Постанова

від 16.10.2019 по справі 906/936/18

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 жовтня 2019 року

м. Київ

Справа № 906/936/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Міщенка І.С. - головуючого, Берднік І.С., Сухового В.Г.

розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест"

на ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 липня 2019 року (головуючий - Маціщук А. В., судді - Грязнов В. В., Розізнана І. В.)

про накладення штрафу у справі

за позовом Приватного підприємства "ВВ Агро"

до: 1. Новоборівської селищної ради, 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест"

про визнання недійсним договору на управління спадщиною

Історія справи

1 . У жовтні 2018 року Приватне підприємство "ВВ Агро" (далі - ПП "ВВ Агро", позивач) звернулось з позовом до Новоборівської селищної ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" (далі - ТОВ "Полісся-Інвест", відповідач-2) про визнання недійсним укладеного між відповідачами договору на управління спадщиною №061564 від 10.06.2015.

2. У грудні 2018 року відповідач-2 звернувся із зустрічною позовною заявою, яка була повернута останньому ухвалою Господарського суду Житомирської області від 10 грудня 2018 року з підстав вчинення ТОВ "Полісся-Інвест" процесуальної дії (подання зустрічного позову) з порушенням встановленого судом процесуального строку.

3. Ухвала Господарського суду Житомирської області від 10 грудня 2018 року була оскаржена відповідачем-2 в апеляційному порядку, проте ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28 січня 2019 року апеляційна скарга відповідача-2 повернута заявнику внаслідок неусунення ним виявлених судом апеляційної інстанції недоліків оформлення апеляційної скарги - ненадання доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

4 . У подальшому ухвала Господарського суду Житомирської області від 10 грудня 2018 року про повернення ТОВ "Полісся-Інвест" зустрічної позовної заяви ще тричі оскаржувалась в апеляційному порядку іншими особами, які не є учасниками даної справи, а саме: 25.02.2019 відповідна апеляційна скарга подана засновником відповідача-2 - Товариством з обмеженою відповідальністю АК ПОЛІССЯ (повернута ухвалою суду апеляційної інстанції від 02.04.2019 внаслідок несплати судового збору); 15.05.2019 та 01.07.2019 апеляційні скарги подані ОСОБА_1 (повернуті ухвалами суду апеляційної інстанції від 28.05.2019 та від 12.07.2019 відповідно).

Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду апеляційної інстанції

5. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 липня 2019 року застосовано до ТОВ "Полісся-Інвест" захід процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід Державного бюджету України штрафу в розмірі 5 763 грн.

6 . Суд апеляційної інстанції керувався положеннями статей 43, 135 ГПК України, оскільки встановив вчинення ТОВ "Полісся-Інвест" дій, які направлені на затягування розгляду даної справи по суті в суді першої інстанції, створення перешкод здійсненню судочинства внаслідок зловживання процесуальними правами на оскарження судового рішення.

6.1. Так, відповідач-2, не зважаючи на прямий припис частини 1 статті 180 ГПК України, подав зустрічну позовну заяву з порушенням процесуального строку для вчинення такої процесуальної дії, що мало прогнозованим наслідком її повернення ухвалою суду першої інстанції від 10.12.2018. У подальшому відбулося системне (чотири рази з незначним інтервалом у часі) подання апеляційних скарг на один і той самий процесуальний документ - ухвалу від 10.12.2018 про повернення зустрічної позовної заяви. При цьому: (1) подання таких скарг відбувалось у чіткій хронологічній послідовності - кожна наступна апеляційна скарга подавалась майже одразу після винесення судом першої інстанції ухвали про поновлення провадження у справі після повернення матеріалів справи з суду апеляційної інстанції разом з ухвалою про повернення попередньо поданої апеляційної скарги; (2) усі апеляційні скарги подавалися з тотожними недоліками оформлення - без доказів сплати судового збору, доказів повноважень представників, які не усувалися заявниками після залишення судом апеляційної інстанції скарг без руху. Результатом таких дій стало те, що відкривши провадження у справі 25.10.2018, суд першої інстанції станом на 26.07.2019, тобто протягом майже року, позбавлений процесуальної можливості провести навіть підготовче засідання, оскільки, виконуючи приписи п.п. 17.10, 17.12 Перехідних положень ГПК України, зобов`язаний після надходження кожної наступної апеляційної скарги щоразу зупиняти провадження у справі та надсилати усі матеріали справи до суду апеляційної інстанції.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись із указаною ухвалою суду апеляційної інстанції, відповідач-2 подав касаційну скаргу, в якій просить її скасувати.

