Рішення

від 16.10.2019 по справі 200/9502/19-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2019 р. Справа№200/9502/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Загацька Т.В.,

при секретарі судового засідання Скрипник К.О.,

за участю:

представника позивача ОСОБА_1 .В ОСОБА_2

представників відповідача Дроздюк А.В., Щастної В.М.

розглянувши в режимі відеоконфененції за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.05.2019 року №0004354614, №0004364614, №0004344614.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає про необґрунтованість висновків податкового органу про відсутність реальних господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ Агрокапітал Інвест ЛТД , оскільки у позивача наявні всі документи, що підтверджують правомірність формування податкового кредиту.

Позивач посилається на правомірність включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту, що підтверджено фактичним отриманням товарів та послуг, наявністю у платника податку належним чином оформлених податкових накладних та інших документів, передбачених чинним законодавством. Вважає неправомірним посилання податкового органу на відсутність реальності господарських операцій з контрагентом, оскільки фактичне виконання договорів, укладених з суб`єктами господарювання, підтверджене первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, та порушення норм законодавства його контрагентом не може нести для нього жодних негативних наслідків.

Враховуючи наведене, просить позовну заяву задовольнити у повному обсязі, визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.05.2019 року №0004354614, №0004364614 та №0004344614.

У відзиві на позовну заяву відповідач вказав на її безпідставність та зазначив, що спірні податкові повідомлення - рішення винесено податковим органом в межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством з питань оподаткування.

Вказує на те, що під час перевірки податковим органом встановлений факт порушення позивачем вимог чинного законодавства, факт формування податкового кредиту по операціях, що мають нереальних характер між позивачем та контрагентом ТОВ Агрокапітал Інвест ЛТД . Зазначає, що позивачем створена схема штучного руху товару, спрямована на створення формального документообігу.

Враховуючи викладене, просив в задоволені позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Від представника позивача на адресу суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

29.08.2019 року від представника позивача на адресу суду надійшла заява про надання доказів понесених судових витрат після ухвалення рішення суду.

Ухвалою суду від 25.08.2019 року судом було відкрито провадження в адміністративній справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 12.08.2019 року клопотання представників сторін про відкладення підготовчого засідання задоволено, відкладено підготовче судове засідання на 26.09.2019 року на 10 год. 00 хв., клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено, забезпечено участь представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у судовому засіданні 26.09.2019 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 26.09.2019 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду від 27.09.2019 року клопотання представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та забезпечено участь представника Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби у судовому засіданні 16.10.2019 року в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 01.10.2019 року клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольно та забезпечено участь представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» у судовому засіданні 16.10.2019 року в режимі відеоконференції в приміщенні Солом`янського районного суду міста Києва.

Ухвалою суду від 15.10.2019 року клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» про його участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задовольно та забезпечено участь представника товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» у судовому засіданні 16.10.2019 року в режимі відеоконференції в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва.

Представник позивача у судовому засіданні доводи позовної заяви підтримав, просив позовні вимоги задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові.

Представники відповідача у судовому засіданні проти задоволення позову заперечували, з підстав викладених в відзиві на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, доводи позовної заяви, заперечень, суд з`ясував наступні обставини справи.

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» є юридичною особою, зареєстровано та обліковується в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань за кодом 37014600. Місцезнаходженням товариства за даними державного реєстру є: 85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська, будинок 1А (том 1 а.с. 16-21).

Позивач як платник податків перебуває на обліку в Офісі великих платників податків ДФС (Дніпропетровське управління), що є відповідачем у справі.

12.04.2019 року за результатами документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» з питань дотримання вимог податкового законодавства України при визначенні по взаємовідносинах з ТОВ «Агрокапітал Інвест ЛТД» (код ЄДРПОУ 39122657) за травень 2017 року - показників декларацій з податку на додану вартість за травень, червень 2017 року та за 2017 рік - показників фінансової звітності з їх відображенням у декларації з податку на прибуток підприємств Офісом великих платників податків ДФС складено акт № 56/28-10-46-14/37014600 (том 1 а.с. 38-52).

