Рішення

від 10.10.2019 по справі 914/1463/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.10.2019 Справа № 914/1463/19

Господарський суд Львівської області у складі судді Чорній Л.З., при секретарі Х. Гусак, розглянувши матеріали позовної заяви: Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит", м.Київ

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Веронія", м. Моршин, Стрийський район, Львівська область

до відповідача-2: ОСОБА_1 , м. Моршин, Стрийський район, Львівська область

про стягнення 123 291,98 грн. заборгованості

Представники сторін:

від позивача :Репак В.В. - адвокат

від відповідача-1 : не з`явився

від відповідача-2 : не з`явився

Судом роз`яснено зміст ст.ст.35,46 ГПК України, а саме, процесуальні права та обов`язки, зокрема, право заявляти відводи. Відводу не заявлено.

Позов заявлено Публічним акціонерним товариством "Банк "Фінанси та Кредит" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Веронія", ОСОБА_1 про стягнення 123 291,98 грн. заборгованості.

На виконання вимог ст. 176 ГПК України ухвалою Господарського суду Львівської області від 26.07.2019 зобов`язано Відділ обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області (м. Львів, вул. Окуневського, 1) у п`ятиденний термін з дня отримання даної ухвали надати Господарському суду Львівської області інформацію про зареєстроване місце проживання фізичної особи ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Стрийським МРВ УМВС України у Львівській області 15.05.2003 р.).

07.08.2019 р. на адресу суду від Відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України у Львівській області надійшов лист, в у якому повідомлено про те, що за відомостями відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області відповідач-2 ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою суду від 08.08.19 р. відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, розгляд справи призначено на 25.09.19 р.

Ухвалою суду від 25.09.2019 р. розгляд справи відкладено на 10.10.2019 р.

Позиції сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами існують договірні відносини на підставі договору овердрафту від 19.03.2014 р. №05-9/14-11533-с-и (кредитного договору), за умовами якого позивач надав відповідачу-1 кредитні кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності шляхом встановлення позичальнику на поточний рахунок позичальника ліміту овердрафту та банк зобов`язався здійснювати овердрафтне обслуговування позичальника, а позичальник зобов`язався повністю повернути отримані за рахунок ліміту овердрафту кредитні кошти у строк до 19 березня 2015 р., сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі, порядку й у строки, встановлені цим договором.Розмір ліміту овердрафту, наданий за договором, становив 65 400,00 грн.

Також, 19.03.2014 р. між позивачем, відповідачем-2 та відповідачем-1 укладено договір поруки №05-9/14-11533-с-и/2, відповідно до умов якого, у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що відповідач-1та відповідач-2 в порушення умов укладених між сторонами договорівне сплатили заборгованість за кредитним договором у встановлений строк, у зв`язку з неналежним виконання умов кредитного договору позичальником і поручителем, позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 основний борг у розмірі 18 848,02 грн., заборгованості за відсотками у розмірі 26 253,32 грн., пені за прострочення заборгованості за основним боргом та відсотками у розмірі 78 190,64 грн.

Адвокат позивача у судове засідання 10.10.2019 р. з`явився, позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві, поясненнях наданих у судовому засіданні.

Відповідач-1 та відповідач-2 у судові засідання 25.09.2019 р. та 10.10.2019 р. не з`явились, відзиву на позов не подали до суду.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю "Веронія" зареєстровано за адресою: 82482, Львівська область, м. Моршин, вул. Івана Франка, буд. 48. Відповідно до інформації, наданої Відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУДМС України у Львівській області, ОСОБА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

За вказаними адресами направлялись ухвали господарського суду рекомендованими листами. Ухвали повернуті ПАТ Укрпоштою на адресу суду з відміткою в довідці пошти за закінченням терміну зберігання .

В разі якщо ухвалу про відкриття провадження у справі надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Згідно з ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу положення п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про невручення копії судового рішення за адресою місцезнаходження відповідачів вважаються днем вручення відповідачам ухвал суду.

У даному випаду судом також враховано, що за приписами ч. 1 ст. 9 ГПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України Про доступ до судових рішень усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 3 Закону України Про доступ до судових рішень для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч. 1 ст. 4 Закону України Про доступ до судових рішень ).

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідачі не були позбавлені права та можливості ознайомитись, зокрема, з ухвалою про відкриття провадження у справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

Відповідно до ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.

Згідно з ч. 2 ст. 178 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідачі не скористалися наданими їм процесуальними правами, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до ч. 2 ст. 178 ГПК України, оскільки містить достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Заяви і клопотання сторін .