Аргументи учасників справи

Доводи відповідача-2, який подав касаційну скаргу (узагальнено)

8. Твердження суду апеляційної інстанції про неодноразове подання ТОВ "Полісся-Інвест" апеляційних скарг на ухвалу суду першої інстанції є безпідставним, оскільки відповідач-2 діяв в межах процесуального законодавства та подав лише одну апеляційну скаргу, яка була йому повернута судом апеляційної інстанції. Решта апеляційних скарг подані іншими особами, а саме: ТОВ АК ПОЛІССЯ , яке є самостійною юридичною особою та оскаржувало судове рішення з метою захисту власних інтересів; наступні ж скарги подані взагалі невідомими особами, які не мають жодного відношення до ТОВ "Полісся-Інвест".

9. Отже, відповідач-2 не вчиняв систематичні дії, які підпадають під ознаки зловживання процесуальними правами (неодноразове подання апеляційних скарг), а тому вжиття щодо нього судом заходу процесуального примусу є безпідставним та необґрунтованим, а оскаржувана ухвала не відповідає вимогам частин 2, 5 статті 236 ГПК України.

Позиція Верховного Суду

Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду апеляційної інстанції

10. Відповідно до статті 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

11. Під зловживанням процесуальними правами, слід розуміти особливу форму господарського процесуального правопорушення, тобто умисні, недобросовісні дії учасників господарського процесу, що супроводжуються порушенням умов здійснення суб`єктивних процесуальних прав учасників судового процесу та їх представників, та перешкоджанням діяльності суду по справедливому та своєчасному розгляду і вирішенню господарської справи.

12 . Натомість суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (частина 4 статті 43 ГПК України).

13. У свою чергу згідно з пунктом 2 частини 2 статті 42 ГПК України учасники справи зобов`язані сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи.

14 . Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб. У разі ж коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.08.2019 у справі №905/945/18.

15. У контексті вищенаведеного Верховний Суд критично оцінює доводи касаційної скарги в пунктах 8, 9 Постанови.

16. Так, заперечуючи висновки суду апеляційної інстанції про вчинення саме відповідачем-2 перешкод у здійсненні судочинства, ТОВ "Полісся-Інвест" в касаційній скарзі наголошує на поданні ним лише однієї апеляційної скарги на ухвалу від 10.12.2018, тоді як решта скарг подані іншими особами, а тому відсутні систематичні дії з боку відповідача-2, які б підпадали під ознаки зловживання ним процесуальними правами.

17 . У той же час висновок суду апеляційної інстанції про наявність обґрунтованих підстав для вжиття щодо саме відповідача-2 заходу процесуального примусу в порядку статті 135 ГПК України базується не тільки на формальних ознаках, а є наслідком системного аналізу та дослідження всіх встановлених цим судом обставин у сукупності, які свідчать про вчинення чітко спланованих та послідовних дій, спрямованих на безпідставне затягування та перешкоджання розгляду справи (пункт 6.1 Постанови).

18. При цьому Верховний Суд окремо звертає увагу, що зміст усіх трьох апеляційних скарг, поданих нібито іншими особами - ТОВ АК ПОЛІССЯ та ОСОБА_1 , є майже ідентичним та зводиться до тверджень про порушення прав не згаданих заявників апеляційних скарг, а саме відповідача-2. Більше того, не зважаючи на імперативну вимогу пункту 2 частини 2 статті 258 ГПК України щодо оформлення апеляційної скарги, в обох скаргах, поданих нібито ОСОБА_1 , не вказано реєстраційний номер облікової картки платника податків або номер та серія паспорта, тобто не наведено жодних ідентифікуючих відомостей щодо скаржника - фізичної особи. Наведене очевидно свідчить, що подання таких апеляційних скарг було суто формальним, не мало на меті захисту вказаними в них в якості скаржників особами своїх прав та інтересів шляхом реалізації права на оскарження судового рішення, а було лише інструментом введення суду в оману з метою ухилення відповідача-2 від відповідальності за вчинення неправомірних процесуальних дій для створення перешкод у справедливому розгляді первісних позовних вимог позивача у справі в межах розумного строку.

19. Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (Рішення ЄСПЛ у справі "Шульга проти України", no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (Рішення ЄСПЛ у справі "Мусієнко проти України", no. 26976/06, від 20.01.2011).

20 . Отже, оцінивши обставини справи в їх сукупності, дослідивши зміст усіх поданих апеляційних скарг, проаналізувавши поведінку відповідача-2, спосіб та характер вчинення відповідних процесуальних дій, суд апеляційної інстанції обґрунтовано реалізував встановлений частиною 4 статті 43 ГПК України обов`язок та вжив щодо відповідача-2 передбачений статтею 135 цього Кодексу захід процесуального примусу у вигляді стягнення штрафу. Порушення судом норм процесуального права при вчиненні такої дії Верховним Судом не виявлено.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

21. Враховуючи вищенаведене, оскаржувана ухвала є законною та обґрунтованою, а тому підлягає залишенню без змін. У зв`язку з чим касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 300, 301, 304, 306, 308, 309, 311, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В :

1 . Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісся-Інвест" залишити без задоволення.

2 . Ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 26 липня 2019 року у справі №906/936/18 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Міщенко І.С.

Судді Берднік І.С.

Суховий В.Г.