З висновків акту вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 44.1 ст. 44, п.198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, Податкового кодексу України, в результаті чого занижено ПДВ за травень 2017 року у сумі 1 969 706,6 грн.; п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, п.198.2, п.198.3, п.198.5, п.198.6 ст. 198, Податкового кодексу України, в результаті чого завищено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду на суму ПДВ 181 793,4 грн. за червень 2017 року; п. 44.1, п. 44.2 ст. 44, п.п. 134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від`ємне значення об`єкту оподаткування за І півріччя 2017 року на суму 12 909 000,00 грн.

На підставі акту перевірки Головним управлінням Державної фіскальної служби у Донецькій області було прийнято податкові повідомлення - рішення від 10.05.2019 року:

№0004354614, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) за кодом платежу у розмірі 2954559,90 грн., в тому числі за податковими зобов`язаннями у розмірі 1 969 706,60 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 984853,30 грн.;

№0004344614, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 181793,40 грн.;

N90004364614, яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12909000 грн. (том 1 а.с. 53,55,56).

Відомостей щодо оскарження спірних податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку суду не надано.

Предметом розгляду даної адміністративної справі є правомірність прийняття зазначених податкових повідомлень - рішень.

Судом встановлено, що основними видами діяльності, якими займається ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» є: Код КВЕД 05.10 Добування кам`яного вугілля (основний); код КВЕД 46.33 Оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами; код КВЕД 85.32 Професійно-технічна освіта; код КВЕД 46.71 Оптова торгівля твердим, рідким, газоподібним паливом і подібними продуктами; код КВЕД 49.41 Вантажний автомобільний транспорт; код КВЕД 70.10 Діяльність головних управлінь (хед-офісів); код КВЕД 35.30 Постачання пари, гарячої води та кондиційованого повітря; код КВЕД 41.20 Будівництво житлових і нежитлових будівель.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі, 01.02.2017 року ТОВ Агрокапітал Інвест ЛТД укладено договір постачання №2140-ДУ, відповідно до якого постачальник зобов`язується передати у встановлений договором термін товар у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти товар та оплатити його на умовах даного договору. Відповідно до договору, його загальна вартість визначається шляхом підсумовування вартості товару, яка вказана у специфікаціях, що є невід`ємними частинами цього договору. Ціна за одиницю товару, загальна вартість партії товару вказуються у відповідній специфікації, що є невід`ємною частиною цього договору (том 1 а.с. 87-89).

Відповідно до Специфікації від 10.05.2017 року до договору поставки № 2140-ДУ від 01.02.2017 року ТОВ Агрокапітал Інвест ЛТД зобов`язується поставити на адресу ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» 1511,68 тон кукурудзи 3 класу (том 1 а.с. 139).

Згідно Специфікації від 01.02.2017 року до договору поставки № 2140-ДУ від 01.02.2017 року ТОВ Агрокапітал Інвест ЛТД зобов`язується поставити на адресу ТОВ «ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ» 802,26 тон кукурудзи 3 класу (том 1 а.с. 157).

Вищенаведений договір поставки є чинним, не був визнаний судом недійсним та був діючим на момент виниклих правовідносин.

Знаходження в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ТОВ Агрокапітал Інвест ЛТД (ЄДРПОУ 39122657) за юридичною адресою станом на час вчинення правочину підтверджується відповідним витягом (том 2 а.с.48-49).

На підтвердження виконання правочину поставки, позивачем надано наступні документи:

- податкові накладні: № 9 від 14.05.2017 року на суму ПДВ 410 408,90 грн.; № 10 від 15.05.2017 року на суму ПДВ 410 988,60 грн.; № 12 від 16.05.2017 року на суму ПДВ 199 024,10 грн.; № 13 від 17.05.2017 року на суму ПДВ 300 303,30 грн.; № 14 від 18.05.2017 року на суму ПДВ 36 408,90 грн.; № 16 від 23.05.2017 року на суму ПДВ 56 287,00 грн., № 2 від 11.05.2017 року на суму ПДВ 34 665,60 грн.; № 3 від 12.05.2017 року на суму ПДВ 60 315,20 грн.; № 5 від 13.05.2017 року на суму ПДВ 142 581,60 грн.; № 8 від 14.05.2017 року на суму ПДВ 375 010,40 грн.; № 11 від 16.05.2017 року на суму ПДВ 545 817,60 грн.; № 15 від 18.05.2017 року на суму ПДВ 34 536,80 грн.;