23.09.19 р. позивач подав заяву за вх. № 38982/19 про долучення до матеріалів справи бухгалтерської довідки щодо обсягу надходження грошових коштів від відповідачів від 06.09.2019 р. з додатком.

25.09.19 р. позивач подав клопотання за вх. № 39263/19 про відкладення розгляду справи.

Інших заяв, клопотань та заперечень сторони не подавали.

Обставини справи.

19.03.2014 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю Веронія (відповідачем-1) укладений договір овердрафту №05-9/14-11533-с-и (кредитний договір).

Відповідно до п. 1.1. кредитного договору позивач(банк) надав відповідачу-1 (позичальникові) кредитні кошти на умовах забезпеченості, поворотності, строковості і платності шляхом встановлення відповідачу-1на його поточний рахунок ліміту овердрафту та здійснювати овердрафт не обслуговування відповідача-1, а відповідач-1 зобов`язався повністю повернути отримані за рахунок ліміту овердрафту кредитні кошти у строк до 19 березня 2015 р., сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі, порядку й у строки, встановлені цим договором.Розмір ліміту овердрафту, що був наданий за цим договором, становив 65 400,00 грн.

На виконання умов кредитного договору позивач надав відповідачеві-1 кредит на умовах, визначених цим договором. Факт користування відповідачем-1 кредитними коштами підтверджується виписками банку по рахунках за договором овердрафту від 19.03.2014 р.

В порушення договірних зобов`язань позичальник повертав кредит несвоєчасно та не у повному обсязі, у зв`язку з чим у відповідача-1 виникла заборгованість зі сплати кредиту у розмірі 18 848,02 грн.

Пунктом 1.3.3. кредитного договору передбачено, що банк нараховує проценти згідно умовами цього договору на суму від залишку (дебетового сальдо) на поточному рахунку позичальника, що утворився за результатами оборотів по поточному рахунку позичальника станом на кінець операційного дня.

Відповідно до п. 3.3. кредитного договору позичальник зобов`язується щомісячно повністю погашати всю суму основної заборгованості за кредитом в періоди з 01 числа по останній день кожного місяця користування кредитом, починаючи з місяця, наступного за місяцем встановлення ліміту овердрафту.

Згідно з п. 4.1. кредитного договору погоджено, що позичальник сплачує банку проценти за користування кредитним коштами в валюті кредиту по процентним ставкам:- 29,99% річних - за період з дня надання кредитних коштів до дня закінчення строку дії ліміту овердрафту, визначеного пунктом 1.1. цього договору; - 39,99% річних - за кожен день користування кредитними коштами у випадку порушення строків повернення кредитних коштів, що вказані в п.п.3.3. цього договору.

В п.4.3. сторони погодили, що нарахування процентів здійснюється за період з моменту списання коштів з поточного рахунку позичальника за рахунок овердрафту до моменту повернення коштів на поточний рахунок позичальника. Нарахування процентів за день видачі здійснюється як за повний день, а за день повернення не здійснюється. Нарахування процентів здійснюється виходячи з 365 днів в році (366 днів у високосному році), в місяці - за календарем.

Відповідно до п.4.5. договору датою сплати процентів є день зарахування коштів на рахунок, що вказаний у п. 4.2. цього договору.

Станом на 18.05.2019 р. відповідачу нараховано заборгованість за відсотками у розмірі 26 253,32 грн.

Згідно з п. 7.1. кредитного договору за прострочення повернення кредитних ресурсів та/або сплати процентів, позичальник сплачує Банку пеню з розрахунку подвійної облікової ставки Національного Банку України від простроченої суми за кожний день прострочення. Зазначена пеня сплачується у випадку порушення позичальником термінів платежів, передбачених п. 1.1., 3.3.1, 3.5, 3.9, 4.4, 4.8 цього Договору, а також будь-яких інших термінів, передбачених цим договором. Сплата пені не звільняє позичальника від зобовязання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитними ресурсам.

За порушення строків повернення кредиту позивачем нараховано до стягнення пеню за прострочення погашень основної заборгованості по кредиту за період з 17.11.2018 р. по 17.05.2019 р. на суму 34 303,40 грн. Також, нараховано пеню за прострочення сплати відсотків за користування кредитом за період з 17.11.2018 р. до 17.05.2019 р. у розмірі 43 887,24 грн.

