Ухвала

від 09.10.2019 по справі 357/3311/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 357/3311/18 Головуючий у І інстанції ОСОБА_1

Провадження № 11-кп/824/1721/2019 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 жовтня 2019 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

особи, інтересів якої

стосується судове рішення ОСОБА_7 ,

представника ОСОБА_7

адвоката ОСОБА_8

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві апеляційну скаргу представника особи, інтересів якої стосується судове рішення ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 , на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2018 року, якою клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_10 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 , на підставі ст.49 КК України задоволено та звільнено ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку з закінченням стоків давності, -

ВСТАНОВИЛА:

Відповідно до клопотання, ОСОБА_11 підозрюється в тому, що він обіймаючи посади директора ТОВ «Немпарт», ТОВ «Лецтер Плюс» та ТОВ «Строй Кепітал Груп», одночасно виконуючи обов`язки бухгалтера вказаних підприємств, з метою сприяння в ухиленні від сплати податків службовим особам ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12» умисно склав підроблені за своїм змістом податкові накладні за звітний податковий період лютий, березень 2014 року, з травня по грудень 2014 року, січень 2015 року, березень 2015 року, після чого видавав їх у якості офіційного документу, скріпивши їх своїм підписом (електронним цифровим підписом) та печаткою товариства, чим підтвердив повноту та достовірність внесених даних, службовим особам ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12» для врахування їх у податковій звітності з податку на додану вартість.

У подальшому директор ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Немпарт», ТОВ«Строй Кепітал Груп» ОСОБА_11 , маючи за мету сприяння в ухиленні від сплати податків суб`єктів реального сектору економіки ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12», у невстановлений слідством час та невстановленому слідством місці на підставі складених ним раніше підроблених податкових накладних, умисно складав підроблені за своїм змістом податкові декларації з ПДВ за звітний податковий період лютий, березень 2014 року, з травня по грудень 2014 року, січень 2015 року, березень 2015 року, де відображав завідомо підроблені дані щодо проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12» в якості офіційних документів. Після чого він подав вказані податкові декларації засобами електронного зв`язку, в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв`язку, як оригіналу, до Державних податкових інспекцій.

Такі дії ОСОБА_11 кваліфіковано за ч. 1ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Прокурор звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області із клопотанням про звільнення ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 366 КК України, у зв`язку із закінченням строків давності.

Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2018 року ОСОБА_11 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку з закінченням стоків давності.

В обґрунтуванні суд послався на те, що з моменту вчинення інкримінованого ОСОБА_11 органом досудового розслідування злочину, передбаченого ч.1 ст.366 КК України, минуло більше 3-х років та підозрюваний не притягувався до кримінальної відповідальності, тому підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду, захисник особи, інтересів якої стосується судове рішення ОСОБА_7 адвокат ОСОБА_9 в апеляційній скарзі просить ухвалу скасувати та прийняти нову ухвалу, якою призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

В обґрунтуванні вказує, що винесеною ухвалою було встановлено факт скоєння злочину посадовими особами ТОВ «Проксімус» в ухиленні від сплати податків та службового підроблення, до яких відноситься не лише Генеральний директор, а також головний бухгалтер, тому вважає, що оскаржуваною ухвалою фактично було встановлено факт злочину головним бухгалтером ОСОБА_7 , що не було безпосереднім предметом розгляду в судовому засіданні, та вона не залучалась в будь-якому статусі до судового провадження, наслідком якого була прийнята оскаржена ухвала, жодної підозри в передбаченому законом порядку ОСОБА_7 не повідомлялось.

Твердить, що обставини, зазначені в оскаржуваному рішенні, фактично встановлюють та свідчать про скоєння посадовими особами ТОВ «Проксімус» злочину за ст.212 КК України. Таким чином орган досудового розслідування створив штучні умови для кримінального переслідування посадових осіб ТОВ «Проксімус», в тому числі і ОСОБА_7 та в порушення загальних засад кримінального провадження, зокрема, верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, просять суд апеляційної інстанції ухвалу скасувати та призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Звертає увагу апеляційного суду на те, що орган досудового розслідування в порушення загальних засад кримінального провадження створив штучні умови для кримінального переслідування посадових осіб ТОВ «ПРОКСІМУС», які навіть не були визнані учасниками кримінального провадження №320811008000003 від 29.03.2018 щодо ОСОБА_11 , а отже не мали можливості скористатися правами на захист та надати докази, які спростовують преюдицію встановлену в оскаржуваному рішенні.

Зазначає, що ухвала була прийнята у підготовчому судовому засіданні, у відповідності до приписів ст.ст.291, 314 КПК України, у підготовчому засіданні суд має в розпорядженні виключно обвинувальний акт та документи визначені ч.4 ст.291 КПК України, де не вказано про надання до суду матеріалів кримінального провадження, окрім того, за змістом положень КПК України, до початку судового розгляду забороняється надання суду інших документів, окрім визначених у ч.4 ст.291 КПК України, аналогічні положення містяться в ст.287 КПК України, де вказано, що до клопотання прокурора має бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності, а за приписами КПК України суд позбавлений можливості в підготовчому засіданні досліджувати докази та надавати їм правову оцінку.