- видаткові накладні: № 1405/001 від 14.05.2017 року; № 1505/001 від 15.05.2017 року; № 1605/001 від 16.05.2017 року; № 1705/001 від 17.05.2017 року; № 1805/001 від 18.05.2017 року; № 2305/001 від 23.05.2017 року; № 1105/001 від 11.05.2017 року; № 1205/002 від 12.05.2017 року; № 1305/002 від 13.05.2017 року; № 405/001 від 14.05.2017 року; № 1605/002 від 16.05.2017 року; № 1805/002 від 18.05.2017 року;

- акти прийому-передачі: № 1405/001 від 14.05.2017 року; № 1505/001 від 15.05.2017 року; № 1605/001 від 16.05.2017 року; № 1705/001 від 17.05.2017 року; № 1805/001 від 18.05.2017 року; № 2305/001 від 23.05.2017 року; № 1105/001 від 11.05.2017 року; № 1205/002 від 12.05.2017 року; № 1305/002 від 13.05.2017 року; № 0405/001 від 14.05.2017 року; № 1605/002 від 16.05.2017 року; № 1805/002 від 18.05.2017 року;

- витяг з єдиного реєстру податкових накладних №441002;

- платіжні доручення №2116962552, №2116962560, №2116962609 від 28.09.2017 року;

- лист від 09.04.2019 року №1/209 щодо надання на перевірку сертифікатів якості на товар по ТОВ Агрокапітал Інвест ЛТД за травень 2017року ;

- товарно-транспортні накладні з квитанціями портового терміналу ТОВ ДССК щодо визначення якості та кількості №100/2201-07 від 14.05.2017 року, №100/218- 333 від 14.05.2017 року, №100/220-93 від 14.05.2017 року, №100/220-95 від 13.05.2017 року; №100/220-106 від 14.05.2017 року, №100/220-108 від 13.05.2017 року, №100/220-103 від 13.05.2017 року, №100/220-110 від 14.05.2017 року, №100/220-109 від 14.05.2017 року, №100/220-102 від 13.05.2017 року, №100/220-29 від 14.05.2017 року, №100/220-28 від 14.05.2017 року, №100/220-94 від 13.05.2017 року, №100/220-30 від 13.05.2017 року, №100/220-82 від 14.05.2017 року, №100/220-142 від 15.05.2017 року, №100/220-84 від 15.05.2017 року, №100/220-83 від 15.05.2017 року, №100/220-120 від 14.05.2017 року, №100/220-123 від 14.05.2017 року, №100/220-122 від 14.05.2017 року, №100/220-141 від 15.05.2017 року, №100/220-113 від 15.05.2017 року, №100/220-118 від 16.05.2017 року, №100/220-143 від 16.05.2017 року, №100/220-151 від 16.05.2017 року, №100/220-154 від 16.05.2017 року, №100/220-148 від 15.05.2017 року, №100/220-117 від 15.05.2017 року, №100/220-119 від 16.05.2017 року, №100/220-146 від 17.05.2017 року, №100/220-147 від 17.05.2017 року, №100/220-33 від 16.05.2017 року, №100/220-85 від 16.05.2017 року, №100/220-86 від 16.05.2017 року, №100/220-152 від 16.05.2017 року, №100/220-177 від 18.05.2017 року, №100/220-32 від 11.05.2017 року, №100/220-67 від 12.05.2017 року, №100/218-192 від 12.05.2017 року, №100/220-70 від 13.05.2017 року, №100/220-77 від 13.05.2017 року, №100/220-76 від 13.05.2017 року, №100/220-74 від 13.05.2017 року, №100/220-35 від 13.05.2017 року, №100/220-79 від 14.05.2017 року, №100/220-80 від 14.05.2017 року, №100/220-72 від 14.05.2017 року, №100/220-88 від 14.05.2017 року, №100/220-87 від 14.05.2017 року, №100/220-81 від 14.05.2017 року, №100/220-89 від 14.05.2017 року, №100/220-90 від 14.05.2017 року №100/220-34 від 14.05.2017 року, №100/220-112 від 14.05.2017 року,№100/220-41 від 13.05.2017 року, №100/220-101 від 15.05.2018 року, №100/220-144 від 16.05.2017 року, №100/220-145 від 16.05.2017 року, №100/220-124 від 18.05.2017 року, залізничною накладною №44869576 від 19.05.2017 року;

- баланс обороту кредитора за період травень - вересень 2017 року;

- відображення позиції рядка кредитора за період травень - вересень 2017 року (том 1 а.с. 140-156, 160-241, том 2 а.с. 1-47).

