Ухвала

від 13.02.2020 по справі 357/3311/18

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3311/18

1-кп/357/1548/19

У Х В А Л А

13 лютого 2020 року м. Біла Церква

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання: ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засідання в приміщенні залу судових засідань № 1 Білоцерківського міськрайонного суду Київської області в м. Біла Церква клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Кочерів, Малинського району, Житомирської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, в зв`язку із закінченням строків давності,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурори Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

захисник-адвокат: ОСОБА_6 ,

підозрюваний: ОСОБА_3 ,

У С Т А Н О В И В:

Суть питання, що вирішується ухвалою.

До судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 в зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 32018110080000003 від 29.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до клопотання, ОСОБА_3 підозрюється в тому, що він обіймаючи посади директора ТОВ «Немпарт», ТОВ «Лецтер Плюс» та ТОВ «Строй Кепітал Груп», одночасно виконуючи обов`язки бухгалтера вказаних підприємств, з метою сприяння в ухиленні від сплати податків службовим особам ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12», умисно склав підроблені за своїм змістом податкові накладні за звітний податковий період лютий, березень 2014 року, з травня по грудень 2014 року, січень 2015 року, березень 2015 року, після чого видавав їх у якості офіційного документу, скріпивши їх своїм підписом (електронним цифровим підписом) та печаткою товариства, чим підтвердив повноту та достовірність внесених даних, службовим особам ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12» для врахування їх у податковій звітності з податку на додану вартість.

У подальшому директор ТОВ «Лейтер Плюс», ТОВ «Немпарт», ТОВ «Строй Кепітал Груп» ОСОБА_3 , маючи за мету сприяння в ухиленні від сплати податків суб`єктів реального сектору економіки ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12», у невстановлений час та місці на підставі складених ним раніше підроблених податкових накладних, умисно складав підроблені за своїм змістом податкові декларації з ПДВ за звітний податковий період лютий, березень 2014 року, з травня по грудень 2014 року, січень 2015 року, березень 2015 року, де відображав завідомо підроблені дані щодо проведення фінансово-господарських взаємовідносин з ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12» в якості офіційних документів. Після чого він подав вказані податкові декларації засобами електронного зв`язку, в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису засобами телекомунікаційного зв`язку, як оригіналу, до Державних податкових інспекцій.

Дії ОСОБА_3 органами досудового слідства кваліфіковані за ч. 1 ст. 366 КК України, як службове підроблення, тобто складання, видача службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів, внесення до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей.

Ухвалою суду від 14.11.2019 за вищевказаним кримінальним провадженням призначено підготовче судове засідання на 19.12.2019, однак було неодноразово відкладено, так 13.02.2020 на розгляд у підготовчому судовому засіданні винесено питання регламентоване статтею 314 ч. 3 п. 2 КПК України.

Позиція сторін та інших учасників.

Прокурори в судовому засіданні вважали, що клопотання підлягає задоволенню з підстав викладених у ньому

Підозрюваний та захисник у судовому засіданні підтримали клопотання прокурора.

Мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався у ракурсі встановлених обставин із вказаних питань.

Вивчивши клопотання та додані до нього документи, вислухавши думку учасників судового розгляду, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

У вказаному клопотанні зазначено про ухилення від сплати податків та службового підроблення не лише ОСОБА_3 , а й службовими особами інших підприємств, до яких відноситься ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12». При цьому, відсутність вказівки на прізвища посадових осіб не означає неможливість їх ідентифікації.

Пряме зазначення юридичних осіб - підприємств, які фактично підозрюються у вчиненні злочину спільно з підозрюваним за відсутності визначеного їх процесуального статусу у кримінальному провадженні, відсутності даних про наявність щодо таких осіб обвинувальних вироків, є порушенням загальних засад кримінального провадження: принципу верховенства права, законності, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, забезпечення права на захист, доступу до правосуддя та інших, що у сукупності може ставити під сумнів законність будь-якого рішення, що буде постановлене за наслідками розгляду кримінального провадження на підставі складеного клопотання у такий спосіб.

Таким чином у вказаному клопотанні формулювання підозри ОСОБА_3 викладене в порушення статті 17 КПК України та статті 62 Конституції України. Вказані норми визначають, що кожна людина є невинуватою, поки її вина не буде доведена обвинувальним вироком, який набув законної сили.

Норми КПК України установлюють принципи, за якими суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків та вказані норми спрямовані на забезпечення об`єктивного та неупередженого здійснення правосуддя.