Крім того, 19.03.2014 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (позивачем), громадянином України ОСОБА_1 як поручителем (відповідачем-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Веронія (відповідачем-1)укладено договір поруки №05-9/14-11533-с-и/2 з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Відповідно до п. 2.1. договору поруки у випадку невиконання боржником зобов`язань за кредитним договором боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

Згідно з п. 2.2. договору поруки кожен з поручителів відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що й боржник, у тому числі по основному боргу, сплаті щомісячних процентів і підвищених процентів, по сплаті комісійної винагороди, сплати неустойки по основному боргу та процентам, а також по відшкодуванню всіх збитків.

Пунктом 5.1 договору передбачено, що порука припиняється з припиненням зобов`язання, що забезпечується нею. Порука також припиняється, якщо кредитор протягом трьох років від дня настання строку виконання зобов`язання за кредитним договором не пред`явив вимоги до поручителя.

Позивач просить стягнути солідарно з відповідача-1 та відповідача-2 заборгованість з основного боргу у розмірі 18 848,02 грн., заборгованість за відсотками у розмірі 26 253,32 грн., пеню за прострочення заборгованості за основним боргом та відсотками у розмірі 78 190,64 грн., а також, стягнути в рівних частинах з відповідачів суму сплаченого судового збору у розмірі 1921,00 грн.

Оцінка суду.

Згідно з ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення зобов`язань, є, зокрема, договори та інші правочини.

За ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. 3 ст. 1049 ЦК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов 'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов 'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ст. 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Частиною 6 ст. 232 ГК Українивизначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Матеріалами справи, її фактичними обставинами підтверджено, що відповідач-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "Веронія" належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання за кредитним договором, у зв`язку з чим, в останнього виникла заборгованість за кредитом у розмірі 18 848,02 грн. Також, позивачем нарахованозаборгованість за відсотками у розмірі 26 253,32 грн., пеню за прострочення заборгованості за основним боргом та відсотками у розмірі 78 190, 64 грн. Доказів погашення заборгованості суду не надано.

У зв`язку з порушенням відповідачем-1 Товариством з обмеженою відповідальністю "Веронія" прийнятих на себе зобов`язань щодо своєчасного повернення кредитних коштів позивачем нараховано та заявлено до стягнення заборгованість за кредитому солідарному порядку з відповідача-1 та відповідача-2 ОСОБА_1 .

19.03.2014 р. між Публічним акціонерним товариством Банк Фінанси та Кредит (позивачем), громадянином України ОСОБА_1 як поручителем (відповідачем-2) та Товариством з обмеженою відповідальністю Веронія (відповідачем-1) укладено договір поруки №05-9/14-11533-с-и/2 з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором.

Частиною 1 ст. 553 ЦК України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно із ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Враховуючи наведене, з огляду на солідарний обов`язок боржника за основним зобов`язанням і поручителя кредитор має право вибору звернення з вимогою до них спільно чи до будь-якого з них окремо, у зв`язку з чим враховуючи порушення умов укладеного кредитного договору з боку позичальника, суд приходить до висновку про правомірність стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачів у солідарному порядку.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачі у справі мають відповідати перед позивачем як солідарні боржники.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Відповідно до ст. 77 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. (ст. 86 ГПК України).

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані поданими доказами, а загальна сума заборгованості, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає до задоволення становить 18 848,02 грн. основного боргу, 26 253,32 грн. заборгованості за відсотками, 78 190,64 грн. пені.

Судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

У разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.

Враховуючи наведене, витрати зі сплати судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідачів порівну.

Інших судових витрат, пов`язаних з розглядом справи сторонами понесено не було.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 129, 236-241, 327 Господарськогопроцесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веронія" (82482, Львівська область, Стрийський район, м. Моршин, вул. Івана Франка, буд. 48; код ЄДРПОУ 37521858) та ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60; код ЄДРПОУ 09807856) 18 848,02 грн. основного боргу, 26 253,32 грн. заборгованості за відсотками, 78 190,64 грн. пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Веронія" (82482, Львівська область, Стрийський район, м. Моршин, вул. Івана Франка, буд. 48; код ЄДРПОУ 37521858) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60; код ЄДРПОУ 09807856) 960,50 грн. судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" (04050, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 60; код ЄДРПОУ 09807856) 960,50 грн. судового збору.

Накази видати згідно ст. 327 ГПК України після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення господарського суду може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.

Повний текст рішення складений 17.10.2019 р.

Суддя Чорній Л.З.