На підтвердження факту реалізації придбаної продукції (зерна 3 класу) позивачем надано договір комісії на реалізацію сільськогосподарської продукції №1 від 01.03.2016 року, відповідно до якого ТОВ ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ (Комітент) доручає ТОВ ТРАНС КОМ (Комісіонеру) здійснити від свого імені за рахунок Комітенту угоду з продажу сільськогосподарської продукції за межами України. Згідно п.1.1 договору номенклатура, кількість, мінімальна ціна та умови поставки продукції, що підлягає продажу за договором, визначається специфікаціями (том 2 а.с. 54-55).

Також між вказаними підприємствами було укладено додаткову угоду N91 від 01.09.2016 року до договору комісії №1 та додаткову угоду №1 від 01.03.2017 року до договору комісії №1 (том 2 а.с. 56, 57).

Відповідно до Специфікації № 28 від 10.05.2017 року до договору комісії № 1 від 01.03.2016 року ТОВ ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ передано на комісію згідно договору комісії № 1 від 01.03.2016 року ТОВ ТРАНС КОМ 2000,000 тон кукурудзи 3 класу (том 2 а.с. 58).

Додатковою угодою до специфікації №28 до договору комісії №1 від 01.03.2016 року внесено зміни до в кількість продукції (том 2 а.с. 59).

На підтвердження виконання зазначеного договору комісії позивачем надано наступні документи:

- акти приймання-передачі сільськогосподарської продукції на комісію кукурудзи З класу від 11.05.2017 року, від 12.05.2017 року, від 13.05.2017 року, від 14.05.2017 року, від 14.05.2017 року, від 15.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 17.05.2017 року, від 18.05.2017 року, від 18.05.2017 року, від 23.05.2017 року;

- акт сушіння кукурудзи від 25.05.2017 року, загальна кількість втрат після сушіння склала 14,094 тон;

- акт приймання-передачі послуг №26 від 25.05.2017 року,

- податкова накладна №2 від 25.05.2017 року (додатково до акту реєстр з підтверджуючими документами отримання таких послуг);

- акти здачі-прийняття робіт (надання послуг): № 250 28.02.2017 року, № 256 від 28.02.2017 року, №275 від 03.03.2017 року, №290 від 07.03.2017 року, №303 від 09.03.2017 року, № 320 від 10.03.2017 року, №327 від 13.03.2017 року, № 472 від 31.03.2017 року, № 481 від 03.04.2017 року, №521 від 05.04.2017 року, №538 від 07.04.2017 року, №548 від 10.04.2017 року, №555 від 11.04.2017 року, №95 від 24.02.2017 року;