Також, суд першої інстанції, не досліджуючи докази, дав прямі вказівки на недійсність складених первинних документів, що порушує права та інтереси, як посадових осіб ТОВ «Проксімус», так і самого підприємства, що може бути підставою для донарахування додаткових податкових зобов`язань. Судом не було встановлено фактичних обставин кримінального провадження, не перевірено наявність чи відсутність діяння, яке постановлено ОСОБА_11 за провину, не з`ясовано чи дійсно це діяння мало місце та чи містить воно ознаки складу злочину.

Також, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали суду, у зв`язку з тим, що ОСОБА_7 про оскаржувану ухвалу дізналась 07.09.2018 року та 13.09.2018 року, уклавши договір із своїм захисником, 15.09.2018 подала апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, думку прокурора, який підтримав судове рішення, ОСОБА_7 та її представника адвоката ОСОБА_8 , які просили задовольнити апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

У відповідності до ч.1 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 370 КПК України).

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом (ч.2 ст. 370 КПК України).

Відповідно до ч. 6ст. 9 КПКУкраїни, у випадках, коли положення цьогоКодексуне регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першоюстатті 7 цього Кодексу.

Статтею 7 КПКУкраїни передбачені загальні засади кримінального провадження, до яких відносяться верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Кожному гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.

Верховний Суд України у Постанові від 3 березня 2016 року (№ 5-347кс15) зазначив, щоКонституція України, яка має найвищу юридичну силу, гарантує реалізацію права на оскарження у більш широкому розумінні, ніж углаві 31 КПКУкраїни, кореспондується із положеннямистатті 24 КПКУкраїни й розширює коло учасників судового процесу, яким забезпечується конституційне право на оскарження судових рішень.

У доктрині права преюдиції - це загальні положення (правила), в силу яких особа, яка здійснює оцінку доказів, і суд при постановленні вироку вправі вважати встановленими обставини, які мають значення для вирішення кримінальної справи. Преюдиційні факти не потребують повторного чи додаткового дослідження. Факт преюдиції розцінюється суддею як безспірний, встановлений компетентним органом і як такий, що спрощує оцінку даних.

Водночас у статті 90 КПК України зазначено, що рішення національного суду або міжнародної судової установи, яке набрало законної сили і ним встановлено порушення прав людини і основоположних свобод, гарантованих Конституцією України і міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, має преюдиційне значення для суду, який вирішує питання про допустимість доказів.

Констатуючи в ухвалі, що ОСОБА_11 з метою сприяння в ухиленні від сплати податків службовим особам ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12» умисно підробив та видав офіційні документи, суд першої інстанції фактично зробив висновок про те, що службові особи вказаних товариств ухилялися від сплати податків. При цьому відсутність в ухвалі вказівки на прізвища посадових осіб не означає неможливість їх ідентифікації.

ОСОБА_7 є головним бухгалтером ТОВ «Проксімус», тобто посадовою особою вказаного товариства, а тому вказане рішення безпосередньо стосується її прав та інтересів

Так, відповідно до частини другої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частини другої статті 14 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, частини першої статті 11 Загальної декларації прав людини кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

За таких обставин очевидним є те, що ОСОБА_7 , хоча і не була визнана учасником кримінального провадження щодо ОСОБА_11 , однак вона вправі захищати свої права, свободи та інтереси, яких стосується оскаржувана ухвала у даному провадженні.

Отже, стосовно кримінального провадження щодо ОСОБА_11 , постановлена ухвала про звільнення його від кримінальної відповідальності, стосується прав, свобод та інтересів ОСОБА_7 , яка на цій підставі, реалізуючи своє конституційне право та керуючись загальними засадами кримінального судочинства, в тому числі пунктами 1, 2, 10, 17 статті 7, частини шостої статті 9, частин першої та другої статті 24 КПК України, повинна була приймати участь в розгляді справи судом першої інстанції, надавати свої пояснення та доводи.

Однак, як вбачається з оскаржуваного рішення, ОСОБА_7 участі в розгляді справи судом першої інстанції не приймала, про розгляд справи повідомлена не була, що є порушенням її прав на захист та обмеженням її прав в доступі до правосуддя, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону і підставою для його скасування.

З огляду на викладене, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції, під час якого слід врахувати наведене, та постановити законне і обґрунтоване рішення з викладенням в ньому аналізу доказів та ґрунтовних мотивів його прийняття.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника особи, інтересів якої стосується судове рішення ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_9 задовольнити.

Ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2018 року, якою клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області ОСОБА_10 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_11 , на підставі ст.49 КК України задоволено та звільнено ОСОБА_11 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.366 КК України, у зв`язку з закінченням стоків давності, - скасувати.

Призначити новий розгляд в суді першої інстанції.

Судді: