Постанова

від 09.10.2019 по справі 450/3294/16-ц

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 450/3294/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.

Провадження № 22-ц/811/1885/18 Доповідач в 2-й інстанції: Шеремета Н. О.

Категорія:31

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 жовтня 2019 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Шеремети Н.О.

суддів: Крайник Н.П., Цяцяка Р.П.

секретаря: Цапа П.М.

з участю: представника ТзОВ МСС Тідісі - Дальнобой

Рибчинчука Д.А., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа сервісних станцій Тідісі - Дальнобой на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 червня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

в грудні 2016 року суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа- підприємець ОСОБА_3 звернувся з позовом до ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа сервісних станцій Тідісі - Дальнобой , треті особи ОСОБА_4 , приватний нотаріус Переверзєва Ганна Олегівна та приватний нотаріус Чуловський Володимир Анатолійович, в якому просив в рахунок погашення частини боргу за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "ТД "Камілла" від 17.12.14р. №1491 здійснити переведення права власності на ФОП ОСОБА_5 Миколайовича 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с/рада Сороко- Львівська, комплекс будівель, АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 .524; 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: автодорога М-06, ліворуч, Львівська область, Пустомитівський район, с/рада Сороко-Львівська, автодорога Київ- Чоп, під`їзд до м. Львова, 0км+650 м.; 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:0004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно - технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області.

Під час розгляду справи позивач уточнив і збільшив позовні вимоги та просив здійснити переведення права власності на згадане у позовній заяві майно, зазначивши його вартість та в рахунок якого боргу просить перевести таке право власності, а саме 1/2 частки будинку, загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 вартість якого складає 10886,00 грн. (5 443 гри, від 1/2частини) на суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну особу підприємця ОСОБА_3 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в рахунок погашення частини боргу громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 (код платника податків НОМЕР_2 ) від суми 13674188,46 грн. станом на 02.03.2017р. за договором про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла від 05.05.2015р. № 330; здійснити переведення права власності 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_4 м., ринкова вартість якого складає 1887540 грн. (943770 грн. від 1/2 частини) на суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну підприємця ОСОБА_3 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в рахунок погашення частини боргу громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 (код податків НОМЕР_2 ) від суми 13674188,46 грн. станом на 02.03.2017р. за договором про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла від 05.05.2015р. № 330; здійснити переведення права власності 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області ринкова вартість якої складає 460821,00 грн. (230410, грн. від 1/2 частини) на суб`єкта підприємницької діяльності - фізичну особу підприємця ОСОБА_3 (Код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) в рахунок погашення частини боргу громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 (код платника податків НОМЕР_2 ) від суми 13674188,46 грн. станом на 02.03.2017р. за договором про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла від 05.05.2015р. № 330; просив визнати недійсними у зв`язку з їх фіктивністю договори дарування 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м. за адресою: Львівська обл., Пустомитівський район, с/рада Сороко АДРЕСА_5 Львівська, комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, км.524 від 20.07.17р. №1295; 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га (кадастровий номер 4623686900:04:000:0004) цільове призначення - стоянка автомобілів на будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів за адресою: Сороки-Львівська сільська рада, Пустомитівського району, Львівської області від 20.07.17р. №14762; 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 м. від 19.07.17р. №1284.