- реєстри товарно-транспортних накладних на прийняте зерно і насіння з визначенням якості кожної окремої партії: ЕЛАК-170223-014 за 23.02.2017 року, ЕЛАК-170224-026 за 24.02.2017 року; ЕЛАК-170227-026 за 27.02.2017 року, ЕЛАК-170301-014 за 01.03.2017 року, ЕЛАК-170302-023 за 02.03.2017 року, ЕЛАК-170303-023 за 03.03.2017 року, ЕЛАК-170304-009 за 04.03.2017 року, ЕЛАК-170306-014 за 06.03.2017 року, ЕЛАК-170307-010 за 07.03.2017 року, ЕЛАК-170308-017 за 08.03.2017 року, ЕЛАК-170309-014 за 09.03.2017 року, ЕЛАК-170309-014 за 09.03.2017 року, ЕЛАК-170310-009 за 10.03.2017 року, ЕЛАК-170311-022 за 11.03.2017 року, ЕЛАК-170312-021 за 12.03.2017 року, ЕЛАК-170329-007 за 29.03.2017 року, ЕЛАК-170330-022 за 30.03.2017 року, ЕЛАК-170331-008 за 31.03.2017 року, ЕЛАК-170401-013 за 01.04.2017 року, ЕЛАК-170402-005 за 02.04.2017 року, ЕЛАК-170403-017 за 03.04.2017 року, ЕЛАК-170404-008 за 04.04.2017 року, ЕЛАК-170405-027 за 05.04.2017 року, ЕЛАК-170406-017 за 06.04.2017 року, ЕЛАК-170407-003 за 07.04.2017 року, ЕЛАК-170408-011 за 08.04.2017 року, ЕЛАК-170409-004 за 09.04.2017 року, ЕЛАК-170410-018 за 10.04.2017 року, ЕЛАК-170511-009 за 11.05.2017 року, ЕЛАК-170512-006 за 12.05.2017 року, ЕЛАК-170513-008 за 13.05.2017 року, ЕЛАК-170514-006 за 14.05.2017 року, ЕЛАК-170516-010 за 16.05.2017 року, ЕЛАК-170518-010 за 18.05.2017 року;

- акти розподілу умовної сушки: №АК-79, №АК-80,№АК-81, №АК-82, №АК-83, №АК-84, №АК-85, №АК НОМЕР_1 , №АК НОМЕР_2 , №АК НОМЕР_3 , №АК НОМЕР_4 , №АК НОМЕР_5 , №АК НОМЕР_6 , №АК НОМЕР_7 , №АК НОМЕР_8 , №АК НОМЕР_8 , №АК НОМЕР_9 , №АК НОМЕР_10 , №АК НОМЕР_11 , №АК НОМЕР_12 , №АК НОМЕР_13 ;

- акти виконання робіт (надання послуг): №101 від 27.02.2017 року, №115 від 01.03.2017 року, №121 від 02.03.2017 року, №126 від 03.03.2017 року, №133 від 06.03.2017 року, №138 від 07.03.2017 року, №144 від 09.03.2017 року, №149 від 10.03.2017 року, №158 від 13.03.2017 року, №217 від 30.03.2017 року, №219 від 31.03.2017 року, №228 від 04.04.2017 року, №232 від 06.04.2017 року, №240 від 07.04.2017 року, №248 від 10.04.2017 року, №249 від 11.04.2017 року, №302 від 15.05.2017 року, №314 від 17.05.2017 року, №317 від 19.05.2017 року, №708 від 16.05.2017 року, №726 від 18.05.2017 року, №741 від 22.05.2017 року;

- контракт №02/0217-GITK від 01.02.2017 року, який укладено між GRANT SNVEST LP та ТОВ ТРАНС КОМ на виконання договору комісії від 01.03.2016 року №1 за дорученням ТОВ ДТЕК ДОБРОПІЛЛЯВУГІЛЛЯ постачальник здійснює зовнішньоекономічні правочини щодо продажу сільськогосподарської продукції (зернові культури та продукти їх переробки, олійні культури та продукти їх переробки, зернобобові) у відповідності до умов контракту та специфікацій до нього;

- специфікація №13 від 10.05.2017 року до контракту №02/0217- GITK;

- митні декларації: №UA504120/2017/104360 від 31.05.2017 року; №UА504120/2017/104361 від 31.05.2017 року;

- акти передачі права власності на товар згідно контракту №02/0217- GITK від 01.02.2017 року від 14.05.2017 року, від 15.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 16.05.2017 року, від 17.05.2017 року, від 18.05.2017 року, від 18.05.2017 року, від 19.05.2017 року, від 23.05.2017 року;

- акт приймання-передачі послуг з оформлення митних декларацій та надання послуг з декларування товару на експорт №44 від 31.05.2017 року;

- податкова накладна №15 від 31.05.2017 року;

- акти приймання-передачі послуг №44 від 31.05.2017 року, №76 від 15.05.2017 року, №733 від 18.05.2017 року, №763 від 23.05.2017 року, №765 від 31.05.2017 року між Комісіонером та ТОВ ДУНАЙСЬКА СУДОПЛАВНО-СТІВІДОРНА КОМПАНІЯ ;

- звіт комісіонера №15 від 31.05.2017 року до договору комісії з додатками;

- акт надання послуг №47 від 31.05.2017 року;

- податкова накладна №13 від 31.05.2017 року;

- витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №441465 на запит від 10.06.2019 року №441465;

- лист від 09.04.2019 року №1/211 щодо стану розрахунків комісіонера за відвантажений на експорт товар з платіжними дорученнями №10,11,12 від 28.09.2017 року (том 2 а.с. 59-216).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом, позивач вважає неправомірним висновок податкового органу про порушення ним вимог Податкового кодексу України, тому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення.

