

- 18.06.2018 р. № 65678 на суму 48 000 грн.

Наведені видаткові накладні підписаними та скріпленими печатками представників сторін.

Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Горіх Причорномор`я» с. Яськи сплачено Малому приватному підприємству Фірма «Ерідон» с. Княжичі за поставлений товар грошові кошти в сумі 327 608,98 грн., у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 590 674,59 грн.

З огляду на те, що Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Горіх Причорномор`я» с. Яськи в порушення умов договору поставки від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 не розрахувався за поставлену продукцію у повному обсязі, Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» с. Княжичі звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 663 продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 наведеного Кодексу обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:

1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар;

2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Як зазначалося вище, на виконання умов договору від 24.11.2017 р. № 1891/18/291, позивач поставив відповідачу товар на суму 918 283,57 грн.

Відповідач прийняв товар за видатковими накладними, про що свідчать відбитки печаток Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи на зазначених накладних.

Проте, відповідач здійснив оплату за поставлений товар не в повному обсязі та з порушенням строків на здійснення відповідної оплати.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку. Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з приписами статей 6, 627, 628 та 638 Цивільного кодексу України сторони вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з положеннями ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Порушенням зобов`язання, згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.614 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до п. 3.3 договору від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 оплата товару, який постачається на умовах попередньої оплати, здійснюється покупцем на підставі рахунку на оплату, сформованого постачальником, з врахуванням умов пунктів 3.1. та 3.2. договору. Термін дії рахунку на оплату складає 3 (три) банківських дні, включаючи дату його оформлення, якщо інше не буде погоджено сторонами. В разі порушення строків оплати, визначених рахунком на оплату, зарахування платежів здійснюється постачальником, виходячи з курсу Міжбанку, встановленого на момент надходження грошових коштів на банківській рахунок постачальника.

В порушення взятих на себе зобов`язань, Сільськогосподарський обслуговуючий кооператив «Горіх Причорномор`я» с. Яськи не здійснив оплату поставленого товару за договором поставки від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 в повному обсязі.

За таких обставин суд апеляційної інстанції погоджується з висновками місцевого господарського суду про стягнення з Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи заборгованості за договором поставки від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 в сумі 522 346,59 грн.

Згідно з п. 6.7. договору у разі невиконання покупцем зобов`язань щодо оплати товару чи невиконання зобов`язань передбачених пунктами 3.2. та 3.3. цього договору, покупець, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, сплачує на користь постачальника 10% річних.

Річні нараховуються на загальну суму простроченої оплати. Для уникнення непорозумінь, сторони погодили, що сплата коштів, передбачених цим пунктом, є особливим видом цивільно-правової відповідальності, передбаченим ст. 625 Цивільного кодексу України, та не відноситься до неустойки (штрафу чи пені).

Частиною 2 статті 625 цього Кодексу встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За приписами ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до п. 4 додатків від 24.01.2018 р. № 1891/18/291/2-МД/П та від 25.01.2018 р. № 1891/18/291 /3-МД/О до договору поставки від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 30 (тридцять) календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 18% річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.

Згідно з п. 4 додатку від 11.01.2018р. № 1891/18/291/1-ЗЗР до договору поставки від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 у разі порушення покупцем зобов`язань щодо оплати отриманого товару на строк понад 30 (тридцять) календарних днів, покупець, відповідно до вимог ст. 536 та ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України, зобов`язаний сплатити на користь постачальника плату за користування товарним кредитом (користування чужими грошовими коштами) у розмірі 22 % річних, нараховану на вартість отриманого, але неоплаченого покупцем товару.

Статтею 536 Цивільного кодексу України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

За приписами ч. 5 ст. 694 Цивільного кодексу України якщо покупець прострочив оплату товару, на прострочену суму нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути оплачений, до дня його фактичної оплати.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з боржника пені, інфляційних втрат, 10 % річних, 18 % та 22 % річних за користування товарним кредитом.

Посилання відповідач на те, що відповідно до платіжного доручення від 30.03.2018 р. № 95 Сільськогосподарським обслуговуючим кооперативом «Горіх Причорномор`я» с. Яськи було сплачено 107 000 грн. за додатком від 11.01.2018 р. № 1891/18/291/1-ЗЗР, у зв`язку з чим сума боргу є меншою ніж заявлена позивачем не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки у платіжному дорученні від 30.03.2018 р. № 95 у графі призначення платежу визначено: попередня оплата за добрива зг. рах від 29.03.2018 р. № 17838 .

При цьому, відповідно до п. 3.7 договору від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 здійснюючи оплату товару, покупець зобов`язаний зазначити у платіжному дорученні за яким саме додатком до цього договору та/або рахунком на оплату, та/або видатковою накладною, а також у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата.

У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов`язань за цим договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.

Отже, у зв`язку з порушенням відповідачем грошового зобов`язання та неправильного оформлення платіжного документу, Мале приватне підприємство Фірма «Ерідон» с. Княжичі скориставшись наданим йому п. 3.7 договору від 24.11.2017 р. № 1891/18/291 правом зарахувало грошові кошти за платіжним дорученням від 30.03.2018 р. № 95 на власний розсуд.

Посилання відповідача на неправомірне нарахування позивачем одночасно 18 та 22 відсотків річних також не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки вказані нарахування передбачені додатками до договору від 24.11.2017 р. № 1891/18/291, які є його невід`ємними частинами.

Тобто доводи, викладені в апеляційній скарзі, суперечать наявним в матеріалах справи доказам та фактичним обставинам справи.

З огляду на викладене, підстави для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 р. по справі № 916/1363/19, у суду апеляційної інстанції відсутні.

Керуючись ст. ст. 267-282 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Рішення Господарського суду Одеської області від 01.08.2019 р. по справі № 916/1363/19 залишити без змін, апеляційну скаргу Сільськогосподарського обслуговуючого кооперативу «Горіх Причорномор`я» с. Яськи - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду, в порядку та випадках, передбачених ГПК України.

Повний текст постанови складно та підписано 17.10.2019 р.

Головуючий суддя Л.В. Лавриненко

Судді О.Ю. Аленін

І.Г. Філінюк