В обгрунтування позовних вимог покликається на те, що 17.12.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_1 уклали нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Камілла за номером 1491, згідно з п.1 якого ОСОБА_4 , передав належну йому частку в статутному капіталі Товариства у розмірі 40%, а ОСОБА_1 прийняв вищевказану частку у власність, та сплачує за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах викладених у договорі. Продаж вищезазначеної частки у статутному капіталі ТОВ ТД Камілла у розмірі 40 %, вчинено за 8000000,00 грн, які ОСОБА_1 зобов`язується сплатити ОСОБА_4 на протязі 60 календарних днів з моменту укладання та підписання цього договору. 14.01.2015 року ОСОБА_1 здійснив переведення на себе частки статутного капіталу ТОВ Торговий дім Камілла у розмірі 40 %, грошові кошти за придбану частку ОСОБА_4 не сплатив. 05.05.2015 року ОСОБА_4 уклав з ОСОБА_3 нотаріально посвідчений договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ Торговий дім Камілла №1491 від 17.12.2014 року та про зміну первісного кредитора на нового за номером 330, про що було повідомлено ОСОБА_1 , однак останній своїх зобов`язань не виконав, коштів за майно не сплатив. Згідно з інформаційною довідкою від 20.12.16 року №76355185 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно ОСОБА_1 володіє згаданим вище майном, а тому в рахунок погашення боргу просить перевести право власності на 1/2 даного майна на позивача. Крім того, будучи обізнаним про заміну первісного кредитора ОСОБА_4 на нового кредитора ФОП СПД ОСОБА_3 , передбачаючи правові наслідки відносно себе у зв`язку з ухваленням рішення про стягнення боргу, знаючи про відкрите кримінальне провадження, ОСОБА_1 реалізуючи свій злочинний умисел на заволодіння 40% частки та створення перешкод в стягненні грошових коштів шляхом обману та заздалегідь обіцяного зі сторони TOB МСС Тідісі - Дальнобой приховування належного йому майна, яке може бути піддане конфіскації та зверненню стягнення в рахунок відшкодування матеріальної шкоди ФОП ОСОБА_3 , діючи умисно з корисною метою вступив у змову з посадовими особами ТОВ МСС Тідісі - Дальнобой щодо укладення договорів дарування нерухомого майна, який має ознаки фіктивності з метою приховати це майно та в липні 2017 року уклав оспорювані договори, які він просить визнати недійсними. Крім того ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18.07.2017 у справі №370/1226/15 на час укладення оспорюваного договору №1284 від 19.07.2017 року на майно було накладено арешт.

Оскаржуваним рішенням (т.6, а.с. 142-154) позовні вимоги суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_3 задоволено частково.

Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3517,1 кв.м. розташованого на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, автодорога М-06 Київ-Чоп, ліворуч, під"їзд до м.Львова, 0 км + 650 м., посвідчений 19.07.2017 року приватним нотаріусом Переверзева Ганною Олегівною, зареєстрований в реєстрі за № 1284.

Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м., комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, АДРЕСА_2 . АДРЕСА_3 на АДРЕСА_8 Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, посвідчений 20.07.2017 року приватним нотаріусом Переверзева Ганною Олегівною, зареєстрований в реєстрі за № 1285.

Визнано недійсним договір дарування 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004 цільове призначення - стоянка автомобілів, будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів розташованої на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, посвідчений 20.07.2017 року приватним нотаріусом Чуловським Володимиром Анатолійовичем, зареєстрований в реєстрі за № 14762.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 4 405 гривень.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа сервісних станцій Тідісі - Дальнобой на користь суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_3 сплачений судовий збір у розмірі 4 405 гривень.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення суду оскаржили суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю Мережа сервісних станцій Тідісі - Дальнобой .

Апелянт - суб`єкт підприємницької діяльності - фізична особа підприємець ОСОБА_3 просить оскаржуване рішення частково скасувати - в частині відмови у задоволенні його позовної вимоги про переведення права власності на нерухоме майно на ФОП ОСОБА_3 в рахунок погашення частини боргу - та ухвалити в цій частині нове судове рішення, яким задовольнити згадану позовну вимогу, покликаючись на невідповідність висновків суду в оскаржуваній частині обставинам справи та на неправильне застосування норм матеріального права.Вважає передчасним висновок суду про те, що такий спосіб захисту, як переведення права власності в порядку погашення боргу, законодавством не передбачено з посиланням на правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 22.03.2017 року по справі № 6-2967цс16, оскільки вважає що у згаданій справі інші правовідносини, предмет та підстави позову, ніж у даній справі. Вважає, що чинне законодавство України не передбачає заборони здійснити за рішенням суду переведення права власності на нерухоме майно в рахунок погашення частини боргу. (т.6, а.с. 162-167).