Проаналізувавши встановлені обставини справи та норми законодавства України, яке регулює спірні правовідносини, суд вважає позовну заяву такою, що підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (п.1.1 ст.1 Податкового кодексу України).

Підпунктами 16.1.2, 16.1.4 п.16.1 ст.16 вказаного Кодексу встановлено, що платник податків зобов`язаний вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Податковим обов`язком є обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 вказаного Кодексу).

Таким чином, на позивача у справі покладений обов`язок щодо складання звітності, що стосується обчислення і сплати податків.

Суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем вимог законодавства з питань оподаткування з наступних підстав.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов`язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно з п.п.14.1.181 п.14.1 ст.14 вказаного Кодексу податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов`язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Розділ V Податкового кодексу України (ст.ст. 180-211) регулює порядок нарахування та сплати податку на додану вартість, визначає платників податку, встановлює порядок реєстрації в якості платників ПДВ, визначає об`єкти оподаткування та розміри ставок податку, операції, які звільнені від оподаткування, а також, правила віднесення сум до складу податкового кредиту.

Відповідно до п.187.1 ст.187 вказаного Кодексу датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 Податкового кодексу України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначені ст. 200 вказаного Кодексу.

Відповідно до п.п.200.1 - 200.4 ст.200 вказаного Кодексу сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету;

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до п.198.2 ст.198 Податкового Кодексу України вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг.

Згідно з п.198.3 ст.198 вказаного Кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.6 ст.198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до абз.1 та 2 п.201.10 ст.201 вказаного Кодексу при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Тобто, з фактом реєстрації контрагентами (продавцями товарів/послуг) податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних у позивача виникло право на включення сум ПДВ до складу податкового кредиту.

Вимоги до підтвердження даних, визначених у податковій звітності, визначені ст.44 Податкового кодексу України, відповідно до п.п.44.1 та 44.2 якої для цілей оподатковування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів (документи, створені в письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження і дозвіл адміністрації (власника) на їхнє проведення); регістрів бухгалтерського обліку (носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, журналів, машинограм і т.п., призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування й узагальнення інформації з первинних документів, прийнятих до обліку); фінансової звітності (бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період); інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених вищевказаними документами.

Розділ Ш Податкового кодексу України (ст.ст.133-142) регулює порядок нарахування та сплати податку на прибуток підприємств.

Для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від`ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

На підтвердження здійснення господарських операцій по договорам, що укладені між позивачем та його контрагентом, надані необхідні документи.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» , який визначає правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні, визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

Господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства.

Бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч.2 ст.3 вказаного Закону бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Згідно з ч.ч.1 та 2 ст.9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати обов`язкові реквізити, перелік яких визначений ч. 2 ст. 9 цього Закону.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, яке містить аналогічні норми.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачем, в підтвердження реальності господарських операцій та правомірності включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ по укладеним договорам позивачем надані відповідні документи бухгалтерського та податкового обліку.

Видані контрагентом позивача документи бухгалтерської звітності щодо правовідносин, які виникли між ним та позивачем, є такими, що відповідають вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» .

Надані документи підтверджують факт здійснення реальних господарських операцій, що пов`язані з господарською діяльністю позивача, та правомірність включення сум до складу податкового кредиту з ПДВ та обчислення податку на прибуток .

Суд вважає необґрунтованими доводи відповідача про не підтвердження фактичного виконання господарських операцій, які дублюють висновок акту перевірки та спростовані сукупністю приведених вище обставин.

