Постанова

від 03.10.2019 по справі 918/603/15

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2019 року Справа № 918/603/15

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тимошенко О.М., суддя Павлюк І.Ю. , суддя Демидюк О.О.

секретар судового засідання Берун О.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Терещенко О.М.;

від відповідача: не з`явився;

від третьої особи: не з`явився;

від органу ДВС: Іщук Н.В., Якобчук П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державного виконавця - начальника Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталії Володимирівни на ухвалу господарського суду Рівненської області, постановлену 03.06.2019 суддею Войтюком В.Р. у м.Рівному, повний текст складено 10.06.2019 у справі № 918/603/15

за позовом ОСОБА_1

до Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" (правонаступник - ТОВ "Фірма "Альттрейд")

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" Ткачука Д.В.

про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 393 631, 11 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 03.06.2019 у справі №918/603/15 скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця задоволено; визнано неправомірною бездіяльність начальника Рівненського районного відділу відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталії Володимирівни у виконавчому провадженні №53174736 (зведене виконавче провадження №53210698), котра виражена у нездійсненні заходів щодо виконання рішення господарського суду Рівненської області в справі №918/603/15 від 16 липня 2015 року; стягнуто з Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33000, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Петра Могили, будинок 22-Б код, ЄДРПОУ 35007151) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код. НОМЕР_1 ) судові витрати 6000 (шість тисяч) грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою, державний виконавець - начальник Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталія Володимирівна звернулася до Північно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить останню скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_1 на бездіяльність начальника Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталії Володимирівни у виконавчому провадженні №53174736 (зведене виконавче провадження №53210698), котра виражена у нездійсненні заходів щодо виконання рішення господарського суду Рівненської області в справі №918/603/15 від 16 липня 2015 року.

В обгрунтування скарги зазначає, що суд першої інстанції безпідставно недопустив до участі в справі представника відділу ДВС - начальника відділу Іщук Н.В., внаслідок чого порушив право особи на особисту участь в судовому засіданні та право на надання пояснень. В результаті цього суд дійшов хибного висновку про те, що направлений керівнику ТОВ "Фірма "Альттрейд" виклик від 05.02.2019 не має відношення до виконавчого провадження ВП № 53174739. Вказує, що суд не з`ясував тих обставин, що на виконанні у відділі ДВС знаходиться зведене виконавче провадження ВП № 53210698 (об`єднано сім наказів Господарського суду Рівненської області про стягнення середнього заробітку) та саме в межах даного зведеного провадження направлявся вищевказаний виклик від 05.02.2019. Звертає увагу, що в межах виконавчого провадження вчинялись дії на його виконання, а саме: направлялись запити в ДФС про відкриті боржником рахунки в банківських установах; запит до МВС України про зареєстровані за боржником транспортні засоби; здійснено перевірку зареєстрованого за ТОВ "Фірма "Альттрейд" нерухомого майна; направлено виклик керівнику боржника; проведено опис та арешт майна боржника. Однак суд першої інстанції дійшов суперечливих висновків про те, що державним виконавцем не вчинено необхідних дій. Зазначене вказує на неповноту дослідження судом обставин, що мають значення для справи та невідповідність висновків суду обставинам справи. При цьому судом помилково застосовано правову позицію Верховного Суду від 29.03.2019 по справі № 826/15117/17, оскільки остання не містить висновків, схожих до обставин даної справи. Зазначає також, що судом не досліджено питання співмірності розміру витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання відповідних робіт.

В судових засіданнях представники апелянта підтримали доводи апеляційної скарги та просять її задоволити.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів скаржника заперечує. Відзначає, що суд першої інстанції правомірно не допустив до представництва органу ДВС Іщук Н.В., оскільки остання, як начальник відділу ДВС має обмеження повноважень відповідно до посадової інструкції та Положення про відділ. Зокрема, право представляти інтереси відділу у відносинах з органами судової влади реалізується за дорученням безпосереднього керівника, якими являються начальник Головного територіального управління юстиції у Рівненській області та заступник начальника ГТУЮ з питань державної виконавчої служби - начальник управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області. Зважаючи, що доручення безпосереднього керівника в підтвердження повноважень Іщук Н.В. не було надано, суд першої інстанції правомірно не допустив останню до представництва органу ДВС. Стосовно виклику державним виконавцем керівника ТОВ "Фірма "Альттрейд" від 05.02.2019 в рамках виконавчого провадження ВП № 53174129 зазначає, що апелянт не довів суду яким чином останній стосується виконавчого провадження ВП № 53174739 на користь ОСОБА_1 . Поряд з цим відмічає, що встановивши невиконання викладених у даному виклику вимог керівником боржника, державним виконавцем в подальшому не застосовано передбачених законом інших більш ефективних дій (примусового приводу або притягнення до відповідальності), чим засвідчується бездіяльність державного виконавця. Відносно вчинених державним виконавцем запитів про відкриті рахунки боржника, зареєстровані транспортні засоби та перервірки зареєстрованого за боржником майна вказує, що згідно ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника. Станом на момент ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (04.04.2019) був наявний лише один запит до ДФС про відкриті боржником рахунки. Всі інші запити державного виконавця вчинені після подання скарги. Також відмічає, що державним виконавцем не було здійснено заходів щодо розшуку, опису та арешту майна, яке фактично перебуває у боржника. Не здійснено жодних заходів по виявленню майна, в тому числі не проведено перевірку наявності коштів у касі боржника. Маючи інформацію про наявність у боржника часток у статутних капіталах інших товариств, а також інвестиційних сертифікатів, не було вичнено жодних заходів спрямованих на звернення стягнення на них. Вказуючи на помилковість посилання суду першої інстанції на правову позицію Верховного Суду від 27.03.2019 по справі № 826/15117/17 апелянт не враховує того факту, що за цією позицією судом здійснюється перевірка обставин, які існували в минулому на момент прийняття (вчинення) оспорюваних рішень, дій чи допущення бездіяльності. Викладені скаржником аргументи відносно неправомірності покладення витрат по оплаті послуг адвоката вважає безпідставними, оскільки останні підтверджені належними доказами, а скаржник в свою чергу не заявляв жодних клопотань про зменшення розміру витрат. З врахуванням наведеного просить відмовити в задоволенні скарги.

В судовому засіданні представник позивача підтримала викладені у відзиві заперечення.

Інші учасники провадження письмових відзивів на апеляційну скаргу не подали, явку повноважних представників в судові засідання не забезпечили.

В процесі розгляду апеляційної скарги (12.09.2019) представником позивача заявлено усне клопотання про недопущення до участі в справі в якості представника апелянта - начальника Рівненського міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Якобчука Павла Олександровича, який діє на підставі довіреності від 14.08.2019, виданої начальником Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталією Володимирівною. Вказане клопотання заявлено з мотивів відсутності повноважень апелянта на видачу вищевказаної довіреності.

Розглянувши зазначене клопотання, судова колегія відмовила в його задоволенні з наступних підстав.

Рівненський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області є юридичною особою та діє відповідно до Положення, затвердженого наказом Головного територіального управління юстиції у Рівненській області від 31.05.2018 № 193/06. Начальником відділу є - Іщук Наталія Володимирівна .

За умовами ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою посадовою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до п. 8 Положення відділ очолює начальник відділу державної виконавчої служби.

Начальник відділу здійснює керівництво його діяльністю, організовує роботу Відділу, представляє Відділ у відносинах з іншими органами, підприємствами, установами, організаціями та підзвітний перед начальником Головного територіального управління юстиції та Управлінням державної виконавчої служби за організацію та результати діяльності Відділу (п. 9).