Апелянт ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на порушення норм матеріального та процесуального права. В апеляційній скарзі стверджує про те, що на момент укладення договору дарування, що оспорюється, йому не було відомо про наявність ухвали про забезпечення позову, оскільки така була постановлена судом без повідомлення учасників справи та внесена у реєстр судових рішень лише 21.07.2017 року (через 2 дні після укладення згаданого договору дарування), тобто, обтяження у вигляді арешту станом на 18 липня 2017 року не було зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Однак при ухваленні оскаржуваного рішення зазначена обставина не була врахована судом першої інстанції. Звертає увагу суду на те, що на будинок охорони загальною площею 29,1 кв.м. та на земельну ділянку , які є предметом інших Договорів дарування, а саме, від 20 липня 2017 року, станом на день їх укладення жодних обтяжень накладено не було, а відтак вважає, що він вправі був ці договори укладати, оскільки не існувало жодних перешкод для їх укладення. Також звертає увагу на те, що станом на день укладення правочинів, які оспорюються позивачем, не існувало жодного судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо стягнення заборгованості з відповідача на користь позивача. Вважає, що судом не було дано належної оцінки його твердженням про дійсне відчуження нерухомого майна та доказам, які це документально підтверджують. Стверджує, що майно, яке було предметом договорів, які оспорюються позивачем, було реально передано іншій стороні, а відтак згадані правочини не можуть бути кваліфіковані, як фіктивні. (т.6 а.с 202-209).

Апелянт ТзОВ Мережа сервісних станцій Тідісі - Дальнобой в апеляційній скарзі також просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, покликаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та на порушення норм процесуального або неправильне застосування норм матеріального права. Вважає, що однією з підстав для звернення стягнення на майно боржника відсутність у боржника коштів, а оскільки боржник ОСОБА_1 є власником частки в статутному капіталі ТОВ Торговий дім Камілла в розмірі 80 %, вартість якої становить 16 000 000 грн., а також власником часток у статутних капіталах інших юридичних осіб, то відсутні підстави для звернення стягнення на майно, добросовісним набувачем та власником якого є ТзОВ. Стверджує, що судом не постановлялась ухвала про залучення ТзОВ до участі у справі, як співвідповідача, а відтак вважає незрозумілим статус ТзОВ Мережа сервісних станцій Тілісі - ОСОБА_6 у даній справі. (т.6, а.с. 216-223).

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника ТзОВ МСС Тідісі - Дальнобой Рибчинчука Д.А., представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на підтримання доводів апеляційних скарг ТзОВ МСС Тідісі- Дальнобой , ОСОБА_1 , їх заперечення щодо задоволення апеляційної скарги суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційні скарги не підлягають до задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частина 3 ст. 3 ЦПК України передбачає, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 ст. 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч.1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.(ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Судом першої інстанції встановлено, що 17 грудня 2014 року було укладено договір купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Камілла між ОСОБА_4 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець), згідно якого ОСОБА_4 передав належну йому частку у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Камілла у розмірі 40%, а ОСОБА_1 прийняв вищевказану частку у власність, та сплачує за неї грошову суму в розмірі, в порядку та на умовах, викладених у договорі. Вартість відчужуваної частки становить 8 000 000,00 грн., які ОСОБА_1 зобов`язувався сплатити на протязі 60 днів з моменту укладення та підписання цього договору.

05 травня 2015 року між ОСОБА_7 (первісний кредитор) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (новий кредитор) укладено договір про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у Статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім Камілла .

Дані договори є чинними, в судовому порядку недійсними не визнавалися.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_8 задоволено частково.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів скасовано і ухвалено в цій частині нове рішення.

Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_4 на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 20 000 грн., як невиконання зобов`язань за договором поруки.

Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , на користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 7 980 000 грн., як невиконане зобов`язання за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Торговий дім Камілла від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Торговий дім Камілла від 05 травня 2015 року зареєстрований в реєстрі № 330.

Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 , користь суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_3 як відшкодування збитків від інфляції в розмірі 4 192 000 грн. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Торговий дім Камілла від 17 грудня 2014 року зареєстрованого в реєстрі за № 1491.

Стягнуто з громадянина Республіки Білорусь ОСОБА_1 на користь фізичної особи ОСОБА_3 3 % процентів річних від простроченої суми, що становить 370 189 грн. 39 коп. за час прострочення після спливу 60 календарних днів з моменту вчинення правочину за договором купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ Торговий дім Камілла від 17 грудня 2014 року зареєстрованого в реєстрі за № 1491.

Стягнуто з ОСОБА_1 та ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 по 1 841,61 гривень, з кожного, судових витрат.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_8 про стягнення грошових коштів відмовлено.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 квітня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року та касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року та рішення апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року залишено без задоволення, а рішення Макарівського районного суду Київської області від 05 вересня 2016 року, ухвалу Апеляційного суду Київської області від 11 жовтня 2017 року, та рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року залишено без змін. Поновлено виконання рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року.

Постановою Апеляційного суду Київської області від 17 січня 2018, залишеною без змін постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 серпня 2018 року року, заяву ФОП Денисенка ОСОБА_9 про ухвалення додаткового рішення в даній справі задоволено та ухвалено додаткове рішення, яким викладено резолютивну частину рішення Апеляційного суду Київської області від 24 листопада 2017 року в новій редакції, зокрема, доповнено даними, які необхідні для їх зазначення у виконавчому листі.

Ухвалою Апеляційного суду Київської області від 18 липня 2017 року заяву ОСОБА_3 про забезпечення позову - задоволено частково.

Накладено арешт на 1/3 частини групи підсобних нежилих приміщень № 8,9,10,11,12,13 у жилому будинку по АДРЕСА_9 - загальною площею 528,7кв.м.

Накладено арешт на 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3 517,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_6 ., с АДРЕСА_7 м.

Накладено арешт в межах позовних вимог на частки у статутних капіталах товариств з обмеженою відповідальністю, як на об`єкти цивільних прав (річ), де ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , (код платника податків НОМЕР_2 ) є учасником та володіє частками в розмірі: 80% відсотків у ТОВ Торговий дім Камілла (ЄДРПОУ 35138113) 03187, м. Київ, просп. Академіка Глушкова, 13-Б); 100% відсотків у ТОВ Укртаткап (ЄДРПОУ 35369852) 02089, м. Київ, вул. Радистів, 73-а); 50% відсотків у ТОВ Плато Плюс (код ЄДРПОУ 35725096) 03045 м. Київ, вул. Новопирогівська 62-а); 20% відсотків у ТОВ Булат (код ЄДРПОУ 30419180) 03045, м. Київ, вул. Новопирогівська, 62-а); 80% відсотків у ТОВ Діонісія (код ЄДРПОУ 38806946) 02099, м. Київ, вул. Бориспільська буд. 9, офіс 308).

Заборонено ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код платника податків НОМЕР_2 ), ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 код платника податків НОМЕР_3 ) вчиняти будь-які дії спрямовані на відчуження та обтяження вище зазначеного майна.

У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовлено.

19 липня 2017 року між ОСОБА_1 (дарувальник) та ТОВ Мережа Сервісних Станцій Тідісі-Дальнобой (Одарований) укладено договір дарування 1/2 частки складського приміщення загальною площею 3 517,1 кв.м. розташованого на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, автодорога М-06 Київ-Чоп, ліворуч, під`їзд до м. Львова, 0 АДРЕСА_2 + 650 м., посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г.О. за № 1284.