Фактично доводи відповідача зводяться до можливого порушення податкового законодавства контрагентом-постачальником та відсутність належної обачності у виборі контрагентів, проте суд вказує на відсутність будь-яких відомостей про фіктивність контрагентів.

В обґрунтування доводів про порушення позивачем податкового законодавства відповідач, зокрема, посилається на податкову характеристику контрагента.

Разом з тим, такі твердження в порушення приписів ч.2 ст.71 КАС України не підтверджено належними доказами.

Посилання відповідача на певне недотримання податкового законодавства контрагентами позивача є неприйнятними.

Так, законодавством України, зокрема Податковим кодексом України, на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладений обов`язок здійснювати контроль за дотриманням постачальником вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, подання звітності, сплати податків до бюджету і в подальшому за можливі дії порушника. Не передбачено ні право, ні зобов`язання будь-якої із сторін правочину здійснювати контроль щодо показників податкової звітності однієї сторони правочину над показниками податкової звітності, що подана іншою стороною правочину. При цьому відповідно до законодавства кожний платник податків несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку, яка стосується кожного окремого платника податків і не може автоматично поширюватися на інших осіб, у тому числі на його контрагентів.

Статтею 61 Конституції України закріплений індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, відповідно до якого до відповідальності повинен бути притягнений правопорушник. Притягнення ж до відповідальності добросовісного платника податків суперечить конституційним нормам та вимогам законодавства.

В рішеннях Європейського суду з прав людини, що прийняті в справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03), Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03) наголошено на індивідуальному характері відповідальності особи та відсутності підстав для притягнення платника податків до відповідальності у зв`язку з порушенням податкової дисципліни його контрагентами. Зокрема, зазначено, що платник податку на додану вартість не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо такий платник не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Аналогічна правова позиція щодо індивідуального характеру юридичної відповідальності платника податків міститься, зокрема, в постанові Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №816/809/17.

Відповідно до ч.6 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Виходячи з наведених положень Кодексу адміністративного судочинства України посилання відповідача на наявність кримінальних проваджень щодо контрагентів позивача, в межах яких органами досудового слідства вживають певні заходи процесуального характеру, і вирок судом ще не винесений, є неприйнятними, оскільки матеріали кримінальних проваджень в силу закону не встановлюють жодних обставин, які мають значення в адміністративній справі.

Посилання відповідача на те, що висновки про нереальність здійснення господарських операцій зроблені на підставі аналізу баз даних АІС «Податковий блок» та податкової інформації щодо контрагентів позивача є неприйнятними, оскільки співставлення даних податкової звітності з даними внутрішніх баз даних контролюючого органу як етапу контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства і аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов`язаних з нарахуванням і сплатою податку. Записи у інформаційних базах податкового органу до первинних або інших документів, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку платника податків, не відносяться. А тому нарахування податків не може ґрунтуватися тільки на даних, які містяться в інформаційних базах контролюючого органу, без врахування даних первинних документів.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14.06.2016 року в справі №К/800/39786/15.

Інформація з баз даних АІС «Податковий блок» та податкова інформація, що надана іншими контролюючими органами, щодо контрагентів позивача, на яку посилався відповідач, є неприйнятною, оскільки не ґрунтується на безпосередньому аналізі первинних документів, вона носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону. Крім того, податкове законодавство не ставить у залежність податковий облік (стан) певного платника податку-покупця від перебування його контрагента за юридичною адресою, дотримання ним податкової дисципліни та правильності ведення податкового або бухгалтерського обліку.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, в постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року в справі №816/166/15-а (№К/9901/8403/18), від 27.03.2018 року в справі №816/809/17, від 14.08.2018 року в справі №815/3479/17.

Посилання відповідача на те, що нереальність господарських операцій позивача підтверджена дослідженням ланцюга постачання між контрагентом позивача та його контрагентами, які не є контрагентами позивача, є неприйнятними, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні оцінюватися відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, внаслідок чого не є обов`язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов`язань по господарським операціям, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. Відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Суд визнає, що у будь-якому випадку реалізуючи господарську компетенцію при укладенні та виконанні господарських договорів, сторони цього договору можуть вимагати від контрагента дотримання умов цих договорів, тією мірою якою дозволяють його (їх) умови. Перекладати на сторону договору обов`язки контролю свого контрагента за межами взаємовідносин, як того вимагає податковий орган, знаходиться за межами господарської компетенції суб`єкта господарювання та не входить до прав та обов`язків платника податку, зокрема на додану вартість. Це в свою чергу у межах спірних відносин позивача як платника податку покладає додаткове не передбачене законом обтяження, що є недопустимим.

Аналогічні висновки щодо застосування норм викладені, зокрема в постановах Верховного Суду від 11.12.2018 року в справі №803/2094/15, від 20.12.2018 в справі №815/4992/16.

Суд звертає увагу, що з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку, право на податковий кредит та віднесення сум понесених витрат до складу валових витрат позивача не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Частиною 5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так в Постанові Верховного суду від 07.08.2018 року по справі № 808/760/16 вказано, що відсутність у спірних контрагентів матеріальних та трудових ресурсів також не виключає можливості реального виконання ним господарської операції та не свідчить про одержання необґрунтованої податкової вигоди покупцем, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру. Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

У Постанові Верховного суду від 15.05.2018 року по справі №0870/9721/12 також зазначено, що за умови реального здійснення господарської операції, яка призвела до фактичного руху активів або зміни у власному капіталі чи зобовязаннях платника податків, придбання товарів з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, правильного обчислення податкового кредиту, наявності первинних документів, у тому числі податкових накладних, виданих особою, зареєстрованою платником податку на додану вартість, платник податку на додану вартість має право на податковий кредит.

Висновки про нереальність господарських операцій з придбання платником податків товару мають підтверджуватися належними та допустимими доказами і не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

Крім того, позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у зв`язку з невиконанням своїх обов`язків його контрагентом, порушує право особи мирно володіти своїм майном, що міститься у Першому Протоколі до Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини від 20.03.1952 року (далі - Протокол 1 до Конвенції), яка є частиною національного законодавства згідно із ст.9 Конституції України. Зокрема, стаття 1 Протоколу до Конвенції так визначає підстави, за яких особа може бути позбавлена свого майна: "Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права".

Відповідно до рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України" якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб`єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку.

Відповідно до ч.ч.1 та 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єктом владних повноважень доказів правомірності висновків про порушення позивачем норм законодавства з питань оподаткування не надано.

Вказане свідчить про необґрунтованість його висновків.

Отже, контролюючий орган дійшов помилкового висновку про те, що господарські операції по договору, що укладений між позивачем та його контрагентом ТОВ Агрокапітал Інвест ЛТД , не мали реального характеру, і про порушення позивачем податкового законодавства в частині декларування податку на додану вартість та податку на прибуток.

Вказане призвело до помилкового винесення щодо позивача як платника податків податкових повідомлень-рішень.

З огляду на наведене прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення не можна вважати законними і обґрунтованими, у зв`язку з чим вони підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Оскільки під час розгляду справи встановлена протиправність висновків органу владних повноважень про порушення позивачем норм чинного законодавства з питань оподаткування, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із наступного.

Оскільки прийняте рішення ухвалено на користь сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує стягнути судові витрати позивача у розмірі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

Питання стосовно розподілу інших судових витрат буде вирішено відповідно до ст.143 КАС України після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Керуючись ст.2, ст.8-15, ст.19-21, ст.72-78, ст.90, ст.139, ст.199-228, ст.241-255, ст.293, ст.295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби від 10.05.2019 року №0004354614, №0004364614, №0004344614.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДТЕК Добропіллявугілля» (85043, Донецька обл., місто Добропілля, місто Білицьке, вулиця Красноармійська, будинок 1А, ЄДРПОУ 37014600) судові витрати у сумі 19210,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, 11-г, код ЄДРПОУ 39440996).

Судове засідання для вирішення питання про судові витрати призначити на 24.10.2019 року на 12 год. 00 хв. в приміщенні Донецького окружного адміністративного суду за адресою: 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, вул. Добровольського, 1.

Встановити позивачу строк протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду для подання доказів щодо розміру понесених ним судових витрат.

Рішення прийняте в нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 16.10.2019 року.

Повний текст рішення виготовлено 18.10.2019 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Т.В.Загацька