Судовою колегією констатується, що Положення про відділ та Посадова інструкція начальника відділу прямо не передбачають права видачі довіреності іншим особам для представлення інтересів відділу перед третіми особами. Так само не міститься і жодних заборон чи обмежень стосовно вчинення таких дій. Поряд з цим, підпункт 11 пункту 9 Положення про відділ, а також пункт 2.13 розділу 2 Посадової інструкції начальника відділу, визначають у правах та обов`язках начальника - здійснення інших повноважень відповідно до законодавства.

Оскільки формулювання виразу "здійснення інших повноважень відповідно до законодавства" тлумачиться в широкому сенсі юридичних дій дозволених законодавством керівнику юридичної особи, колегія суддів дійшла висновку про те, що Іщук Н.В. , як керівник відділу, має право видавати довіреності іншим особам для представлення інтересів відділу перед третіми особами.

Також колегією суддів розглянуто клопотання апелянта від 14.08.2019 № 30084 про долучення додаткових доказів та враховано наступне.

За умовами ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на положення даної статті судом відзначається, що подане апелянтом клопотання не містить жодних обгрунтувань відносно неможливості подання долучених додаткових доказів суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Таким чином, останні не приймаються судом до розгляду.

В судовому засіданні 12.09.2019 оголошувалась перерва до 03.10.2019 про що присутні в засіданні представники сторін повідомлені під розписку, а відсутнім учасникам справи направлено відповідну ухвалу суду.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу та відзив на неї, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити, а ухвалу господарського суду Рівненської області від 03.06.2019 у справі № 918/603/15 залишити без змін виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Господарського суду Рівненської області від 12 березня 2015 року порушено провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод", визнано грошові вимоги Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області до боржника на суму 1 535 924 грн. 09 коп., з яких 1 386 137 грн. 93 коп. - безспірні грошові вимоги (основний борг), 6 274 грн. 76 коп. - основний борг підтверджений документально, 12 850 грн. 43 коп. - штрафні санкції та 130 660 грн. 97 коп. - пеня, що обліковується по особовому рахунку. Введено процедуру розпорядження майном строком на сто п`ятнадцять календарних днів до 15.07.2015 року та призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Ткачука Дмитра Володимировича (ІН НОМЕР_2 , свідоцтво № 272 від 02 квітня 2013 року).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року позов задоволено частково, стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 299 643 грн. 54 коп. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Завод "Технопривод" в дохід Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1 827 грн. 00 коп.

17 серпня 2015 року на виконання рішення господарського суду від 16 липня 2015 року було видано відповідні накази по справі № 918/603/15.

22 квітня 2019 року до суду надійшла скарга позивача (стягувача) ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця, в якій остання просить суд визнати бездіяльність начальника Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталію Володимирівну у виконавчому провадженні № 53174739, котра виражена у нездійсненні заходів щодо виконання рішення господарського суду Рівненської області у справі № 918/603/15 від 16 липня 2015 року.

В обгрунтування скарги зазначається, що постановою органу ДВС відкрито виконавче провадження з примусового виконання наказу № 918/603/15 від 17 серпня 2015 року (ВП № 53174739).

Постановою органу ДВС вказаний наказ у порядку ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" приєднано до зведеного виконавчого провадження (ВП № 53210698).

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 18.12.2018 по справі 918/603/15 було замінено боржника ПАТ "Завод "Технопривод" у виконавчому провадженні № 53174739 (зведене виконавче провадження № 53210698) щодо виконання рішення Господарського суду Рівненської області в справі № 918/603/15 від 16 липня 2015 року, його правонаступником ТОВ "Фірма "Альттрейд" (ідентифікаційний код 42657013, 35331, Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок 4А).

Постановою Начальника Рівненського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталії Володимирівни від 05.02.2019 р. було замінено боржника ПАТ "Завод "Технопривод" у виконавчому провадженні № 53174739 (зведене виконавче провадження № 53210698) щодо виконання рішення Господарського суду Рівненської області в справі № 918/603/15 від 16 липня 2015 року, його правонаступником ТОВ "Фірма "Альттрейд" (ідентифікаційний код 42657013, 35331, Рівненська область, Рівненський район, село Городок, вулиця Барона Штейнгеля, будинок 4А).