20 липня 2017 року між ОСОБА_1 (дарувальник) та ТОВ Мережа Сервісних Станцій Тідісі-Дальнобой (Одарований) укладено договір дарування 1/2 частки будинку охорони загальною площею 29,1 кв.м., комплекс будівель, автодорога Київ-Львів, АДРЕСА_3 на АДРЕСА_8 Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, 20.07.2017 року та посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Переверзевою Г.О. за № 1285

20 липня 2017 року між ОСОБА_1 (дарувальник) та ТОВ Мережа Сервісних Станцій Тідісі-Дальнобой (Одарований) укладено договір дарування 1/2 частки земельної ділянки площею 1,1374 га кадастровий номер 4623686900:04:000:0004 цільове призначення - стоянка автомобілів, будівництво складських приміщень та сервісно-технічного центру по обслуговуванню вантажних автомобілів розташованої на території Сороки-Львівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області за адресою Львівська область, Пустомитівський район, сільська рада Сороки-Львівські, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Чуловським В.А. за № 14762.

Згідно зі статтею 717 ЦК України за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність.

За змістом частини п`ятої статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до змісту статті 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 03 липня 2019 року у справі № 369/11268/16-ц (провадження № 14-260цс19) погодилась з висновками, зробленими у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 28 лютого 2019 року у справі № 646/3972/16-ц (провадження № 61-28761св18) та зазначила, що позивач вправі звернутися до суду із позовом про визнання договору недійсним, як такого, що направлений на уникнення звернення стягнення на майно боржника, на підставі загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 статті 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (частина третя статті 13 ЦК України), та послатися на спеціальну норму, що передбачає підставу визнання правочину недійсним, якою може бути як підстава, передбачена статтею 234 ЦК України, так і інша, наприклад, підстава, передбачена статтею 228 ЦК України. При цьому у цій постанові вказано, що Велика Палата Верховного Суду не знаходить підстав для відступу від цього висновку.

Суд першої інстанції встановивши, що відповідач ОСОБА_1 укладаючи оспорювані договори дарування, безоплатно відчуживши в такий спосіб цінне майно комерційного призначення сторонній щодо нього юридичній особі, за рахунок якого, поряд з іншим майном могло бути виконане його боргове зобов`язання перед позивачем, яке виникло з договору купівлі-продажу частки Статутному капіталі від 17 грудня 2014 року та договору про відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу частки у Статутному капіталі від 05 травня 2015 року ще задовго до укладення оспорюваних договорів, тим самим унеможлививши виконання цього зобов`язання, прийшов до вірного висновку, що такі договори є недійсними. При цьому місцевим судом вірно враховано, що частина цього майна на час укладення оспорюваних договорів перебувала під арештом. А сам факт відсутності запису про обтяження (арешт) в реєстрі, на цей момент, не може свідчити про добросовісність дій сторін цих договорів, обізнаних про наявність судових спорів, як щодо виконання ОСОБА_1 грошових зобов`язань у значних сумах, так і щодо майна, яке було предметом цих договорів.

Близький за змістом висновок міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 липня 2019 року у справі № 299/396/17 (провадження № 61-26562св18)

З огляду на те, що цивільним законодавством не передбачено такого способу захисту, обраного позивачем, як переведення права власності в порядку погашення боргу, а такі правовідносини можливі лише на стадії виконання судового рішення щодо погашення заборгованості шляхом реалізації належного боржнику майна, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про відмову в задоволенні цієї частини позовних вимог.

Згідно положень ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційних скарг не дають підстав для висновку, що оскаржене рішення постановлено без додержання норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення суду без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381 - 384 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

апеляційні скарги суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи підприємця ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю Мережа сервісних станцій Тідісі - Дальнобой - залишити без задоволення.

Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 12 червня 2018 року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 17.10.2019 року.

Головуючий: Шеремета Н.О.

Судді: Крайник Н.П.

Цяцяк Р.П.