Зазначене підтверджується положенням абз. 2 п. 5 ч. 4 ст. 291 КПК України, відповідно до якого надання суду інших документів до початку розгляду забороняється. Реалізація цих механізмів забезпечується статтями 75-76 КПК України, тобто суддя не може брати участь у кримінальному провадженні які викликають сумніви в їх неупередженості.

Згідно ч. 2 ст. 8 та ч. 5 ст. 9 КПК України принцип верховенства права у кримінальному провадженні та кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Отже аналізуючи практику Європейського суду з прав людини в аспекті розуміння принципу презумпції невинуватості та його застосування вбачається, що презумпція невинуватості, закріплена в п. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, є одним із найважливіших елементів справедливого кримінального процесу. Якщо судове рішення стосовно особи відображає думку, що вона винна, але ця думка сформована до того, як було доведено її вину відповідно до закону, це рішення порушує вимогу п. 2 ст. 6 Конвенції. Таке порушення має місце навіть за умови відсутності формальних заяв щодо вини особи, коли є підстави говорити, що національний суд уважає людину винною. Така позиція ЄСПЛ закріплена в низці вердиктів, зокрема в рішеннях у справах «Deweer v.Belgium» «Minelli v.Switzerland» «Allenet de Ribemont v.France».

Пункт 2 статті 6 Конвенції забезпечує «право вважатися невинним доти, доки вину не буде доведено в законному порядку». Крім того, відповідно до рішення у справі «Аллен проти Об`єднаного Королівства» презумпція невинуватості, котра розглядається як процесуальна гарантія в контексті самого кримінального провадження, визначає вимоги щодо: тягаря доведення; правових презумпцій факту і права; привілею проти самообвинувачення; досудового оприлюднення елементів справи; передчасних висловлювань суду або інших представників держави щодо вини особи.

В рішенні у справі «Грабчук проти України» наголошувалось, що принцип презумпції невинуватості порушено, якщо твердження посадової особи стосовно людини, обвинуваченої у скоєнні злочину, відображає думку, що людина винна, коли це не було встановлено відповідно до закону.

Крім цього враховуючи позицію Київського апеляційного суду, викладену в ухвалі від 09.10.2019 по розглядаємому кримінальному провадженню, ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 18.04.2018, якою клопотання прокурора про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 на підставі ст. 49 КК України, задоволено та звільнено ОСОБА_3 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 366 КК України у зв`язку із закінченням строків давності, скасовано.

Отже враховуючи, що по кримінальному провадженню № 32018110080000003 від 29.03.2018 направлено клопотання про закриття кримінального провадження у зв`язку зі спливом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, а ні обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 , суд позбавлений можливості призначити судовий розгляд по справі та надати прокурору право для зміни обвинувачення, а також скористатися ч. 3 ст. 337 КПК України для виходу суду за межі висунутого обвинувачення, оскільки обвинувачення не висувалось ОСОБА_3 .

Таким чином, використання прокурором в клопотання відносно ОСОБА_3 інших юридичний осіб - підприємств, призвели до порушення принципу презумпції невинуватості ТОВ «Реформ», ТОВ «Проксімус», ТОВ «ПМК-БУД», ТОВ «ПМК-БУД-12».

Так, порушення принципу презумпції невинуватості має місце саме на стадії досудового слідства.

Разом з тим порушення судом принципу презумпції невинуватості при розгляді справи має конкретні процесуальні наслідки, у вигляді скасування прийнятого рішення та призначення нового розгляду, що закріплено в п. 2 ч. 1 ст. 415 КПК України.

Виходячи з наведеного, вбачається, що прокурором при зверненні до суду з клопотанням, недотримані принципи презумпції невинуватості, що приводить до неможливості призначити справу до судового розгляду.

Згідно з вимогами ч. 4 ст. 288 КПК України, у разі встановлення судом необґрунтованості клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності суд своєю ухвалою відмовляє у його задоволенні та повертає клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку або продовжує судове провадження в загальному порядку, якщо таке клопотання надійшло після направлення обвинувального акту до суду.

Враховуючи викладене, суд вважає, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 підлягає поверненню прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

На підставівикладеного,керуючись статтями284,288,314КПК України, суд,

П О С Т А Н О В И В :

В задоволенні клопотання прокурора Білоцерківської місцевої прокуратури Київської області про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 в зв`язку із закінченням строків давності у кримінальному провадженні № 32018110080000003 від 29.03.2018 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 КК України, - відмовити.

Повернути клопотання прокурору для здійснення кримінального провадження в загальному порядку.

Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом семи днів з дня її оголошення.

СуддяОСОБА_1