Однак, після заміни боржника у виконавчому провадженні № 53174739 (зведене виконавче провадження № 53210698), скаржник вказує на те, що фактично не здійснено достатніх та належних заходів на виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року.

За результатами розгляду даної скарги судом першої інстанції винесено оскаржувану ухвалу від 03.06.2019, якою визнано неправомірною бездіяльність начальника Рівненського районного відділу відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталії Володимирівни у виконавчому провадженні №53174736 (зведене виконавче провадження №53210698), котра виражена у нездійсненні заходів щодо виконання рішення господарського суду Рівненської області в справі №918/603/15 від 16 липня 2015 року.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно ст. 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрав законної сичи, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно із ч. 1 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 339 ГПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Статтею 341 ГПК України передбачено, що скаргу може бути подано до суду: а) у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права; б) у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Згідно ч. 4 ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження" опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Відповідно до ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: 1) проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; 2) проводити перевірку виконання юридичними особами незалежно від форми власності, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями рішень стосовно працюючих у них боржників; 3) з метою захисту інтересів стягувана одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; 4) за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення. Примусове проникнення на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень у зв 'язку з примусовим виконанням рішення суду про виселення боржника та вселення стягувана і рішення про усунення перешкод у користуванні приміщенням (житлом) здійснюється виключно на підставі такого рішення суду: 5) безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; 6) накладати арешт на майно боржника, опечатувати вручати передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; 7) накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; 8) здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв 'язку з виконавчим провадженням; 9) використовувати за згодою власника приміщення для тимчасового зберігання вилученого майна, а також транспортні засоби стягувача або боржника за їхньою згодою для перевезення майна; 10) звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз 'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; 11) приймати рішення про відстрочку та розстрочку виконання рішення (крім судових рішень), за наявності письмової заяви стягувача; 12) звертатися до суду з поданням про розшук дитини, про постаноелення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; 13) звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до числа чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, що належать боржникові від інших осіб; 14) викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні. У разі якщо боржник без поважних причин не з`явився за викликом виконавця, виконавець має право звернутися до суду щодо застосування до нього приводу; 15) залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб 'єктів господарювання; 6) накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; 17) застосовувати під час примусового виконання рішень фото- і кінозйомку, відеозапис; 18) вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; 19) у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - Фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов 'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів; 20) залучати в разі потреби до проведення чи організації виконавчих дій суб`єктів господарювання, у тому числі на платній основі, за рахунок авансового внеску стягувача; 21) отримувати від банківських та інших фінансових установ інформацію про наявність рахунків та/або стан рахунків боржника, рух коштів та операції за рахунками боржника, а також: інформацію про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм. (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком; 22) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Місцевим судом вказано, що всупереч положенням ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем не було здійснено заходи щодо розшуку, опису та арешту майна, що фактично перебуває у боржника, не здійснено жодних заходів щодо виявлення майна боржника, що знаходиться у його власності, в тому числі, не проведено перевірку наявності коштів у касі боржника, не здійснено жодного виклику керівника боржника з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.

Заміна боржника у виконавчому провадженні згідно постанови ДВС від 05.02.2019 здійснена на підставі ухвали Господарського суду Рівненської області від 18.12.2018 по справі № 918/603/15. При цьому в матеріалах виконавчого провадження знаходиться акт приймання-передачі активів та зобов`язань від первісного боржника до нового.

Як встановлено судами та стверджується матеріалами справи, відповідно до акту приймання-передачі активів та зобов`язань у порядку ст. 34 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альтрейд" від 30 листопада 2018 року для боржника було передано основні засоби, що згідно методу заміщення активів відчужуються Товариству з обмеженою відповідальністю "Фірма "Альтрейд" на загальну суму 17 684 грн. 00 коп., однак в порушення вимог ст. 13 Закону України "Про виконавче провадження", державним виконавцем Іщук Н.В. опису та арешту даного майна не здійснено.

Також згідно вказаного акту для боржника передано частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Теплотехніка" у розмірі 1 060 000 грн. 00 коп. та частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресорна техніка" у розмірі 4 598 300 грн. 00 коп., а також інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Форвард" ЗНВПІФ "Лідер" на суму 433 000 грн. 00 коп. грн. та інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Форвард" ЗНВПІФ "Левант" на суму 3 499 000 грн. 00 коп.

Згідно ч. 1 п. 1 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє нами спільно з іншими особами.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" інвестиційний сертифікат - цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційною компанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчує право власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фонді інвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді.

Однак, державним виконавцем всупереч положенням ст., 18 Закону України "Про виконавче провадження", маючи інформацію про наявність у боржника часток у статутному капіталі та інвестиційні сертифікати вищевказаних товариств, не було вчинено жодних заходів спрямованих на звернення стягнення на них з метою виконання рішення Господарського суду Рівненської області від 16 липня 2015 року.

Згідно ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Однак, в матеріалах виконавчого провадження № 53174739 (зведене виконавче провадження № 53210698) наявна лише одна відповідь ДФС України № 1048112058 від 06 лютого 2019 року на запит Державного виконавця від 05 лютого 2019 року про номери рахунків боржника. Надалі, всупереч положенням ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження", заходів щодо виявлення рахунків боржника не проводилось.

Судом першої інстанції підставно відмічено, що в поясненнях державного виконавця зазначено, що оскільки перелік майна є об`ємним, невідомо інформацію про технічний стан описаного рухомого майна, а також у зв`язку із відсутністю в державного виконавця спеціальних знань в галузі технічного обслуговування комп`ютерного обладнання, державним виконавцем після проведення процедури закупівлі послуг з проведення оцінки майна Головним територіальним управлінням юстиції у Рівненській області, буде винесено постанову про призначення експерта для визначення вартості описаного рухомого майна. Однак, державним виконавцем в постанові про опис та арешт майна від 03 травня 2019 року в графі "оцінка" вказано вартість описаного та арештованого рухомого майна.

При цьому обгрунтовано звернуто увагу, що постанова про опис та оцінку рухомого майна від 03 травня 2019 року винесена вже після прийняття скарги до розгляду судом, а починаючи з 05 лютого 2019 року до 03 травня 2019 року (майже 3 місяці) жодних дій з даним майном не було вчинено.

В документах доданих до пояснень ДВС від 17 травня 2019 року додана копія постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 03 травня 2019 року, якою описано та накладено арешт на таке майно: частка (корпоративний пакет) у Товаристві з обмеженою відповідальністю " Завод "Теплотехніка", оцінка 1 060 000 грн. 00 коп.; частка (корпоративний пакет) у Товаристві з обмеженою відповідальністю "Компресорна техніка", оцінка 4 598 300 грн. 00 коп.: інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Форвард" ЗНВПІФ "Лідер", оцінка 433 000 грн. 00 коп.; інвестиційні сертифікати Товариства з обмеженою відповідальністю "КУЛ "Форвард" ЗНВПІФ "Левант", оцінка 3 499 000 грн. 00 коп. Окрім того, державним виконавцем долучено до пояснень від 17 травня 2019 року копію вимоги від 17 травня 2019 року № 19547 в якій вимагає від боржника надати інформацію про коди ЄДРПОУ наступних юридичних осіб: Товариства з обмеженою відповідальністю " Завод "Теплотехніка"; Товариства з обмеженою відповідальністю "Компресорна техніка"; Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА "Форвард" ЗНВПІФ "Лідер"; Товариства з обмеженою відповідальністю "КУА Форвард" ЗНВПІФ "Левант".

Вказані обставини свідчать, що виносячи постанову про опис за арешт майна (коштів) боржника від 03 травня 2019 року, державний виконавець належним чином не ідентифікував те майно, яке описував та арештовував.

Судом першої інстанції звернуто увагу, що до пояснень від 17 травня 2019 року додано копію виклику державного виконавця від 05 лютого 2019 року № 3550 в рамках виконавчого провадження 53174129 від 22 грудня 2016 року, адресовану керівнику ТОВ "Фірма "Альттрейд", однак державним виконавцем не вказано яке відношення даний виклик має до ВП № 53174739 (зведене ВП № 53210698), також не додано до даних пояснень докази відправки даного виклику для боржника та не описано, які заходи вживалися державним виконавцем за результатами здійснення даного виклику.

Заперечення апелянта про невірно надану судом першої інстанції оцінку даному виклику судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги, оскільки подані суду першої інстанції письмові пояснення в дійсності не дають змоги встановити відношення даного виклику до зведеного виконавчого провадження.

Місцевий господарський суд підставно зазначив, що додані до пояснень державного виконавця документи, а саме постанова про опис та арешт майна від 03 травня 2019 року винесена після звернення до суду із скаргою скаржником, а суд перевіряє рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень які були вчинені, тобто зважаючи на ті обставини, які існували у минулому на момент прийняття (вчення) оспорюваних рішення, дії чи допущення бездіяльності. При цьому судом відмічено, що дана позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 29 березня 2019 року по справі № 826/15117/17.

Твердження апелянта про помилкове посилання суду на вищевказану правову позицію колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки остання стосується не подібних правовідносин, а саме дій суду відносно надання оцінки обставинам, які стали підставою для подання скарги.

Разом з цим судом констатується, що наведений в апеляційній скарзі перелік дій державного виконавця в ході виконання зведеного виконавчого провадження не спростовує встановлених судом першої інстанції порушень, оскільки в період часу з моменту заміни боржника у виконавчому провадженні та до моменту подання скарги на бездіяльність державного виконавця не відбувалося вчинення активних дій, передбачених Законом України "Про виконавче провадження" з метою належного виконання судового рішення.

Отже, місцевий господарський суд дійшов правомірного висновку, що подана скарга ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця обґрунтована, підтверджена матеріалами справи, не спростована державним виконавцем, а тому підлягає задоволенню.

Стосовно твердження апелянта про порушення його права на участь в судовому засіданні колегією суддів враховується наступне. Недопущення судом першої інстанції в судове засідання 03.06.2019 в якості представника ДВС Іщук Н.В. судова колегія вважає безпідставним, оскільки остання має статус як керівника відділу так і державного виконавця, чиї дії (бездіяльність) є предметом розгляду даної скарги. Відповідно зазначена особа є учасником даного провадження відповідно до ст. 342 ГПК України. Разом з цим колегія суддів вважає, що вказаний факт не позбавив апелянта можливості надати суду письмові пояснення по суті скарги з поданням відповідних доказів та не вплинув на правильність прийнятого рішення.

Відносно неналежного дослідження судом першої інстанції питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, скаржник просив суд покласти на Рівненський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області понесені ним додаткові витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 14 300 грн. 00 коп.

Проаналізувавши подані позивачем докази з урахуванням положень ст.ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України місцевий господарський суд правомірно вказав, що понесені позивачем додаткові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підтверджуються договором № б/н від 30 січня 2019 року про надання адвокатських послуг (правової допомоги), актом б/н від 06 травня 2019 року прийому-передачі документів, актом від 06 травня 2019 року здачі-приймання виконаних робіт щодо надання адвокатських послуг (правової допомоги), ордером РН-757 № 033 від 06 травня 2019 року, меморіальним ордером від 15 квітня 2019 року № @2PL893501, меморіальним ордером від 10 квітня 2019 року № @2PL699742 та підлягають частковому задоволенню в сумі 6000,00 грн. Доказів понесених витрат на правничу допомогу саме на 14 300 грн. 00 коп. скаржником не надано.

Посилання апелянта на те, що в умовах договору міститься суперечність у визначенні ціни послуг, а саме - вказано 800 (триста ) грн. за одну годину роботи та доказів внесення змін до договору не надано, судом до уваги не приймається, оскільки дана неузгодженість розцінюється лише як описка та не свідчить про неоднакове розуміння ціни сторонами даного договору, що стверджується обопільно підписаними актами здачі-приймання робіт (послуг). При цьому твердження скаржника про відсутність деталізації в актах понесених адвокатом витрат, зокрема - заробітної плати працівників, витрат на оренду приміщення, тощо судова колегія вважає безпідставним, оскільки укладеним між адвокатом та клієнтом договором обумовлено конкретний розмір ціни послуг.

Згідно з ст. 344 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов`язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Таким чином, судові додаткові витрати пов`язані з розглядом скарги, відповідно до ст. 344 Господарського процесуального кодексу України та згідно визначеного місцевим судом розміру правомірно покладені на Рівненський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області.

Отже, з огляду на викладене вище, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що ухвала господарського суду Рівненської області від 03.06.2019 року відповідає матеріалам справи, грунтується на чинному законодавстві і підстав для його скасування немає. Зазначені в апеляційній скарзі інші доводи скаржника не обгрунтовані та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому не можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваної ухвали.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат на стадії апеляційного розгляду колегія суддів враховує, що у відповідності до ст. 124 ГПК України позивачем подано заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за розгляд апеляційної скарги.

До вказаної заяви додано договір від 02.08.2019 про надання правничої (правової) допомоги, укладений між Адвокатським бюро "Терещенко і партнери" в особі керуючого бюро - адвоката Терещенко Олени Миколаївни та ОСОБА_1 . За умовами даного договору ціна послуг адвокатського бюро становить 800 грн. 00 коп. за одну годину роботи. При цьому день роботи в суді (один судодень) становить 1500,00 грн. Передоплата становить 5100.00 грн., яка оплачується клієнтом протягом 6 банківських днів з моменту підписання договору. Оплата наданих клієнту послуг (частини) здійснюється на підставі актів здачі-приймання наданих послуг протягом 5 днів з моменту їх підписання та з врахуванням сплаченої передоплати.

Відповідно до платіжної квитанції від 09.08.2019 клієнтом здійснено попередню оплату на суму 5100,00 грн.

За актом здачі-приймання наданих послуг від 12.08.2019 сторонами узгоджено надання послуг за договором в сумі 3600,00 грн., з яких - здійснення юридичного аналізу апеляційної скарги Рівненського РВ ДВС (витрачено 1 година - 800,00 грн.); здійснення підготовки проекту відзиву, його узгодження з клієнтом, надіслання учасникам та подання до суду (витрачено 3,5 години - 2800,00 грн.).

Судом відмічається, що будь-яких клопотань стосовно неспівмірності понесених витрат або їх зменшення до суду не надходило.

Оцінивши подані докази відповідно до ст. 126 ГПК України суд вважає їх обгрунтованими та підтвердженими за поданим актом в сумі 3600,00 грн.

Відповідно до ст.ст. 129, 344 ГПК України витрати апелянта за подання апеляційної скарги, а також витрати позивача (стягувача) на правову допомогу в сумі 3600,00 грн. покладаються на Рівненський РВ ДВС.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу державного виконавця - начальника Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області Іщук Наталії Володимирівни залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Рівненської області від 03 червня 2019 року у справі № 918/603/15 залишити без змін.

Стягнути з Рівненського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Рівненській області (33000, Рівненська область, місто Рівне, вул. Петра Могили, буд. 22-Б, ЄДРПОУ 35007151) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 3600,00 грн.

На виконання постанови Господарському суду Рівненської області видати наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у строк та в порядку, встановленому статтями 287-289 ГПК України.

Матеріали справи №918/603/15 повернути до господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "17" жовтня 2019 р.

Головуючий суддя Тимошенко О.М.

Суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Демидюк О.О.